Порівняння Yamaha YHT-1840 vs Yamaha YHT-199

Номінальна потужність сабвуфера, передбаченого в комплекті поставки домашнього кінотеатру. Детальніше про номінальної потужності див. «Фронт» вище; тут же відзначимо, що «саби» часто мають досить високу потужність, оскільки вони призначені для перекриття низьких частот у всіх звукових каналах.

Загальна номінальна потужність всіх колонок домашнього кінотеатру, включаючи сабвуфери. Значення номінальної потужності докладно описано в п. «Фронт» вище.

Опір акустичної системи домашнього кінотеатру змінному струму. Імпеданс має значення при підключенні підсилювача: при меншому, ніж у підсилювача, опорі акустичної системи можливі спотворення в звучанні, при більшому — акустика може звучати тихіше, ніж хотілося б. Природно, в оригінальних комплектах домашніх кінотеатрів колонки та підсилювач підібрані з оптимальним співвідношенням імпедансів, тому на практиці звертати увагу на цей параметр доводиться тільки тоді, коли потрібно підключити акустику до «неродному» підсилювача.

Сабвуфер, має власний вбудований підсилювач потужності. Наявність такого підсилювача дозволяє розвантажити основний підсилювач кінотеатру, що позитивно позначається на загальній гучності і якості звучання акустичної системи. Крім того, активні сабвуфери часто оснащуються інструментами для додаткової налаштування, що дозволяють добитися бажаного якості звучання без пересування сабвуфера по приміщенню.

Кількість каналів підсилювача може бути більше, ніж загальне число колонок системи. Це дозволяє доукомплектувати домашній кінотеатр новими колонками і розширити якість звуку системи загалом. Конкретніше про призначення кількості каналів можна почитати в пункті «Акустика». А цей пункт особливо доречний для систем 5.1, в яких ресивер завдяки оснащений підсилювачем 7.1.

Номінальна потужність, що видається вбудованим підсилювачем потужності домашнього кінотеатру на один центральний канал. Детальніше про даній характеристиці див. п. «Фронт» вище.

Номінальна потужність, що видається вбудованим підсилювачем потужності домашнього кінотеатру на один канал сабвуфера (низькочастотний). Детальніше про даній характеристиці див. п. «Фронт» вище.

Формати відео, що підтримуються домашнім кінотеатром.

— DVD/VCD. У цьому разі мається на увазі не тільки формат, але і певні типи носіїв — Video DVD і Video CD (VCD). Перший різновид широко відомий за ліцензійними DVD-дисками, на яких випускаються різні фільми, серіали тощо; якість такого відео не дотягує до HD, однак все одно виходить досить високою. VCD — стандарт запису відео на CD-диски, аналогічний DVD Video, однак більш ранній; через невелику ємність CD таке відео має невелику роздільну здатність і не характеризується якістю, тому і сам стандарт використовується рідко. Тим не менш, в домашніх кінотеатрах зазвичай передбачається можливість роботи з обома форматами, тому їх і об'єднують в один пункт.

— MPEG4. Стандарт, застосовуваний для стиснення цифрового аудіо та відео. Є загальноприйнятим, підтримується більшістю сучасних пристроїв, починаючи від плеєрів і закінчуючи смартфонами. Використовується не тільки для запису фільмів, але і для відеотелефонії.

— H.264. Стандарт стиснення цифрового відео. Дає змогу досягти гарної якості при більш високому, порівняно з попередніми стандартами, стисненні. Іноді його також називають MPEG-4 Part 10 або AVC. Підтримується багатьма сучасними пристроями.

— AVCHD. Стандарт, розроблений насамперед для запису HD-відео на диски, карти пам'яті, застосовується в основному в відеокамерах. Забезпечує високий рівень стиснення з мінімальними втратами якості, проте є відносно «молодим», за...рахунок чого пристрої з підтримкою AVCHD зустрічаються досить рідко.

— MKV(Matroska). Відкритий і неліцензований формат мультимедійного контейнера (звук+відео). Надає велику кількість додаткових можливостей, а за заявою розробників, є «проєктом, розрахованим на майбутнє» і має великий потенціал для подальшого розширення функціональності. Завдяки цьому MKV, прийнятий за стандарт відносно недавно, завойовує все більшу популярність (у тому числі як формат HD-відео), і підтримується все більшою кількістю пристроїв..

— VC-1. Формат, розроблений компанією Microsoft; деякі вважають його гідною альтернативою H.264. Забезпечує високу якість при високому стисненні.

Крім описаних вище, в сучасних домашніх кінотеатрах можуть підтримуватися і інші формати відеофайлів.

Декодер в загальних рисах можна описати як стандарт, в якому записаний цифровий звук (нерідко — багатоканальний). Для нормального відтворення такого звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. Першими ластівками багатоканального декодування були Dolby Digital і DTS, поступово улучшаясь і привносячи нові фішки. Заключною стадією на 2020 рік стали декодери Dolby Atmos і DTS X.

— Dolby Atmos. Декодер, який використовує не жорстке розподіл звуку по каналах, а обробку аудиообьектов, завдяки чому може застосовуватися практично з будь-яким числом каналів на відтворюючої системи — звук буде розділений між каналами з таким розрахунком, щоб кожен аудиообьект було чути максимально близько до встановленого для нього місця. При використанні Dolby Atmos вкрай бажаним вважається наявність стельових колонок (або динаміків, спрямованих в стелю). Втім, в крайньому випадку можна обійтися і без них.

— DTS X. Аналог описаного вище Dolby Atmos, коли звук розподіляється не за окремими каналами, а через аудіооб'єкти. У цифровому сигналі міститься інформація про те, де (за задумом режисера) повинен знаходитися чутний користувачем об'єкт і як він повинен переміщатися, а процесор відтворює пристрою обробляє цю інформацію і визначає, як саме потрібно розподілити звук по наявним каналам, щоб досягти необхідної локалізації. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звукових ка...налів — їх може бути скільки завгодно, система автоматично поділить звук з ним, добиваючись потрібного звучання. Також відзначимо, що даний декодер дозволяє окремо регулювати гучність діалогів.