Порівняння JBL Flip 4 vs Sony Extra Bass SRS-XB20

Общая мощность всех каналов акустической системы. Чем выше мощность — тем больше размер помещения, в котором может применяться аудиосистема, однако более мощные портативные колонки обычно имеют большие габариты и вес.

Діапазон звукових частот, відтворюваних аудіосистемою. Чим ширше діапазон — тим багатша звук, тим більше його деталей здатні передати динаміки, особливо в області низьких і високих частот. Водночас відзначимо, що середня людське вухо здатне чути звуки в радіусі близько 16 – 20 000 Гц, і передбачати в колонках більш широкий діапазон не має сенсу — людина його просто не почує. Також зазначимо, що широкий частотний діапазон сам по собі не гарантує хорошого якості звуку.

Першопочатково передача звуку по Bluetooth передбачає досить сильне стиснення сигналу, що може сильно зіпсувати враження при прослуховуванні музики. Для усунення цього недоліку і використовуються різні технології (найпопулярніша з яких кодек aptX). Зрозуміло, для використання певної технології її повинна підтримувати не тільки акустика, але і Bluetooth-пристрій, з яким вона використовуються.

— aptX. Bluetooth-кодек, створений для значного підвищення якості звуку, що передається по Bluetooth. Згідно із заявами творців, дає можливість досягти якості, порівнянної з Audio CD (16-bit/44.1 kHz). Переваги aptX найбільш помітні при прослуховуванні високоякісного контенту, проте навіть на звичайному MP3 він може дати помітне поліпшення звучання.

— aptX HD. Даний кодек є подальшим розвитком і покращенням оригінальної технології aptX, що дає можливість передавати звук в ще більш високій якості – Hi-Res (24-bit/48kHz). За заявою творців, даний стандарт дає змогу досягти якості сигналу, що перевершує AudioCD, і чистоти звуку, порівнянної з дротовим зв'язком. Останнє нерідко піддається сумніву, однак можна стверджувати, що в цілому aptX HD забезпечує дуже високу якість звуку. З іншого боку, всі переваги цієї технології стають помітними тільки на Hi-Res аудіо - з якістю 24-bit/48kHz або вище; в іншому випадку якість обмежується не стільки особливостями з'єднання, скільки властивостями вихідних файлів.

— aptX Low Latency....Специфічний різновид описаного вище aptX, розроблений в розрахунку не стільки на поліпшення якості звуку, скільки на зниження затримок у передачі сигналу. Такі затримки неминуче виникають під час роботи через Bluetooth; вони не критичні для прослуховування музики, однак при перегляді відео або в іграх може виникнути значна асинхронність між зображенням і звуком. Кодек aptX LL усуває це явище, зменшуючи затримку до 32 мс — така різниця непомітна для сприйняття людиною (хоча для серйозних задач на зразок студійної роботи зі звуком вона все одно занадто велика).

— AAC. Кодек, який застосовується в основному в портативній техніці Apple, для покращення звуку, що передається по Bluetooth. У цьому сенсі він аналогічний aptX (див. відповідні пункти), однак помітно поступається йому за можливостями: якщо звучання aptX порівнюють з Audio CD, то AAC знаходиться на рівні MP3-файлу середньої якості. Втім, для прослуховування тих же MP3 цього цілком вистачає, різниця стає помітною лише на більш прогресивних форматах.

— LDAC. Фірмовий Bluetooth-кодек компанії Sony. За пропускною спроможністю і потенційній якості звучання перевершує навіть aptX HD, забезпечуючи показники на рівні Hi-Res звуку 24-bit/96kHz; існує навіть думка, що це максимальна якість, яку має сенс передбачати в бездротових навушниках - подальше поліпшення буде просто непомітним для людського вуха.

— Гучний зв'язок. Можливість використання портативної акустики як системи гучного зв'язку для мобільного телефона. У такому режимі акустика з'єднується з апаратом за допомогою Bluetooth, і голос абонента на іншому кінці лінії виводиться не на динамік телефона, а через колонки акустичної системи. Це часто буває зручніше, ніж тримати телефон біля вуха; крім того, гучний зв'язок корисний, якщо в розмові потрібно взяти участь кільком людям.

— NFC-чип. NFC — технологія бездротового зв'язку малого радіусу дії (близько 10 см). Допускає безліч варіантів використання, проте в портативній акустиці зазвичай використовується як доповнення до Bluetooth, що полегшує налаштування з'єднання. Наприклад, смартфон з модулем NFC досить просто піднести до колонки з такою ж функцією — і обидва прилади автоматично розпізнають один одного, і користувачу залишиться тільки підтвердити підключення.

— Multipoint. Технологія, яка використовується у Bluetooth-моделях і дає змогу колонці підключатися одночасно до декількох пристроїв. Завдяки цьому можна, наприклад, слухати музику з ноутбука, а при надходженні дзвінка на мобільний телефон перемикати акустику на розмову. У різних виробників ця технологія має свої особливості, а тому, якщо функція multipoint для вас критична, варто окремо уточнити деталі щодо її роботи в обраній моделі.

— Синхронізація колонок. Модель...підтримує можливість синхронізації роботи декількох колонок, підключених до одного джерела сигналу. Таке рішення дає можливість реалізувати дійсно стереозвучання, поліпшити якість і потужність відтворення звуку, а також розширити стереофонічну панораму. Єдине, обидві колонки повинні підтримувати відповідний тип підключення. Для різних брендів можуть бути свої технології об'єднання колонок (JBL Connect, JBL PartyBoost, Sony Party Chain), а може бути й універсальна TWS.

— Віброколонка. Різновид портативної акустики, який у ролі звукового випромінювача використовує зовнішні предмети — столи, віконне скло тощо. Кажучи простими словами: щоб така колонка звучала, її потрібно закріпити на іншому предметі. Щоправда, далеко не всі вони потребують закріплення на зовнішньому предметі — деякі практично не відрізняються від звичайної портативної акустики, а функція «вібро» у них передбачена як додаткова опція.

— Світлові ефекти. Такі ефекти можуть бути різними — від простого набору лампочок, які миготять з постійною частотою, до прогресивних світломузичних систем, що видають різнокольорові візерунки в такт відтворюваної музики. У будь-якому разі ця функція несе в собі здебільшого розважальний сенс і ніяк не позначається на звучанні пристрою.

— Вихід mini-Jack (3.5 мм). Роз'єм, що призначений для виведення аудіосигналу з акустичної системи на інший пристрій, наприклад, стаціонарну аудіосистему з лінійним mini-Jack (3.5 мм) входом. Відзначимо, що рівень сигналу на цьому виході невеликий, і підключати до нього безпосередньо пасивну акустику не можна — потрібно використовувати підсилювач.

— На навушники (miniJack 3.5 мм). Спеціалізований вихід для підключення навушників, що виготовлений у форматі mini-Jack 3.5 мм — саме такий стандарт використовує переважна більшість сучасних «вух». Навушники можуть стати в нагоді в ситуації, коли гучні звуки небажані (наприклад, у житловому приміщенні в пізній час) — або навпаки, у галасливій компанії, коли звук з динаміків просто не чути.

— Годинник. Традиційні годинники — прилади для відображення часу. Не є «життєво важливою» функцією для портативної акустики, проте в деяких випадках буває швидше подивитися час на циферблаті колонки, ніж шукати інший годинник.

— Будильник. Класичний будильник — звуковий сигнал у заданий користувачем час, який може використовуватися як для підйому, так і з іншими цілями. Обов'язково поєднується з годинником (див. вище). Специфікою будильників у портативній акустиці є те, що вони дають змогу використовувати як сигнал певну композицію чи навіть радіостанцію.

- РК дисплей. Такій екран робить керування пристроєм наочнішим: на ньому може відображатися режим роботи, налаштування еквалайзера, рівень заряду акумулятора і т.п.

- Пульт ДУ. Портативна акустика може комплектуватись бездротовими пультами, що працюють в ІЧ-діапазоні. Переваги такого оснащення очевидні: системою можна керувати на відстані, без необхідності щоразу підходити до неї.

- Ручка / ремінець. Наявність ручки чи ремінця робить носіння колонки комфортнішим. Наприклад ручка використовується переважно у великих стереоколонках і робить їх схожими з бумбоксами ( магнітолами) минулих років. Ремінець може застосовуватися як і для великих колонок, так і для мініатюрних, що дає змогу підвісити їх на руку, на елементи рюкзака і т.п.

- Ліхтарик. Така функція швидше за все не замінить висококласний спеціалізований ліхтар. Потужності вбудованого ліхтарика зазвичай цілком вистачає для освітлення як мінімум на дальність в 2 – 3 метри, а моделі з кріпленням на велосипед можуть навіть грати роль фари (хоча, знову ж таки, поступаються спеціалізованим велофарам).

— Карабін Пристосування у вигляді клямки, що дає змогу кріпити колонку до елементів одягу, лямок рюкзака тощо.

- Присоска....Такій пристрій дає можливість досить надійно закріплювати колонку на рівній поверхні і легко знімати її звідти. Присоскою часто оснащуються водостійкі моделі, що допускають використання навіть у ваннах і душових.

- Кріплення на велосипед. Спеціальний пристрій, призначений для закріплення колонки на велосипеді - як правило, на кермі, під рукою у користувача. Такі моделі часто доповнюються функцією гучного зв'язку, що дає змогу спілкуватися по телефону, не знімаючи рук з керма.

— Живлення від батарейок. Живлення від змінних елементів (у вигляді батарей або акумуляторів), зазвичай стандарту АА або ААА. Цей варіант робить колонки автономнішими — причому, на відмінність від вбудованого акумулятора, подібним моделям розетки не потрібні, головне мати під рукою запас свіжих батарейок. У той же час самі елементи живлення зазвичай не входять, їх потрібно купувати окремо; при цьому ємність одноразових батарей може виявитися різною (зазвичай вона залежить від цінової категорії), а елементи у вигляді акумуляторів обходяться недешево.

Теоретично більш висока ємність дає змогу досягти більшої автономності, але на практиці час роботи залежить ще й від енергоспоживання акустики — а воно може бути дуже різним, залежно від характеристик і особливостей конструкції. Так що цей параметр є другорядним, і звертати увагу при виборі варто не стільки на ємність батареї, скільки на прямо заявлений час роботи (див. нижче).

Час, необхідний зарядки повністю розрядженого пристрою до 100% заряду.

Наявність в конструкції акустики захищеного корпусу, що запобігає потраплянню пилу і вологи на чутливу електронну начинку. Конкретний ступінь такого захисту в різних моделях може бути різним — одні колонки здатні перенести навіть повне занурення під воду (водонепроникні), інші розраховані хіба що на потрапляння під дощ середньої інтенсивності. Тому специфіку захищеного корпусу варто уточнювати окремо за офіційними даними виробника. Однак у будь-якому разі такі колонки будуть більш стійкі до негоди і краще підійдуть для використання поза приміщеннями ніж такі, що не мають захисту від пилу та вологи; тому якщо Ви підбираєте акустику для виїздів на природу, має сенс звернути увагу на моделі з даною функцією.

Деякі моделі з даною функцією мають офіційну сертифікацію за стандартом IP. Індекс IP включає дві цифри — наприклад, IP54. Перша цифра позначає ступінь захисту від пилу, друга — від вологи; чим більше цифра, тим вище відповідна ступінь захисту, детальні дані можна знайти в спеціальних джерелах.

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу.

— Пластик. Недорогий і водночас дуже зручний для портативної акустики матеріал. Пластик без проблем приймає різноманітні забарвлення і складні форми; останнє не тільки дає простір для роботи дизайнерів, створюючи колонки незвичайного дизайну, але й дає можливість застосовувати різні хитрощі для поліпшення якості звучання. Крім того, цей матеріал не боїться вологи. Вважається, що міцність пластику не дуже висока, однак цей недолік легко компенсується великою товщиною матеріалу чи використанням спеціальних сортів зі стійкістю до ударів. Тому пластик зустрічається у всіх категоріях колонок, від бюджетних до висококласних і від «домашніх» до екстремальних, розрахованих на активний спосіб життя і часте перебування поза приміщеннями.

— Метал. Метал надає колонкам солідний і дорогий зовнішній вигляд, а з практичного боку цей матеріал примітний насамперед високою міцністю. Водночас він обходиться значно дорожче за пластик — зокрема через те, що для уникнення неприємного «металевого» забарвлення звучання виробникам доводиться використовувати амортизаційні вставки й інші хитрощі; а згадана міцність найчастіше не є критичною. Тому металеві корпуси зустрічаються значно рідше за пластикові, здебільшого в досить дорогій портативній акустиці.

— Силікон. Порівняно м...'який і еластичний матеріал, що не боїться вологи. Підходить для створення колонок із захистом від пилу, вологи й ударів; крім того, зручний для моделей з присосками (див. вище) — роль присоски може грати безпосередньо частина корпусу, що має відповідну форму. Водночас інших помітних переваг над пластиком силікон не має, тому його застосування обмежене специфічними моделями портативної акустики.

— Гума. З низки причин гума вважається такою, що добре підходить для моделей із захистом від пилу й вологи, практично всі колонки із цього матеріалу належать до захищених. Крім того, завдяки м'якості гума забезпечує непогані протиударні властивості.

— Дерево. Дерево вважається оптимальним матеріалом для корпусів колонок з точки зору акустики. Однак специфіка портативних колонок така, що цей момент у такому разі не є вирішальним, і головна перевага дерев'яних корпусів над іншими (насамперед пластиковими) полягає в естетичному зовнішньому вигляді, з характерним забарвленням і візерунками. Крім того, чимало користувачів вважає дерево приємнішим на дотик і «природним» матеріалом. А от особливих практичних переваг цей варіант не має, до того ж обходиться досить дорого. Як наслідок, портативні колонки з дерев'яними корпусами зустрічаються рідко — здебільшого це дизайнерські моделі, створені в розрахунку на оригінальне оформлення.