Порівняння Einhell Classic TC-DW 225 vs Interskol EShM-125/270E 1040900100

Тип шліфмашини визначає особливості конструкції і дії її робочого механізму.

— Кутова. Один з найпоширеніших і універсальних типів шліфмашин. Назва обумовлена устроєм робочого механізму, в якому ведуча вісь і шпиндель з робочою насадкою розташовані під кутом 90 градусів і пов'язані через редуктор. Саме цей тип шліфмашин неофіційно називають «болгарками». Робочим інструментом є шліфувальний круг. Кутові шліфувальні машини використовуються для шліфування, полірування, обдирання і зачистки виробів з металу, бетону, цегли, цементу, мармуру й граніту. Особливості конструкції дають змогу також застосовувати такий інструмент для різання металу й зачищування зварювальних швів.

— Пряма. У прямих шліфмашинах ведучий вал електродвигуна й шпиндель з робочою насадкою розташовані на одній осі, що й зумовило назву. Найчастіше застосовуються для дрібних і точних робіт, зручні для обробки важкодоступних поверхонь (велике значення при цьому має довжина шпинделя). У ролі робочого інструменту можуть застосовуватися пальцеві й конічні шліфувальні круги, фрези, щітки. Не розраховані на застосування великих шліфувальних кіл, таких, як у кутових машинах.

— Стрічкова. Робочим елементом подібних шлифмашин є шліфувальна стрічка, яка поєднана в кільце і рухається по напрямних роликах. Такі пристрої призначені для грубого оброблення і вирівнювання плоских повер...хонь, а також підготовки кромок і скосів. Стрічкові моделі мають досить високу продуктивність, однак не розраховані на акуратне делікатне оброблення; крім того, вони призначаються в основному для порівняно вузьких деталей, ширина яких не перевищує довжину стрічки (для великих поверхонь краще підходять щіткові/барабанні пристрої – див. нижче). Також відзначимо, що шліфувальні машини даного типу найкраще справляються з деревом, хоча випускаються шліфувальні стрічки і для інших матеріалів, зокрема металу, бетону, пластику.

— Ексцентрикова. В ексцентрикових шліфмашинах робочий інструмент (шліфувальний лист) здійснює одночасно два рухи: обертальний і вібруючий. Завдяки цьому досягається висока якість оброблення за непоганої продуктивності. Такі машини добре підходять, коли під час робіт з тонкого оброблення доводиться знімати велику кількість матеріалу. На відміну від віброшліфувальних машин, дають можливість обробляти не тільки плоскі, але також випуклі й увігнуті поверхні.

— Вібраційна. У віброшліфувальних машинах для роботи використовується вібруючий шліфувальний лист з приводом від ексцентрика на валу двигуна. За відносно невеликої продуктивності така схема забезпечує високу точність і якість оброблення. Віброшліфувальні машини застосовуються для чистового оброблення плоских поверхонь.

— Дельташліфувальна. Фактично є різновидом віброшліфувальних машин (див. вище), проте відрізняються від них формою шліфувального листа: він трикутний, що за формою нагадує грецьку букву «дельта» (звідси й назва). Завдяки цьому, а також невеликому розміру, такі машини добре підходять для роботи у важкодоступних і складних місцях, таких як кути, кромки, закруглення тощо.

— Багатофункціональна. Машинки, що працюють за вібраційним принципом, однак поєднують в собі можливості відразу декількох різновидів. Подібна універсальність реалізується за рахунок змінних підошов, які, як правило, постачаються в комплекті. Завдяки таким аксесуарам багатофункціональна шліфмашинка здатна, як мінімум, перетворюватися зі звичайної вібраційної (з прямокутною підошвою) в дельташліфовальную (з трикутною) і навпаки; а деякі моделі комплектуються також круглою насадкою і можуть працювати ще і в форматі ексцентрикових. Подібний інструмент стане оптимальним вибором для тих, кому доводиться мати справу з великою різноманітністю завдань для машинки вібраційного формату: одна універсальна машинка з набором змінних аксесуарів обходиться помітно дешевше, ніж кілька більш традиційних інструментів з аналогічними характеристиками. З іншого боку, з кожним конкретним завданням багатофункціональна модель справляється гірше, ніж спеціалізований агрегат аналогічної вартості. Простіше кажучи, при однаковій ціні універсальна машинка «вміє» більше, зате спеціалізована (вібраційна, дельташліфовальная тощо) більш ефективна в своїй конкретній сфері.

— Полірувальна. Різновид кутових шліфмашин, що спеціально призначений для чистового оброблення різних поверхонь. Технічно здатний працювати й у режимі шліфування, однак основною функцією є все ж полірування і кінцеве доведення матеріалу.

— Щіткова/барабанна. Шліфувальні машини цього типу в цілому схожі за компонуванні з кутовими (див. вище), а основна відмінність полягає в тому, що робоча насадка має форму не плоского диска, а характерного циліндра, довжина якого помітно перевищує діаметр. Якщо такий циліндр має жорстку щетину (зазвичай металеву) – машину називають щітковою, в інших варіантах – барабанною; однак принципової різниці між цими різновидами немає, до того ж багато моделей допускають використання насадок обох типів. Подібний формат насадки особливо зручний для оброблення великих плоских поверхонь, для яких слабо підходять стрічкові машинки; а конкретно щітки дуже ефективні, зокрема, при видаленні лакофарбових покриттів. З іншого боку, зняття фарби – це всього лише одна з багатьох задач, які доводиться вирішувати за допомогою шліфмашинок; а з іншими видами робіт, доступними для даного різновиду машин, непогано справляються також вібраційні (в т.ч. дельташліфувальні) і ексцентрикові моделі (див. вище). Крім того, циліндричні насадки, що обертаються, не характеризуються особливою акуратністю, вони не підходять для делікатних робіт, що потребують дбайливості і точності. Саме тому шліфувальні машини даного типу в наш час зустрічаються порівняно рідко.

— Шліфмашина для стін. Специфічною особливістю більшості стіношліфувальних машин є подовжена конструкція, що включає характерну штангу (див. «Комплектація»). Це дає змогу захоплювати велику ділянку стіни, не рухаючись з місця, а також працювати на великій висоті, не користуючись табуретками чи іншими подібними підставками. Утім, випускаються стіношліфувальні моделі й без штанги. Подібні пристрої зазвичай є дещо модифікованими версіями описаних вище кутових машин. З відмінностей, крім використання штанги, можна зазначити також спосіб кріплення робочої насадки — вона встановлюється на липучках або інших аналогічних пристосуваннях, подібно до того, як це робиться в ексцентриковому інструменті.

— Шліфмашина для бетону. Більшість шліфувальних машин для каменю/бетону за конструкцією аналогічні до кутових (див. вище), хоча зустрічаються й інші варіанти. У будь-якому разі подібні інструменти відрізняються досить високою потужністю, а їх конструкція розрахована на тривалу роботу в складних умовах: так, часто зустрічається захист від перевантажень (див. «Додатково»), може передбачатися система підведення води до місця роботи тощо.

Потужність, споживана шлифмашиной під час роботи. Зазвичай більше видається (корисної) потужності (див. вище) за рахунок втрат при перетворенні енергії з електричної в механічну. Проте загальні закономірності в даному випадку ті ж: більш потужний інструмент, з однієї сторони, зазвичай, продуктивніше, з іншого — важче, більше і дорожче. Крім того, від цього показника залежить загальне споживання електрики; втім, шліфмашини, навіть найпотужніші, споживають відносно небагато енергії, і складності можуть виникнути хіба що при підключенні високопродуктивного професійного інструменту до слабкої електропроводці.

Зазначимо, що визначити споживану потужність помітно простіше, ніж корисну; тому в характеристиках часто вказується тільки цей параметр, без уточнення корисної потужності. Загалом по ньому цілком можна порівнювати шліфмашинки одного типу (див. вище): сучасний інструмент має приблизно однаковий ККД, і значення корисної потужності здебільшого співвідносяться так само, як і значення споживаної.

Швидкість обертання робочої насадки, яку здатна забезпечити шліфмашина відповідної конструкції(наприклад, кутова-див. Якщо пристрій має регулювання обертів-в даному пункті наводиться діапазон такого регулювання, від мінімального до максимального.

Порівнювати по даному параметру має сенс агрегати, що належать до одного типу і мають однаковий максимальний діаметр диска (або іншої робочої насадки). Останнє пов'язано з тим, що чим більше диск — тим з більшою швидкістю рухається його край (при тих же оборотах); тобто при більшому діаметрі для тієї ж продуктивності/ефективності потрібні менші обороти. В цілому ж при порівнянні різних моделей варто враховувати наступне. Більш висока швидкість обертання добре підходить для великих об'ємів робіт (так як сприяє продуктивності) а також для чистової полірування «делікатними» насадками. Більш низька, зі свого боку, сприяє точності (знижує ймовірність зняти зайву кількість матеріалу), а також забезпечує більш високий крутний момент і дозволяє ефективніше справлятися з твердими непіддатливими матеріалами. Більш докладні рекомендації для різних типів робіт і різних діаметрів насадки можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що збільшення швидкості обертання, як правило, позначається на вартості машинки в порівнянні з аналогами (так як для цього потрібно більш потужний двигун). Крім того, диски та інші робочі пристосування можуть мати обмеження по максимальних оборотах.

Максимальний розмір диска, який можна встановити в шліфмашину відповідної конструкції (див. «Тип»). Більшість моделей здатні працювати і з насадками меншого діаметра, а ось занадто великий диск просто не поміститься на інструмент через обмежень по розміру.

Чим більше диск — тим більше площа обробки і глибина різу, забезпечувана шліфмашинки. З іншого боку, для обертання більш великої насадки потрібна відповідна потужність, яка, зі свого боку, позначається на ціні, габаритах і вазі всього інструменту. Так що вибирати за цим параметром варто з урахуванням конкретних завдань, для яких планується використовувати машинку. Детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що диски умовно поділяються на малі (до 125 мм), середні (до 230 мм) і великі (230 мм і більше).

Частота коливань робочої насадки, яку здатна забезпечити шліфмашина відповідної конструкції(класичний приклад-вібраційна, див. Якщо пристрій має регулювання частоти коливань-в даному пункті наводиться діапазон такого регулювання, від мінімального до максимального.

Більш висока частота (при тій же амплітуді — див. нижче) покращує загальну продуктивність, особливо при роботі з твердими непіддатливими матеріалами, а також сприяє ефективності при делікатній чистовій обробці (такий, як полірування). Зі свого боку, більш низька частота знижує ймовірність помилитися, знявши зайву кількість матеріалу. Існують і більш специфічні моменти, пов'язані з цим параметром; їх, а також рекомендації щодо вибору частоти для різних робіт, матеріалів і типів шліфувальних листів, можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що окремі шліфувальні листи можуть мати власні обмеження або рекомендації, що стосуються робочої частоти.

Амплітуда коливань, здійснюваних під час роботи насадкою машинки ексцентрикового, вібро- або дельташлифовального типу (див. вище). Поряд з частотою (див. вище), є одним з найважливіших показників таких машинок. Більш висока амплітуда забезпечує більш інтенсивну обробку, що позитивно позначається на продуктивності; з іншого боку, для делікатних робіт бажано мати невелику амплітуду коливань (менше 2 мм).

— Додаткова рукоятка. Окрема рукоятка для другої руки. У теорії таке оснащення може зробити інструмент зручнішим під час утримання двома руками. Однак на практиці відсутність додаткової рукоятки часто не є критичною: багато інструментів без неї або передбачають утримання в одній руці (як деякі прямі шліфмашинки, див. «Тип»), або мають інші пристосування для другої руки (наприклад, виступ на корпусі). Так що для відповіді на питання, чи потрібна вам додаткова рукоятка, потрібно врахувати тип і розміри шліфмашинки, а також особливості запланованих робіт. Зазначимо також, що за замовчуванням така рукоятка розрахована на правшу, і можливість її використання через утримання в лівій руці потрібно уточнювати окремо.

– Зарядний пристрій (ЗП). Пристрій для зарядки акумулятора у шліфмашинці з відповідним типом живлення (див. «Джерело живлення»). Також в даному пункті зазвичай уточнюється конкретна модель ЗП. Сама по собі наявність «зарядника» в комплекті позбавляє від необхідності шукати і купувати його окремо; при цьому такий зарядник оптимально підходить як мінімум до «рідного» акумулятора, а нерідко – ще й до інших сумісних батарей. А дані про модель будуть корисні насамперед на той випадок, якщо комплектний зарядний пристрій загубиться чи вийде з ладу і замість нього доведеться купити такий же або аналогічний. Крім того, знаючи модель ЗП, можна знайти докладні дані про нього і оцінити характеристи...ки і особливості (сумісність з різними батареями, додаткові функції тощо). Водночас дуже популярною є також комплектація «без зарядного пристрою» – про неї див. нижче.

— Без зарядного пристрою. Ця особливість вказується виключно для акумуляторних моделей (машинки з іншими типами живлення – див. «Джерело живлення» – за визначенням не мають ЗП, для них цей момент уточнювати немає потреби). Сенс подібної комплектації полягає в тому, що сучасні шліфмашинки найчастіше використовують стандартні акумулятори, які підходять також до інших електроінструментів того ж бренду і розраховані, відповідно, на стандартні «зарядники». Таким чином, якщо «в господарстві» вже є акумуляторний інструмент – то зарядний пристрій до нього може бути придатним і до шліфмашинки, не потрібно буде переплачувати за другий примірник ЗП. І навіть якщо ЗП в наявності немає – його, як правило, без особливих складнощів можна придбати окремо (причому деякі інструменти ще й дають змогу вибрати найбільш підходящу модель такого пристрою з декількох варіантів).

— Кейс / сумка в комплекті. Наявність у комплекті кейса чи сумки для зберігання і транспортування інструмента. Кейс — це фактично валіза, він виготовлений з міцного матеріалу, зазвичай має місце не тільки під саму машинку, але й під робочі насадки та інші додаткові аксесуари. Сумка ж м'яка, що дає змогу її компактно скласти за відсутності в ній потреби. Наявність кейса чи сумки уточнюйте безпосередньо перед покупкою.

— Пилозбірник. Контейнер для збору пилу й інших забруднень, що виникають у процесі роботи. Детальніше див. «Додатково — Підключення пилозбірника».

— Штанга. Довга штанга значно розширює «радіус дії» інструмента: з таким оснащенням можна дотягнутися на велику висоту, обробити велику ділянку, не переставляючи платформу чи іншу підставку тощо. Подібні можливості актуальні насамперед при обробленні стін, тому переважна більшість шліфмашинок зі штангами в комплекті належить до стіношліфувальних (див. «Тип»).

Приблизний рівень шуму, створюваного шлифмашиной під час роботи. Варто враховувати, що даний показник досить приблизний, оскільки фактична «гучність» може помітно відрізнятися залежно від типу та форми оброблюваного матеріалу, поверхні, на якій він знаходиться, і інших особливостей обстановки. Крім того, різні виробники можуть користуватися різними методиками вимірювання. Тим не менш, цей показник дозволяє оцінити, наскільки комфортна та чи інша модель в роботі й не буде потрібна спеціальна захист слуху.

Найбільш «тихі» сучасні шліфмашинки видають близько 65 дБ — це порівнянно з гучною промовою на відстані 1 м; в найбільш «гучних» рівень шуму досягає 107 дБ — це гучність промислового цеху.

Довжина кабелю мережі може підказати, на якій відстані від розетки можна працювати пристроєм. Тому для побутового використання актуальніше вибирати моделі з коротким шнуром, для будівельних робіт або використання на виробництві, в гаражі краще підійде більше довгий кабель.