Макс. глибина обробки
Найбільша глибина, на яку під час роботи здатна проникнути в землю насадка аератора.
Цей параметр актуальне насамперед, для моделей, що підтримують функції вертикуттера (див. «Тип») — сам формат роботи подібних агрегатів передбачає «вгризання» в землю. Для скарифікаторів ж глибина обробки часто взагалі не вказується, оскільки вони працюють в основному над поверхнею.
Кількість установок глибини
Кількість регулювань глибини насадки, передбачених у конструкції аератора. Відзначимо, що мова може йти не тільки про глибину, але і, в разі скарифікаторів, висотою обробки (докладніше див. вище). У будь-якому разі чим
більше установок глибини (висоти) — тим ширший вибір у оператора, тим точніше він може підібрати оптимальне значення для тієї чи іншої ситуації.
Швидкість обертання валу
Швидкість обертання вала аератора в штатному режимі роботи.
Виробники підбирають оберти вала з таким розрахунком, щоб пристрій гарантовано міг впоратися з тими завданнями, на які вона розрахована. Так що здебільшого даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Водночас для вертикуттерів (див. «Тип») він може мати і практичне значення: більш низька швидкість, при тій же потужності, забезпечує більш високе тягове зусилля і дозволяє краще справлятися з щільними грунтами і товстими кореневищами. Так що для подібних умов варто вибирати модель з оборотами нижче, а для сприятливої обстановки — навпаки, вище (високі обороти позитивно позначаються на продуктивності).
Робочий механізм
Конструкція робочого механізму, передбаченого в аераторі, простіше кажучи — кількість і види робочих елементів, встановлених на валу. Для вертикуттерів (див. «Тип») такими елементами є леза, для скарифікаторів — пружинні зубці. Для
комбінованих моделей в даному випадку вказується конструкція обох робочих валів, наприклад «14 ножів/20 пружинних зубів».
Об'єм мішка
Загальний об'єм мішка для збору сміття, передбаченого в комплекті поставки аератора.
Чим об'ємніше мішок — тим більше сміття він може вмістити, тим рідше доведеться спорожняти його. З іншого боку, вага і габарити у місткого контейнера також будуть чималими (особливо це актуально для жорстких різновидів, у яких розмір не залежить від заповнювання — див. «Тип мішка»). Та й возити з собою» занадто багато сміття не завжди буває зручно, особливо при невеликих розмірах і вазі самого агрегата. Тому виробники, зазвичай, вибирають даний параметр з урахуванням специфіки застосування аератора. Так, в малопотужних моделях, розрахованих на невеликі ділянки, об'єм мішка також невеликий, а у високопродуктивних професійних пристроях він може перевищувати 50 л.
Об'єм двигуна
Об'єм бензинового двигуна, встановленого у відповідній різновиди аератора (див. «Тип двигуна»). Зазвичай, чим об'ємніше двигун (при тому ж типі ДВЗ, див. вище) — тим вище його потужність і тим більше він споживає палива. Загалом даний параметр є довідковим: виробники підбирають його з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні практичні характеристики (зокрема, ту ж потужність).
Потужність двигуна
Потужність двигуна аератора, виражена в кінських силах (к.с.). У разі аераторів ця одиниця використовується тільки для моделей з бензиновими двигунами (див. «Тип двигуна»). Зазначимо, що деякий час тому позначення потужності в кінських силах було штатним для двигунів внутрішнього згоряння, однак зараз для цього все ширше використовуються вати; тому к.с. застосовується скоріше як данину традиції, ніж як нагальна потреба, і найчастіше ці дані дублюються в ватах. Втім, навіть якщо такого дублювання немає, одні одиниці можна легко перевести в інші: 1 к.с. приблизно відповідає 735 ватам.
Докладніше про значення потужності двигуна див. однойменний пункт нижче.
Потужність двигуна
Потужність двигуна аератора, виражена у ватах.
На сьогоднішній день ват є загальноприйнятою одиницею потужності, він використовується як для електричних, так і для бензинових моделей (див. «Тип двигуна»). Загалом чим
потужніший мотор — тим вище продуктивність агрегата, тим більшу глибину обробки і ширину захвату (див. вище) можна передбачити в аераторі; однак від потужності також безпосередньо залежить і споживання електрики/палива. Тому при виборі двигуна для своєї техніки виробники виходять з розумного компромісу між цими властивостями, і загалом потужність двигуна дозволяє оцінити продуктивність агрегата та його придатність для великих об'ємів робіт.
Матеріал корпуса
—
Пластик. Пластик відрізняється відносно невеликою вагою, невисокою вартістю, легкістю в обробці і хорошою придатністю для створення цілісних деталей складної форми. Міцність його дещо нижча, ніж у алюмінієвого сплаву і тим більш сталі. З іншого боку, існує безліч сортів цього матеріалу, і деякі з них цілком підходять навіть для потужних важких агрегатів. Тому більшість сучасних пластикових аераторів є відносно скромними пристроями на електричній тязі (див. «Тип двигуна»), однак серед них трапляються і досить потужні бензинові моделі.
—
Сталь. Сталеві корпуси значно перевершують пластикові по міцності і надійності, завдяки чому цей матеріал підходить навіть для самих потужних і важких аераторів, розрахованих на складні умови роботи. З іншого боку, для сталі характерний досить велику вагу, та й коштує вона помітно дорожче пластику. Тому сталеві корпуси використовуються переважно в сучасних агрегатах високої потужності — зазвичай бензинових, проте зустрічаються і електричні.
— Алюмінієвий сплав. Даний матеріал поєднує в собі деякі переваги пластику і стали: з одного боку, він легкий, з іншого — досить міцний і стійкий до несприятливих впливів. Головним недоліком алюмінію є висока вартість.
