Продуктивність
Продуктивність насоса — це кількість рідини, що він здатний перекачати за певний час.
Особливості вибору оптимального варіанта за продуктивністю залежать насамперед від призначення насоса (див. вище). Наприклад, для рециркуляційних моделей для ГВП загальне правило говорить, що продуктивність насоса не повинна перевищувати продуктивності водонагрівача. Наприклад, якщо котел здатний видати в контур ГВП 10 літрів у хвилину, то максимальна продуктивність насосу становитиме 10*60=600 л/год. Базова формула розрахунку продуктивності для системи опалення враховує потужність нагрівача і різницю температур на вході і виході, а для системи ХВП — кількість точок водорозбору. Більш детальну інформацію про розрахунки для кожної сфери застосування можна знайти в спеціальних джерелах, а самі обчислення краще доручати професіоналам — це знизить ймовірність упустити з уваги важливі нюанси.
Макс. напір
Напір можна описати як максимальну висоту, на яку насос здатний підняти рідину по вертикальній трубі без вигинів і розгалужень. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з тиском, який видає насос: 10 м напору приблизно відповідає тиску в 1 бар (не варто плутати цей показник з робочим тиском — докладніше про нього див. нижче).
Напір є одним із ключових показників для більшості циркуляційних насосів. Традиційно його розраховують, виходячи з різниці по висоті між місцем розташування насоса і самої верхньої точки системи; однак цей принцип актуальний тільки для агрегатів,
що підвищують тиск ХВС (див. «Призначення»). Циркуляційні моделі для опалення і ГВП працюють із замкнутими контурами, і для них оптимальний напір залежить від загального гідравлічного опору системи. Детальні формули розрахунків для першого і другого випадку можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. споживана потужність
Електрична потужність, споживана насосом при нормальному режимі роботи і максимальної продуктивності.
Цей показник прямо залежить від продуктивності — адже для перекачування великих об'ємів води необхідно відповідну кількість енергії. А від самої потужності, зі свого боку, залежать два основних параметри — споживання електричної енергії і навантаження на електромережі, що визначає правила підключення. Наприклад, насоси потужністю понад 5 кВт можна підключати до звичайних побутових розеток; детальніші правила можна знайти в спеціальних джерелах.
З'єднання
Тип з'єднання, який використовується для підключення насоса до трубопроводу.
—
Різьба. Традиційна різьблення, застосовувана в сантехніці. Цей варіант характерний для тонкостінних трубопроводів, що не вимагають високої продуктивності, а тому зустрічається в основному в побутових насосах відносно невеликої потужності.
—
Фланець. Фланець виглядає як характерне розширення, зазвичай у вигляді диска, розташоване в точці приєднання. При підключенні фланець насоса і фланець труби щільно притискаються один до одного і стягуються болтами, забезпечуючи надійне і герметичне з'єднання. Подібна конструкція застосовується в товстостінних трубопроводах, а тому насоси з фланцем зазвичай належать до середнього і вищого класу і мають високу продуктивність.
Для нормального підключення тип з'єднання, передбачений в насосі, має збігатися з тим, що передбачений в трубах. Водночас існують і перехідники з одного типу на інший, які можна використовувати в крайніх випадках.
Вхід. отвір
Розмір вхідного отворe, передбаченого в конструкції насоса. Для сантехнічної різьби (див. з'єднання) розмір традиційно вказується в дюймах і частках дюйма (
1/2",
3/4",
1",
1 1/4",
1 1/2" або
2"), для фланців використовуються позначення за номінальним діаметром (DN) прохідного отвору в міліметрах (
DN 32,
DN 40,
DN 50,
DN 65,
DN 80, DN 100,
DN 125).
Даний параметр повинен збігатися з розмірами кріплення на трубі, до якого планується підключати насос — інакше доведеться використовувати перехідники, що не дуже зручно, а іноді і взагалі не рекомендується.
Вихід. отвір
Розмір вихідного отвору, передбаченого в конструкції насоса. Значення даного параметра повністю аналогічно розміром вхідного отвору (див. вище).
Монтажна довжина
Монтажна довжина — це відстань між вхідним і вихідним отвором насоса, іншими словами — довжина відрізка, займаного насосом в магістралі. Цей параметр дозволяє оцінити кількість місця, необхідне для агрегата, а при врізанні — визначити довжину ділянки труби, який необхідно вирізати.
