Порівняння Black&Decker ASI500 vs Black&Decker ASI300

Максимальний тиск, що забезпечується насосом або компресором — іншими словами, найбільший тиск в шині, якого можна досягти за допомогою даного агрегата.

У більшості моделей цей показник становить від 2,5 до 10 Атм, а в механічних насосах (ручних і ножних, див. «Тип») тиск більше 10 Атм взагалі практично не зустрічається. Це пов'язано з тим, що навіть для важких вантажівок оптимальний тиск в шинах зазвичай становить близько 5 – 9 Атм (залежно від ряду параметрів — є спеціальні формули та таблиці для розрахунків); а в покришках легкових авто вкрай рідко використовується тиск понад 2,5 Атм. Тим не менш, існують компресори з більш високими параметрами тиску — 11 – 15 Атм, 16 – 20 Атм і навіть вище. Сенс таких характеристик в основному в «запас потужності»: більш високий робочий тиск сприяє прискоренню накачування. Однак слід бути обережним, щоб не перекачати шину і не допустити її пошкодження.

Продуктивність компресора (див. «Тип») — найбільша кількість повітря, яке він може закачати в шину за хвилину.

Більш висока продуктивність скорочує час, необхідний для накачування колеса; з іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на габарити, вага, споживану потужність та ціну компресора. Так що вибирати за продуктивністю варто з урахуванням реальних потреб. Так, для «чергової» підкачки шин в легковому авто цілком вистачить компресора з невисокою швидкістю роботи — до 20 л/хв включно. А якщо для вас важлива також швидкість повної накачування (наприклад, після заміни гуми) — можна вибрати агрегат на 21 – 40 л/хв. Зі свого боку, моделі з більш солідними характеристиками — 41 – 60 л/хв і більше — призначаються в основному для важкої техніки на зразок позашляховиків, вантажівок, тракторів і т. ін.

Окремо варто відзначити, що цей параметр НЕ підходить для підрахунку точного часу накачування (навіть якщо відомий точний об'єм повітря в колесі). Річ у тім, що фактична продуктивність компресора завжди нижче заявленої: цифри в характеристиках зазначаються для вільного виходу повітря, а при накачування коліс швидкість накачування неминуче буде нижче через опору ніпеля.

Номінальна напруга живлення, використовуваного електричним компресором (див. «Тип»); фактично — типи мереж, з якими сумісний пристрій.

— 12 В. Стандартна напруга бортових мереж в легкових авто та іншій аналогічній техніці, такі як легкі вантажівки та багато моделей мотоциклів. Сумісність з 12 є майже обов'язковою для сучасних компресорів (лише одиничні моделі не здатні працювати від такої напруги). Однак варто враховувати, що способи з'єднання з бортовими мережами можуть бути різними; докладніше див. «Підключення».

— 24 В. Напруга 24 В характерна для бортових мереж важкої техніки — вантажівок, автобусів тощо, а також деяких потужних позашляховиків. В компресорах сумісність з таким живленням зазвичай передбачається в доповнення до 12 В; чисто 24-вольтові моделі зустрічаються вкрай рідко.

— 230 В. Підключення до звичайної побутової розетки на 230 В. Найчастіше цей варіант використовується як запасний, на додаток до 12 В — щоб за наявності поблизу розетки компресор можна було живити від неї, не навантажуючи акумулятор авто і не витрачаючи паливо на роботу бортового генератора. Однак зустрічаються моделі, що використовують тільки 230 В — вони розраховані на стаціонарне використання в майстернях шиномонтажу, на СТО тощо.

— Акумулятор. Живлення від знімного або вбудованого акумулятора дарує...свободу дій використання компресора і дає змогу позбутися його жорсткої прив'язки по дроту до бортової автомобільної мережі або побутової розетки. Втім, акумулятор, що сів, все одно доведеться рано чи пізно заряджати. І в цьому питанні без дротового підключення не обійтися. Майте на увазі, що в штатну комплектацію деяких акумуляторних автокомпресорів батарея може бути не включена і її знадобиться купувати в окремому порядку.

Способи підключення до джерела живлення, передбачені в конструкції компресора (див. «Тип»).

— Прикурювач. Підключення до стандартного роз'єму прикурювача (або окремої авторозетки такого ж формату). Цей спосіб зручний тим, що для роботи компресора не потрібно відкривати капот. З іншого боку, прикурювачі мають обмеження за максимальною потужністю, причому в різних авто (і навіть в різних гніздах одного авто) ці обмеження можуть помітно різнитися. Детальніше див. «Споживана потужність».

— «Крокодили». Підключення напряму до клем акумулятора за допомогою затискачів типу «крокодил». Цей спосіб трохи складніше, ніж робота від прикурювача — потрібно відкривати капот і тягнути дроти до батареї. З іншого боку, він дає змогу використовувати потужність бортової мережі на повну, не переживаючи про перевантаження і цілісність запобіжників, завдяки чому підходить навіть для найпотужніших і найпродуктивніших компресорів. Крім того, «крокодилами» пристрій можна підключити не тільки до бортової мережі, але і до окремого акумулятора; у деяких ситуаціях така можливість буває не зайвою (наприклад, якщо власна батарея авто вже сідає, але поблизу є «свіжий» акумулятор).

— Прикурювач/«крокодили». Можливість використовувати будь-який з описаних вище варіантів підключення — на вибір. Це забезпечує зручність і дає можливість вибирати оптимальний формат робо...ти залежно від ситуації. Наприклад, для швидкої підкачки одного-двох коліс можна скористатися прикурювачем, а ось для тривалої роботи краще підходить живлення через «крокодили».

— Вилка. Вилка для підключення до звичайної розетки на 230 В (див. «Живлення»). Використовується в компресорах, що мають тільки цей тип живлення.

— Прикурювач/вилка. Варіант, що зустрічається в моделях з можливістю роботи як від 12 В, так і від 230 В; для першого використовується прикурювач, для другого — вилка.

— Кабель (до акумулятора). Підключення напряму до акумуляторної батареї за допомогою кабелів з плоскими контактами, які при підключенні затискаються в клемах батареї. Така конструкція забезпечує більш щільний контакт, ніж описані вище «крокодили», проте менш зручна при підключенні і відключенні компресора.