Порівняння MOBIL Ultra 10W-40 4 л vs Shell Helix HX8 5W-40 4 л

- Мінеральне. Назва цього обумовлена тим, що олія має повністю «копалинне» походження — його складовими є вуглеводні, одержувані під час перегонки нафти. Цей тип олії з'явився першим і використовується досі, проте він поступово поступається позицією синтетики та напівсинтетики. Пов'язано це з тим, що чисті мінеральні олії значно програють за характеристиками цих двох типів. Зокрема, вони погано переносять як високі, наприклад і низькі температури - можуть загуснути і навіть замерзнути вже при -15...-20 °С, а при скипанні сильно засмічують двигун. Окислення такого олії відбувається швидше, що потребує більше частої його заміни. Крім того, багато сучасних двигунів висувають досить жорсткі вимоги до якості ПММ, в які мінеральні олії просто не вписуються. З іншого боку, марки цього прості у виробництві і коштують недорого.

- Синтетика. Подібні олії виробляються штучним шляхом за допомогою хімічного синтезу (звідси і назва). Вони виникли як подолання недоліків мінеральних різновидів і чудово зарекомендували себе у ролі, т.к. технологія виробництва синтетичних масел дає змогу створювати рідини практично з будь-якими характеристиками - стійкі до холоду, не схильні до окислення, певної в'язкості тощо. З іншого боку, ця технологія досить складна і дорога, що позначається і на ціні продукту.

- Напівсинтетика. Такі марки олії є сумішами мінеральних і син...тетичних компонентів і, відповідно, є чимось середнім між двома вищеописаними типами. Вони коштують значно дешевше суто синтетичних масел, і хоч і поступаються їм за характеристиками, проте багато в чому перевершують суто мінеральні продукти. Напівсинтетика вважається оптимальним варіантом для тих випадків, коли витрата олії велика, проте використовувати мінеральні різновиди не можна - наприклад, якщо Вам часто доводиться їздити на далекі відстані в холодну погоду, або якщо двигун в авто для далеких поїздок має високі вимоги до якості змащення.

Ступінь в'язкості оливи, визначений за міжнародним стандартом SAE. В'язкість — одна з ключових фізичних характеристик оливи, які визначають її сумісність з тим чи іншим двигуном. Більшість сучасних марок оливи належить до всесезонних і розрахована на використання зокрема і за низьких температур. Тому індекс SAE для них включає інформацію не тільки про характеристики в'язкості в прогрітому двигуні, але і про стійкість до морозів.

Записується такий індекс зазвичай у вигляді двох цифр, розділених літерою w: 0w-8, 0w-12, 0w-15, 0w-16, 0w-20, 0w-30, 0w-40, 0w-50, 5w-20, 5w-30, 5w-40, 5w-50, 5w-60, 10w-30, 10w-40, 10w-50, 10w-60, 15w-40, 15w-50, 15w-60, 20w-20, 20w-50, <...a href="/ua/list/723/pr-17985/">20w-60, 25w-40. Зустрічається також формат SAE 10w, SAE 20, SAE 30, SAE 40 и SAE 50. Перше число описує виключно холодостійкість оливи, і не стосується її властивостей при прогрітому двигуні. Якщо від цього числа відняти 35, вийде мінімальна температура, при якій двигун зможе провернутися для запуску. У нашому прикладі ця температура буде становити 15-35= -20 °С. Звичайно, подібні значення є досить умовними, оскільки на практиці треба враховувати й інші фактори. Наприклад, при «підсівшому» акумуляторі (що не рідкість на морозі) холодний пуск може викликати труднощі навіть при більш високій температурі, ніж випливає з характеристик оливи.

Друге число визначає характеристики оливи в прогрітому двигуні на нормальному режимі, при штатних робочих температурах. Саме цей показник є основним для вибору марки змазки під конкретне авто — необхідно чітко дотримуватися рекомендацій виробника. Річ у тім, що кожен двигун конструюється в розрахунку на строго визначені значення в'язкості. Дуже в'язка олива буде затримуватися в рухомих частинах у великих кількостях, а надто текуча — залишати їх взагалі без змащення; і в тому, і в іншому випадку падає потужність і збільшується знос. Тому насамперед при виборі за SAE слід враховувати друге число і його відповідність характеристикам двигуна.

Міжнародні стандарти, відповідність яким заявлена в характеристиках даної марки оливи. В сучасних марках олив можуть зустрічатися такі варіанти:

— API — стандарт, розроблений в США Американським інститутом нафти. Передбачає дві роздільні класифікації — для бензинових (API SG, SH, SJ, SL, SM, SN, SN Plus) і для дизельних двигунів (API CI-4, CH-4, CG-4, CF, CE, CD); у першому варіанті в позначенні стандарту першою йде літера S (наприклад, API SL), у другому C (наприклад, API CI-4). Якщо олива підходить для обох типів двигунів, застосовується подвійне позначення — наприклад, API SL/CI-4; при цьому першим ставиться індекс того типу, для якого олива підходить найкраще (у нашому прикладі це бензиновий). Також стандарт включає і класифікацію двотактних двигунів— TA, TB, TC, TC+, TD.

— ACEA — стандарт, що використовується однойменним об'єднанням європейських автовиробників, альт...ернатива американському API. Включає три класи: A/B — всі розроблені до 2004 року оливи для різних типів двигунів. Власне, до 2004 року класів тут було два — A для бензинових моторів і B для дизельних; потім їх об'єднали (A1/B1, A3/B3, A3/B4 і A5/B5). Втім, роздільні позначення можуть застосовуватися і до цих пір. C — оливи для всіх типів двигунів, що відповідають екологічному стандарту Euro-4 і сумісні з додатковим оснащенням на зразок каталізаторів і сажових фільтрів. Зустрічаються APEA C1, C2, C3, C4 і C5. E — окремий клас для дизельних двигунів важкої техніки, включаючи спеціальну. Має маркування APEA E4, E6, E7 і E9.

— JASO — розроблений Японською асоціацією автостандартів. Є одним з основних сучасних стандартів для олив під бензинові мотоциклетні двигуни, в межах цього призначення має два класи — F для двотактних двигунів, а саме FA, FB, FC, FD і M для чотиритактних (підклас MA для мокрого зчеплення MA-1 і MA-2, MB для сухого). А також новий допуск GLV-1 для ультраефективних бензинових моторів та гібридних силових установок.

— ILSAC — стандарт, створений спільно Американською та Японською асоціаціями виробників автомобілів. Застосовується для олив, розрахованих на легкові авто з бензиновими двигунами. Категорій ILSAC всього п'ять (GF-2, GF-3, GF-4, GF-5, GF-6A), загалом вони схожі з певними категоріями API (див. вище), проте відрізняються підвищеними вимогами щодо енергозбереження та обмеження шкідливих викидів.

Перелік конкретних стандартів оливи, рекомендованих виробником для того чи іншого двигуна, зазвичай вказується в офіційних характеристиках транспортного засобу. Відзначимо, що багато стандартів є взаємозамінними; дані про сумісність (як і опис кожної окремої категорії) можна знайти в спеціалізованих джерелах.

Стандарт якості моторної оливи, який концерн VAG вважає обов'язковим для коректної роботи при використанні в двигуні своїх автомобілів. Для різних двигунів (відповідно і марок авто) передбачений свій стандарт, серед яких є 500.00, 501.01, 502.00, 503.00, 503.01, 504.00, 505.00, 505.01, 506.00, 506.01, 507.00, 508.00, 509.00 і 511.00.

Стандарт якості моторної оливи, який виробник Porsche вважає обов'язковим для коректної роботи при використанні в двигуні своїх автомобілів. Для різних двигунів (відповідно і марок авто) передбачений свій стандарт, серед яких є A40, C20, C30 і C40.

Стандарт якості моторного масла, що виробник BMW вважає обов'язковим для коректної роботи при використанні в двигуні своїх автомобілів. Для різних двигунів (відповідно і марок авто) передбачений свій стандарт, серед яких є Longlife-98, Longlife-01, Longlife-04, Longlife-12 FE, Longlife-14 FE+ і Longlife-17 FE+.

Стандарт якості моторного масла, що виробник Mercedes-Benz вважає обов'язковим для коректної роботи при використанні в двигуні своїх автомобілів. Для різних двигунів (відповідно і марок авто) передбачений свій стандарт, серед яких є 226.5, 226.51, 226.9, 228.1, 228.3, 228.31, 228.5, 228.51, 229.1, 229.3, 229.31, 229.5, 229.51, 229.52, 229.71, 235.27 і 235.28.

Стандарт якості моторної оливи, що виробник Renault вважає обов'язковим для коректної роботи при використанні в двигуні своїх автомобілів. Для різних двигунів (відповідно і марок авто) передбачений свій стандарт, серед яких є RN 0700, RN 0710, RN 0720, RD, RD-2, RGD, RLD, RLD-2, RLD-3, RLD-4, RLS-3, RVI і RXD.

Стандарт якості моторної оливи, що концерн Fiat вважає обов'язковим для коректної роботи при використанні в двигуні своїх автомобілів. Для різних двигунів (відповідно і марок авто) передбачений свій стандарт, серед яких є 9.55535-CR1, 9.55535-D2, 9.55535-G1, 9.55535-G2, 9.55535-GH2, 9.55535-GS1, 9.55535-GSX, 9.55535-H2, 9.55535-M2, 9.55535-N2, 9.55535-S1, 9.55535-S2, 9.55535-S3, 9.55535-S4, 9.55535-T2 і 9.55535.Z2.