Діапазони тюнера
Радіодіапазони, що приймаються тюнером музичного центру. На сьогоднішній день найчастіше зустрічається підтримка таких діапазонів:
— FM. Частина ультракороткохвильового (УКХ) діапазону в межах від 87,5 МГц до 108 МГц. Використовують частотну модуляцію, що дозволяє транслювати музику у форматі стерео з досить високою якістю звучання, а також передавати сигнали RDS (див. RDS). На даний момент більшість музичних радіостанцій на території СНД мовить саме в цьому діапазоні, внаслідок чого FM підтримується в абсолютній більшості аудіосистем. Недоліком даного варіанта є обмежена зона прийому — максимум кілька десятків кілометрів від передавача — тому FM-трансляції можна слухати зазвичай в межах одного міста та прилеглих околиць.
— AM (від англ. amplitude modulation — амплітудна модуляція) — радіомовлення, що використовують амплітудну модуляцію. Зазвичай під цим терміном розуміється мовлення на середніх хвилях у діапазоні 520-1610 кГц; на ці ж частоти розраховано більшість споживчих AM-приймачів. Дальність прийому AM-станцій може обчислюватися сотнями кілометрів, однак якість звуку при цьому нижче, ніж на FM, тому в даному форматі віщають в основному «розмовні» і новинні радіостанції.
— УКВ. У цьому разі мається на увазі піддіапазон 65,9-74 МГц, використовує т. зв. модуляцію OIRT. У такому форматі першопочатково велося УКХ-мовлення в країнах Радянського союзу та Східної Європи, проте на даний момент не користується великою популярністю у зв'язку з ро...звитком FM. Технічно УКХ схоже з FM (див. вище), основними відмінностями є смуга займаних частот і неможливість передачі в УКХ сигналів RDS (див. RDS).
— DAB+. DAB — це абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «цифрове радіомовлення»; а «+» означає вдосконалену версію цього стандарту. Формально DAB+ — це не тільки діапазон, але і формат передачі сигналу: на відміну від всіх описаних вище варіантів, він, як випливає з назви, цифровий. Це дає низку переваг над традиційними передавачами — зокрема, велику дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а зникає цілком. Останнє, щоправда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанта є хіба що його слабка поширеність (поки що) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, однак на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону. Зазначимо, що тюнери DAB+ здатні приймати радіопередачі оригінального стандарту DAB, але не навпаки.
Пам'ять тюнера
Кількість радіостанцій, яку можна занести на згадку тюнера.
Сама собою пам'ять помітно спрощує роботу з тюнером. Замість того, щоб щоразу вручну шукати улюблені станції, достатньо «запам'ятати» їх і надалі просто вибирати хвилю зі списку в пам'яті приймача. Кількість комірок пам'яті в сучасних аудіосистемах може досягати кількох десятків; це буде особливо корисним жителям мегаполісів, де в ефірі багато станцій, а також тим, кому доводиться часто подорожувати та перебудовувати
приймач на місцеві частоти.
Потужність системи
Загальна потужність звуку забезпечується аудіосистемою на максимальній гучності, іншими словами — сумарна потужність усіх динаміків, штатно передбачені пристрої (включаючи сабвуфер).
Чим вище потужність, тим голосніше буде звучати система і тим більшу площу вона зможе перекрити. З іншого боку,
висока потужність помітно позначається на ціні, габарити, вагу і енергоспоживання пристрою. Крім того, при оцінці і порівнянні з даним показником варто враховувати деякі нюанси. По-перше, деякі виробники йдуть на хитрість і приводять в характеристиках не середню, а пікову потужність звуку; такі цифри можуть бути дуже вражаючими, але до реальної гучності вони мають досить слабке відношення. Так що якщо вам здається, що заявлена потужність занадто висока — не завадить дізнатися, що саме мається на увазі в даному випадку. По-друге, при порівнянні варто враховувати наявність сабвуфера — він грає допоміжну роль, однак на нього може припадати більше половини від сумарної потужності системи. Через це при рівній загальній потужності пристрій з сабвуфером може виявитися тихіше моделі без сабвуфера: наприклад, система 2.0 на 40 Вт буде мати по 20 Вт на основний канал, тоді як у моделі 2.1 на 40 Вт на сабвуфер може припадати 20 Вт, і всього за 10 Вт — на основні динаміки.
Потужність на канал
Номінальна потужність звуку (див. «Потужність системи») на кожному з основних каналів аудіосистеми. Цей показник найчастіше зазначається в моделях з сабвуфером (див. «Кількість каналів»); знаючи його, можна оцінити розподіл потужності між основними колонками і низькочастотним динаміком.
Чутливість
Чутливість визначає інтенсивність реакції акустики на сигнал певного рівня; простіше кажучи, чим вище цей показник — тим вище буде гучність акустичної системи при тому ж рівні сигналу. Зазначимо, що у разі аудіосистем цей параметр відіграє другорядну роль: він важливий для підбору акустики під підсилювач, а тут обидва компоненти здебільшого оптимально підібрані виробником один під одного.
Імпеданс
Терміном «імпеданс» позначають опір акустичної системи змінному струму. Зазначимо, що у разі аудіосистем цей параметр відіграє другорядну роль: він важливий для підбору акустики під підсилювач, а тут обидва компоненти здебільшого оптимально підібрані виробником один під одного. Тому на практиці інформація про імпедансі може стати в нагоді хіба що при пошуку колонок на заміну комплектним: вкрай бажано, щоб нова акустика мала той самий імпеданс, що і штатна.
Частотний діапазон
Загальний діапазон частот, відтворений акустикою аудіосистеми. Вимірюється від нижнього порога самої низькочастотної колонки до верхнього — найбільш високочастотної: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.
Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повніше буде відтворений звук, тим менше низьких і високих частот буде втрачено через недостатніх можливостей акустики. З іншого боку, не варто забувати, що фактична якість звуку залежить і від ряду інших параметрів — насамперед амплітудно-частотної характеристики. Крім того, чутні людиною частоти знаходяться в проміжку від 16 Гц до 22 кГц; відхилення від цих значень досить малі, а з віком верхня межа ще й знижується. Тому з практичної точки зору не має сенсу передбачати занадто широкий частотний діапазон; а вражаючі показники кшталт 10 – 50000 Гц, що зустрічаються в моделях топового класу, зазвичай, є своєрідним «побічним ефектом» високоякісних динаміків (і одночасно — маркетинговим ходом), ніж реально значущим моментом.
Еквалайзер
Наявність функції еквалайзера в аудіосистемі.
Еквалайзер дозволяє змінювати тембр звуку, регулюючи гучність по окремих смугах частот. Найпростіший варіант такої регулювання передбачає 2 смуги (високі і низькі частоти), однак найчастіше смуг більше. У будь-якому разі еквалайзер може стати в нагоді як для тонкого налаштування звуку під власні уподобання, так і для компенсації недоліків зовнішньої або штатної акустики, підключених навушників і т. ін. — наприклад, якщо динаміки «провалюють» визначені смуги частот. Крім того, у багатьох аудіосистемах є набір попередніх налаштувань еквалайзера (пресетів), зазвичай розрахованих на різні стилі музики — «Класика», «Рок», «Поп» і т. ін. Може також передбачатися можливість створення і редагування власних пресетів.
Bass Boost
Функція, що забезпечує посилення низьких частот — для потужного і насиченого баса. Часто реалізується у вигляді єдиної кнопки, за допомогою якої можна фактично «включати і вимикати бас». Це зручніше, ніж налаштовувати низькі частоти за еквалайзеру; крім того, для посилення баса можуть застосовуватися різні спеціальні технології.