Порівняння Eger Stefani 90x90 vs Ravak Supernova 99x99

За геометричною формою розрізняються наступні варіанти:

— Квадратна. Кабіни у формі квадрату можуть належати практично до будь-якого типу встановлення. Головною їх перевагою перед напівкруглими (при пристінному встановленні) і чвертькруглими (при кутовому) є велика площа піддона; крім того, рівні розсувні двері, що застосовуються в квадратних моделях, значно надійніші та простіші вигнутих. Водночас і місця під таку кабіну потрібно відповідно більше.

— Прямокутна. Ця форма багато в чому схожа з описаною вище квадратною, і на практиці відрізняється в основному тим, що частіше робиться під пристінне встановлення, ніж під кутове.

— Багатокутна. Фактично ця форма найчастіше є різновидом чверті кола (див. вище). багатокутні кабіни зазвичай встановлюються кутовим симетричним способом (див. «Встановлення»), однак їх передня частина, згідно з назвою, виконується не у вигляді дуги кола, а у вигляді ламаної лінії (з кількома кутами). Зазвичай це є не більш ніж дизайнерським рішенням, а за функціоналом такі кабіни не мають ключових відмінностей від «четвертинок», і вибір залежить в основному від Ваших естетичних уподобань.

— Напівкругла. Різновид кабін, який розрахований на пристінне встановлення. Згідно з назвою, передня поверхня таких моделей має форму півкола. За рахунок цього досягається певна екон...омія місця у ванній кімнаті порівняно з прямокутними і квадратними моделями. При цьому зменшення внутрішнього простору практично не впливає на комфорт користувача — округла передня стінка залишає достатньо місця для руху. З недоліків можна відзначити необхідність використання вигнутих дверей, як наслідок — дещо більшу вартість і меншу надійність цих дверей, ніж у «прямих» форм.

— Чверть кола. Досить поширена форма кабін, які призначені для кутового встановлення (в абсолютній більшості варіантів застосовується кутова симетрична, див. «Встановлення»). Основні переваги та недоліки таких моделей аналогічні напівкруглим (див. вище): з одного боку, вони економлять місце у ванній, з іншого — складніші та дещо дорожчі ніж аналогічні квадратні/прямокутні кабіни.

— Кругла. Кругла форма забезпечує найоптимальніше співвідношення довжини периметра до площі основи; простіше кажучи, всередині кабіни виходить більше простору при менших витратах матеріалу. При цьому даний варіант досить зручний і з точки зору користувача. Його недоліком є висока вартість — виготовлення якісних вигнутих деталей обходиться недешево. Як наслідок, круглі душові кабіни зустрічаються порівняно нечасто. Зазвичай вони розраховані на пристінне встановлення, але зустрічаються й виключення.

Кольори профілю, доступні для даної моделі душової кабіни.

Нагадаємо, профілем в даному разі називають пластикову або металеву основу, яка з'єднує між собою стінки (стекла) кабіни. Багато моделей доступні відразу в декількох варіантах забарвлення — всі вони наводяться тут. Що стосується конкретних кольорів, то найбільшою популярністю в наш час користуються хромовий, чорний, білий і сріблястий відтінки; а ось золотистий і бронзовий зустрічаються помітно рідше.

У будь-якому разі вибір за даним показником залежить в основному від вимог дизайну. При цьому також варто враховувати, що різні кольори профілів іноді поєднуються з різними типами стекол (див. «Скло») — наприклад, одна і та ж модель з профілем «хром» може мати прозоре скло, а з сріблястим профілем — матове. Однак у окремих кольорів профілю є і деякі практичні особливості, ось вони:

— Хром. Профіль з характерним металевим покриттям. Найчастіше хромова поверхня робиться глянцевою( блискучою): вона недорого обходиться і яскраво виглядає, проте швидко покривається плямами при регулярному використанні і може потребувати ретельного чищення. Матове покриття дорожче і не так яскраво виглядає, зате воно менш чутливе до забруднень. В будь-якому разі, хром застосовується не тільки в есте...тичних цілях, але і для захисту елементів профілю від корозії — він дуже ефективний в цій ролі, що, почасти, і зумовило популярність такого покриття. Інша причина – те, що даний матеріал відмінно поєднується з переважною більшістю змішувачів, душових систем та іншої сантехніки, де також широко застосовується хром.

— Сріблястий. Сріблястий профіль може робитися як з нефарбованого металу (наприклад, стійкого до корозії алюмінієвого сплаву), так і з матеріалу з покриттям відповідного кольору (наприклад, фарбованого пластику). Також деякі виробники відносять до даного відтінку описаний вище матовий різновид хромового покриття. Відповідно, і практичні властивості такого профілю можуть відрізнятися; тут перш за все варто орієнтуватися на цінову категорію виробу.

— Білий. Даний варіант зазвичай передбачає металевий профіль, покритий білою фарбою – вона захищає профіль від корозії і надає йому естетичного зовнішнього вигляду. Втім, фарба не така стійка до пошкоджень, як, наприклад, хромове покриття. Тому даний варіант рідко зустрічається як єдиний – найчастіше він є однією з доступних опцій, крім інших забарвлень профілю.

— Чорний. Колір, що досить часто застосовується і як одна з опцій, і як єдиний варіант. Однією з особливостей чорного профілю є те, що він сильно контрастує зі склом (яке найчастіше робиться прозорим або світлим), а також помітно виділяється на тлі більшості стін в санвузлах (за винятком стін, які також зроблені чорними або дуже темними — а ці варіанти досить рідкісні). Все це не тільки сприяє стильному зовнішньому вигляду, але ще і дає змогу візуально виділити контури душової кабіни, що буває важливо в деяких ситуаціях (наприклад, при слабкому освітленні, або якщо у користувача є проблеми із зором).

— Бронза. Відтінок, схожий з описаним нижче золотистим, проте більш темний, іноді близький до коричневого. В цілому є досить рідкісним і специфічним варіантом: бронза добре підходить для сантехніки стилю «ретро» і відмінно вписується у відповідні інтер'єри, проте в більш традиційному оформленні санвузла може виявитися недоречною, а коштує недешево.

— Золотистий. Явно виражений золотистий відтінок (відрізняється від більш темного бронзового-див. віще). Незважаючи на багатий зовнішній вигляд, подібні профілі в більшості своїй не характеризуються особливо високою вартістю. Так що їх слабка поширеність обумовлена в основному естетичними моментами – інтер'єри, для яких золотистий колір є оптимальним, зустрічаються відносно рідко.

Спосіб відкривання дверей душової кабіни. На сьогоднішній день зустрічаються такі варіанти:

— Розсувні. Двері ковзної конструкції — при розкритті зсуваються в бік (або в сторони, якщо стулок дві) уздовж стін кабіни. Головною перевагою такої конструкції є економія місця — вона не потребує додаткового простору для відкриття дверей і легко впишеться навіть в тісні приміщення.

— Розпашні. Такі двері відкриваються класичним способом на поворотних петлях, на зразок звичайних кімнатних дверей — зазвичай, назовні. Вони дещо простіші за конструкцією, ніж розсувні, однак потребують достатньої кількості вільного простору перед душовою кабіною — інакше нормально відкрити двері не вийде.

— Складані (двері-книжка. Оригінальна конструкція, що поєднує елементи розсувної і розпашної двері. Складається з двох половинок, скріплених поворотною віссю: при розкритті така двері зсувається в бік і одночасно складається на зразок книжкової обкладинки. Особливості конструкції дають змогу без проблем відкривати «книжки» всередину, що робить кабіни з ними підходящими навіть у тісних приміщеннях, де немає місця для класичної розпашної двері.

— Без дверей. Кабіни, що взагалі не мають в конструкції дверей будь-якого типу. Втім, та сторона, з якої передбачається заходити-виходити, може бути частково прикрита с...клом — щоб назовні потрапляло менше бризок. Подібна конструкція найчастіше є дизайнерським ходом, проте вона має і певні практичні переваги перед дверима всіх типів: відсутність зайвих рухомих частин робить кабіну надійнішою. Недолік цього варіанта очевидний: у відкритий проріз можуть попасти бризки, що висуває додаткові вимоги до конструкції душової насадки і облаштування санвузла, а також до акуратності використання.

Тип скла, яким укомплектована кабіна.

Під склом в даному разі мається на увазі матеріал стінок в цілому (це може бути і пластик — див. вище). А тип вказується за зовнішніми особливостями поверхні. Основних різновидів стекол в наш час чотири: прозорі, затемнені (тоновані), матові і з малюнком (на прозорому або матовому тлі). При цьому в характеристиках може бути вказано відразу кілька варіантів, через косу риску — наприклад, «прозоре / затемнене»; це означає, що дана модель випускається в декількох варіантах оформлення (в нашому прикладі, відповідно, таких варіантів два – прозорий і затемнений). При цьому такі варіанти можуть відрізнятися також за кольором профілю (див. вище).

Ось більше докладний опис кожного з описаних вище типів скла:

— Прозоре. Класичний, надзвичайно популярний варіант: прозорі скла з гладкою поверхнею. Широко застосовуються як сам по собі, так і в якості одного з доступних варіантів оформлення. Прозорі стінки недорогі і водночас цілком практичні і функціональні. Правда, вони практично не приховують людину, що знаходиться в кабінці — але цей момент не так часто є принциповим. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести перш за все те, що на прозорих стеклах сильно помітний вапняний наліт і інші забруднення (що неминуче виникають в процесі експлуатації). Це висуває під...вищені вимоги до якості прибирання. Однак даний момент є скоріше естетичним, ніж практично значущим. Крім того, скла цього типу можуть доповнюватися спеціальним покриттям, що запобігає появі вапняного нальоту; таке покриття дещо впливає на вартість, проте помітно спрощує обслуговування і дає змогу склу довго залишатися чистим.

– Матове (сатин). Стекла цього типу самі по собі прозорі, проте мають характерну нерівну поверхню. Конкретний «рельєф» матового скла може бути різним – від дрібної шорсткості до великих, явно виражених виступів і западин; а деякі моделі доступні з декількома варіантами подібних стекол. Відповідно, і оптичні властивості у стінок цього типу можуть відрізнятися: одні лише спотворюють предмети, що знаходяться за ними, інші майже повністю приховують їх, створюючи «ефект туману». Однак в будь-якому разі однією з головних переваг матового скла є здатність «маскувати» людину, що знаходиться всередині. Ця властивість буває дуже корисою в деяких варіантах — наприклад, якщо душова кабіна встановлена в суміщеному санвузлі, який може знадобитися іншій людині, поки хтось приймає душ. Інша перевага даного матеріалу полягає в тому, що на ньому не так помітні забруднення, як на прозорому. З іншого боку, матова поверхня неминуче збільшує вартість скла – іноді досить значно. Тому зустрічаються такі стекла помітно рідше звичайних прозорих.

– Затемнене (тоноване). Скло, що має затемнення в тому чи іншому відтінку. У деяких моделях доступно відразу кілька варіантів, в різних кольорах, а конкретний спосіб затемнення може бути різним — наприклад, забарвленням самого скла або нанесенням спеціальної плівки. У будь-якому разі даний матеріал можна віднести до дизайнерських рішень. Він надає душовій кабіні стильного і цікавого зовнішнього вигляду, а також може виявитися оптимальним вибором для деяких інтер'єрів. Крім того, багато тонованих стекол непогано приховують людину, що знаходиться всередині (аналогічно описаним вище матовим). Основний недолік даного варіанту – дещо більша вартість, ніж у звичайних прозорих.

– З малюнком (прозоре або матове). Скло з додатковим малюнком, нанесеним на прозору або матову поверхню; якщо в характеристиках не уточнюється тип поверхні — значить, мається на увазі малюнок на прозорому тлі. Саме зображення найчастіше має вигляд абстрактного візерунка, проте зустрічаються і інші варіанти — наприклад, квіткові мотиви. В будь-якому разі, малюнок грає перш за все декоративну роль, хоча в деяких моделях він має і більше практичний сенс: візерунок на прозорій поверхні може «маскувати» людину, що знаходиться всередині (аналогічно тому, як це роблять описані вище матові стекла). Однак у всіх варіантах додатковий декор помітно впливає на вартість, притому що його перевага — в основному естетична; з практичного ж боку тих же результатів («маскування» внутрішнього простору кабіни) можна досягти, наприклад, за допомогою більш дешевого матового або тонованого скла. Тому і даний варіант оформлення особливою популярністю не користується.

Товщина скла або пластику (див. «Матеріал стінок»), з якого зроблені стінки кабіни.

Чим товще скло, тим воно міцніше, тим нижче ймовірність пошкодити стінку в результаті неприємної випадковості на зразок зіткнення з твердим предметом. З іншого боку, велика товщина стінок призводить до збільшення ваги і вартості пристрою. Мінімальною товщиною скла для сучасних душових кабін є 3 мм, а максимальна може досягати 8 мм.

Під глибиною піддону зазвичай мають на увазі відстань від дна до краю бортика, іншими словами — висоту бортика. Піддони в сучасних душових кабінах можна умовно розділити на такі види:

— Глибокі. Хоча офіційного критерію для виділення піддонів за глибиною немає, умовно до цього виду відносять моделі з глибиною 30 см і більше. За рахунок можливості набрати досить велику кількість води такий піддон може послужити своєрідним замінником ванни (наприклад, для дітей) і стане в нагоді також, якщо Вам доведеться прати вручну. Також глибокі піддони вважаються оптимальним рішенням для будинків зі старою каналізацією, де пропускна здатність слабка — менше ризик, що вода не встигає стекти і проллється на підлогу, заповнивши весь піддон. З іншого боку, велика висота бортика може створити незручності для літніх людей, інвалідів тощо і робить душові кабіни високими.

— Низькі. У дану категорію віднесені піддони з глибиною до 25-30 см (мінімальне значення глибини може становити всього 3-4 см). Головною їх перевагою є зручність для всіх — навіть людина, яка має проблеми з ногами (наприклад, через вік), без проблем переступить такий бортик. З недоліків можна відзначити підвищену чутливість до засмічення зливу (висока ймовірність «потопу», у ванній кімнаті), а також неможливість застосування в ролі ванни.

— Ванна. Відмінною особливістю ванни є можли...вість сісти або навіть лягти, не відчуваючи дискомфорту. Відповідно, від звичайних глибоких піддонів, описаних вище, вони відрізняються насамперед довжиною — вона складає не менше 150 см. Однак якщо в конструкції передбачений горизонтальний гідромасаж (див. «Функції»), то подібний варіант також вважається ванною незалежно від довжини.

Зазначимо, що глибина вказується як для тих кабін, де піддон входить у штатний комплект постачання, так і для тих, які ним не комплектуються. В останньому варіанті даний параметр описує, на які піддони розрахована кабіна. Тут є певна закономірність: велика глибина зазвичай передбачає невелику висоту самої кабіни (до 180 см), а більш високі моделі робляться, відповідно, під низькі піддони. При цьому кабіни 190 см і вище можуть передбачати можливість встановлення взагалі без піддону — прямо на підлогу ванної кімнати (зрозуміло, за умови підведення каналізації).

В якості матеріалу для піддону можуть виступати акрил, АБС-пластик, склопластик, мармуровий композит, дерево. Детальніше про кожен з них.

— Акрил. Полімер, різновид пластику, повна назва — поліакрилонітрил. На сьогоднішній день є найпоширенішим матеріалом для піддонів. Однією з головних переваг акрилу в цій ролі є «теплота» на дотик — навіть охолонувши, він майже не холодить ноги, а під потоком води дуже швидко нагрівається. Крім того, цьому матеріалу можна надати будь-якого кольору, він не тьмяніє з часом і не схильний до розводів. При всьому цьому акрил простий в обробленні і коштує недорого. З недоліків можна назвати чутливість до подряпин; однак вони досить легко усуваються підручними засобами.

— Мармуровий композит. З точки зору характеристик штучний мармур можна назвати різновидом каменю, він має всі характерні риси: високу міцність, стійкість до ударів, легкість в очищенні. Специфічною рисою штучного мармуру є оригінальний зовнішній вигляд, до того ж він зустрічається у великому розмаїтті кольорів і візерунків. Головним недоліком таких піддонів можна назвати високу вартість, через що вони застосовуються в основному в душових кабінах преміумкласу. Та й вага їх досить велика (хоча це може бути і перевагою — важкий піддон більш стійкий).

— АБС-пластик. За багатьма властивостями цей матеріал, аналогіч...ний описаному вище акрилу: з одного боку, він відносно легкий і недорогий, не видає гучний шум при падінні води і практично не холодить ноги, з іншого — пластикова поверхня чутлива до подряпин.

— Дерево. Дерево для душових піддонів застосовується вкрай рідко — в основному в дизайнерських кабінах, створених у розрахунку на незвичайне оформлення. Даний матеріал має приємний зовнішній вигляд, та й на дотик цілком комфортний, він не ковзає і має непогану міцність. Водночас при постійному намоканні дерево схильне до потемніння, деформацій і появи нальоту; для усунення цих недоліків можуть використовуватися різні спеціальні просочення, однак за таким піддоном все одно треба стежити з особливою ретельністю. Тому переважно зустрічаються моделі, представлені решіткою з дерев'яних дощечок, встановлених поверх акрилової основи.

— Склопластик. Композитний матеріал на основі скляного волокна з наповнювачем з пластику. Цей матеріал поєднує в собі невелику вагу і високу міцність, він довговічний і непогано протистоїть подряпинам (гірше, ніж камінь, але краще, ніж акрил). При цьому коштують склопластикові піддони порівняно недорого. Їх слабке поширення зумовлено в основному тим, що даний матеріал з'явився на ринку порівняно недавно і лише починає набувати популярності.

Відзначимо, що деякі душові кабіни поставляються без піддону, що дає можливість придбати його окремо, за бажанням. Та й штатний піддон найчастіше можна замінити, якщо така необхідність виникне.

Існує чимало національних стереотипів: багатьом користувачам певні країни здаються більш привабливими, ніж інші. Однак у наш час ці стереотипи практично не мають під собою підстав. По-перше, в країні походження бренду нерідко розташовується тільки штаб-квартира виробника, а виробництво може знаходитися і в іншій державі. По-друге, походження з певної країни — ще не гарантія якості: все залежить від того, наскільки ретельно той чи інший виробник контролює свою продукцію. Тому для оцінки якості варто орієнтуватися не на «національність», а насамперед на репутацію конкретного бренду і цінову категорію вироби. Серед країн представлені наступні: Австрія, Угорщина, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Китай, Нідерланди, Польща, США, Фінляндія, Чехія, Швеція, Південна Корея.