Порівняння LG UltraGear 27GL650F 27 " чорний vs Acer Nitro VG270UPbmiipx 27 " чорний

В сучасних моніторах можуть використовуватися дисплеї як з глянсовою, так і з матовою поверхнею екрана. Матова поверхня в деяких випадках більш краща за рахунок того, що на глянсовому екрані при попаданні яскравого світла з'являються помітні відблиски, іноді заважають перегляду. З іншого боку, глянцеві екрани відрізняються більш високою якістю картинки, забезпечують більш високу яскравість і насичені кольори.
Внаслідок розвитку технологій на ринку з'явилися монітори зі спеціальним покриттям антивідблиску, яке, при збереженні всіх переваг глянцевого екрану, створює значно менше видимих відблисків при яскравому зовнішньому освітленні.

Власна роздільна здатність монітора. В ідеалі роздільна здатність відеосигналу повинна бути такою ж, тоді якість зображення на екрані буде максимальною.

Загалом чим вищою є роздільна здатність — тим вища деталізація і тим більш прогресивним є екран, однак тим дорожче він буде коштувати (за інших однакових умов) і тим більша потужність відеокарти буде потрібна для нормальної роботи з такою роздільною здатністю. Що ж стосується конкретних значень, то вони в сучасних моніторах досить різноманітні, проте всі роздільні здатності можна розділити на декілька загальних категорій:

— HD (720). Екрани, що підходять для HD-відео з роздільною здатністю 1280х720. Відзначимо, що в цю категорію включені також моделі з роздільною здатністю 1024х768 — цей показник дещо менший, ніж необхідно для відображення HD в оригінальному розмірі, однак якість HD-зображення на такому екрані все одно виходить досить високою. Найпопулярніший варіант серед HD-моніторів — 1366х768, зустрічаються також моделі 1280х768, 1280х800 і неширокоекранні (5:3) 1280х1024.

— Full HD (1080). Монітори під зображення у форматі Full HD. Класичний, найпопулярніший варіант такої роздільної здатності — 1920х1080 (формат 16:9), однак серед моніторів зустрічаються й інші варіанти — зокрема такі специфічні, як ультраширокоформатний (32:9) 3840х1080, а...також 1600х1200 (кадр 1920х1080 у нього «не влазить» по ширині, але цю роздільну здатність все одно прийнято відносити до Full HD). На сьогоднішній день Full HD є непоганим компромісом між якістю зображення, вартістю екрана й вимогами до відеокарти. Як наслідок, саме цей формат найпопулярніший серед сучасних моніторів.

— Quad HD. Свого роду проміжний варіант між популярним Full HD і прогресивним вимогливим Ultra HD 4K. Охоплює роздільні здатності від 1920х1440 до 3200х2400, хоча більшість сучасних Quad HD-моніторів вписуються в більш вузький діапазон — від 2560х1440 до 3840х1600. Такий екран може стати непоганим варіантом для тих, кому «Full HD замало, а 4K — забагато».

— Ultra HD (4K). Цей стандарт передбачає розмір кадру по горизонталі приблизно в 4000 пікселів, однак конкретні роздільні здатності можуть змінюватись. Популярні варіанти, що зустрічаються в моніторах, включають 3840х2160, 4096х2160 і 4096х2304. Загалом UHD 4K дає в 4 рази більше пікселів на екрані, ніж у Full HD; подібні роздільні здатності характерні для висококласних моніторів і найчастіше поєднуються з великою діагоналлю — від 27" (хоча зустрічаються і винятки).

— Ultra HD (5K). Ще більш удосконалений стандарт, ніж UHD 4K, який передбачає розмір кадру по горизонталі близько 5000 пікселів — наприклад, 5120х2160. Застосовується вкрай рідко, здебільшого в топових екранах професійного призначення.

— 8K. Подальший, після 5K, розвиток HD-стандартів, що передбачає кадр із розміром по горизонталі близько 8000 пікселів — наприклад, один з варіантів роздільної здатності 8K у моніторах складає 7680x4320. Дає змогу отримати надзвичайно чітке й деталізоване зображення, однак такі монітори з високою роздільною здатністю обходяться дуже дорого, та й джерело сигналу в такій роздільній здатності знайти не так просто. Тому поки що на ринку представлені лише одиничні моделі 8K-моніторів.

Розмір однієї точки (пікселя) на екрані монітора. Цей параметр пов'язаний з максимальною роздільною здатністю монітора та його розміром по діагоналі— чим вище роздільна здатність, тим менше розмір пікселя (при незмінній діагоналі) і навпаки, чим більше діагональ, тим більше розмір одного пікселя (при незмінному роздільній здатності). Чим менше розмір одного пікселя — тим більш чітке зображення буде виводити монітор, тим менше буде помітна його зернистість, що особливо важливо на великих моніторах. З іншого боку, малий розмір пікселя створює дискомфорт під час роботи з дрібними деталями і текстом — в основному це стосується моніторів з невеликою діагоналлю.

Максимальна яскравість, забезпечувана екраном монітора.

Вибирати монітор з високою яскравістю варто насамперед у тому разі, якщо пристрій планується використовувати при яскравому зовнішньому освітленні — наприклад, якщо на робоче місце потрапляє сонячне світло. Тьмяне зображення може бути «приглушене» таким освітленням, що зробить роботу некомфортною. В інших же умовах висока яскравість екрану сильно стомлює очі.

Більшість сучасних моніторів видає близько 200 – 400 кд/м2 — цього зазвичай цілком достатньо навіть на сонці. Втім, зустрічаються і більш високі значення: наприклад, в РК-панелях (див. «Тип») яскравість може доходити до декількох тисяч кд/м2. Це необхідно з урахуванням специфіки подібних пристроїв — зображення повинно бути добре помітне з великої відстані.

Динамічна контрастність, забезпечувана екраном монітора.

Динамічною контрастністю називають різницю між найяскравішим білим кольором при максимальній яскравості підсвічування і самим глибоким чорним при мінімальній. Цим даний показник відрізняється від статичної контрастності, яку вказують при незмінному рівні підсвічування (див. вище). Динамічна контрастність може виражатися досить вражаючими цифрами (в деяких моделях — більш 100000000:1). Однак на практиці ці цифри слабо співвідносяться з тим, що бачить глядач: досягти такої різниці у межах одного кадру практично неможливо. Тому динамічна контрастність найчастіше є швидше рекламним, ніж практично значущим показником, його нерідко вказують саме в розрахунку на те, щоб вразити недосвідченого покупця. Водночас відзначимо, що існують технології «розумної» підсвічування, що дозволяють змінювати її яскравість на окремих ділянках екрану і досягати в одному кадрі більш високої контрастності, ніж заявлена статична; ці технології зустрічаються в основному в моніторах преміумкласу.

Глибина кольору, підтримувана монітором.

Даний параметр характеризує кількість відтінків, що здатний відобразити екран. І тут варто нагадати, що зображення в сучасних моніторах будується на основі 3 базових кольорів — червоний, зелений, синій (схема RGB). А кількість біт вказується не для всього екрану, а для кожного базового кольору. Приміром, 6 біт (мінімальна глибина кольору для сучасних моніторів) означає, що екран здатний видати по 2^6, тобто по 64 відтінка червоного, зеленого і синього кольору; загальна кількість відтінків буде становити 64*64*64 = 262 144 (0,26 млн). Глибина кольору 8 біт (256 відтінків на кожен базовий колір) дає вже загальну кількість в 16,7 млн кольорів; а найбільш прогресивні сучасні монітори підтримують кольоровість в 10 біт, що дає можливість працювати більш ніж з мільярдом відтінків.

Окремої згадки варті екрани з підтримкою технології FRC; в наш час можна зустріти моделі з маркуванням «6 біт + FRC» і «8 біт + FRC». Ця технологія була розроблена для того, щоб поліпшити якість зображення в тих ситуаціях, коли вхідний відеосигнал має більшу глибину кольору, ніж екран — наприклад, якщо на 8-бітну матрицю подається 10-бітне відео. Якщо такий екран підтримує FRC — картинка на ньому буде помітно якісніше, ніж на звичайному 8-бітному моніторі (хоча і дещо гірше, ніж на повноцінному 10-б...ітному — проте екрани «8 bit +FRC» обходяться помітно дешевше).

Висока глибина кольору важлива насамперед для професійної роботи з графікою та інших завдань, що потребують високої точності передачі кольору. З іншого боку, подібні можливості помітно впливають на вартість монітора. До того ж варто пам'ятати, що якість передачі кольору залежить не тільки від глибини кольору, але і від інших параметрів, зокрема, колірного охоплення (див. нижче).

Дана технологія призначена для розширення діапазону яскравості, що відтворюється монітором; простіше кажучи, HDR-модель буде відображати більш яскравий білий і темний чорний, ніж «звичайний» дисплей. На практиці це означає значне поліпшення якості кольоропередачі. З одного боку, HDR забезпечує дуже «живе» зображення, близьке до того, що бачить людське око, з великою кількістю відтінків і тонів, які звичайний екран передати не здатний; з іншого боку, ця технологія дає змогу досягти дуже яскравих і соковитих кольорів.

В сучасних моніторах з HDR може використовуватися позначення за стандартом DisplayHDR. Цей стандарт враховує ряд параметрів, які визначають загальну якість роботи HDR: яскравість, колірне охоплення, глибину кольору тощо. За результатами вимірів монітору надається одне з маркувань: DisplayHDR 400 означає порівняно скромні можливості HDR, DisplayHDR 600 - середній рівень, DisplayHDR 1000 – вище середнього, DisplayHDR 1400 – прогресивний. При цьому відсутність маркування за DisplayHDR саме по собі нічого не означає: просто далеко не кожен HDR-монітор перевіряється за цим стандартом.

Варто враховувати, що для повноцінного використання HDR необхідний не тільки відповідний монітор, але і контент (фільми, телемовлення тощо), першопочатково створений в HDR. Крім то...го, існує кілька різних технологій HDR, не сумісних одна з одною. Тому при покупці монітора з даною функцією вкрай бажано уточнити, яку саме версію він підтримує.

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— Підтримка Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync.

Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

— USB B (для відеосигналу). Різновид інтерфейсу USB, який використовується для передачі відеосигналу. Не вдаючись у технічні подробиці, можна сказати, що під цим терміном об'єднані всі види USB-входів, що не належать до Type A або Type З. Це можуть бути, наприклад, квадратні гнізда, аналогічні тим, що використовуються в принтерах, або невеликі вузькі і довгі роз'єми, які лише трохи перевищують за розміром microUSB. Власне, ключовими перевагами USB B є саме різноманітність варіантів і можливість у кожному окремому випадку передбачити роз'єм, що оптимально підходить під дану модель - наприклад, згаданий вузький роз'єм добре вписується в корпуси портативних екранів невеликої товщини. З іншого боку, такі моделі є менш універсальними за варіантами підключення: для підключення до комп'ютера потрібен спеціальний кабель-перехідник. Такій кабель зазвичай постачається в комплекті, але при його пошкодженні чи втраті знайти заміну може бути непросто.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).

- KVM-перемикач. Наявність у моніторі перемикача KVM – Keyboard, Video, Mouse. Цей модуль дає змогу керувати двома або більше комп'ютерами за допомогою одного монітора, однієї клавіатури та однієї миші, швидко перемикаючись між різними ПК (наприклад, "стаціонарником" та ноутбуком). KVM-перемикач підвищує продуктивність праці за необхідності використання кількох комп'ютерів одночасно чи по черзі і дає змогу позбутися безладу на робочому столі. Для перемикання з одного комп'ютера на інший достатньо буквально одного натискання миші у фірмовому програмному забезпеченні або запрограмованої кнопки на клавіатурі.

- Сенсор освітленості. Датчик відстежує яскравість навколишнього освітлення. Застосовується в основному для автоматичного підстроювання яскравості самого монітора особливо обстановки: наприклад, якщо в кімнаті темніє, зображення на екрані теж можна зробити більше тьмяним, а під сонячним світлом для нормальної видимості яскравість повинна бути високою. Це забезпечує додатковий комфорт для користувача, а також сприяє економії енергії.

- Сенсор присутності. Датчик визначає наявність людини перед екраном. Найчастіше використовується для автоматичного керування сплячим режимом: якщо перед монітором певний час нікого немає, підсвічування екрана вимикається, а після повернення користувача - вмикається назад. Це сприяє економії енергії та збільшує тер...мін служби матриці. Крім того, датчик може стати в нагоді і для більше специфічних завдань - наприклад, для контролю присутності співробітника на робочому місці.

- PBP (Picture by Picture). Можливість відображення на моніторі одночасно двох "картинок" - з двох різних джерел, кожен з яких підключений до свого відеовходу. Така можливість може виявитися дуже корисною у випадках, коли доводиться працювати одночасно з двома пристроями — наприклад, з ноутбуком і основним системним блоком. Зображення з обох пристроїв зазвичай виводиться пліч-о-пліч. Зазначимо, що для ефективної роботи PBP екран має бути досить великим, тому ця функція зустрічається здебільшого серед моніторів із відповідною діагоналлю – від 27” і вище.

- Flicker Free. Технологія керування яскравістю, що усуває зайве мерехтіння екрана. Ідея цієї технології полягає в тому, щоб зменшувати яскравість зображення безпосередньо за рахунок зниження яскравості підсвічування (тоді як у моніторах без Flicker Free яскравість регулюється за рахунок включення та вимкнення підсвічування з великою частотою). Завдяки відсутності мерехтіння знижується навантаження на очі та нервову систему, і робота з монітором (особливо тривала) стає більше комфортною.

- AMD FreeSync. Сумісність монітора з технологією AMD FreeSync. Як випливає з назви, ця технологія використовується в графічних адаптерах AMD - наприклад що шукати монітор з такою сумісністю варто, якщо у вашому комп'ютері стоїть відповідна відеокарта. А загальна ідея FreeSync полягає в тому, щоб узгодити частоту кадрів монітора та частоту відеосигналу з відеокарти. Подібна необхідність виникає у світлі того, що в деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це характерно для сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. FreeSync дає змогу уникнути цього.
Зазначимо, що в даному випадку йдеться про оригінальну версію даної технології — підтримка FreeSync Premium і Premium Pro вказується окремо, про ці версії див. нижче. Аналогічне рішення від NVIDIA зветься G-Sync; воно також описано нижче.

- AMD FreeSync Premium Pro. Найбільш просунута (на початок 2020 року) версія описаної вище технології FreeSync раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Як випливає з першої назви, однією з особливостей цієї версії є підтримка HDR. Крім того, для FreeSync Premium Pro заявлено частоту кадрів не нижче 120 к/с при роздільній здатності Full HD, а також функцію компенсації низької частоти кадрів (LFC). Суть цієї функції полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче за мінімальну частоту, підтримувану монітором — один і той же кадр виводиться на екран кілька разів, що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки». За твердженням творців, FreeSync Premium Pro особливо добре працює в іграх; а багато сучасних ігор спочатку створюються для роботи з цією технологією.

- AMD FreeSync Premium. Проміжний варіант між базовою технологією AMD FreeSync та просунутою FreeSync Premium Pro. Докладніше обидві ці версії технології описані вище; а FreeSync Premium не має підтримки HDR (на відмінність від версії Pro), проте працює з тією ж частотою кадрів (не нижче 120 к/с при роздільній здатності 1920x1080) і також використовує технологію компенсації низької частоти кадрів LFC.

- NVIDIA G-Sync. Технологія узгодження частоти кадрів монітора та частоти кадрів відеосигналу, що використовується у відеокартах NVIDIA. Необхідність у такому узгодженні виникає через те, що у деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це притаманно сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. Аналогічна технологія від AMD зветься Freesync (див. вище).
Зазначимо, у цьому випадку мається на увазі підтримка оригінальної технології G-Sync, спочатку закладена під час виробництва. Підтримка більше сучасної G-Sync Ultimate, як і відповідність G-Sync Compatible, вказуються окремо (див. нижче).

- NVIDIA G-Sync Ultimate. Різновид описаної вище технології G-Sync, що передбачає не просто узгодження частоти кадрів з відеокартою, а й низку покращених характеристик самого монітора. Так, моделі з даним маркуванням обов'язково підтримують HDR (причому за дуже високим стандартом - не нижче DisplayHDR1000), а також мають широке колірне охоплення, нерідко вимірюване по DCI P3 (про те і інше див. вище). Більшість таких моніторів належать до ігрових (див. «Тип»).

- NVIDIA G-Sync Compatible. Ця особливість вказується для моніторів, які спочатку не створювалися для використання з технологією G-Sync (див. вище), проте за підсумками тестування виявилися сумісні з нею. Всі подібні пристрої – це моделі з функцією AMD FreeSync (також описано вище), які були протестовані nVIDIA і показали здатність повноцінно працювати ще й із G-Sync. З точки зору користувача різниця полягає в тому, що монітори G-Sync Compatible обходяться помітно дешевше за аналоги з G-Sync, проте можуть поступатися їм за якістю картинки — для таких моніторів не проводяться додаткові тести на якість зображення, обов'язкові для пристроїв з початковою підтримкою G -Sync.

- Сертифікація CalMAN. Наявність монітора сертифіката «СalMAN Verified». Такий сертифікат видається високоякісним екранам після перевірки та калібрування з використанням CalMAN – професійного набору програмних інструментів, що застосовується для роботи з кольором та регулювання кольори передачі матриць. Точність цих інструментів така, що вони користуються навіть голлівудські кінематографісти; а у разі моніторів сертифікація CalMAN є додатковою ознакою високої якості – вона означає, що кольори на такому екрані відображатимуться максимально достовірно. Подібні моделі призначені в основному для професіоналів, що працюють з кольором, а також для цінителів високоякісного відеоконтенту.

- Сертифікація Pantone. Наявність у монітора сертифіката Pantone Validated — тобто свідоцтва про відповідність колірній системі Pantone (PMS). Це професійна колірна система, створена однойменною компанією і широко застосовується в дизайні та поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на всіх етапах роботи – від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові назви, які використовуються в роботі. У разі моніторів сертифікація Pantone означає, що при роботі з матеріалами та програмними інструментами, що використовують дану колірну схему, кольори на екрані максимально точно відповідатимуть фактичним відтінкам Pantone. Підкреслимо, що про ідеальну відповідність не йдеться (ЖК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, монітори з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, наприклад і по системах, що використовуються для позначення (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрана, він відображатиметься настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних із інтенсивним використанням Pantone, варто обирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.