Порівняння BenQ W1720 vs BenQ W1700

Основне призначення проєктора.

Цей параметр досить умовним, він багато в чому залежить від того, як пристрій позиціонується виробником; проте, для максимально комфортного використання найкраще слідувати саме заявленому призначенню. Варіанти тут можуть бути такими: універсальний, для презентацій, для домашнього кінотеатру, професійний, портативний, ігровий. Ось детальніший опис кожного з варіантів:

- Універсальний. Найпростіший різновид проекторів, грубо кажучи — всі моделі, що не належать до жодної з наведених нижче спеціалізацій. Більшість із них має незмінну оптику, проекційну відстань у межах 1 – 12 м, діагональ зображення близько 1 – 7 м (див. нижче), а також відносно невисоку вартість.

- Для презентацій. Проєктори, призначені переважно для застосування у діловій сфері, зокрема під час проведення презентацій. Як правило, мають невелику проекційну відстань за досить великої діагоналі, що дає змогу застосовувати їх у невеликих приміщеннях; здатні працювати як з широкоекранними, наприклад і зі звичайними форматами зображення (див. нижче), а також підтримують роздільну здатність, характерну для комп'ютерних відеокарт - наприклад, 1280х800. При цьому сам собою реальний роздільної здатності (див. нижче) може бути досить невисоким....Крім того, практично обов'язковою особливістю цього різновиду проекторів (за поодинокими винятками) є наявність входу D-Sub 15 pin (див. «Роз'єми»).

- Для домашнього кінотеатру. Проєктори, призначені в першу чергу для перегляду. Основним критерієм для віднесення тієї чи іншої моделі до цієї категорії є те, як проєктор позиціонується самим виробником (простіше кажучи, чи зазначено це призначення в офіційній документації). Однак є й деякі спільні риси: кінематографічні моделі, як правило, підтримують широкоекранні формати зображення, мають високу реальну роздільну здатність (див. нижче), що дає змогу працювати з HD-відео, а також оснащуються відповідними інтерфейсами (див. «Роз'єми»).

- Професійний. Висококласні проєктори, що відрізняються просунутими характеристиками, великою кількістю функцій і, відповідно, немалою вартістю. Як правило, оснащуються змінними об'єктивами, а деякі взагалі поставляються без об'єктиву (див. нижче). Також досить характерною відмінністю професійного проєктора є роз'єм BNC (див. нижче), хоча є і моделі без нього.

- Портативний проєктор. Ультракомпактний різновид проекторів: більшість моделей мають розміри, що дозволяють переносити їх у кишені. Призначені такі пристрої насамперед щодо імпровізованих презентацій. Формат роботи та живлення може бути різним. Так, одні моделі виконуються у вигляді окремих пристроїв із власними вбудованими накопичувачами та акумуляторами (а іноді навіть з повноцінною мобільною ОС на кшталт Android на борту). Інші конструкції схожі на зовнішні чохли або приставки і при роботі надягають безпосередньо на мобільний телефон, використовуючи його як джерело сигналу і живлення. Однак у будь-якому випадку портативні проєктори внаслідок невеликих габаритів мають досить скромні технічні характеристики - наприклад, не відрізняються ні яскравістю, ні контрастністю зображення. Час автономної роботи (у моделях із власними акумуляторами), як правило, становить від 40 хвилин до півтори години. Також для цього різновиду характерні економічні LED-лампи (див. нижче).

- Ігровий. Спеціалізовані проєктори, призначені для використання у відеоіграх. Зовнішньо нерідко виділяються характерним «агресивним» дизайном, при цьому оформлення може виконуватися в стилі певної лінійки ігрових ПК або ноутбуків. Щодо практичних характеристик, то вони, відповідно до назви, спрямовані насамперед на забезпечення якісної ігрової «картинки». Для цього в проєкторах даного призначення передбачаються, зокрема, висока реальна роздільна здатність (не нижче 1920х720, а частіше 1920х1080 і більше), перенесення кольорів на рівні 1 млрд кольорів, підтримка частоти кадрової розгортки (див. нижче) до 120 Гц включно, а також як щонайменше один вхід HDMI для прийому цифрового сигналу з комп'ютерної відеокарти. Крім того, у таких моделях нерідко передбачається підтримка 3D. Максимальна діагональ зображення може досягати 75 м і більше; при цьому в даній категорії трапляються і надширококутні пристрої, здатні забезпечити діагональ зображення близько 3 м з відстані півметра.

При роботі в економічному режимі помітно знижується яскравість підсвічування, в середньому на 30-50%. Із зменшенням яскравості знижується і тепловиділення, що дозволяє економити робочий ресурс освітлювача, завдяки чому зростає термін служби лампочки. Так, режим ECO дозволяє продовжити термін служби лампи в середньому на 30%. Якщо стандартний термін служби лампи проєктора становитиме 4000 годин, то регулярне використання режиму ECO дасть змогу збільшити термін служби підсвічування приблизно до 5500 годин.

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Частота кадрової розгортки, простіше кажучи — частота зміни кадрів, підтримувана проєктором.

Для нормального відтворення вкрай бажано, щоб частота кадрів у проєктора збігалася з початковою частотою кадрів відеосигналу. Втім, більшість сучасних моделей підтримує конкретну частоту кадрів, а цілий діапазон частот, причому досить великий.

Зазначимо, що для перегляду більшості відеоматеріалів цілком достатньо діапазону від 24 до 60 кадр/сек. Винятком є 3D-контент, для нього може знадобитися подвоєна частота кадрів, до 120 Гц (докладніше див. «Підтримка 3D»).

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Проєкційна відстань проєктора має життєво важливе значення у визначенні того, яких розмірів використовувати проєкційний екран і як далеко він повинен знаходитися від проєктора. Більшість проєкторів має змінну величину проєкційного співвідношення. У крайніх положеннях це ширококутний режим (найменша величина) і режим телеобьектива (найбільша величина). Знаючи ці величини, можна визначити діапазон проекційних відстаней, в межах якого необхідно помістити проєктор, щоб проецируемое зображення збігалося з заданими розмірами проєкційного екрану.

За цим значенням потрібно перевіряти або ставити оптичне збільшення. Більше значення ділимо на менше значення, отримуємо цифру, наприклад 1,33-2,16:1.

Якщо хочемо для певного розміру картинки порахувати чи підійде даний проєктор робимо так: 1,33*3(ширина картинки)=відстань на якому повинен висіти проєктор.

Кратність оптичного збільшення, яку здатний забезпечити проєктор.

Оптичне збільшення зображення здійснюється за рахунок роботи лінз в об'єктиві проєктора. При такому збільшенні змінюється розмір зображення повністю; це може стати в нагоді як для підлаштування «картинки» під розмір екрану, так і для детального перегляду окремих деталей (головне, щоб ці деталі зі збільшенням не вилізли за межі екрана). В цілому оптичне збільшення вважається прогресивнішим, ніж цифрове, тому що воно дає змогу регулювати діагональ, не переміщуючи проєктор, і зберігає початкову роздільну здатність «картинки» незалежно від кратності. Щоправда, об'єктиви з такою можливістю («зум-об'єктиви») складніші і дорожчі за фіксовану оптику, проте різниця в ціні практично непомітна на тлі вартості самих проєкторів.

Наявність у проєктора рухомого об'єктива, здатного рухатися як мінімум по вертикалі, а у найбільш прогресивних моделях — також по горизонталі. Ця функція дозволяє налаштувати розташування «картинки» щодо екрану — найчастіше мова йде про те, щоб виставити зображення строго по центру. Використовувати для цього рухливий об'єктив набагато простіше, ніж переміщувати сам проєктор і екран. Тому подібні моделі зі зсувом об'єктива можуть виявитися вельми корисні для тих, хто не впевнений в тому, що місце установки буде оптимально відповідати розташуванню екрану.