Порівняння Epson EB-E05 vs Epson EB-X05

Модель лампи, на яку штатно розрахований проєктор. Більшість проєкторів поставляється в комплекті з лампами, тому при штатному використанні дана інформація не потрібна. А ось при пошуку запасний або змінною лампи дані про моделі можуть виявитися вельми корисні: знайти запчастину за вашим назвою набагато простіше, ніж за загальними даними зразок марки проєктора.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Максимальна роздільна здатність тісно пов'язане як з загальною якістю картинки, так і діагоналлю екрану. Чим вище роздільна здатність проєктора, тим чіткішими стають деталі зображення, особливо при перегляді зображення на великому екрані.

Для переважної більшості завдань зазвичай вистачає роздільної здатності в межах від HD (1280х720) до Full HD (1920х1080). Якщо ж проєктор буде використовуватися для відтворення сучасних ігор, слід вибирати модель з роздільною здатністю від Quad HD (2560 x 1440) до 4K (3840×2160) і навіть 8K (здатність 7680х4320).

Зрозуміло, до уваги слід брати і сам розмір екрану. Річ у тім, що на проекційної поверхні 40-50" особливої різниці між форматами Quad HD і 4K не буде. Картинка з високим дозволом зможе проявити себе на дійсно великому екрані.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Ступінь цифрового збільшення, забезпечувана проєктором.

Збільшити діагональ цифровим способом неможливо, тому в даному випадку мова звичайно йде про збільшення зображення в межах наявної діагоналі. Таким чином можна, наприклад, «розтягнути» фотографію або схему на весь екран, прибравши рамки по краях, збільшити окремий фрагмент зображення для більш детального розгляду, і т. ін. А в деяких моделях під цифровим збільшенням мається на увазі, по суті, зменшення, коли замість всієї матриці використовується тільки її частину. Це може стати в нагоді, якщо в оригінальному розмірі зображення не поміщається на екран.

Варто відзначити, що і в тому, і в іншому випадку робота «зума» пов'язана зі зниженням роздільної здатності і деяким погіршенням загальної якості картинки.

Стандарт Wi-Fi, підтримуваний проєктором.

Wi-Fi відомий в основному як спосіб бездротового підключення до Інтернету та локальних мереж. Крім того, з відносно недавніх пір ця технологія використовується також для прямого з'єднання між бездротовими пристроями. Відповідно, способи застосування Wi-Fi в проєкторах теж можуть бути різними. Так, одні моделі здатні підключатися до локальних мереж для роботи з контентом по DLNA (див. вище); в інших таке підключення використовується для управління з комп'ютера або іншого мережевого пристрою; в третіх «пульт ДУ» на зразок смартфона або планшета може підключатися через Wi-Fi безпосередньо.

Що ж стосується версій Wi-Fi, то найбільш популярні в сучасній техніці варіанти — Wi-Fi 4 (802.11 n) і Wi-Fi 5 (802.11 ac) — цілком сумісні між собою, а різниця між ними в даному випадку не критична. Тому на ці подробиці можна не звертати особливої уваги при виборі.

Зустрічаються також проєктори Wi-Fi ready, які з коробки не мають Wi-Fi, але при підключенні відповідного адаптера (купується додатково) здатні до бездротового з'єднання .

Службові роз'єми для підключення управляючої апаратури, передбачені в конструкції проєктора. Конкретні можливості управління в кожному випадку можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо.

— COM (RS-232). Спеціалізований роз'єм, що першопочатково застосовувався в комп'ютерній техніці. Загалом вважається застарілим, серед комп'ютерів зустрічається порівняно рідко, зате дуже популярний в різноманітному спеціалізованому обладнанні.

— USB (slave). Роз'єм для підключення до USB-порту ПК або ноутбука. При такому підключенні проєктор відіграє роль периферійного пристрою, і ним можна керувати з комп'ютера. Крім того, відносно недавно з'явилися портативні проєктори, розраховані на дротове підключення до мобільних гаджетів на зразок смартфонів або планшетів; для них також вказується порт USB (slave), хоча конкретний роз'єм підключення може бути іншим (наприклад, 8-pin в пристроях Apple).

— LAN (RJ45). Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж. Проєктор, підключений таким способом, працює як мережевий пристрій, доступ до нього (при відповідних налаштуваннях) можна отримати з будь-якого комп'ютера «локалки». Це буває зручніше, ніж використовувати тільки один управляючий комп'ютер. Крім того, через LAN можуть реалізовуватися інші функції — наприклад, DLNA (див. відповідний пункт).

— HDBaseT. Комплексний інтерфейс, який застосовується в основному в професійній техніці (див. «Основне призначення»). По суті є розширеною і доповненої версією описаного вище LAN, використовує такі ж роз'єми і кабелі, однак має більш широкий функціонал. Крім доступу до локальних мереж і Інтернету, HDBaseT забезпечує передачу спеціалізованих сигналів управління, потокового аудіо - і відео і навіть живлення потужністю до 100 Вт.

— 3D Sync. Цей порт дозволяє підключати до проєктора 3D-випромінювач, необхідний для формування об'ємного зображення за активною 3D-технологією (див. відповідний пункт). Відповідно, щоб дивитися стереозображення, необхідно використовувати 3D-окуляри активного типу. Окуляри синхронізуються з 3D-випромінювачем, що дає можливість досягати чіткого і зрозумілого стереофонічного зображення.