Порівняння Teac TN-180BT vs Audio-Technica AT-LP60-BT

Наявність звукознімача в конструкції плеєра, який не знамається

Звукознімач (картридж) є ключовою деталлю для будь-якого програвача вінілу; поломка цієї деталі призводить усі пристрій в непридатність. Тому незнімні (тобто непридатними до заміни без розбирання в умовах майстерні) звукознімачі робляться в основному в бюджетних програвачах, де виробник намагається максимально спростити і, відповідно, здешевити конструкцію. Проте навіть в таких моделях, зазвичай, передбачається можливість заміни самої делікатної деталі звукознімача — голки.

Модель звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром. Звукознімач є однією з найбільш важливих деталей будь-якого вінілового програвача, саме від його якості багато в чому залежить якість вихідного звуку. Знаючи назву моделі, можна знайти детальні дані по ній та визначити, наскільки Вас влаштовує конкретно цей картридж.

Форма голки в звукознімачі (картриджі), яким укомплектований програвач.

— Конічна. Ще може мати назвати сферична. Найпростіший різновид голок для вінілових програвачів. Такі голки коштують недорого, проте і якість звуку при їх використанні відносно невисока — за рахунок того, що форма голки досить слабко збігається з формою канавки на платівці.

— Еліптична. Еліптичні голки мають більш вузьку форму порівняно з конічними (сферичними), що покращує контакт і дозволяє, зокрема, точніше відтворювати високі частоти, а також знижує знос пластинки. Завдяки непоганому співвідношенням вартості і якості даний варіант дуже популярний.

— Лінійна. Найбільш прогресивний різновид: гостро заточені голки складної форми, максимально точно повторюють контури борозенок на платівці і мають найбільшу серед усіх типів площа контакту. Зворотною стороною цього є складність у виробництві і, відповідно, висока вартість.

Рівень сигналу на виході звукознімача, що поставляється в комплекті з плеєром, по суті — потужність сигналу, що надходить з звукознімача на фонокоректор. Цей параметр необхідний насамперед у тих випадках, коли програвач планується підключати до зовнішнього фонокорректору: таке устаткування повинно бути розраховане на відповідну потужність сигналу, що надходить з звукознімача.

Сила натиску голки на пластинку, на яку розрахований комплектний звукознімач (картридж).

Ця сила залежить від жорсткості (податливості) голки: чим більше притискна сила, тим, відповідно, жорсткіше картридж, тим менше він податливий. Також вважається, що менша сила натиску менше зношує запис, однак не можна сказати, що «легкі» картриджі однозначно краще — існує безліч інших нюансів. Так що на практиці інформація про силу натиску комплектного звукознімача необхідна в основному на випадок його заміни. Зазвичай, в цих же межах регулюється сила натиску, забезпечувана тонармом програвача, так що новий картридж повинен також бути розрахований на ті ж значення притискної сили — інакше є ймовірність, що програвач не вдасться правильно отьюстировать.

Ефективна довжина комплектного тонарма – відстань від точки кріплення (осі обертання) до голки.

Даний показник важливий в першу чергу для поворотних тонармів: чим більша довжина — тим нижча кутова похибка, тим менша розбіжність між напрямком руху доріжки та поздовжною віссю звукознімача (докладніше див. «Тип») і тим нижчий рівень відповідних спотворень. Крім того, велика довжина знижує резонансну частоту та зменшує ймовірність появи спотворень. З іншого боку, довший тонарм виходить важчим, що потребує певних технічних хитрощів і може негативно вплинути на чистоту звуку. Тому велика довжина далеко не завжди є гарантією високої якості – варто звертати увагу ще й на вагу (див. нижче).

Робочий вага комплектного тонарма. Вважається, що цей показник повинен бути як можна нижче, щоб не створювати зайвий тиск і звести знос голки і платівок до мінімуму. З іншого боку, жорсткий звукознімач на легкому тонарме може підскакувати на нерівностях пластинки, та й загалом така невідповідність не покращує якість звуку. Втім, комплектні тонарми зазвичай оптимально сумісні з комплектними ж звукознімачами; тому цікавитися сумісністю варто лише при покупці картриджа іншої моделі.

Спосіб перемикання швидкості обертання диска, передбачений у програвачі.

— Ручне. Даний варіант зустрічається тільки в моделях з ремінним приводом (див. вище). Він передбачає перекидання пассіка на інший шків, за рахунок чого змінюється передаточне число і, відповідно, швидкість обертання. Подібний спосіб не такий швидкий і зручний, як автоматика, однак дає змогу обійтися без зайвих електронних схем (подібну особливість цінують багато аудіофілів, оскільки додаткова електроніка може створювати перешкоди і погіршувати якість звучання).

— Електронне Перемикання швидкостей, що здійснюється за рахунок зміни параметрів роботи електродвигуна — зазвичай, користувачеві досить натиснути на кнопку або пересунути регулятор. Такий спосіб набагато швидше і зручніше механічного, а для моделей з прямим приводом (див. вище) взагалі є єдиним можливим варіантом. Однак електроніка, яка відповідає за перемикання швидкості, позначається на вартості програвача і може стати джерелом додаткових перешкод; втім, останнє можна компенсувати встановленням управляючих схем у зовнішньому блоці живлення (див. нижче).

Зовнішнім називають блок живлення (БЖ), винесений за корпус програвача; такий блок може з'єднуватися з розеткою дротом або включатися прямо в неї за допомогою власного штепселя. Сенс подібної компоновки полягає в тому, щоб звести до мінімуму можливі перешкоди від електроніки БЖ, видаливши її на максимальну відстань від ланцюгів, по яких проходить сигнал. Тому зовнішній блок живлення вважається оптимальним варіантом для акустики аудіофільского класу.