Порівняння Mac Audio Edition BS 30 vs Mystery MBB-252

Розмір (діаметр) основного динаміка сабвуфера. У всіх типах сабвуферів цей параметр впливає насамперед на силу і глибину звучання: чим більше динамік — тим голосніше і тим більш глибокий бас здатний забезпечити (за інших рівних умов). Правда, при збільшенні типорозміру і габарити зростають відповідно, що визначає можливості установки. Останнє особливо актуально в сабвуферах Free Air (див. «Виконання»): деякі автомобілі першопочатково оснащуються «посадковими місцями» під певний типорозмір, і встановити туди моделі з іншими габаритами важко.

Зараз на ринку представлені сабвуфери з такими популярними типорозмірами: 5" (13 см), 6" (15.25 см), 6.3" (16 см), 6.5" (16.5 см), 6.75" (17 см), 8" (20 см), 8.25" (21 см), 9" (23 см), 10" (25 см), 11" (27см), 12" (30 см), 13" (33см), 15" (38 см), 16" (40 см), 18" (46 см).

Середня (середньоквадратична — RMS-потужність вхідного сигналу, при якому сабвуфер здатний безперервно пропрацювати без негативних наслідків (пошкоджень, виходу з ладу) упродовж як мінімум години. Номінальна потужність сабвуфера повинна бути більше потужності підключеного до нього підсилювача — щоб уникнути перевантажень.

Максимальна потужність сигналу, яку сабвуфер здатний протягом короткого часу (до декількох секунд) витримати без будь-яких негативних наслідків. При підборі пари підсилювач-сабвуфер рекомендується брати сабвуфер з максимальною потужністю як мінімум вдвічі більше максимальної потужності підсилювача. Загалом чим вище максимальна потужність — тим більше сабвуфер стійок до перевантажень.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.

Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.

Наявність золотого покриття на роз'ємах сабвуфера. Таке покриття грає не тільки естетичну роль — насамперед воно стійке до окислення, має низький електричний опір і забезпечує надійний контакт, зводячи таким чином на мінімум перешкоди від точки з'єднання.

Наявність захисних пристосувань перед основним динаміком сабвуфера — це може бути власне решітка, металеві прути, пластикові елементи і т. ін. Такі пристосування до певної міри захищають пристрій від потрапляння сторонніх предметів, також вони можуть решітка естетичну роль.

Матеріал, з якого виготовлений дифузор динаміка у сабвуфері. Визначає якість звучання і, в деякій мірі, вартість пристрою.

— Целюлоза/папір. Історично перший матеріал для дифузорів. Його перевагами є легкість (що забезпечує високу чутливість динаміка), а також гладка АЧХ (амплітудно-частотна характеристика), що позитивно впливає на якість звучання. З недоліків — невисока міцність, що обмежує потужність таких сабвуферів, а також м'якість, яка дещо «змазує» звучання в складних моментах. Крім того, паперові дифузори чутливі до вологи.

— Поліпропілен. Синтетичний полімер, в деяких моментах аналогічний паперу, однак відрізняється від нього більш високою міцністю і стійкістю до вологи. Також має гладку АЧХ. Дещо більш жорсткий, проте все одно належить до м'яких.

— Поліуретан. Ще один полімерний матеріал. При невисокій вартості дещо жорсткіше поліпропілену, а також досить стійкий до механічних навантажень, що дозволяє створювати потужні динаміки.

— Кевлар. Кевларовое волокно відрізняється високою міцністю (вище, ніж у сталі); також воно має хорошу жорсткість, що позитивно позначається на точності відтворення в складних моментах. Однак і коштують такі дифузори недешево.

— Вуглецеве волокно. Належить до матеріалів преміумкласу: має високу міцність при дуже малій вазі, а у випадку з сабвуферами варто також згадати і хорошу жорсткість, що забезпечує чітке звучання. З недоліків — трохи нерівна АЧХ та зна...чна вартість.

— Карбон. Ще одна назва, що використовується для вуглеволокна — в основному в рекламних цілях, для стислості і «солідності» звучання. Детальніше про вуглеволокно див. вище.

— Скловолокно. Такий матеріал складається із звичайного скла, витягнутого в нитки; на відміну від класичної форми скла, такі нитки не б'ються і не ламаються. Він легкий (відповідно чутливий), відносно дешевий, стійкий до вологи і перепадів температури, при цьому забезпечує гарну (хоча і не видатну) якість звучання.

— Композитні матеріали. Композитним називають матеріал, що складається з двох і більше матеріалів з чітким поділом між ними. В дифузорах сабвуферів найчастіше застосовують вуглепластикові композити (на основі вуглецевого волокна, див. вище). Такі дифузори мають всі переваги вуглеволоконних і здатні забезпечити хорошу якість звучання — проте через особливості АЧХ матеріалу для досягнення цієї якості доводиться застосовувати досить складні електронні схеми, що позначається, зокрема, на ціні сабвуферів.

— Алюміній. Алюмінієві дифузори мають найбільшу жорсткість з усіх, що забезпечує високу точність передачі звуку навіть в складних моментах. «Зворотною стороною медалі» при цьому є власні сторонні «дзвони», що виникають в дифузорі. Для їх усунення доводиться використовувати різні хитрощі, які значно ускладнюють конструкцію і підвищують ціну сабвуфера.

Зазначимо, що кожен матеріал має свої особливості і відтінки звучання, на що варто звернути увагу при виборі — більш дорогий і якісний матеріал не обов'язково дасть звук, який найбільше сподобається особисто Вам.

— MDF. Абревіатура від medium density fiberboard, тобто деревоволокнистих плит середньої щільності. Цей матеріал недорогий, легко піддається обробці і має однорідну структуру, що важливо для корпусів акустичних систем. Як наслідок — більшість сучасних корпусних сабвуферів робиться саме з MDF.

— Смола. Використовується в тих випадках, коли необхідна складна форма, яку важко відтворити при використанні MDF, а також у compact-моделях (див. «Форма корпуса»). Крім цього, значних переваг перед MDF не має, а тому використовується дуже рідко.

— Алюміній. Алюміній легкий, однорідний, а також добре проводить тепло, що дозволяє встановлювати такі корпуси потужні динаміки, не боячись перегріву. Крім того, він відрізняється елегантним зовнішнім виглядом. З іншого боку, і коштують такі корпуси відповідно.

— Пластик. Порівняно недорогий і простий в обробці матеріал, який, водночас, випускається в різних сортах і може мати різні властивості. Завдяки цьому пластикові корпусу зустрічаються як порівняно недорогих, так і в досить прогресивних сабвуферах; якість звучання такого «саба» залежить в основному від його загальної цінової категорії.