Порівняння пил

Будова описує в першу чергу загальний принцип роботи пили. Різноманітність сучасних пил досить велика: ланцюгові, стрічкові (по дереву і по металу), шабельні (в тому числі алігатори), циркулярні (у тому числі бензорізи), торцювальні, відрізні, комбіновані, радіально-консольні. Ось основні особливості цих різновидів:

— Ланцюгова. Пили, робочим елементом яких є ланцюг із зубцями особливої форми. Ланцюг замкнутий в кільце і при роботі рухається по направляючій шині овальної форми. У просторіччі під назвою «бензопила» найчастіше мають на увазі саме цей різновид пил, проте ланцюгові агрегати можуть бути і електричними. В цілому ланцюгові пили широко застосовуються як для деревини (валка дерев, обрізка сучків тощо), так і для інших матеріалів — зокрема, для бетону і льоду. Практично всі інструменти такої конструкції є переносними (див. «Тип»)

– Стрічкова по дереву. Всі стрічкові пили в якості робочого елемента використовують закільцьовану металеву стрічку з зубцями. При цьому, на відміну від ланцюгових моделей, в конструкції в...ідсутня шина, і необхідна жорсткість стрічки досягається виключно за рахунок натягу між двома роликами. Що стосується стрічкових моделей саме по дереву, то всі вони робляться виключно стаціонарними (див. «Тип») — в цьому полягає одна з ключових відмінностей від аналогічних інструментів по металу (інша відмінність — конструктивні особливості самого полотна).

– Стрічкова по металу. Стрічкові пили, розраховані на роботу по металу. Від моделей по дереву (див. вище), крім конструктивних особливостей самої стрічки, відрізняються тим, що цей різновид пил може робитися як стаціонарним, так і переносним. При цьому ручні стрічкові пили можуть стати непоганою альтернативою традиційним ножівкам – хоча вони помітно дорожче і важче, до того ж потребують джерела живлення, проте мають більш високу продуктивність і практично не потребують витрат сил.

— Шабельна. Різновид пил, що називається також «електроножівками». За ключовим принципом дії аналогічні звичайним ножівкам: полотно такої пили при роботі рухається взад-вперед. Однією з ключових переваг шабельних пил є компактність, що дає змогу застосовувати їх в обмежених умовах, де не вистачить місця для дискової або ланцюгової пили. При цьому змінні полотна досить універсальні, вони випускаються під різні матеріали: дерево, метал, бетон, камінь. А деякі полотна дають змогу робити акуратні пропили навіть в комбінованому матеріалі – наприклад, даху, що поєднує в собі дерево, руберойд і метал.

— Циркулярна (дискова). Робочим елементом в подібних пилах є обертовий диск з зубцями (для дерева) або алмазним абразивним покриттям (для каменю, скла та інших спеціальних матеріалів). Він дає змогу легко і швидко робити прямі пропили, однак глибина різу при цьому обмежена радіусом диска. Відзначимо, що деякі описані нижче види пил також використовують диск, але через спеціалізацію їх виділяють в окремі категорії. Конкретно ж циркулярні пили можуть бути як переносними, так і стаціонарними; другий різновид зазвичай виконується у вигляді столу з виступаючим над поверхнею краєм диска — це полегшує роботу з довгими деталями.

— Торцювальна. Варіант дискової пили, призначений для поперечних розрізів оброблюваних матеріалів — дощок, обапола, балок тощо. мають тільки стаціонарну конструкцію (див. «Тип»), причому різальний диск може підніматися і опускатися щодо основи. На основі знаходиться платформа з кріпленням для заготівлі; багато моделей оснащуються додатковими упорами для довгих деталей і/або пристосуваннями для розміщення заготівель під кутом. При роботі такої пили обертовий диск опускається на заготівлю в місці пропилу, забезпечуючи розрізання; більшість моделей допускають нахил диска щодо основи, для косих пропилів.

— Комбінована. Пили, що допускають два варіанти застосування – і в якості торцювальної, і в якості циркулярної (дискової) стаціонарної. Детальніше про ці різновиди див. вище. Тут же відзначимо, що комбінована пила нагадує торцювальний інструмент, верхня рухома частина якого (з двигуном і диском) оснащена додатковим столом. Завдяки цьому можна застосовувати пилу ще й в якості стаціонарної «циркулярки» — опустивши диск до упору і закріпивши його в такому положенні. Головний недолік подібних універсальних моделей – досить висока вартість, через що вони застосовуються в основному в професійній сфері.

— Відрізна. Специфічний різновид торцювальних пил, призначений виключно для роботи по металу — для розрізання металевих трубок, прутів, елементів профілю та інших деталей, де не потрібна велика довжина різу. За конструкцією такі агрегати практично повністю аналогічні торцювальним, за винятком типу використовуваних дисків і більш потужних двигунів.

– Радіально-консольна. Специфічний різновид торцювальних пил. Використовують різальний механізм у вигляді диска, проте встановлений він не під робочим столом, а над ним, на консолі — спеціальній конструкції, що нагадує підйомний кран в мініатюрі. «Стріла» цього крана може повертатися з боку в бік, а різальний диск можна переміщати на ній назад-вперед і повертати щодо вертикалі. Це робить пилу вельми маневреною і розширює її можливості, проте помітно позначається на габаритах і вартості.

— Бензоріз. Фактично бензоріз – це модифікація циркулярної дискової пили (див. вище), оснащена, як випливає з назви, бензиновим двигуном. Такі двигуни поєднують високу потужність і автономність; докладніше їх особливості описані в п. «Джерело живлення». Тут же відзначимо, що бензорізи добре справляються не тільки з деревом, але і з бетоном, каменем та іншими подібними матеріалами, завдяки чому вони широко застосовуються в будівництві і при рятувальних роботах.

— Алігатор. Своєрідна модифікація шабельних пил (див. відповідний пункт). Алігаторні інструменти мають два полотна, що рухаються вперед-назад в протифазі: поки одне полотно рухається вперед, друге йде назад. За рахунок цього помітно збільшується точність і безпека роботи — взаємний рух полотен знижує ризик того, що пилу може відвести в сторону. З іншого боку, пропил виходить більше широким, а самі інструменти — більш громіздкими, важкими і дорогими, ніж шабельні пили.

— Переносна. Ручні інструменти, розраховані на утримання на вазі під час роботи. Головною перевагою схожих пил, згідно з назвою, є мобільність і зручність при перенесенні з місця на місце. Крім того, таким інструментом можна «пролазити» у важкодоступні місця, а також працювати з деталями, які неможливо донести до стаціонарної пилки. З іншого боку, переносні агрегати більш вимогливі до навичок оператора, що вимагають підвищеної обережності, а також гірше підходять для тривалих робіт — утримувати інструмент на вазі довгий час буває досить утомливо. Переносними за визначенням є всі ланцюгові і шабельні пили, а також бензорізи і «алігатори» (див. «Пристрій»); крім того, до цього типу належить чимало дискових агрегатів і деякі стрічкові.

— Стаціонарна. Пили, мають підставку і під час роботи встановлюються на підлогу, верстак або іншу аналогічну поверхню. Такі інструменти значно крупніше й важче переносних, вони розраховані на постійне перебування на одному місці і не припускають часту перенесення. З іншого боку, стаціонарні пилки зручніше у використанні, ніж переносні, вони не так стомлюючі і більш точні. Крім того, в конструкції таких агрегатів можуть передбачатись упори, лінійки та інші пристосування для додаткової зручності пиляння (у тому числі для різання під кутом). Стаціонарними є всі торцювальні, відрізні, комбіновані і...радіально-консольні пилки (див. «Пристрій»), а також багато дискові і більшість стрічкових.

За типом джерел живлення всі сучасні пили можна умовно поділити на електричні та бензинові. Загальна різниця між ними полягає в тому, що електричні агрегати компактніші і легкі, менш галасливі, прості в обслуговуванні і не виробляють вихлопних газів, завдяки чому можуть без обмежень використовуватися в приміщеннях. Бензоінструмент, у свою чергу, поєднує в собі високу потужність і незалежність від електромереж, проте він важкий, громіздкий, складніший в експлуатації та ремонті, обходиться дорожче (як за власною вартістю, наприклад і за ціною палива) і в цілому розрахований на використання поза приміщень. Тому більшість сучасних пилок робиться електричними, які в свою чергу можуть використовувати різні види живлення:

- Електромережа (230 В). Підключення до стандартної побутової мережі 230 В, простіше кажучи, звичайної розетки. Даний варіант може застосовуватися як у переносних пилах, наприклад і стаціонарних інструментах порівняно невисокої потужності (до 3,5 кВт). Розетки є практично скрізь, де взагалі є електрика, а час роботи таких агрегатів виходить майже необмеженим (поки є напруга у мережі). Головний недолік подібного живлення - наявність шнура, що не дає змогу відходити далеко від розетки (а з переносним інструментом доводиться ще й стежити, щоб шнур не потрапив під полотно).

- Електромережа (110 В). Інструменти з живленням на американський...і японський манер - від електромереж з напругою 110 В. Електроінструмент з такою робочою напругою живлення випускаються для ринку Північної та Центральної Америки, Країни сонця, що сходить, Саудівської Аравії. Також електромережі 110 В зустрічаються у Великій Британії. Щоб уникнути виходу інструменту з ладу при підключенні до стандартних побутових мереж 230 В, знадобиться додаткова сполучна ланка в особі понижуючого трансформатора або спеціального перетворювача на 110 В.

- Електромережа (400 В). Живлення від трифазної електромережі напругою 400 В. Таке живлення підходить навіть для пилок високої потужності, проте доступне воно далеко не скрізь - в основному трифазне підключення є в цехах, майстернях та інших виробничих приміщеннях. Тому цей варіант зустрічається виключно в стаціонарних інструментах (див. «Тип») високої потужності, для яких звичайної розетки недостатньо.

- Акумулятор. Живлення від власного акумулятора. Головними перевагами даного варіанту є мобільність, можливість працювати незалежно від розеток та відсутність мережевого шнура, який може заважати під час роботи. З іншого боку, подібне живлення не підходить для пилок високої потужності, акумуляторний інструмент при інших рівних виходить помітно важчим і дорожчим за мережний, а час роботи обмежений зарядом батареї. Втім, у більшості випадків батарея робиться знімною, що дає змогу тримати напоготові кілька акумуляторів і змінювати їх у міру потреби.

- Акумулятор / електромережа (230 В). Інструменти, що допускають два варіанти живлення – від розетки та від власної батареї. Докладніше про кожен варіант див. вище, а їх поєднання робить пилку максимально універсальною. Так, за наявності поблизу розеток можна працювати від мережі, заощаджуючи заряд батареї (а то й заряджаючи її в процесі), а якщо з розетками проблема або мережний дріт заважає роботі - можна переключитися на акумулятор. З іншого боку, подібна універсальність позначається на ціні, а сам інструмент все одно виходить більше громіздким і важким, ніж мережевий.

Розташування двигуна в електричною переносною пилі (див. «Тип»).

— Подовжньо. Поздовжнє розташування дозволяє добитися хорошого балансу, що дозволяє з комфортом працювати в різних положеннях; це особливо актуально для спилювання гілок з дерев та інших подібних робіт, де площина різання може розташовуватися під різними кутами. Крім того, такий інструмент має меншу ширину і велику довжину, що може полегшити роботу в важкодоступних місцях. З іншого боку, і коштують такі пилки дорожче поперечних.

— Поперечно. Поперечне розташування двигуна дещо погіршує баланс в порівнянні з поздовжнім і ускладнює розпилювання по похилій площині під кутом до вертикалі. Крім того, і довжина таких пил помітно менше. Втім, для найпростіших робіт з розпилом зверху вниз вони підходять не гірше поздовжніх, а коштують помітно дешевше. Так і невелика довжина в деяких випадках теж може виявитися перевагою.

Потужність двигуна пили у ватах. Для бензинових інструментів (див. «Джерело живлення») додатково зазначається також потужність в кінських силах, про неї див. нижче.

Чим вище потужність, тим краще інструмент підходить для об'ємних робіт і твердих матеріалів, тим більшу глибину різу він може забезпечити і тим легше вона справляється зі значними навантаженнями. Крім того, для різних типів пил і різних видів матеріалів актуальні значення потужності також можуть бути різними. Наприклад, потужність 2,5 – 3 кВт фактично є межею для ланцюгових електропил, а ось в ланцюгових бензопилах це середній показник, серед таких інструментів зустрічаються моделі на 3 – 4 кВт і навіть більше. Детальні рекомендації по вибору для різних випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальні обороти диска, що забезпечуються пилою відповідної конструкції – дисковою, відрізною тощо (див. «Будова»).

Відзначимо, що в більшості таких пил використовуються редуктори, так що оберти диска виходять значно меншими, ніж оберти двигуна (див. вище). За рахунок цього досягається збільшення крутного моменту, що в разі пил нерідко буває важливішим, ніж висока швидкість руху полотна.

Що стосується конкретного числа обертів, то перш за все варто відзначити, що порівнювати за даним показником можна тільки пили з однаковим діаметром диска. У подібних варіантах більш висока швидкість дає змогу досягти кращої продуктивності, проте платою за це є зниження крутного моменту; такі пили краще справляються з відносно «легкими» матеріалами. І навпаки, невисокі оберти знижують продуктивність, проте дають змогу полотну ефективно «вгризатися» навіть в щільні, непіддатливі заготівлі. Більш конкретні рекомендації щодо вибору пили за числом обертів диска можна знайти в спеціальних джерелах.

Найбільший розмір шини (в ланцюгових пилах) або дублювання диска (в дискових та деяких інших, див. «Пристрій»), допустимий для даного інструменту. Розмір шин вказується по робочій довжині, дисків за діаметром

Велика шина/диск дозволяє робити більш глибокі пропили, проте потребує більш потужних двигунів. Тому перевищувати даний параметр не можна — це може призвести до перевантаження двигуна з усіма відповідними неприємностями. Втім, у багатьох моделях з диском фізично неможливо встановити насадку з діаметром більше максимально допустимого.

Також відзначимо, що пили зі схожим розміром шини/диски можуть розрізнятися по максимальній глибині різання (в основному через різниці в конструкції або потужності). Що стосується конкретних розмірів, то вони залежать від різновиду пилки (див. «Пристрій»). Приміром, великі диски на 450 – 500 мм зустрічаються виключно в стаціонарних ланцюгових пилах, максимальний показник для відрізних моделей — 400 – 450 мм, для торцювальних — 300 – 350 мм, а розміри в 500 – 550 мм або більше однозначно свідчать, що мова йде про шині ланцюгової бензопили. Детальні рекомендації щодо вибору інструменту за даним розміром можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр посадочного отвору, на яке розраховано кріплення для диска в пилі відповідної конструкції (див. «Пристрій»). Фактично в даному пункті вказується діаметр осі, на яку встановлюється диск — цього повинно відповідати розміру отвір у самому диску.

Відзначимо, що деякі моделі пил допускають установку дисків з більш великими отворами, ніж зазначено в характеристиках — при використанні перехідної втулки. Головне, щоб власний діаметр диска при цьому не перевищував допустимі для даної моделі значення (див. «Діаметр шини/диски»). Серед популярних розмірів можна виділити 20 мм, 25 мм і 30 мм.

Найбільша глибина пропилу, забезпечувана пилкою.

У більшості різновидів пил (див. «Пристрій») глибина пропилу безпосередньо залежить як від потужності двигуна, так і від розміру шини/диски. В характеристиках наводиться значення для максимально допустимого розміру робочої насадки; при використанні насадок меншого розміру глибина пропилу, відповідно, буде менше. А ось у стрічкових пилах ця глибина досить слабо пов'язана з фактичною довжиною стрічки — вона визначається насамперед довжиною відкритого ділянки стрічки, який безпосередньо бере участь в роботі.

У будь-якому разі велика глибина пропилу робить інструмент більш універсальним, однак позначається на його вагу, ціну та споживання електрики/палива. Так що при виборі варто враховувати реальні особливості планованих робіт і розміри заготовок, які планується пиляти. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні інструменти забезпечують глибину до 50 мм; 50 – 75 мм вважається невисоким показником, 75 – 100 мм — середнім, 100 – 125 мм — вище середнього, 125 – 150 мм — вже досить значна товщина, а найпотужніші сучасні пилки можуть мати глибину пропилу і більш ніж у 150 мм.