Україна
Каталог   /   Аудіотехніка   /   Музичні інструменти   /   Гітари й обладнання   /   Гітарні підсилювачі та кабінети

Порівняння Marshall Code25 vs Fender Champion 20

Додати до порівняння
Marshall Code25
Fender Champion 20
Marshall Code25Fender Champion 20
Порівняти ціни 11Порівняти ціни 12
ТОП продавці
Головне
100 пресетів. Bluetooth. USB. 3-смуговий еквалайзер. Дисплей.
Компактність. Тар Tempo. Вбудовані ефекти. Аналогове моделювання. Лінійний вхід.
Тип пристроюкомбопідсилювачкомбопідсилювач
Призначеннядля електрогітаридля електрогітари
Видцифровийтранзисторний
Технічні характеристики
Потужність25 Вт20 Вт
Діаметр НЧ (НЧ/СЧ) динаміка10 "8 "
Ефекти і регулювання
Еквалайзер3-смуговий2-смуговий
Аналогове моделювання
Блок цифрових ефектів
Gain
Ефекти
Distortion
Reverb
Tremolo
 
Chorus
Delay
Phaser, Flanger, Auto Wah, Pitch Shifter
 
Reverb
Tremolo
Vibrato
Chorus
Delay
 
Роз'єми
Інструментальний1 шт1 шт
Під footswitch1 шт
Лінійний вхідmini-Jack (3.5 мм)mini-Jack (3.5 мм)
На навушникиmini-Jack (3.5 мм)mini-Jack (3.5 мм)
Інше
Дисплей
Вбудований компресор
Габарити350x340x215 мм325x350x190 мм
Вага6.1 кг5 кг
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogквітень 2017січень 2017

Вид

Вид пристрою визначається елементною базою – основним типом деталей, на якому побудовані контури підсилювача потужності. Відповідно, даний параметр актуальний тільки для апаратури, що має такі підсилювачі; для кабінетів (див. «Тип») він не вказується.

Найбільшою популярністю в наш час продовжують користуватися традиційні види підсилювачів – транзисторні і лампові. Цифрові моделі помітно менш популярні, а гібридні рішення і взагалі зустрічаються рідко. Ось докладний опис кожного з цих варіантів:

– Транзисторний. Підсилювачі цього типу порівняно прості і недорогі, при цьому здатні забезпечити цілком прийнятну якість звуку (хоча все, зрозуміло, залежить від класу). Саме «транзитор» рекомендується гітаристам-початківцям в якості першого «комбіка», хоча серед подібних пристроїв зустрічаються і досить прогресивні моделі. З однозначних переваг транзисторних схем можна назвати довговічність компонентів і здатність без проблем переносити часте перенесення з місця на місце. Що стосується звуку, то в таких пристроях він виходить більш «сухим», «плоским» і «холодним», ніж в лампових моделях, що багато хто вважає однозначним недоліком. Водночас у разі електрогітар навіть цього цілком вистачає для початкового навчання, репетицій і не особливо «наворочених» виступів; крім того, в деяких транзисторних підсилювачах застос...овується специфічне оброблення сигналу, що надає звуку схожість з ламповим. А комбопідсилювачі для акустичних гітар у переважній більшості робляться саме транзисторними.

— Ламповий. Історично перший різновид підсилювачів, яка, тим не менш, до цих пір вважається чи не еталоном, якщо мова йде про електрогітару (для акустичних гітар лампові схеми практично не застосовуються). Головна перевага подібних пристроїв — відомий «теплий ламповий звук», характерне м'яке, тепле і водночас насичене забарвлення звучання. При цьому зазначимо, що рівень спотворень у лампових схем вище, ніж у транзисторних, однак ці спотворення більш приємні для слуху, багато в чому саме вони забезпечують згадане забарвлення. Широкому поширенню лампових підсилювачів перешкоджає насамперед їх висока вартість — в рази вище, ніж у транзисторних з аналогічними характеристиками. Крім цього, з недоліків подібних пристроїв варто відзначити делікатність (лампи погано переносять удари і поштовхи), швидкий знос ламп і необхідність їх регулярної заміни, а також необхідність прогрівання після вмикання. Тим не менш, професійні музиканти воліють користуватися в основному ламповими пристроями.

— Цифровий. Підсилювачі на основі мікросхем, що використовують цифрове оброблення звуку. Головною перевагою таких пристроїв є великі можливості з моделювання звучання і забезпечення різних ефектів. Зокрема, існує чимало моделей, які копіюють лампові підсилювачі: імітація виходить досить достовірною, а іноді — такою, что практично не відрізняється від оригіналу. При цьому цифрові моделі позбавлені багатьох недоліків лампової техніки: вони простіше, дешевше, довговічніше і стійкіша до ударів і струсів. Водночас вважається, що цифрове оброблення позбавляє звук індивідуальності, і багато прихильників високоякісного звуку з підозрою ставляться до цифрових рішень.

— Гібридний. Гібридними називають пристрої, що поєднують в собі транзисторні і лампові схеми; зазвичай ламповим робиться передпідсилювач, а транзисторним – підсилювач потужності. Фактично це компромісний варіант між чисто ламповими і чисто транзисторними моделями, що дає змогу об'єднати переваги і частково компенсувати недоліки. Так, гібридні рішення обходяться помітно дешевше лампових, вони легше, компактніше, не такі делікатні і мають менше ламп, що потребують регулярної заміни. А звук при цьому виходить більш м'яким, чистим і «теплим», ніж у транзисторних аналогів. Водночас подібний компроміс вибирають не так багато музикантів: ті, хто прагне до максимально якісного і достовірного звуку, вважають за краще витратитися на лампову апаратуру, а невибагливим користувачам (таким, як аматори та гітаристи-початківці) цілком вистачає транзисторних моделей. Тому гібридних моделей у продажу представлено порівняно небагато.

Потужність

Номінальна потужність пристрою.

Нагадаємо, номінальною в акустиці називають найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність звуку або сигналу, яку пристрій може видати протягом необмежено довгого часу. Окремі скачки гучності можуть в рази перевищувати даний показник, проте ключовою характеристикою є саме середнє значення. А ось конкретний сенс даного параметра залежить від типу апаратури (див. вище). Наприклад, для комбопідсилювачів в даному пункті зазвичай наводиться потужність вбудованих динаміків; можливості власного підсилювача за визначенням відповідають цій цифрі, так що для подібної апаратури номінальна потужність визначає виключно загальну гучність звучання. Також потужність акустики вказується і для кабінетів, проте тут вже стає актуальним інший момент — сумісність із зовнішнім підсилювачем (перш за все «головою»). Вихідна потужність цього підсилювача повинна бути не вище номінальної потужності кабінету, щоб уникнути перевантажень; а в ідеалі ці характеристики повинні збігатися — це дасть змогу використовувати динамік на повну потужність без спотворень звуку.

Для голови, відповідно, в даному пункті наводиться номінальна потужність на виході, яка визначає можливість роботи підсилювача з конкретним кабінетом або інший АС. Однак варто відзначити, що в якості номінальної для голів вказується максимально можливе значення потужності, яке досягається далеко не завжди. Наприклад, у багатьох моделях передбачається кілька звукових виходів – під пасивну...акустику з різним імпедансом (нагадаємо, стандартні значення імпедансу складають 2, 4, 8 і 16 Ом); а чим вище імпеданс підключеного динаміка — тим нижче буде фактична потужність. В інших головах є можливість обмеження максимальної потужності – наприклад, щоб на максимальному рівні пристрій видавав не 100 Вт, а 50 Вт або навіть 25 Вт. Іноді ці особливості поєднуються в одному пристрої.

У будь-якому разі при виборі за даним показником варто враховувати особливості планованого застосування апаратури. Наприклад, навряд чи має сенс купувати навіть 40-ватний «комбік» для практики в домашніх умовах – для цих цілей буде цілком достатньо 15 Вт, а то і менше. А якщо мова йде про ламповий пристрій, то в нашому прикладі максимальна рекомендована потужність і взагалі становитиме всього 5 Вт — специфіка лампових схем така, що при тій же номінальній потужності вони виходять ефективніше транзисторних в плані чутності. Для репетицій в групі без ударної установки (наприклад, дві гітари плюс бас) бажана потужність побільше, близько 40 «транзисторних» ват, а при наявності ударних — не менше 60 Вт. Транзисторні пристрої потужністю до 150 Вт і лампові до 40 – 50 Вт підійдуть для спеціалізованих репбаз і концертів в порівняно невеликих приміщеннях, а більш високі показники зустрічаються в основному в обладнанні для масштабних заходів. Докладні рекомендації щодо оптимальної потужності для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах..

Окремо варто згадати басові підсилювачі: вважається, що для нормального узгодження між собою потужність басового «комбіка» повинна бути в два рази вище потужності гітарного.

Діаметр НЧ (НЧ/СЧ) динаміка

Діаметр низькочастотного або низько-середньочастотного динаміка, встановленого в пристрої. Традиційно вказується в дюймах.

Конкретний сенс даного параметра може бути різним, залежно від кількості смуг (див. вище). У трьохсмугових системах мова йде про НЧ-динамік, в двосмугових – про динамік, що відповідає за низькі і середні частоти; а якщо підсилювач не має поділу на смуги, в даному пункті вказується діаметр основного випромінювача.

В цілому більш потужні динаміки зазвичай робляться більшими – інакше складно було б досягти необхідних показників гучності. Однак жорсткої залежності тут немає, і одна і та ж потужність цілком може поєднуватися з різним діаметром. У таких варіантах варто виходити з того, що більший випромінювач є кращим з акустичної точки зору — збільшення розміру сприяє більш повному і насиченому звучанню середніх і особливо низьких частот. З іншого боку, збільшення розмірів неминуче позначається на габаритах і вазі всього пристрою. Ну і не варто забувати, що загальна якість звуку залежить не тільки від діаметра динаміка, але і від великої кількості інших параметрів.

Що стосується конкретних розмірів, то стандартним варіантом для акустики під електричні та акустичні гітари вважається 10" і 12"; однак зустрічаються динаміки і меншого розміру (10", 8" і навіть менше). А ось великі в...ипромінювачі на 15" застосовуються в основному в рішеннях для бас-гітар (хоча серед таких пристроїв також зустрічається різноманітність діаметрів). Зрозуміло ці цифри є відносними, при їх оцінці варто також враховувати потужність акустики. Наприклад, для гітарної моделі на 10 — 15 Вт згадані 12" – це максимально доступний розмір динаміка, а вже для пристроїв на 50-100 Вт його можна назвати середнім. Також відзначимо, що непоганою заміною одному великому випромінювачу можуть стати кілька дрібніших, що забезпечують ту ж сумарну потужність; так що, наприклад, 8" динаміки можна зустріти навіть в рішеннях на 200 Вт і більше — тільки таких динаміків зазвичай встановлюється кілька.

Еквалайзер

Тип еквалайзера, передбаченого в конструкції пристрою

Еквалайзер дає змогу змінювати гучність окремої частини звукового діапазону (смуги частот), змінюючи, таким чином, забарвлення всього звучання. Це одна з найважливіших функцій, пов'язаних з налаштуванням звуку; тому вона може передбачатися безпосередньо в самих гітарних підсилювачах. А тип еквалайзера вказується за числом смуг, доступних для регулювання.

Чим більше цих смуг – тим точніше можна налаштувати звук, проте тим складніше і дорожче виходить апаратура. У світлі цього найпростіший варіант передбачає всього 2 смуги – низьких і високих частот; нерідко такий еквалайзер має вигляд двох окремих ручок регулювання рівня НЧ і ВЧ. При цьому відзначимо, що подібний функціонал можна зустріти як в бюджетних, так і в висококласних гітарних підсилювачах: у другому варі передбачається, що якщо потрібне більш тонке регулювання — можна скористатися зовнішнім обладнанням. Втім, найбільшою популярністю в наш час користуються трьохсмугові рішення (низькі, середні і верхні частоти): такий еквалайзер дає досить великі можливості з налаштування звучання і при цьому обходиться порівняно недорого (а якщо потрібне більш тонке регулювання — можна скористатися зовнішнім обладнанням). 4-смугові еквалайзери помітно менш поширені, проте теж досить популярні (в тому числі в недорогих пристроях); а в окремих моделя...х передбачається 5 і більше (до 12) смуг регулювання.

Блок цифрових ефектів

Наявність блока цифрових ефектів в підсилювачі.

Відзначимо, що дана особливість може передбачатися в будь-яких моделях, не тільки в цифрових (див. «Вид»). А означає вона, що всі або як мінімум частина передбачених в пристрої ефектів (див. нижче) реалізуються не аналоговим, а цифровим способом. Відбувається це наступним чином: вхідний сигнал конвертується аналого-цифровим перетворювачем в набір цифрових даних, модуль ефектів (по суті — спеціалізований мікрокомп'ютер) прописує в цих даних необхідні зміни, а далі інформація надходить в цифро-аналоговий перетворювач і перетворюється назад в аналоговий звук, але вже доповнений ефектами.

Цифровий формат оброблення має ряд переваг перед більш традиційним аналоговим. По-перше, в ньому можна передбачити більший набір ефектів — включаючи «фішки», які недоступні або важко реалізовані за допомогою аналогових схем. По-друге, конкретне забарвлення звуку після аналогового оброблення може дещо змінюватися через сторонні фактори – такі, як перегрівання ламп, збої в окремих деталях, сторонні перешкоди тощо; цифрове оброблення набагато менш схильне до таких збоїв — результат на виході зазвичай виходить незмінно стабільним, а при серйозних неполадках він або пропадає взагалі, або стає «непридатним до застосування». Зворотною стороною цих переваг нерідко називають те, що цифрове оброблення нібито знижує достовірність звучання і надає йому неприродного забарвлення. Однак завдяки розвитку технологій навіть в недорогих суча...сних підсилювачах для такого оброблення застосовуються перетворювачі з високим бітрейтом, які роблять «цифровий» звук таким, що не відрізняється від аналогового навіть для досвідченого вуха.

Відзначимо, що конкретні можливості цифрового оброблення можуть бути різними, для кожної моделі їх варто уточнювати окремо.

Ефекти

Вбудовані ефекти, передбачені в комбопідсилювачі. Досягати різних ефектів можна і з допомогою зовнішніх «примочок», однак такі примочки потрібно шукати і підключати окремо, тоді як вбудовані ефекти доступні відразу і без зайвих налаштувань.

Overdrive. Спотворення у вигляді характерного електро «дзижчання» на низьких частотах і «завивання» на високих, трохи більш м'яке, ніж distortion. Популярно, зокрема, в хард-році.

Distortion. Достатньо жорстке і різке спотворення, схоже за звучанням з overdrive, але більш інтенсивне і яскраве. Широко використовується в різних стилях металу, зустрічається і в році.

Reverb. Ефект, заснований на імітації багаторазової затухаючої луни від кожного звуку. Залежно від тривалості і інтенсивності повторень може надавати різне забарвлення звучанню. Використовується як художній прийом; крім того, може створювати ефект того, що гітара звучить у певному приміщенні (концертна зала, кімната з кам'яними стінами, відкрита площадка в горах тощо). Відзначимо, що налаштування реверберації може здійснюватися як за окремими параметрами (інтенсивність, тривалість луни та ін), так і шляхом вибору встановленого набору параметрів (наприклад, «різкий звук в кімнаті» або «м'який звук в залі»).

Tremolo. Першопочатково тремоло — це ефект тремтіння звуку, що виникає...за рахунок невеликих і швидких коливань гучності кожної ноти. Іноді під цим терміном розуміють вібрато (див. нижче) — аж до того, що самі виробники гітарних підсилювачів під ефектом тремоло мають на увазі ефект вібрато, і навпаки. Так що конкретну специфіку даного ефекту в кожному разі варто уточнювати окремо. У будь-якому разі тремоло може бути «фіксованим» або налаштовуватися по глибині (діапазону зміни гучності) і швидкості (частоті тремтіння).

— Vibrato. Ще один ефект «тремтіння» звуку, який часто плутають з тремоло (див. вище) — аж до того, що обидва терміни використовуються як тотожні. Однак це невірно; різниця полягає в тому, що вібрато здійснюється за рахунок швидких коливань ноти не по гучності, а по частоті. Аналогічного ефекту можна досягти на гітарі за рахунок «пульсуючої» підтяжки струни, проте використовувати вбудований інструмент підсилювача здебільшого значно зручніше.

Chorus. Ефект, покликаний імітувати хорове звучання інструменту. Для цього підсилювач копіює звук гітари і відтворює декілька копій одночасно з оригінальним сигналом, дещо зрушуючи їх за часом (десь на 20 – 30 мс з постійною зміною) і частоті. Правда, повноцінного хорового звучання таким способом добитися неможливо, однак ефект є досить оригінальним сам по собі.

Delay. Специфічний різновид реверберації (див. «Reverb»), що отримав поширення як окремий ефект. Delay імітує чітку одноразову луну від відтвореного звуку; для цього вихідний сигнал копіюється і відтворюється з певною затримкою у часі (не менше 50 мс).

Крім описаних вище, в сучасних гітарних комбопідсилювачаї можуть зустрічатися і інші ефекти, зокрема:

— Flanger. Ефект, що нагадує посвист реактивного двигуна; нерідко його порівнюють з літаком, що злітає. Створюється аналогічно описаному вище Chorus'у, відрізняється від нього меншим часом затримки і наявністю зворотного зв'язку.

— Echo. Ще один різновид реверберації, аналогічний ділею (див. «Delay»). Відрізняється тим, що в даному разі ехо відтворюється багаторазово.

— Octaver. Ефект, при якому до сигналу додається його копія, зрушена на октаву або дві.

— Wah-Wah. Ефект, що забезпечує характерне «квакаюче» звучання.

У будь-якому разі даний список не є вичерпним: у сучасних гітарних підсилювачах можна зустріти і інші, більш специфічні варіанти оброблення звуку. Уточнити конкретну специфіку таких ефектів можна за документацією виробника.

Під footswitch

Кількість роз'ємів для підключення педалей (footswitch), передбачене в конструкції підсилювача.

Педаль є самим зручним способом для швидкого перемикання параметри підсилювача: її можна використовувати, не відриваючись від гри на гітарі. Конкретні функції, «підв'язані» на роз'єми для педалі, можуть бути різними: зокрема, таким способом можуть включатися і відключатися різні ефекти (див. вище). Також у різних моделях може змінюватися кількість роз'ємів під педалі: у більшості «комбіків» передбачається лише один такий роз'єм, однак зустрічаються пристрої, що допускають підключення відразу декількох «футсвичей».

Дисплей

Наявність в пристрої власного дисплея.

Дана особливість зустрічається виключно в гітарній апаратурі, що має підсилювач потужності – тобто всіх різновидах, крім кабінетів (див. «Тип»). Сам дисплей найчастіше має досить простий функціонал; нерідко це і взагалі найпростіший сегментний екран, на якому можуть відображатися цифри і деякі спеціальні символи. Проте, навіть такий екран забезпечує додаткову зручність і дає змогу з легкістю стежити за параметрами роботи. А в цифрових моделях (див. «Вид») можуть передбачатися і більш прогресивні дисплеї, здатні відображати різну текстову і графічну інформацію: назву обраного каналу, налаштування еквалайзера тощо.

Вбудований компресор

Наявність в комбопідсилювачі вбудованого компресора.

Компреором називають модуль, який «стискає» динамічний діапазон підсилювача, простіше кажучи — зменшує різницю в гучності між найгучнішим і найтихішим звуком. Завдяки цьому забезпечується поліпшення сустейна — тобто взята і не заглушена нота звучить довше, на більш рівній гучності і з більш повільним згасанням, ніж без компресора. З іншого боку, застосування даної функції дещо підвищує рівень сторонніх шумів і погіршує динаміку.

Компресори доступні і у вигляді зовнішнього обладнання (в тому числі як вбудоване оснащення тієї чи іншої апаратури), проте власний модуль в підсилювачі нерідко виявляється зручніше: він доступний «з коробки» і не займає зайвого місця.
Динаміка цін
Marshall Code25 часто порівнюють
Fender Champion 20 часто порівнюють