Порівняння Oculus Go 64 Gb vs Lenovo Mirage Solo

Кут огляду, забезпечуваний очками віртуальної реальності — тобто кутовий розмір простору, що потрапляє в поле зору користувача. Зазвичай, в характеристиках вказується розмір цього простору по горизонталі; втім, якщо необхідна максимально точна інформація, цей момент не завадить уточнити окремо.

Чим ширший кут огляду — тим більше ігрового простору користувач може бачити, не повертаючи голови, тим потужніший ефект занурення і тим менше ймовірності, що зображення буде піддається ефекту «тунельного зору». З іншого боку, робити полі зору занадто великим теж не має сенсу з урахуванням особливостей людського ока. Загалом великим кутом огляду вважається кут, що становить 100° і більше. З іншого боку, зустрічаються моделі, де цей показник становить 30° і навіть менше — це, зазвичай, специфічні пристрої (наприклад, окуляри для пілотування дронів і окуляри доповненої реальності), де подібні характеристики цілком виправдані з урахуванням загального функціоналу.

Об'єм оперативної пам'яті (RAM), встановленої в окулярах.

Даний параметр актуальний тільки для самостійних пристроїв (див. «Призначення»). Теоретично чим більше оперативної пам'яті в гаджеті — тим вище потужність, тим швидше він здатний працювати і тим краще справляється з «важкими» завданнями. Однак на практиці ця характеристика має більше довідкове, ніж практичне значення. По-перше, можливості автономних окулярів сильно залежать ще й від використовуваного процесора, відеоадаптера. По-друге, об'єм пам'яті підбирається таким чином, щоб окуляри гарантовано могли справлятися з завданнями, для яких призначені. Власне, проблеми можуть виникнути лише із запуском дуже вимогливих додатків або ресурсномісткого відео (наприклад, 4K-роликів панорамного формату); так що звертати увагу на об'єм RAM має сенс лише в тому випадку, якщо ви плануєте використовувати окуляри для подібних цілей.

Що стосується конкретних обсягів, то вони в сучасних пристроях складають від 2 до 4 ГБ.

Модель процесора, встановленого в окулярах.

Ця інформація вказується в основному для самостійних пристроїв (див. «Призначення») — саме в них від моделі процесора безпосередньо залежать можливості окулярів загалом. А знаючи назву чипу, можна знайти детальні дані щодо нього та оцінити його ефективність. Водночас на практиці така необхідність виникає вкрай рідко: виробники вибирають процесори з таким розрахунком, щоб окуляри можна було без проблем використовувати за основним призначенням. Так що при виборі варто звертати увагу на більш практичні параметри — роздільна здатність екрана, частоту оновлення і т. ін.

Частота оновлення, підтримувана вбудованими екранами окулярів, простіше кажучи — максимальна частота кадрів, яку здатні видавати екрани.

Нагадаємо, екрани передбачаються в моделях для ПК/консолей і в автономних пристроях (див. «Призначення»). А від цього показника безпосередньо залежить якість картинки: за інших рівних умов більш висока частота кадрів забезпечує більш плавне зображення, без ривків і з гарною деталізацією в динамічних сценах. Зворотна сторона цих переваг — збільшення ціни.

Також варто враховувати, що в деяких ситуаціях фактична частота кадрів буде обмежуватися не можливостями окулярів, а характеристиками зовнішнього пристрою або властивостями контенту. Наприклад, відносно слабка відеокарта ПК може «не витягнути» сигнал з високою частотою кадрів, або певна частота може бути задана в грі і не передбачати можливості підвищення. Тому не варто гнатися за великими значеннями і достатньо буде окулярів частотою 90 к/с.

Наявність в окулярах датчика, що реагує на наближення до обличчя користувача.

Подібний датчик використовується для автоматичного перемикання між робочим режимом і режимом очікування: наприклад, коли користувач знімає окуляри, датчик відключає вбудовані екрани (або телефон, якщо він підключається до очками через роз'єм), заощаджуючи заряд батареї і ресурс обладнання, а при надіванні — включає окуляри на повний функціонал.

Можливість рухати лінзи окулярів вперед і назад, змінюючи таким чином їх розташування відносно екрану і очей користувача. Конкретний зміст цієї функції може бути різним: вона може налаштувати кут зору (щоб екран повністю містився в полі зору і водночас не був занадто дрібним), грати роль діоптрійною корекції (що важливо для користувачів, що носять окуляри) або фокусування, замінювати налаштування міжзіничної відстані (див. нижче) і т. ін. Ці нюанси варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі дана функція не буде зайвою — вона полегшує налаштування окулярів під особисті особливості користувача.

Можливість налаштовувати міжзінична відстань окулярів — тобто відстань між центрами двох лінз. Для цього лінзи встановлюються на рухомих кріпленнях, що дозволяють зміщувати їх вправо/вліво. Зміст даної функції полягає в тому, що для нормального перегляду центри лінз повинні знаходитися навпроти зіниць користувача — а у різних людей відстань між зіницями теж різне. Відповідно, ця налаштування буде корисна в будь-якому разі, однак особливо вона важлива для користувачів великого або мініатюрного статури, у яких міжзінична відстань помітно відрізняється від середнього показника.

Водночас існує досить значна кількість окулярів, які не мають даної функції. Їх можна розділити на три категорії. Перша — пристрої, де відсутність налаштування під міжзінична відстань компенсується тим чи іншим способом (наприклад, особливою формою лінз, що не вимагає підстроювання). Друга — моделі, де дана регулювання не потрібна в принципі (зокрема, деякі окуляри доповненої реальності). І третя — найбільш прості і дешеві рішення, де від додаткових регулювань відмовилися для зниження вартості.

Наявність в окулярах картрідера — пристрої для читання змінних карт пам'яті.

Таке оснащення зустрічається тільки в самостійних пристроях (див. «Призначення»). Кардридер дозволяє встановлювати додатковий обсяг пам'яті для зберігання різних даних — на додаток до власного накопичувачу окулярів. При цьому змінні картки мають ряд переваг: вони коштують помітно дешевше вбудованих сховищ (в перерахунку на гігабайт об'єму), а об'єм такої карти можна вибрати на свій розсуд. Так що модель невеликої місткості, але з кардридером, може виявитися непоганою альтернативою окулярам з великим об'ємом вбудованої пам'яті. Також відзначимо, що карт пам'яті можна придбати кілька і міняти їх у разі потреби. А картрідери є в багатьох сучасних пристроях (ноутбуках, смартфонах, планшетах і т. ін.), так що змінні карти полегшують об'єм інформацією з такими пристроями (наприклад, на картку можна записати фільм для перегляду). З іншого боку, змінна пам'ять працює повільніше вбудованої, а деякі програмні функції можуть бути для неї обмежені — зокрема, не всяка модель окулярів дозволяє встановлювати на картку додатка.

Наявність в окулярах роз'єму типу USB-C. Це відносно новий тип USB-порту, що має мініатюрні розміри (трохи крупніше microUSB) і зручну двосторонню конструкцію, що дозволяє підключати штекер будь-якою стороною. Він може зустрічатися в окулярах різного призначення і, відповідно, передбачати різні способи застосування. Так, в моделях для ПК/консолей цей роз'єм використовується аналогічно традиційному USB — при основному підключенні, паралельно з відеоінтерфейсом HDMI або DisplayPort. У самостійних пристроях, зі свого боку, USB-C призначений в основному для зарядки батареї і підключення до комп'ютера з метою прямого обміну файлами, управління налаштуваннями, оновлення прошивки і т. ін.

Також відзначимо, що в даному пункті може уточнюватися версія USB, якій відповідає роз'єм USB-C. В наш час актуальними є дві версії — 3.2 gen 1 і 3.2 gen 2; для VR-окулярів різниця між ними загалом не принципова.