Рус  |  Укр
Україна
Каталог   /   Аудіотехніка   /  Акустичні системи
Акустичні системи 
Популярні моделі→ Порівняти в таблиці
Yamaha NS-555
від 16 099 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 200 Вт, 6 Ом, 35 – 35000 Гц, фазоінвертор
JBL Control 1 Pro
від 2 139 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 4 Ом, 100 – 18000 Гц, фазоінвертор
Yamaha NS-333
від 6 699 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 120 Вт, 6 Ом, 60 – 35000 Гц, фазоінвертор, Bi-Amping/Wiring
Yamaha NS-777
від 18 299 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 200 Вт, 6 Ом, 30 – 35000 Гц, фазоінвертор
Polk Audio T50
від 15 199 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 6 Ом, 38 – 24000 Гц, пасивний випромінювач
Klipsch R-51PM
від 15 249 грн.
домашня, комплект 2.0, активна, 120 Вт, 68 – 21000 Гц, фазоінвертор, USB-порт, Bluetooth
Dali Spektor 2
від 8 149 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 6 Ом, 54 – 26000 Гц, фазоінвертор
Monitor Audio Monitor 100
від 6 899 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 8 Ом, 44 – 30000 Гц, фазоінвертор, Bi-Amping/Wiring
FYNE AUDIO F500
від 19 599 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 60 Вт, 8 Ом, 45 – 34000 Гц, фазоінвертор, Bi-Amping/Wiring
Jamo S 807 HCS
від 14 389 грн.
домашня, комплект 5.0, пасивна, 380 Вт, 8 Ом, 42 – 26000 Гц, фазоінвертор, Bi-Amping/Wiring
Klipsch R-620F
від 19 749 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 200 Вт, 8 Ом, 38 – 21000 Гц, фазоінвертор
Klipsch R-820F
від 25 899 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 200 Вт, 8 Ом, 35 – 21000 Гц, фазоінвертор
FYNE AUDIO F501
від 39 249 грн.
домашня, комплект 2.0, пасивна, 75 Вт, 8 Ом, 36 – 34000 Гц, Bi-Amping/Wiring
JBL 305P MkII
від 4 310 грн.
моніторна, 1.0, активна, 82 Вт, 8 Ом, 49 – 20000 Гц, фазоінвертор, Bi-Amping/Wiring
Можливо, мене зацікавить

Статті, огляди, корисні поради

Усі матеріали
Відгуки про бренди з розділу акустичні системи
Рейтинг брендів з розділу акустичних систем складений за відгуками і оцінками відвідувачів сайту
Рейтинг акустичних систем (червень)
Рейтинг популярності акустичних систем заснований на комплексній статистиці по виявленому інтересу інтернет-аудиторії
Ефект повної присутності: ТОП 5 поличних систем 5.1 для дому
Поличні акустичні системи об'ємного звуку 5.1 для домашнього кінотеатру
Краща "озвучка" для вашого ПК: ТОП-5 комп'ютерних колонок 2.1. для дому
Популярні акустичні системи з сабвуфером для домашнього комп'ютера
Вдосконалюємо домашній кінотеатр: ТОП 5 підлогових Hi-End систем 2.0 зі стрічковим випромінювачем
Багатосмугові підлогові колонки зі стрічковими випромінювачами для більш чистого та детального звучання
Коли третій зайвий: ТОП-5 домашньої фронтальної акустики 2.0, здатна здивувати і без сабвуфера
Кращі підлогові багатосмугові стереосистеми для дому, яким не потрібен сабвуфер

Акустичні системи: характеристики, типи, види

Призначення

Загальна спеціалізація акустичної системи.

У наш час за цим показником виокремлюють домашні, концертні, моніторні, інформаційні, зовнішні і кінотеатральні системи, а також рішення для розширення наявних АС. Водночас призначення не є категоричним приписом — багато моделей допускають і нестандартні варіанти використання. Однак простіше й зручніше все ж вибирати колонку згідно з тим способом застосування, який для неї першопочатково передбачений. Конкретні ж особливості акустики різного призначення такі:

— Домашня. Різновид АС, яка призначена, як випливає з назви, для індивідуального використання в домашніх умовах. Відзначимо, що характеристики таких моделей можуть бути різними — від найпростіших поличних динаміків до потужних багатосмугових колонок, розрахованих на домашні кінотеатри й високоякісні аудіосистеми.

— Концертна. Відмінною зовнішньою особливістю АС, які призначені для концертів, є великі габарити й висока номінальна потужність (у деяких моделях вона перевищує 1 кВт). Останнє є незамінним для широких просторів — залів, стадіонів тощо — де звук до того ж повинен «перекрикувати» реакцію слухачів (іноді досить гучну). А ось купувати такі колонки для домашнього використання не має сенсу — не тільки через вис...оку вартість, але ще й тому, що замість високорівневих входів (як у домашніх АС) такі системи мають роз'єм для спеціальної апаратури, музичних інструментів тощо. Найчастіше концертна акустика продається в комплектації 1.0 (див. «Кількість каналів») у розрахунку на те, щоб звукоінженери могли зібрати потрібну конфігурацію акустики з певної кількості компонентів.

— Моніторна. Головним призначенням моніторної акустики є контроль якості звука; відповідно, усі подібні моделі відрізняються надзвичайно високою точністю передачі всіх деталей звучання, рівною АЧХ і практично повною відсутністю спотворень. Це робить їх незамінними для професійного використання (наприклад, у студіях звукозапису): моніторна колонка дасть змогу дуже точно визначити всі недоліки вхідного сигналу, включаючи перешкоди підсилювача, неточності аудіомонтажу тощо. Як і концертні (див. вище), подібні системи зазвичай оснащуються спеціалізованими входами, проте використовувати монітори для домашнього прослуховування не має сенсу ще й з іншої причини: всі огріхи звука, непомітні на звичайній акустиці, у цьому разі проявляться — і можуть помітно зіпсувати враження. Та й ціна таких моделей дуже висока.

— <Інформаційна. Різновид акустичних систем, які використовуються для голосових сповіщень — на вокзалах, в аеропортах, торгових центрах, навчальних закладах тощо. Для таких сповіщень застосовуються підсилювачі з робочою напругою 100 В — відповідно, інформаційна акустика розрахована на роботу з таким обладнанням. Цей момент є ключовим. Багато моделей цього призначення можуть працювати і як звичайна домашня акустика, інші мають захищені корпуси, на зразок описаних нижче зовнішніх — однак якщо система сумісна зі стовольтовими підсилювачами, то в нашому каталозі вона однозначно відноситься до інформаційної. Варто зазначити, що оскільки головним призначенням такої акустики є передача голосу, то її частотний діапазон (див. нижче) часто буває вужчий, ніж у домашньої.

— Зовнішня. Акустичні системи, які призначені для встановлення поза приміщеннями. Можуть використовуватися, наприклад, для звукового супроводу свят на дачі чи на природі, програвання музики на літніх майданчиках кафе тощо. Усі моделі цього типу обов'язково мають стійкий до вологи й корозії корпус (див. «Захист від вологи») на випадок несприятливих погодних умов; крім того, вони зазвичай додатково захищені від впливу ультрафіолету. Зовнішня акустика може кріпитися різним способом (див. вище), однак найчастіше зустрічаються підвісні варіанти.

— Кінотеатральна. Моделі, які призначені, згідно з назвою, для використання в кінотеатрах — причому не стільки в залах «домашнього» формату, на 6 – 10 глядачів, скільки у великоформатних розважальних комплексах на десятки й сотні посадкових місць. Кінотеатральні колонки мають наступні загальні риси. По-перше, усі вони робляться пасивними, у розрахунку на підключення до спеціалізованих підсилювачів; відповідно, у ролі входів використовуються високовольтні роз'єми у вигляді клем або гнізд Euroblock. По-друге, потужність таких пристроїв досить висока — від 100 Вт і вище. По-третє, кінотеатральна акустика зазвичай випускається у форматі 1.0 (див. «Кількість каналів») — іншими словами, такі моделі не є готовими акустичними системами, а лише окремими компонентами, з яких збирається конкретна багатоканальна АС. Такий формат випуску дає можливість максимально точно підібрати колонки, необхідні для конкретного залу. За типом установлення кінотеатральна акустика зазвичай відноситься до підлогової, вбудовуваної або настінної. Останній різновид найчастіше розрахований на встановлення на бічних стінах, а перші два — за екраном. Водночас підлогові версії можуть фактично складатися з двох частин — класичної колонки для низьких частот і рупора для СЧ і ВЧ.

— Розширення акустичної системи. Специфічний різновид акустики, який першопочатково не припускає самостійного застосування і використовується як доповнення до колонок традиційної конструкції. Такі моделі застосовуються здебільшого в системах багатоканального об'ємного звука — для розширення звукової сцени по вертикалі; вони мають характерний зовнішній вигляд: порівняно невеликі розміри, похила верхня панель і вбудований у цю панель динамік. Таким чином, звук від динаміків спрямований під кутом вгору — у розрахунку на те, щоб, відбившись від стелі, досягти слухача й створити враження того, що джерело звука знаходиться зверху. Застосування «розширювальної» акустики дає змогу обійтися без використання спеціалізованих стельових колонок. Це особливо зручно з тієї причини, що колонки для стелі зазвичай робляться вбудованими й досить складні в монтажі, тоді як модулі розширення нерідко допускають установлення прямо на основні компоненти АС. Також відзначимо, що цей різновид акустики може бути першопочатково розрахований на певні моделі основних колонок; цей момент варто уточнювати перед покупкою.

Моніторинг близького поля

Можливість використання акустичної системи для моніторингу ближнього поля. Моніторингом називають контроль якості звуку — наприклад, під час запису в студії; для цього використовуються колонки відповідного призначення (див. вище). Термін «ближнє поле» означає, що акустика розрахована на використання на невеликій відстані до 1,5 м від слухача; такі колонки мають відносно невисоку потужність і оптимально підходять для невеликих приміщень (а також інших умов, де немає великого простору або воно не потрібне) — зокрема, аматорських і навіть домашніх студій.

Розміщення

Підлогова. Як випливає з назви, такі колонки розраховані на розміщення на підлозі й мають відповідну конструкцію: так, у більшості моделей корпус має велику висоту, підібрану з таким розрахунком, щоб під час розміщення на підлозі динаміки перебували на оптимальній висоті. Крім того, підлогова акустика конструюється з розрахунком впливу самої підлоги на звук; це дає можливість домогтися рівності й хорошої глибини низьких частот. Підлогові АС загалом мають найбільшу потужність серед усіх типів і розраховані зазвичай на великі приміщення.

Полична. Поличні АС мають відносно невеликі габарити й призначені для розміщення на полицях або підставках іншого типу, на значному підвищенні відносно підлоги (оптимальною вважається висота, яка приблизно відповідає розташуванню голови слухача). Перевагою такого розміщення вважається рівне звучання на всіх частотах. Крім того, такі моделі зазвичай мають меншу потужність, ніж підлогові, і добре підійдуть для невеликих приміщень — до того ж полички можна закріпити на стіні, як настінну колонку.

Підлогова/полична. До цього типу відносяться багатоканальні (див. «Призначення») системи, у яких одна частина колонок розраховані на підлогове розміщення, інша — на полиці. До перших зазвичай належать фронтальні й, іноді, тилові колонки, а також сабвуфер, до других — центральний канал і тилова акустика невеликої потужності. Детальніше про підлогову й поличну інсталяції див. вище.

Вбудована. Колонки, які призначені для монтажу прямо в стелю або стіну. Часто такі моделі взагалі не мають корпусу — його роль відіграють ніші, у які встановлюються динаміки. За формою корпусу, а саме монтажного отвору, така акустика може бути круглою, овальною, прямокутною та квадратною. Головною перевагою вбудованих систем є те, що вони займають мінімум місця в приміщенні, до того ж можуть бути зроблені практично невидимими, і загалом їх легше вписати в дизайн, ніж який-небудь інший тип. Водночас вбудовані колонки найскладніші в монтажі, вимагають участі кваліфікованого спеціаліста, а переставити невдало встановлений динамік також дуже складно.

— Настінна. Такі колонки за низкою характеристик вельми схожі з поличними (див. вище): зокрема, мають невеликі розміри й потужність і розраховані на встановлення на рівні вух слухача. Ключовою відмінністю є власна система кріплення, завдяки якій настінні моделі не вимагають поличок чи інших підставок і підвішуються прямо на стіну. Це зумовило іншу відмінність — акустичні характеристики: вони розраховані на те, що за колонкою буде знаходитися глуха стіна. Через це настінні моделі не варто ставити на полички, навіть якщо конструкція дає можливість — звучання буде далеким від оптимального. Крім варіантів з традиційною конструкцією, настінна акустика включає також так звані «дипольні» колонки: вони мають 2 динаміки, які спрямовані в різні сторони, і розраховані на розміщення на бічній стіні в домашніх кінотеатрах преміумкласу, для створення максимально об'ємного звука.

Підвісна. Як випливає з назви, акустичні системи цього типу підвішуються до стелі чи іншої основи на гнучких кріпленнях — це можуть бути як троси, та й власні кабелі. Більшість стельових моделей відноситься до інформаційних (див. «Призначення»); це пов'язано з тим, що одним із найпростіших способів перекрити велике приміщення є установлення під стелею усеспрямованого динаміка. Водночас підвісними можуть виготовлятися і висококласні домашні системи: річ у тім, що подібне розміщення максимально віддаляє колонку від полиць, стін тощо,, і таким чином зводить до мінімуму спотворення, обумовлені сторонніми предметами (тим більше, що вони не завжди виготовляються з оптимальних з точки зору акустики матеріалів).

Ландшафтна. Крім незвичного як для акустичних систем зовнішнього вигляду й стилізації під елементи ландшафтного дизайну, акустика цього типу може похвалитися також дуже стійкими корпусами. Так, колонки зазвичай не бояться перепадів температури, прямих сонячних променів або опадів. Водночас вони призначені для відтворення музики на відкритому просторі. Їх вільно можна встановити у дворі, багато виробників першопочатково комплектують свої рішення спеціальною системою кріплення для запобігання крадіжці акустичних систем.

Лінійний масив. Лінійним масивом називають акустичні комплекси, у яких кілька колонок складені вертикально, безпосередньо одна над іншою. Завдяки цьому подібна система формує звукові хвилі циліндричної форми (а не сферичної, як у класичній акустиці). Такі хвилі відрізняються гарною «далекобійністю», гучність лінійних масивів у міру збільшення відстані знижується не так сильно, як у звичайних колонок. Це дає можливість добитися рівномірного й гучного звучання навіть на широких просторах на зразок стадіонів або концертних залів. А ось на невеликих відстанях (приблизно декількох метрів) подібні характеристики не потрібні. Тому основною сферою застосування лінійних масивів є концертна акустика (див. «Призначення»).

Форма корпуса (вбудовані)

Загальна форма корпусу колонок вбудованої конструкції (див. «Установка»).

Дана особливість практично не пов'язана з робочими характеристиками АС — вона визначає лише форму вихідного отвору, який буде потрібно для обраної акустики, і має передусім естетичний сенс. Докладно описувати різні варіанти не має особливого сенсу, зазначимо лише що в наш час можна зустріти у продажу колонки з подвійним позначенням — «кругла / прямокутна». Воно означає, що дана модель комплектується двома наборами рамок, різної форми, і конкретну форму покупець може вибрати на свій розсуд. Втім, подібна універсальність на практиці потрібно вкрай рідко, тому і цей варіант розповсюдження не отримав.

Тип

Активні. Акустичні системи, оснащені власним вбудованим підсилювачем потужності. Для таких АС достатньо сигналу лінійного рівня (з передпідсилювача), завдяки чому вони дуже прості у використанні. З іншого боку, вбудованому підсилювачу потрібно живлення, так що подібні колонки доводиться підключати ще й до розетки.

Пасивні. Акустичні системи, не мають вбудованого підсилювача потужності. Відповідно, підключати такі АС потрібно до зовнішнього підсилювача (або пристрою, який має такий підсилювач — наприклад, аудиоресиверу), при цьому доводиться звертати особливу увагу на сумісність компонентів. З іншого боку, пасивна акустика вважається більш підходящим для створення високоякісних аудіосистем, ніж активна: вона дозволяє вибрати підсилювач потужності на свій розсуд, до того ж в корпусі колонок відсутній «зайва» електроніка, що знижує ймовірність виникнення наведень.

Пасивна/активна. Акустичні системи, що поєднують пасивні основні колонки з активним сабвуфером. З низки технічних причин активні сабвуфери зручніше пасивних: зокрема, вони позбавляють користувача від необхідності шукати спеціалізований НЧ-підсилювач, та й можливостей по налаштуванню дають більше (останнє може стати в нагоді для «вписування» звуку в конкретне приміщення). Тому багато виробників випускають пасивно-активні комплекти.

Кількість каналів

— 1.0.Одноканальна (є монофонічною) аудіосистема. «Поодинці» такі колонки не забезпечую відчуття об'ємності, однак можуть застосовуватися в якості окремих компонентів для багатоканальних систем об'ємного звуку.

— 2.0. Звичайний стереозвук: дві колонки, які відповідають за лівий і правий канал. Дозволяє створити мінімальну ілюзію «об'ємного» звуку шляхом імітації зміщення джерела звуку в просторі перед слухачем.

2.1. Система з двох динаміків, створюють мінімальну ілюзію «об'ємного» звуку, і сабвуфера, який забезпечує потужний і насичений звук за рахунок додавання низьких і наднизьких частот.

— 3.0. Система з трьох динаміків (центрального і двох фронтальних). За заявами деяких виробників, такі системи в невеликих приміщеннях здатні, при деяких хитрощі, відтворювати повністю об'ємний звук без тилових колонок.

— 5.0. Набір з п'яти колонок (двох фронтальних, центральної і двох тилових), що дозволяє відтворювати повністю об'ємний звук, який суб'єктивно сприймається слухачем не тільки перед, але і за собою.

— 5.1. Набір з п'яти колонок і сабвуфера для низьких і наднизьких частот, що дозволяє відтворювати повністю об'ємний звук, який суб'єктивно сприймається слухачем не тільки перед, але і за собою. Системи 5.1 — один з найбіл...ьш популярних форматів багатоканального звуку, широко застосовується, зокрема, в домашніх кінотеатрах.

Зустрічаються також більш рідкісні варіанти зумовлені під вузькі потреби:

— 1.1. Системи у вигляді сабвуфера, на який зверху встановлена колонка загального діапазону. Зустрічаються в основному у концертній акустиці — з таких комплектуючих зручно збирати системи для потужного і насиченого звуку.

— 2.2. Подальший розвиток ідеї, закладеної в системах 1.1 (див. вище); фактично — це комплекти з двох однакових колонок формату 1.1. Подібні комплекти випускаються з тих міркувань, що для концертів, особливо в порівняно невеликих приміщеннях, нерідко буває достатньо всього пари колонок 1.1; купити відразу дві такі колонки зручніше, а часто і дешевше, ніж купувати їх по одній.

— 3.1. Система з трьох динаміків (центрального і двох фронтальних), а також сабвуфера для низьких і наднизьких частот. Є «спрощеною» версією системи 5.1; за заявами деяких виробників, такі системи здатні відтворювати повністю об'ємний звук за відсутності тилових колонок, за рахунок чого є ідеальними для установки в невеликих приміщеннях, де немає можливості розмістити повноцінну 5.1-акустику.

— 4.0. Різновид систем 4.1 (див. нижче), позбавлена сабвуфера, в іншому повністю аналогічна.

— 4.1. Спрощена версія формату 5.1 (див. вище); такі системи зазвичай позбавлені або центрального, або одного з тилових каналів. У будь-якому разі за інших рівних умов вони обходяться дешевше повноформатних 5.1, але і якість звуку у них відчутно нижче.

— 4.2. У дану категорію відноситься в основному концертна акустика (див. «Призначення»), що являє собою розширену версію описаної вище 2.2. У системах 4.2 над кожним сабвуфером встановлюється не одна, а дві колонки загального діапазону. Таким чином можна домогтися більш якісного та насиченого звуку.

— 5.2. Варіація описаного вище 5.1, доповнена другим сабвуфером — це позитивно позначається на якості і точності відтворення низьких частот. З іншого боку, параметри таких систем дещо складніше.

— 6.1. Розширена версія формату 5.1: два фронтальних динаміка, центральний, три тилових (лівий, правий і центральний) і сабвуфер для низьких і наднизьких частот. Характеризується більш точною передачею об'ємного звуку в задньому секторі, однак зустрічається досить рідко.

— 7.0. Розширена версія багатоканального звуку з п'ятьма основними каналами (наприклад, 5.1). В даному випадку п'ять основних каналів доповнено ще двома, що дозволяє домогтися більш об'ємного і достовірного звучання. Найчастіше додаткові канали розташовуються позаду («тил правий» і «тил лівий»), але в залежності від конкретного формату звуку можливі й інші варіанти установки — наприклад, по боках від користувача.

— 8.1. Системи, що передбачають 8 основних каналів звучання плюс 1 низькочастотний. Конкретний розподіл основних каналів може бути різним, в залежності від моделі. Проте всі системи 8.1 відрізняються, з одного боку, доброю достовірністю об'ємного звуку, з іншого — високою вартістю і складністю в налаштуванні.

Кількість динаміків

Кількість окремих динаміків, передбачених у кожній колонці. Не варто плутати цей параметр з описаним нижче кількістю смуг — за одну смугу можуть відповідати декілька динаміків; вважається, що це може поліпшити деякі параметри звучання, до того ж дозволяє добитися високої потужності при відносно невеликих габаритах колонки. В іншому ж кількість динаміків є скоріше довідковим, ніж практично значущим показником.

За наявності в комплекті АС колонок з різною кількістю динаміків зазвичай вказується максимальне значення даного параметра (найчастіше — по фронтальній колонці). При цьому пасивні випромінювачі (при їх наявності, див. «Особливості конструкції») в підрахунку не враховуються.

Кількість смуг

Кількість окремих частотних смуг, на яке звук розділяється при відтворенні через АС. Для кожної такої смуги передбачається окремий динамік, а іноді — кілька (докладніше див. «Кількість динаміків»).

Серед багатосмугових моделей споживчого рівня найчастіше зустрічаються варіанти на 2 або 3 смуги — НЧ/ВЧ і НЧ/СЧ/ВЧ відповідно. Більша кількість, зазвичай, свідчить про високий клас акустики, т. до. вона точніше здатна відтворювати сигналу і, відповідно, складніше влаштована. Але є і невеликі сателіти з одним динаміком (однополосні) на випадок невимогливого слухача.

Відзначимо, що, крім цілих, випускаються моделі з дробовим кількістю смуг — наприклад, 2.5 або 3.5. Така маркування говорить про наявність в конструкції динаміка, відповідає відразу за дві смуги: наприклад, модель 2.5 має окремі динаміки для НЧ і ВЧ плюс комбінований НЧ+ВЧ (за конструкцією аналогічний НЧ, але навантажений ще й середніми частотами).

Чутливість

Чутливість акустичної системи.

Цю характеристику вказують на підставі того, яку гучність звуку акустика здатна видати при підведенні до неї сигналу визначеної стандартної потужності. Простіше кажучи, чим вище чутливість АС — тим голосніше вона буде звучати під час тієї ж вихідної потужності підсилювача. Таким чином, чутлива акустика може ефективно використовуватись у поєднанні з порівняно малопотужними «усилками». З іншого боку, низька чутливість теж має свої переваги: вона дозволяє досягти більш рівномірного АЧХ і знижує ймовірність перевантаження підсилювача. У найменш чутливих сучасних АС даний показник не перевищує 84 дБ, у найбільш чутливих він становить 95 – 96 дБ і більше.

Зазначимо, що на практиці звертати увагу на цей параметр доводиться тоді, коли акустику планується використовувати з окремо підібраним підсилювачем потужності. Тому для активних систем (див. «Тип») чутливість має чисто довідкове значення, і при виборі її, зазвичай, можна не враховувати.

Імпеданс

Імпедансом називають номінальна електричний опір акустичної системи. В наш час використовується набір стандартних значення імпедансу; найбільше поширення отримали колонки на 4 Ом, 6 Ом, 8 Ом і 16 Ом.

Основне значення даний параметр має для пасивної акустики (див. «Тип»). При підключенні таких колонок до підсилювача потужності вкрай бажано, щоб їх імпеданс відповідав опору АС, на яке розрахований підсилювач; при невідповідності можливі або перевантаження і спотворення в звучанні (якщо імпеданс колонок нижче оптимального), або зниження потужності (у протилежному випадку).

Що стосується активної акустики, то тут імпеданс має в основному довідкове значення колонки в таких системах першопочатково підбираються під відповідні підсилювачі. Правда, існує думка, що більш високий опір знижує рівень перешкод і позитивно позначається на чистоті звуку; однак різниця в імпедансі між різними моделями зазвичай не настільки велика, щоб цей вплив було помітно на тлі інших факторів, що визначають якість звучання.

Частота кросовера

Частота кросовера, передбаченого в конструкції АС.

Кросовер встановлюється виключно в моделі з декількома смугами (див. «Кількість смуг»). Це електронний фільтр, який забезпечує поділ вхідного аудіосигналу на окремі частотні діапазони і направляє кожен діапазон на «свій» комплект динаміків. А частота кросовера показує, де проходить межа між цими діапазонами. Якщо смуг більше двох — то і таких меж буде кілька: наприклад, для чотирисмугової системи може бути зазначено «0.15 / 0.8 / 2.8 кГц» або «0.12 / 1 / 3.8».

Здебільшого даний параметр має в основному довідкове значення: частоти вбудованого кросовера підбираються під робочі характеристики динаміків, встановлених в АС.

Фронт

Номінальна потужність однієї фронтальної колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Сумарна номінальна потужність» нижче. Тут же відзначимо, що чим вище потужність, тим голосніше може звучати компонент системи — зрозуміло, при правильно підібраному підсилювачі. Крім того, і для узгодження з підсилювачем цей параметр дуже важливий: бажано, щоб вихідна потужність на відповідному каналі підсилювача була не більше, ніж потужність колонки. Якщо вхідний сигнал буде потужнішим — можливі спотворення в звучанні і навіть ушкодження динаміків, а якщо слабкіше — то гучність звучання знизиться (іншими словами, не можна буде використовувати весь потенціал акустики), але цей момент буде критичний лише для прослуховування на максимальній гучності.

Тил

Номінальна потужність тиловий колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Фронт» вище.

Центр

Номінальна потужність центральної колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Фронт» вище.

Максимальна потужність підсилювача

Найбільша номінальна потужність підсилювача, з яким колонки здатні безпечно працювати. Занадто висока потужність вхідного сигналу може пошкодити динаміки, тому при підключенні варто стежити за тим, щоб характеристики підсилювача не перевищували можливостей колонок. Варто відзначити, що даний параметр може бути декілька вище сумарної номінальної потужності акустики (див. нижче), оскільки у цьому разі йдеться лише про збереження обладнання, а не про відсутність спотворень у звучанні.

Сумарна номінальна потужність

Загальна номінальна потужність всіх компонентів АС, іншими словами — сума потужностей всіх колонок. Як номінальної зазвичай вказують найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність, на якій акустика може працювати тривалий час без перевантажень і пошкоджень. При цьому окремі стрибки потужності можуть помітно перевищувати це значення, однак саме номінальна потужність є основною характеристикою будь-якій АС.

Від цієї характеристики залежить насамперед гучність звучання: чим потужніший колонки — тим більш гучний звук вони можуть видати за наявності відповідного підсилювача. Крім того, пасивні й пасивно-активних моделях від потужності залежить ще й сумісність із зовнішнім підсилювачем: вихідна потужність «усилка» не повинна перевищувати потужності підключеного до нього акустики, інакше можливі перевантаження і навіть поломки.

Детальні рекомендації щодо вибору АС по потужності під ту чи іншу ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах. Проте загалом показник до 100 Вт за мірками сучасної акустики вважається досить скромним, 100 – 200 Вт — середнім, 200 – 300 Вт — вище середнього, а найпотужніші комплекти видають до 500 Вт і навіть більше.

В завершення відзначимо ще два нюанси. По-перше, при порівнянні різних систем по даній характеристиці потрібно враховувати ще й формат звук...у, в якому вони працюють. Зокрема, за наявності сабвуфера на нього може припадати значна частина сумарної потужності — до половини і більше. У підсумку, наприклад, комплект 2.1 на 50 Вт з 20-ватним «сабом» на основних частотах не зможе витягнути таку ж гучність, як 40-ватна система 2.0: у першому випадку на кожен основний канал буде припадати всього по 15 Вт, у другому — по 20 Вт. По-друге, у багатоканальних системах загальна потужність може розподілятися між каналами в різній пропорції; так що, скажімо, дві системи 5.1 з однієї і тієї ж сумарною потужністю можуть помітно відрізнятися по балансу фронту і тилу на максимальній гучності.

Фронт

Діапазон звукових частот, які здатна відтворити фронтальна колонка АС. Детальніше про це параметр див. Частотний діапазон» нижче.

Тил

Діапазон звукових частот, які здатна відтворити тилова колонка АС. Детальніше про це параметр див. Частотний діапазон» нижче.

Центр

Діапазон звукових частот, які здатна відтворити центральна колонка АС. Детальніше про це параметр див. Частотний діапазон» нижче.

Загальний частотний діапазон

Загальний діапазон частот, який здатна відтворити АС. Вказується від нижньої межі діапазону в самому низькочастотному компоненті до верхньої межі — в самому високочастотному: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Чим ширший частотний діапазон — тим повніше відтворений звук, тим нижче ймовірність, що якась частина низьких або високих частот виявиться «обрізаною». Тут варто зазначити, що людське вухо сприймає частоти в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і з практичної точки зору передбачати в АС більш широкий частотний діапазон не має сенсу. Тим не менш, чимало моделей виходять за межі цього діапазону, іноді досить значно (так, існують колонки з діапазоном близько 10 – 50000 Гц). Такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної акустики, і вони зазвичай наводяться в рекламних цілях.

Таким чином, нижня межа діапазону в сучасних колонках може перебувати в межах частот до 20 Гц, однак частіше зустрічаються більш високі значення — 30 – 40 Гц, 40 – 50 Гц, а то і більше 70 Гц. Зі свого боку, верхня межа в більшості сучасних АС лежить в діапазоні 19 – 22 кГц, хоча зустрічаються відхилення як у бік збільшення (див. вище), так і у бік зниження.

Тип

Тип сабвуфера, що входить до комплекту АС.

— Закритий. Найпростіший різновид сабвуфера: низькочастотний динамік, поміщений, згідно з назвою, у закритий корпус. Такі моделі забезпечують непогану якість звуку, він не так схильний до викривлень, як в описаних нижче фазоінверторних — з іншого боку, вони менш чутливі.

— Фазоінверторний. Сабвуфери, оснащені так званими фазоінверторами — трубками, виведеними з корпусу назовні. Довжина фазоінвертора така, що сигнал, який виходить з нього, виявляється перевернутим за фазою відносно сигналу з динаміка (звідси й назва). Вважається, що це позитивно позначається на потужності звучання; водночас рух повітря в трубці створює деякий шум і може вплинути на чистоту звуку.

— З пасивним випромінювачем. Пасивний випромінювач зовні виглядає як звичайний динамік — проте в нього не має котушки й магніту та він не є джерелом звуку, а лише повторює вібрації від повноцінних динаміків. Призначення цієї функції аналогічне до описаного вище фазоінвертора, водночас вигідною відмінністю пасивних випромінювачів від фазоінверторних трубок є відсутність шуму від повітряного потоку.

Потужність

Номінальна потужність сабвуфера, передбаченого в АС.

Чим могутніше «саб» — тим більш гучний і насичений бас здатна видати акустика. Крім того, ця характеристика визначає сумісність із зовнішнім підсилювачем (якщо його підключення передбачено конструкцією АС): вихідна потужність такого підсилювача на басовому каналі не повинна перевищувати даного показника. А краще всього, коли номінальні потужності підсилювача і сабвуфера збігаються — це дозволяє в повній мірі реалізувати всі можливості НЧ-динаміка і водночас уникнути перевантажень.

Також зазначимо, що від співвідношення потужності сабвуфера і основних колонок залежить загальне забарвлення звуку, перш за все на максимальній гучності. Наприклад, якщо в одному 100-ваттном комплектах формату 2.1 на сабвуфер припадає 50 Вт, а в іншому — всього 30 Вт, то перша АС на максимальній потужності буде видавати більш насичений бас, проте з меншою гучністю основних каналів.

Частотний діапазон

Діапазон частот, який здатний відтворити сабвуфер АС.

Нагадаємо, сабвуфери першопочатково призначаються для басових частот. Тому верхня межа робочого діапазону в таких динаміках зазвичай не перевищує 200 Гц — з більш високими частотами цілком справляються основні компоненти акустики; втім, зустрічаються і виключення. Щодо нижньої межі варто нагадати що для людського слуху вона знаходиться на рівні близько 16 Гц. У сучасних сабвуферів мінімальна відтворювана частота зазвичай трохи вище — найчастіше від 22 – 24 Гц; однак і тут можливі виключення, зокрема, є моделі з нижньою межею у 13 Гц і навіть 8 Гц, тобто вже на рівні інфразвуку. Такі показники не лише є ознакою висококласного «саба» — вони мають і певний практичний сенс, особливо в тому випадку, якщо акустика використовується для кінотеатру. Річ у тім, що велика кількість звукових явищ на низьких частотах — вибухи, землетруси і т. ін. — супроводжуються в тому числі інфразвуковими коливаннями, які безпосередньо не чутні, проте все одно так чи інакше сприймаються людиною. Відповідно, сабвуфер з розширеним у бік інфразвуку діапазоном здатний передати подібні звуки максимально достовірно.

Імпеданс

Імпеданс (динамічний опір) комплектного сабвуфера АС.

Даний актуальним насамперед для пасивних комплектів (див. «Тип»), де сабвуфер також є пасивним: знати імпеданс необхідно для ефективного вибору зовнішнього підсилювача потужності. В ідеалі опір «саба» має відповідати опору, на яке розрахований відповідний вихід підсилювача — інакше можливі або спотворення і перевантаження (якщо опір сабвуфера нижче оптимального), або зниження гучності (якщо воно вище).

Зі свого боку, для активного сабвуфера імпеданс має в основному довідкове значення: власний підсилювач такий колонки по визначенню оптимально сумісний з динаміком. Правда, існує думка, що більш високий опір знижує рівень перешкод і позитивно позначається на чистоті звуку; однак різниця в імпедансі між різними моделями зазвичай не настільки велика, щоб цей вплив було помітно на тлі інших факторів, що визначають якість звучання.

Регульований кросовер

Наявність в конструкції комплектного сабвуфера АС регульованого кросовера.

Якщо мова йде про низькочастотних компонентів, кросовером називають фільтр, який визначає верхню межу частотного діапазону — мається на увазі, що за звуки з більшою частотою відповідають уже основні колонки. Відповідно, регульований кросовер дозволяє змінювати цю межу і, відповідно, настроювати «розподіл обов'язків» між сабвуфером та іншими компонентами.

Ця функція може стати в нагоді навіть в готових комплектах: в залежності від того, яка частина низьких частот виділена на сабвуфер, картина звуку може помітно змінюватися. А особливо корисною можливість регулювання буде в тому випадку, якщо Ви плануєте в майбутньому доповнити укомплектовану АС сторонніми компонентами — наприклад, докупити 3 колонки для моделі 2.1 і зібрати повноцінну багатоканальну систему 5.1. Адже підлаштувати кросовер значно простіше, ніж знайти ідеально підходящі по діапазону сторонні колонки.

Регулювання фази

Можливість регулювати фази сабвуфера, що поставляється в комплекті з АС.

Необхідність цієї функції зумовлена тим, що в деяких ситуаціях чутний звук від сабвуфера може не співпадати по фазі зі звуком від основних колонок. Простіше кажучи, звукові хвилі від сабвуфера можуть дещо випереджати відповідні коливання від основних динаміків, або відставати від них. Така ситуація може виникнути, наприклад, через різниці у відстані до окремих компонентів АС, або через апаратних особливостей аудіосистеми; у будь-якому разі розсинхронізація по фазі помітно погіршує якість чутного звуку. Дана регулювання дозволяє виправити ситуацію: вона дозволяє на частки секунди зрушити з часу звучання сабвуфера, домігшись максимально точної синхронізації.

Регулювання рівня

Наявність у сабвуфері власного регулятора рівня, простіше кажучи — регулятора гучності. Налаштовувати гучність басів з допомогою такого регулятора, зазвичай, помітно простіше, ніж копатися в настройках підсилювача або іншого джерела сигналу.

LFE вхід

Наявність у комплектного сабвуфера АС входу LFE («low-frequency effect» — «низькочастотні ефекти»). Цей інтерфейс використовується в деяких системах багатоканального звуку для підключення низькочастотного динаміка. Від звичайного входу сабвуфера він відрізняється тим, що на LFE подається спеціалізований сигнал, а не просто низькочастотна частина загального звуку. Таким чином забезпечується потужне, насичене звучання НЧ — у т. ч. в нижній частині діапазону, на частотах близько 20 Гц, де надзвичайно складно забезпечити хорошу чутність.

Зазначимо, що не всі сабвуфери з даними входом мають окремий роз'єм під нього — в деяких моделях передбачається можливість перемикання звичайного лінійного входу в режим LFE.

Особливості конструкції

Різні додаткові особливості, передбачені в конструкції колонки.

У список таких особливостей можуть входити загальні конструктивні нюанси (біполярне компонування, магнітне екранування, рупорное оформлення, Bi-Amping/Bi-Wiring, захист від вологи), особливі види випромінювачів (стрічковий, електростатичний), регулювання для поліпшення звучання (налаштування ВЧ, налаштування НЧ, поворотний твітер), а також особливі елементи конструкції для покращення акустичних характеристик. Щодо останніх варто відзначити, що, крім класичної закритої конструкції, в наш час можна зустріти акустику з фазоінверторами (спереду, ззаду або знизу), акустичними лабіринтами, пасивними випромінювачами і з акустичними шипами.

Ось докладніший опис кожної з цих особливостей:

— Біполярна. Колонки даної конструкції мають два комплекти випромінюва...чів, спрямованих у різні сторони під кутом один до одного (найчастіше близько 90° або дещо більше). Така акустика застосовується в деяких специфічних ситуаціях — зокрема, біполярні моделі вважаються непоганим варіантом для тилового каналу в домашньому кінотеатрі.

— Поворотний твітер. Твітер — високочастотний динамік — який має поворотну конструкцію. Дана особливість дає змогу змінювати напрямок, в якому колонка випромінює звук у ВЧ діапазоні, не повертаючи корпус самої колонки (нагадаємо, правильна локалізація такого звуку досить важлива для налаштування звучання системи в цілому). Водночас в акустиці, що стоїть окремо, передбачати цю функцію особливо немає сенсу: в таких моделях, як правило, не виникає проблем із поворотом усього корпуса. Тому поворотні твітери зустрічаються виключно у вбудованих АС (див. «Встановлення») — адже після монтажу така колонка вже не припускає будь-якого руху.

— Магнітне екранування. В колонках з цією особливістю корпуси доповнені спеціальними матеріалами, непроникними для магнітного поля. Завдяки цьому потужні магніти, якими зазвичай оснащуються динаміки в сучасних АС, практично не впливають на навколишні пристрої. Це особливо важливо при використанні поряд з чутливою електронікою: плазмовими панелями, висококласними підсилювачами і ресиверами тощо.

— Фазоінвертор. Пристосування у вигляді характерної трубки, встановленої в корпусі колонки, що має вихід в навколишній простір. Фазоінвертор (ФІ) підсилює звуковий тиск і покращує звучання колонок в порівнянні з аналогічною акустикою закритого типу; особливо це помітно на низьких частотах. Правда, рух повітря в трубі може створювати додатковий шум; однак у більшості моделей застосовуються різні хитрощі, покликані компенсувати це явище. А ось однозначним недоліком такого обладнання є збільшення загальних габаритів колонки. Підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з акустичним лабіринтом (див. нижче) — ФІ робиться прямим і має порівняно невелику довжину.
Також відзначимо, що фазоінвертор може встановлюватися по різному: найчастіше спереду, дещо рідше ззаду, в окремих моделях — знизу, і вкрай рідко — зверху або збоку. А в деяких колонках встановлюється відразу два ФІ, з різним розташуванням. В характеристиках ці подробиці не наводяться, оскільки їх без проблем можна визначити за фотографіями. З точки зору акустики не можна однозначно сказати, яке розташування краще — у кожного варіанта є свої прихильники і противники, тим більше що питання якості звуку багато в чому суб'єктивне. А ось з чисто практичного боку найбільш зручний передній ФІ: він дає змогу ставити колонки навіть впритул до стіни. При задньому ж розташуванні АС повинна знаходитися від стіни на відстані не менше 3 – 4 см, а в ідеалі — не менше діаметра фазоінвертора. Третій популярний варіант — встановлення знизу — зустрічається в окремих моделях поличних і підлогових АС, оснащених підставками відповідної висоти, а також в підвісних моделях, розрахованих на велику кількість вільного простору під колонкою.

— Акустичний лабіринт. Ще одне пристосування, що застосовується для поліпшення насиченості і загальної якості звуку. У деякому роді аналогічне описаному вище фазоінвертору — також являє собою повітропровід строго підібраної довжини, що з'єднує внутрішній об'єм колонки з зовнішнім простором. Ключова відмінність полягає в тому, що в даному разі повітропровід робиться не прямим, а у вигляді «змійки» з безліччю вигинів (звідси і назва «лабіринт»). Стінки лабіринту покриваються спеціальними матеріалами, що поглинають звуки. Подібна конструкція має ряд переваг перед традиційними ФІ. Так, колонки виходять компактнішими; при тих же габаритах корпуса лабіринт має більшу ефективну довжину, що позитивно позначається на потужності і насиченості низьких частот; а звивистий повітропровід майже не схильний до виникнення сторонніх звуків (на відміну від фазоінверторів, де для гасіння таких звуків потрібно дуже точно розраховувати конструкцію). З іншого боку, лабіринти помітно складніше і, відповідно, дорожче, а тому зустрічаються рідше.

— Регулювання ВЧ. Регулятор, що дає змогу налаштовувати рівень звучання високих частот окремо від іншого діапазону. За рахунок цього можна певною мірою змінювати забарвлення звучання, не вдаючись до зовнішніх еквалайзерів та інших складних пристосувань. Дана функція може поєднуватися з регулюванням НЧ (див. нижче), однак є також чимало АС, де регулюються тільки високі частоти.

— Регулювання НЧ. Регулятор, що дає змогу налаштовувати рівень звучання низьких частот окремо від решти діапазону. Як і описаний вище регулятор ВЧ, дає можливість до певної міри змінювати забарвлення звучання, не вдаючись до зовнішніх еквалайзерів та інших складних пристосувань. При цьому дана функція дуже рідко використовується без регулятора високих частот (хоча зустрічаються і такі колонки).

— Стрічковий випромінювач. Випромінювач стрічкового типу, встановлений в одному або декількох динаміках АС; з низки причин така конструкція використовується в основному у високочастотних твітерах. Відмінність таких пристроїв від традиційних випромінювачів полягає в тому, що в даному разі між полюсами магніту замість традиційної котушки встановлюється металева стрічка (звідси і назва). Це дає цілий ряд переваг: висока чутливість, мінімальний рівень спотворень, широке охоплення по горизонталі. Головні недоліки стрічкової конструкції — висока вартість і слабка придатність для низьких частот.

— Електростатичний випромінювач. Випромінювач електростатичного типу, встановлений в одному або декількох динаміках АС. В основі конструкції такого пристосування лежить тонка і легка мембрана, закріплена між двома решітками-статорами — на них подається сигнал, і мембрана коливається електричним полем. Таким чином можна досягти дуже достовірного, чистого звучання, з мінімумом нелінійних спотворень. Водночас електростатичні випромінювачі ефективні в основному на середньо-високих і високих частотах, так що для ефективної роботи колонку неминуче доводиться доповнювати традиційними динаміками. З однозначних же недоліків подібного оснащення можна відзначити великі розміри, високу вартість і специфічні вимоги до підсилювачів: випромінювачу даного типу потрібен висококласний «усилок», обов'язково з вихідним трансформатором. Тому дана функція зустрічається рідко — в окремих АС преміумкласу.

— Рупорне оформлення. Наявність в АС динаміків, побудованих за рупорною схемою. Такий динамік має вигляд характерного розтруба, у глибині якого знаходиться випромінювач. За рахунок вузької спрямованості і специфічного впливу на поширення звукових хвиль рупори покращують ефективність передачі звуку в досить великому діапазоні частот. Фактично можна сказати, що наявність рупора підвищує чутливість АС. З низки причин склалося так, що рупорне оформлення основного динаміка використовується в основному в інформаційних АС (див. призначення), в інших же варіантах таку форму передбачають для ВЧ-динаміка (твітера).

— Пасивний випромінювач. Наявність пасивного випромінювача хоча б в одній колонці АС. Таке пристосування можна описати як низькочастотний динамік, з якого зняли котушку і магніт, залишивши лише зовнішню мембрану випромінювача. Ця мембрана коливається за рахунок звукових хвиль, створюваних звичайними динаміками, і грає роль резонатора, що підсилює звучання низьких частот. В цьому плані пасивний випромінювач аналогічний фазоінвертору і акустичному лабіринту (див. вище); при цьому він, на відміну від ФІ, майже не схильний до виникнення сторонніх шумів, а коштує помітно дешевше лабіринту. З іншого боку, додатковий випромінювач на передній панелі помітно збільшує габарити колонки — зазвичай у висоту.

— Bi-Amping/Bi-Wiring. Можливість роботи акустики в форматі Bi-Amping або Bi-Wiring. Моделі з цією особливістю належать до багатосмугових (див. «Кількість смуг») і мають не один, а два комплекти клем на кожну колонку — для низьких і високих частот. Це і дає змогу застосовувати згадані способи підключення. Наприклад, при роботі в форматі Bi-Wiring кожен контакт на виході підсилювача потужності підключається двома окремими дротами відразу до двох клем на відповідній колонці: приміром, плюсовій контакт лівого каналу — до плюсових контактів НЧ і ВЧ входів на лівій колонці, мінусовий — до відповідних мінусових контактів тощо. Це дає змогу поліпшити АЧХ: завдяки розподілу по окремим кабелям низькочастотний сигнал не «краде енергію» у решти діапазону, і кожна смуга отримує достатньо потужності для ефективної роботи відповідних динаміків. У форматі Bi-Amping використовуються вже два окремих підсилювача, кожен з двома парами контактів на виході — у результаті кожна клема колонки підключається строго до «свого» контакту. Цей спосіб підключення обходиться недешево, проте дає змогу досягти ще більшої чистоти звуку і рівномірності АЧХ; саме Bi-Amping вважається ідеальним варіантом для тих, хто не визнає компромісів у питаннях якості звуку.

— Захист від вологи. Наявність спеціального захисту від вологи в конструкції АС. Ця особливість вкрай бажана в трьох ситуаціях: якщо систему планується використовувати поза приміщенням; якщо умови в приміщенні не особливо відрізняються від зовнішніх (ангар, великий гараж тощо); або ж якщо мова йде про місце з підвищеною вологістю (басейн, оранжерея, деякі види цехів і майстерень тощо). Варто враховувати, що конкретний ступінь захисту від вологи може бути різним — від здатності витримати потрапляння під дощ до можливості повного занурення під воду; ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Акустичні шипи. Опори особливої ​​форми, які використовуються в основному в підлогових колонках. Згідно з назвою, такі опори робляться загостреними, і на підлогу спираються саме гострі кінці; для захисту підлоги від пошкоджень при цьому зазвичай застосовуються спеціальні пластиночки невеликого розміру. У будь-якому разі сенс подібної конструкції полягає в тому, щоб максимально зменшити площу контакту колонки з поверхнею під нею. Це, зі свого боку, збільшує тиск в точках контакту і зводить до мінімуму так звані паразитні коливання – вібрації, що передаються від колонки на підлогу. Акустичні шипи вважаються практично обов'язковим елементом оснащення для підлогової акустики Hi-Fi класу – без такого оснащення згадані паразитні коливання можуть непоправно зіпсувати звучання висококласних колонок і звести нанівець всі їх переваги. Відзначимо, що шипи для колонок продаються і окремо; однак купити акустику, першопочатково оснащену подібними підставками, нерідко буває простіше, ніж шукати сторонні аксесуари.

Входи

Типи входів, передбачені в конструкції АС.

Зазначимо, що стандартні високорівневі входи на основі клем, використовувані для підключення пасивної акустики до підсилювачів потужності, у цьому списку не вказується — їхня наявність у відповідних типах АС передбачається за визначенням. Інші ж варіанти можуть бути такими:

— RCA. Входи для роботи з аналоговим аудиосигналом, використовують роз'єми типу RCA (такий роз'єм може застосовуватися і в інших інтерфейсах, але вони мають свої назви). Зазвичай, застосовуються в активних системах і розраховані на сигнал лінійного рівня, однак в окремих моделях RCA призначається для підключення до підсилювача потужності. Загалом даний інтерфейс не відрізняється помехостойкостью, однак його можливостей цілком вистачає як мінімум для домашньої акустики, у тому числі досить прогресивною. Зазначимо, що при такому підключенні для кожного каналу звуку потрібен власний роз'єм; тому гнізда RCA зазвичай встановлюються парами — під лівий і правий канал стерео.

mini-Jack (3.5 мм). Стандартний роз'єм для більшості сучасної портативної аудіотехніки. У колонках використовується в основному для підключення подібної техніки — насамперед портативних медіаплеєрів. Використовує аналогову передачу сигналу, при цьому стійкість до перешкод, як і у RCA, невисока, а якість може бути навіть нижче внаслідок того, що обидва канали стереозвуку передаються по одному каб...елю.

Jack (6.35 мм). Роз'єм, аналогічний за формою описаному вище mini-jack, однак має більш великі розміри; внаслідок цього він зустрічається в основному у стаціонарній аудіотехніці, а також використовується в музичних інструментах. 6.35 мм Jack вважається більш міцним і надійним, ніж 3.5 мм mini-jack, до того ж технічно він здатний забезпечити т. зв. балансне підключення (див. нижче), хоча на практиці така можливість зустрічається рідко.

USB-порт. Інтерфейс USB в акустичних системах може мати різне призначення і використовувати різні види роз'ємів; ці моменти варто уточнювати окремо. Так, один з найпопулярніших форматів застосування цього входу — підключення колонок до USB-порту комп'ютера або ноутбука для роботи в ролі комп'ютерної акустики; моделі з такою можливістю оснащуються роз'ємами USB Type B — характерною квадратної форми. Подібна акустика буде корисна, зокрема, якщо спеціалізовані аудіовходи комп'ютера зайняті, вийшли з ладу або взагалі відсутні; крім того, вона нерідко оснащується висококласними вбудованими ЦАП і дозволяє досягти більш високої якості звучання, ніж середньостатистична звукова карта.
Зустрічається і інший варіант — колонки з входами USB A і вбудованими плеєрами, здатні самостійно програвати музику з флешки або іншого зовнішнього накопичувача, а також заряджати через USB різні гаджети на зразок смартфонів.

Балансний XLR. Роз'єми XLR мають три контакту, за кількістю жил кабелю. Вони можуть застосовуватися для передачі різного типу сигналу, проте в даному випадку мається на увазі аналогове балансне підключення. При такому підключенні передається один канал аудіо на кожен роз'єм, а досить більшу частину перешкод, що виникають при передачі, гасить сам кабель. Останнє забезпечує чистоту переданого звуку навіть на досить великих відстанях (порядку декількох метрів). Балансний XLR відноситься до професійних інтерфейсів і зустрічається переважно в АС відповідного класу.

— Балансний цифровий AES/EBU. Різновид інтерфейсу XLR, призначена для передачі сигналу в цифровому форматі. Також відноситься до професійних, використовує ті ж роз'єми і кабелі і той самий балансовий спосіб передачі, що забезпечує гасіння більшості перешкод; однак через відмінності в типі сигналу має більшу пропускну здатність і дозволяє передавати через один роз'єм навіть багатоканальний звук.

Оптичний. Один з різновидів стандарту S/P-DIF — поряд з описаним нижче коаксіальним. У цьому разі передача сигналу здійснюється через оптоволоконний кабель TOSLINK. Головною перевагою даного інтерфейсу є повна нечутливість до електричних перешкод, при цьому його можливостей достатньо навіть для роботи з багатоканальним звуком. З недоліків варто відзначити високу ціну з'єднувальних кабелів, а також необхідність обережного поводження з ними.

Коаксіальний. Електрична різновид стандарту S/P-DIF, що використовує для передачі сигналу коаксіальний кабель з роз'ємом-«тюльпаном». Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA — незважаючи на ідентичність роз'ємів, ці стандарти принципово розрізняються: «коаксіал» працює в цифровому форматі і по одному кабелю дозволяє передавати навіть багатоканальний звук. Порівняно з оптичним S/P-DIF даний інтерфейс менш стійкий до перешкод, однак більш надійний, оскільки електричні кабелі не настільки делікатні.

Speakon. Професійний інтерфейс, використовуваний для підключення до АС сигналу з підсилювача потужності. Використовується в техніці відповідного класу, зокрема, концертних системах (див. «Призначення»). Завдяки особливостям роз'ємів (наявність фіксаторів, висока ступінь ізоляції) може застосовуватися навіть з найбільш потужними підсилювачами.

Пасивні моделі (див. «Тип») зазвичай оснащуються т. зв. високорівневими входами, розрахованими на сигнал з підсилювача потужності; це окрема категорія роз'ємів, встановлювана в такі моделі за замовчуванням.

Виходи

Типи виходів, передбачені в конструкції акустичної системи.

Виходи в сучасних АС застосовуються в основному для комутації сигналу, що надходить із зовнішнього джерела Однак можливі й інші варіанти застосування: наприклад, колонка з USB-портом (див. «Входи») і вбудованим плеєром може мати роз'єми для підключення додаткової акустики. Найбільш поширені типи виходів такі:

RCA. У цьому разі мається на увазі вихід для роботи з аналоговим аудиосигналом, зазвичай лінійного рівня (роз'єм типу RCA може застосовуватися і в інших інтерфейсах, але вони мають свої назви). Загалом даний інтерфейс не відрізняється помехостойкостью, однак його можливостей цілком вистачає як мінімум для домашньої акустики, у тому числі досить прогресивною. Зазначимо, що при такому підключенні для кожного каналу звуку потрібен власний роз'єм; тому гнізда RCA зазвичай встановлюються парами — під лівий і правий канал стерео. Виняток становлять виходи на сабвуфер, які теж можуть виконуватися в цьому форматі — для них достатньо одного роз'єму.

— mini-Jack (3.5 мм). Стандартне гніздо формату mini-Jack. Найчастіше використовується аналогічно описаному вище RCA — для аналогового сигналу лінійного рівня, в тому числі підключення сабвуферів. При цьому один роз'єм 3.5 мм може відповідати відразу за два канали стерео, однак стійкість до перешкод у такого інтерфейсу виходить ще нижче, ніж у RCA. Тому такий роз'єм серед АС зустрічається значно рідше. ...>Окремо підкреслимо, що вихід на навушники (див. нижче) зазначається окремо, навіть якщо він теж використовує гніздо mini-Jack.

Jack (6.35 мм). Роз'єм, аналогічний за формою описаному вище mini-jack, однак має більш великі розміри; внаслідок цього він зустрічається в основному у стаціонарній аудіотехніці, а також використовується в музичних інструментах. 6.35 мм Jack вважається більш міцним і надійним, ніж 3.5 мм mini-jack, до того ж технічно він здатний забезпечити т. зв. балансне підключення (див. нижче), хоча на практиці така можливість зустрічається порівняно нечасто. Один з найбільш популярних варіантів використання даного виходу — підключення додаткової АС до концертної колонці. Разом зі своїм молодшим «братом», роз'єм Jack 6.35 мм може застосовуватися як вихід на навушники, однак роз'єми для навушників в дану категорію не включені і вказуються окремо (див. нижче).

На навушники. Спеціалізований вихід для підключення навушників. Більшість сучасних «вух» мають штекери типу mini-Jack (див. вище) — відповідно, і цей вихід оснащується саме таким роз'ємом. Зрідка зустрічаються АС з гніздами під Jack, однак цей момент не принциповий — штекер 3.5 мм можна підключити до гнізда 6.35 мм за допомогою найпростішого перехідника (такі перехідники навіть постачаються в комплекті з багатьма навушниками). Навушники можуть стати в нагоді, наприклад, в пізній час доби, коли гучна музика небажана — або навпаки, в галасливій обстановці, щоб краще чути звук; при цьому АС часто виявляється ближче до слухача, ніж програвач або інше джерело сигналу, і найзручніше підключати «вуха» саме до колонки.

Балансний XLR. Роз'єми XLR мають три контакту, за кількістю жил кабелю. Вони можуть застосовуватися для передачі різного типу сигналу, проте в даному випадку мається на увазі аналогове балансне підключення. При такому підключенні передається один канал аудіо на кожен роз'єм, а досить більшу частину перешкод, що виникають при передачі, гасить сам кабель. Останнє забезпечує чистоту переданого звуку навіть на досить великих відстанях (порядку декількох метрів). Балансний XLR відноситься до професійних інтерфейсів і зустрічається переважно в АС відповідного класу.

— Балансний цифровий AES/EBU. Різновид інтерфейсу XLR, призначена для передачі сигналу в цифровому форматі. Також відноситься до професійних, використовує ті ж роз'єми і кабелі і той самий балансовий спосіб передачі, що забезпечує гасіння більшості перешкод; однак через відмінності в типі сигналу має більшу пропускну здатність і дозволяє передавати через один роз'єм навіть багатоканальний звук.

— Оптичний. Один з різновидів стандарту S/P-DIF — поряд з описаним нижче коаксіальним. У цьому разі передача сигналу здійснюється через оптоволоконний кабель TOSLINK. Головною перевагою даного інтерфейсу є повна нечутливість до електричних перешкод, при цьому його можливостей достатньо навіть для роботи з багатоканальним звуком. З недоліків варто відзначити високу ціну з'єднувальних кабелів, а також необхідність обережного поводження з ними.

Коаксіальний. Електрична різновид стандарту S/P-DIF, що використовує для передачі сигналу коаксіальний кабель з роз'ємом-«тюльпаном». Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA — незважаючи на ідентичність роз'ємів, ці стандарти принципово розрізняються: «коаксіал» працює в цифровому форматі і по одному кабелю дозволяє передавати навіть багатоканальний звук. Порівняно з оптичним S/P-DIF даний інтерфейс менш стійкий до перешкод, однак більш надійний, оскільки електричні кабелі не настільки делікатні.

Speakon. Професійний інтерфейс, який застосовується для роботи з сигналом, що надходять з підсилювача потужності. Використовується в техніці відповідного класу, зокрема, концертних системах (див. «Призначення») — в даному випадку мова йде про підключення до такої АС додаткових пасивних колонок. Завдяки особливостям роз'ємів (наявність фіксаторів, висока ступінь ізоляції) інтерфейс Speakon може застосовуватися навіть з найбільш потужними підсилювачами.

Bluetooth

Наявність або конкретна версія Bluetooth-модуля, встановленого в акустичній системі.

Найбільш поширений спосіб застосування такого модуля — трансляція на акустику звуку зі смартфонів, планшетів, ноутбуків і інших Bluetooth-пристроїв. Основна зручність такого підключення очевидно — це відсутність дротів і відповідна свобода переміщення, тим більше що дальність дії Bluetooth зазвичай становить не менше 10 м (в межах прямої видимості). Однак варто враховувати, що без спеціальних технологій аудіосигнал при такій передачі сильно стискається, що впливає на підсумкове якість звуку; тому для досягнення хорошої якості буде потрібна підтримка aptX (див. нижче).

Крім цього, Bluetooth може застосовуватися і для інших цілей; найпопулярніший варіант такого застосування в АС — дистанційне керування з зовнішнього пристрою. Втім, такі можливості зустрічаються помітно рідше.

Що стосується різних версій Bluetooth, то вони розрізняються як за пропускної спроможності, так і за спеціальним можливостям. Ось опис різних варіантів, що застосовуються в АС.
  • Bluetooth v 2.0. Найстаріша з версій, що зустрічаються в наш час. Забезпечує лише базові можливості і швидкість зв'язку до 2,1 Мбіт/с, також набагато сильніше схильна проблем з сумісністю, чим більше нові стандарти. Тому цю версію можна зустріти в основному серед відверто застарілою акустики.
  • Bluetooth v 2.1. Оновлена версія стандарту 2.0, отримала ряд поліпшень, які стосую...ться сумісності різнотипних пристроїв і безпеки підключення. Є свого роду «класикою жанру», все нові покоління Bluetooth в основі своїй мають версію v2.1 плюс різні доповнення і поліпшення.
  • Bluetooth v 3.0. Версія, в якій до базових можливостей Bluetooth 2.1 був доданий швидкісний канал на 24 Мбіт/с — для обміну великими обсягами даних. При цьому Bluetooth-модуль автоматично визначає об'єм передаваної інформації і вибирає, яке з'єднання використовувати — звичайне або високошвидкісне.
  • Bluetooth v 4.0. Принципове оновлення (після версії 3.0), представив ще один формат передачі даних — Bluetooth з низьким енергоспоживанням (LE). Цей протокол розроблено в основному для мініатюрних пристроїв, що передають невеликі обсяги інформації. Тим не менш, він дозволяє помітно економити енергію і під час роботи з більш великою технікою, такою як АС — зокрема, знижуються витрати енергії на передачу невеликих службових пакетів даних.
  • Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Одним з ключових удосконалень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв'язку 4G LTE — щоб Bluetooth і LTE не створювали перешкод один одному. Так що якщо в безпосередній близькості до Bluetooth-акустиці буде знаходитися часто 4G-смартфон — бажано, щоб ця акустика мала модуль з версією не нижче 4.1. Ще одне цікаве нововведення — можливість одночасного використання Bluetooth-пристрою в декількох ролях (наприклад, для дистанційного керування зовнішнім пристроєм з одночасною трансляцією музики на навушники). Втім, цей момент актуальний скоріше для джерел сігала, ніж для АС.
  • Bluetooth v 4.2. Подальше, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth. Принципових оновлень не подав, проте отримав ряд поліпшень, які стосуються надійності і захисту, а також покращену сумісність з «Інтернету речей» (Internet Of Things).
  • Bluetooth v 5.0. Версія, представлена в 2016 році. Одним з ключових нововведень стали два спеціальних режиму роботи Bluetooth з низьким енергоспоживанням: режим підвищення швидкості (за рахунок зменшення дальності) і режим збільшення дальності (за рахунок зниження швидкості. Крім того, був введений ряд поліпшень, які стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.

Підтримка aptX

Функція, що зустрічається в колонках з Bluetooth (див. вище) і загалом дуже бажана для подібної акустики.

Технологія aptX призначена для поліпшення якості звуку, що передається по Bluetooth. Першопочатково при такій передачі аудіосигнал сильно стискається, і якість звучання може в підсумку виявитися досить низьким. Але ось в акустиці з кодеком aptX цей недолік усунутий: кодек дозволяє транслювати і приймати звук як, порівнянному з Audio CD — 16-bit/44.1 kHz. І хоча за фактичною якістю звуку aptX все ж дещо поступається класичному Audio CD з дротовим підключенням, однак цей момент найчастіше не є принциповим, до того ж сприйняття звуку — питання багато в чому суб'єктивний. Також відзначимо, що крім оригінального aptX, в сучасній техніці може застосовуватися більш прогресивний aptX HD — його можливості вже порівнюють з Hi-Res аудіо 24-bit/48kHz.

Зрозуміло, для використання відповідного кодека його повинна підтримувати як акустика, так і джерело сигналу.

пульт ДУ

Наявність пульта дистанційного керування в комплекті поставки АС. Зазвичай, це традиційний ІЧ-пульт зразок тих, що застосовуються в телевізорах.

Перевага даної функції очевидно: замість того, щоб кожен раз підходити до колонці для зміни налаштувань, досить скористатися пультом. А деякі моделі з таким аксесуаром в комплекті навіть оснащуються вбудованими плеєрами і, по суті, являють собою автономні музичні центри. Головний недолік пультів — збільшення загальної вартості АС. Крім того, додаткова керуюча електроніка є потенційним джерелом перешкод, тому таке управління вкрай рідко використовується в акустиці класу Hi-End (хоча можливі і винятки).

Діаметр ВЧ динаміка

Діаметр високочастотного динаміка (динаміків) АС. Оскільки розмір впливає насамперед на діапазон динаміка (при збільшенні діаметра знижуються робочі частоти), у ВЧ-компонентах він може бути досить невеликим. Більш детальну інформацію можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр СЧ динаміка

Діаметр середньочастотного динаміка (динаміків) АС. Від розміру динаміка залежить його робочий діапазон, а також загальна потужність: чим більше діаметр, тим нижче частоти і тим більше площа випромінюючої поверхні (а отже, і потужність). Відповідно, динаміки для СЧ можуть бути досить великими, але в даному випадку цей параметр не можна назвати критично важливим. Більш детальну інформацію можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр НЧ (НЧ/СЧ) динаміка

Діаметр низькочастотного або комбінованого низько/середньочастотного динаміка (динаміків) АС. Чим крупніше динамік — тим нижче його робочі частоти і тим більшу потужність звуку здатний забезпечити. Тому на даний параметр варто звернути особливу увагу, якщо Ви хочете отримати якісний насичений бас — особливо якщо мова йде про аудіосистемі без сабвуфера. Більш детальну інформацію про розмірах динаміка можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр динаміка сабвуфера

Діаметр динаміка (динаміків) штатного сабвуфера АС. Даний параметр досить важливий для низькочастотних компонентів — саме від нього багато в чому залежить здатність сабвуфера видавати потужний насичений бас. Вважається, що для цього потрібно динамік розміром не менше 200 мм; більш детальну інформацію можна знайти в спеціальних джерелах.

Матеріал оздоблення

Матеріал, з якого виготовлені корпусу колонок, що входять в АС. Від цього параметра залежить не тільки зовнішній вигляд, але багато в чому і характеристики звучання. Найчастіше зустрічаються такі варіанти:

MDF (Medium Density Fiberboard — деревоволокниста плита середньої щільності). Найбільш популярний на сьогоднішній день матеріал, зустрічається практично у всіх цінових категоріях. При досить невисокій ціні MDF має непогані акустичні характеристики, практично не поступаються натуральному дереву.

Дерево. Дерево можна віднести до матеріалів преміумкласу: воно виглядає приємніше, ніж MDF, але за акустичними властивостями не має значних переваг, а коштує помітно дорожче. Через це даний матеріал зустрічається в основному серед висококласних АС, розрахованих на вимогливих користувачів.

Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю і легкістю в обробці. Його акустичні властивості гірше, ніж у MDF і, тим більше, дерева; тим не менш, цей недолік нескладно компенсувати. Так що подібні корпусу в наш час дуже популярні, вони зустрічаються навіть у висококласних АС.

Метал. Найчастіше металеві корпуси колонок виготовляють з алюмінієвих сплавів. Це забезпечує елегантний зовнішній вигляд, до того ж такі корпуси дуже міцні, надійні і не бояться подряпин, забруднень і вологи. З іншого боку, метал обх...одиться недешево, а в деяких моделях він надає звучанню специфічну забарвлення, яка може сподобатися далеко не всім. Для усунення цього ефекту можуть застосовуватися різні конструктивні хитрощі, які, знову ж таки, додатково впливають на вартість.

Зазначимо, що для систем з сабвуфером (2.1, 5.1 і т. ін., див. «Кількість каналів») в даному полі вказується матеріал основних колонок, сабвуфер ж здебільшого виконується з MDF.

Товщина MDF

Товщина стінок безпосередньо впливає на кілька характеристик. В першу чергу це вага системи. Товсті стінки обтяжують конструкцію, що зменшує вплив вібрацій і спотворення звуку, в результаті чого звучання стає чистішим. Інша сторона медалі – це збільшена ціна. Втім, коли справа доходить до якості звуку, то тут його грошима не виміряти.

Вага

Сумарна вага всіх компонентів акустичної системи.
Підбір за параметрами
 
Ціна
віддо грн.
Виробники
Рейтинг брендів 
Усі брендиОсновні бренди
Колір корпуса
Призначення
Призначення (для домашніх)
Розміщення
Тип
Кількість каналів
Кількість смуг
Акустичне оформлення
Функції та можливості
Номінальна потужність
Розширений підбір
Каталог акустичних систем 2021 - новинки, хіти продажів, купити акустичні системи.