— пристрої, які об'єднують в одному корпусі екран, електроніку системного блока, набір роз'ємів і акустику; простіше кажучи, моноблоки — це монітори з вбудованою комп'ютерної «начинкою». Така конструкція має дві основні переваги. По-перше, в системі першопочатково є дисплей, причому досить великий і оптимально підходить під її конфігурацію — так що користувачеві не потрібно шукати окремий екран. По-друге, такий комп'ютер займає дуже мало місця — лише трохи більше, ніж монітор з тією ж діагоналлю екрана; та й відсутність окремого системного блока можна записати в гідності. З іншого боку, якщо в звичайному ПК «системник» і монітор можна вибрати окремо, на свій розсуд, то в моноблоках такої можливості немає — доводиться обходитися тими комбінаціями, які першопочатково пропонує виробник. Крім того, можливості по модифікації та апгрейду у таких моделей помітно скромніше, ніж у традиційних ПК, а про заміну екрану мови взагалі не йде.
