У спеціальній таблиці ви можете детально порівняти характеристики всіх п'яти повнорозмірних over-ear навушників зі статті. А за наступним посиланням вас чекає весь каталог навушників для самостійного вибору.

+33 фото
+25 відео
Незвична для JBL збалансованість звучання, складана конструкція, поворотні чаші, Multipoint, зручно сидять на голові, 27 годин автономної роботи.
Купчастість кнопок управління.

В асортименті більшості виробників навушників легко виявити дві крайності: з одного боку флагманські моделі з кусючими цінниками та функціональністю тачки інспектора Гаджета, з іншого — звичайні моделі без наворотів, які купує більшість людей. У випадку з JBL роль народних навушників взяло на себе сімейство Tune. Або просто JBL T. Як показує статистика, найбільший інтерес у публіки викликає бездротова модель JBL Tune 700BT, яка побачила світ навесні 2020 року.

І цей інтерес цілком обґрунтований. При ціні в $60 вони дають рівно те, чого чекаєш від хороших навушників 2020 року. Для початку вражає час автономної роботи. За заявою JBL, батарейка тримає близько 27 годин, у нас же вони розрядилися десь через 25 годин. Навушники весь час були підключені до смартфона по Bluetooth і грали на гучності в 70 – 80% від максимуму. Нехай 25 годин роботи ― це не 60, як у «довгожителя» Dali IO-4, але все одно вражає. При цьому у них досить зручне наголів'я і приємні на дотик амбушюри, завдяки чому навушники комфортно сидять на голові, не бовтаються і не тиснуть. Варіативності додає можливість підключення по дроту, підтримка multipoint і поворотні чашки з можливістю складання, які сильно спрощують транспортування навушників. Невдалими вийшли лише кнопки перемикання треків і керування гучністю, які бувально налазять один на одного.

Що стосується звуку, то тут перед нами класичні JBL без сюрпризів. Маркетологи JBL орієнтувалися на молодь, яка надає перевагу попсі, хіп-хопу та електроніці, тому балом заправляють баси. Втім, вони не надто лізуть на перший план, закриваючи собою інші інструменти. Та й характер звучання став м'якше, чи що. Моделі, які були у нас на тестах кілька років тому, часто грали з надривом, наче на вечірці звучить остання пісня, а завтра на роботу. Що стосується деталізації та побудови сцени, то все терпимо, але не більше. Втім, це не стільки модель для аудіофілів, скільки універсальні повсякденні навушники, тому надто багато вимагати від них ми не будемо.

+8 фото
+26 відео
Добротна збірка і надійна конструкція як в ATH-M50x, зручні чашки, складана конструкція, якісне промальовування баса, звучання в стилі «JBL на стероїдах».
Не настільки збалансоване звучання, як у старших моделей.

Серія навушників ATH від японського бренду Audio-Technica давно користується повагою як серед професійних звукоінженерів, так і серед звичайних меломанів, які шукають максимальну якість звуку за розумну ціну. У цьому випадку поза конкуренцією будуть молодші моделі лінійки, які коштують трохи дорожче мас-маркет моделей від JBL і Sony, але стосовно якості звучання стоять на одну (а може і дві) сходинки вище.

Якщо порівнювати ATH-M30x зі старшими моделями, ти ми побачимо практично ідентичний дизайн і схожі характеристики: 40-мм динамічні драйвери, невисокий опір для адекватної роботи з портативними плеєрами та смартфонами (в цьому випадку 47 Ом) і, за традицією, «дорослий» звук майже студійного рівня. Як мінімум, саме цього ми й чекали. На практиці навушники помітно відрізняються від еталонних ATH-M50x з їх моніторним звуком. Тут звучання більш темне: верхні частоти не такі легкі, а бас навпаки більш помітний, агресивний і ударний. Та й зі сценою 30-ті працюють не так тонко, інструменти наче стоять прямо перед слухачем, створюючи потужну стіну звуку.

Загалом, тут напрошуються порівняння швидше з якимись JBL на стероїдах, які люблять «басхеди». Якщо шукайте більш чесний і делікатний звук, краще звернути увагу на модель ATH-M50x.

А зараз чудові новини: і зовнішність, і конструкція практично один в один повторюють найпопулярнішу модель в лінійці ATH-M50x: добротна збірка, надійна конструкція наголів'я, товсті, м'які амбушюри обертаються у двох напрямках, завдяки чому навушники легко скласти та заховати в чохол. У розкладеному стані вони комфортно сидять на голові, а завдяки м'яким велюровим амбушюрам, вуха менше втомлюються навіть під час спеки. А ось комплектацію спростили, щоб знизити ціну: замість пари знімних кабелів ми отримали лише один, до того ж незнімний. Та й чохол для перенесення тут простіше.

+6 фото
+3 відео
Професійний звук без потурання, висока деталізація і чистота, рівна АЧХ, не властива багатьом студійним навушникам «музичність», знімний кабель, зручна сидять на голові.
Пластикові дужки ― чистої води лотерея.

Не таємниця, що багато брендів сповідують різний підхід, при проєктуванні студійних навушників та звичайних моделей для прослуховування музики. У першому випадку навушники повинні відповідати ряду вимог (в міру рівна АЧХ, деталізація і динаміка звуку, довговічність конструкції), а судити її будуть професіонали. А от у другому випадку відповідати чомусь конкретно геть не обов'язково, адже хороші продажі може забезпечити яскраве пакування та реклама з Кріштіану Роналду або Dr. Dre. Тому немає нічого дивного в тому, що багато меломанів в пару до хай-фай плеєра купують саме студійні навушники.

Хорошим прикладом таких можуть послугувати накладні, повнорозмірні навушники SRH940 від американського бренду Shure.

І саме про цю їхню «студійності» говорять численні відгуки на закордонних та вітчизняних форумах і музичних тусовках: звук надзвичайно деталізований, з відмінним балансом між тяжкістю басів і легкістю верхніх частот. Все звучить саме так, як це задумував звукоінженер, що зводив альбом, а не інженери Beats, які підіймають пік в районі 100 Гц на 5 – 6 дБ просто для того, щоб баси качали навіть у метро. Найбільше нам сподобалася їх, якщо дозволите, «музичність». У Shure SRH940 хочеться слухати музику ще й ще, вони не стомлюють сухістю або зайвою аналітикою, як багато інших студійних навушників.

Загалом, минулий пункт сам по собі є серйозною заявкою для покупки. Але не поспішайте, адже, як зазвичай воно буває, існує і зворотна сторона медалі. У Shure дещо напартачили з конструкцією, тож їх термін служби перетворюється на досить дорогу лотерею. У одних користувачів вони без проблем працюють по 2 – 3 роки, в інших — вже через півроку експлуатації тріскаються пластикові дужки. А якщо врахувати те, наскільки зручною вийшла конструкція, від цього стає прикро. Як тут не згадати історію з недавніми Focal Listen Pro, які також грали на рівні навушників з вдвічі більшою цінником, але могли вийти з ладу через рік-другий використання?

+31 фото
+14 відео
Вражаюча автономність, захист від вологи, передача звуку по USB-C, загальна якість матеріалів і міцність конструкції, комфортна посадка на голові, амбушюри з ефектом пам'яті.
Навушникам бракує «‎зубів» і басів.

Данський бренд Dali добре знайомий всім шанувальникам хай-фай акустики, але от на ринку навушників хлопці справді новачки. Розуміючи це вони нікуди не поспішали, а для початку перебрали з десяток прототипів різного рівня успішність, аж доки, нарешті, у них не вийшли дійсно конкурентоспроможні навушники, що відповідають усім вимогам часу. І це справді ні разу не китайський OEM. Для створення цих навушників була заснована окрема команда R&D, яка протягом кількох років переманювала спеців у конкурентів. І забігаючи наперед зауважимо, що все це було не даремно. Dali IO-4 не просто відповідають сучасним вимогам, а в дечому навіть їх перевершують. Наприклад, як вам можливість працювати до 60 годин від однієї зарядки? Звичайно, тут потрібно враховувати безліч різних факторів, на кшталт джерела звуку і гучності, але все ж.

Список додаткових переваг Dali IO-4 може розтягнутися на кілька абзаців, тому пробіжимося по найголовнішому. Насамперед виділимо продуману систему керування, захищений від вологи корпус, універсальний USB-C для зарядки та прослуховування музики з ноутбука, а також неймовірно зручні амбушюри з ефектом пам'яті, надійне кріплення і поворотні чашки. За пунктами «зручність» і «довговічність» Dali IO-4 отримують 5 з 5. До речі, якщо у всьому цьому списку вас розчарує відсутність шумоізоляції, у нас є хороші новини. Паралельно з IO-4 данці випустили точно такі ж навушники IO-6 з практично еталонним шумодавом.

При проєктуванні динаміків інженери не стали наступати на горло власній пісні та використовували добре знайомі фанатам бренду динаміки з паперово-волокнистого матеріалу. І результат просто чудовий: IO-4 підкуповують тембральним багатством, прозорістю у верхній середині та великою кількістю деталей навіть при невисокій гучності. В їх подачі домінує легкість, з високою чіткістю інструментів по всьому регістрі. Особливо від цього виграє джаз, класика і взагалі будь-яка музика з великою кількістю живих інструментів. Але інколи хочеться мощі та бруду, як в часи нелегальних британських рейвів. І ось з цим Dali IO-4 справляються так собі — їм не вистачає «іклів». Окрім цього, до навушників немає ніяких претензій, лише суцільне захоплення! Такого звучання ніяк не чекаєш від бездротової моделі за $300.

+10 фото
+12 відео
Дизайн, простий та надійний металевий каркас, зручне наголів'я та амбушюри з піною, частотний діапазон від 5 до 40 000 Гц, деталізація верхніх частот, акцентованість баса, навушники чудово звучать і з дорогим підсилювачем, і з простим смартфоном.
Не виявлено.

Denon AH-D5200 виділяються закритим акустичним оформленням і стильними чашками з дерева зебрано. Це екзотична порода надзвичайно міцної деревини з текстурою, що нагадує смуги зебри. Разом з підібраним в тон дерева коричневим шкіряним наголів'ям навушники виглядають на 11 з 10. Замість фастфуд музики з чартів Spotify для Denon AH-D5200 хочеться виділити окремий день, вдаритися в ностальгію, зібрати улюблені платівки та не відволікатися ні на що, окрім музики. Тим більше, що конструкція навушників вийшла на рідкість зручною, а амбушюри з наповнювачем з піни лягають на вуха, наче рідні. Підозрюємо, що з надійністю тут теж повний порядок ― алюмінієвий каркас і металеві дужки викликають довіру.

Тепер повернемося до дерева зебрано, яке виконує не тільки декоративні функції. Воно відрізняється високою щільністю, завдяки чому краще справляється з резонансами корпуса, роблячи звук чистіше. Його, напевне, використовували б частіше, якби не складність обробки. Однак японські дизайнери пішли ще далі, спорудивши для 50-мм драйверів мембрани з якогось хитрого легкого і водночас дуже жорсткого матеріалу, що гасить вібрації в діафрагмі. А самі динаміки закріпили на спеціальних вібропоглинаючих підвісах. Такий комплекс заходів дозволив максимально знизити резонанси та паразитні призвуки, домігшись динамічного та акуратного звучання в спектрі від 5 до 40 000 Гц.

Ще ось що дивує. Багато навушники робилися з оглядкою на певну апаратуру. Так, «вуличні» моделі з високою чутливістю можуть досить неприємно звучати на породистому підсилювачі, а високоомні моделі для аудіофілів, навпаки, не зможуть як слід розігрітися на звичайному смартфоні. В цьому плані Denon AH-D5200 вдається висидіти на двох стільцях, чудово себе демонструючи і в якості навушників для смартфона/ноутбука, і при підключенні до підсилювача. В обох випадках навушники видають відмінний тональний баланс з добре акцентованим басом, акуратною серединкою і вкрай деталізованим верхом. Для когось така деталізація навіть буде мінусом, оскільки звідусіль полізуть артефакти стиснення MP3. Враховуючи все це, вражає ціна Denon AH-D5200. Зрозумійте правильно, $500 за навушники ― це досить багато, але ще кілька років тому аудіофільскі моделі компанії коштували вдвічі дорожче.