Залежно від віку дитини, наявних навичок їзди та її захоплень батьки можуть розглядати придбання різних типів самокатів. Дітям молодшого віку підходять триколісні кікборди, школярам та підліткам — класичні міські та трюкові моделі. Якщо ви вибираєте самокат дитині з антропометрією дорослого, то також рекомендуємо ознайомитися з матеріалом «Баланс зручності та надійності: як вибрати самокат для дорослого?».

Розбираємось з різновидами дитячих самокатів

Нерідко моделі для дітей класифікують за кількістю коліс, з розподілом насамперед на дво- та триколісні рішення. Зрідка у продажу можна знайти навіть 4-колісні самокати. Чим більше коліс, тим вища стійкість та легше дитині утримувати рівновагу. Але поступово все одно відбувається перехід на класичні двоколісні самокати.

Більше двох коліс мають переважно два різновиди транспорту — кікборди і трайки, що рідко зустрічаються (і не зовсім дитячі). Тому батькам доцільніше орієнтуватися на типи самокатів при пошуках оптимального рішення для своєї дитини:

  • кікборд. Це самокат з парою передніх та одним (або здвоєним) заднім колесом. Також важливою особливістю кікборду є принцип управління, що відрізняється від класичних моделей, адже кермо тут потрібно нахиляти, а не повертати. Якщо докласти зусилля та натиснути на праву ручку, самокат поверне праворуч, а на ліву – ліворуч. Це більш стійкий транспортний засіб, який підходить для навчання найменших дітей. Після нього можна переходити на «класику» або на скейтборд, адже останній схожий за принципом управління;
Кікборд допоможе навчитися тримати рівновагу.
  • класичний самокат для дітей. Це традиційна модель з двома колесами та звичним поворотним кермом. Вона розрахована на їзду по дитячих майданчиках, асфальтованих та інших відносно рівних покриттях. Серед таких самокатів можна знайти рішення на будь-яку вікову групу, починаючи від 2.5 років;
Класичний двоколісний самокат ідеальний для асфальтованого покриття.
  • трюковий самокат. Це модель для спортивної їзди та виконання трюків. Їх відрізняє висока міцність, готовність до механічних ударів, стрибків з райдером тощо. Трюкові самокати умовно ділять на дві групи – паркові та стрітові. Перші призначені для експлуатації на спеціалізованих майданчиках (скейт-парках з рамками, перилами тощо) та відрізняються полегшеною конструкцією. Стрітові моделі «заточені» на використання міської інфраструктури – пандусів, сходів, бордюрів – для стрибків, ковзань та інших піруетів. Вони важчі і в ідеалі міцніші. Трюкові самокати підходять підліткам та іншим досвідченим райдерам, хоча інтерес до такого роду захоплень сьогодні нерідко виявляють і молодшекласники.

Крім цих різновидів дітям іноді підбирають і велокати — моделі з досить великим переднім колесом (діаметр від 25 см) та кермом з ручним гальмом, як у велосипедів. Ці самокати непогано справляються з їздою пересіченою місцевістю далеко від асфальтованих доріжок. Такий транспорт підійде вже відносно досвідченим райдерам, у тому числі і як альтернатива велосипеду.

Трюковий самокат – легкий, з широким кермом, іноді з додатковими пегами.

Коли вже сформовано уявлення про типи самокатів для дітей, можна починати безпосередній вибір. З цим вам допоможуть наші поради.

Порада №1: зі скільки років можна кататися на самокаті?

Вважається, що починати навчання їзді на самокаті варто приблизно у 2-3 роки. До цього віку у дитини вже добре працює м'язова пам'ять та моторні функції, а мозок справляється з підтриманням рівноваги тіла. Звичайно ж, кожен малюк індивідуальний, і хтось буде готовий вчитися трохи раніше, а хтось пізніше. Важливо, щоб і сама дитина виявляла ентузіазм або як мінімум не опиралася б батьківській любові до самокатів.

Загалом із дворічного віку можна пробувати їздити на кікборді, на якому значно простіше підтримувати рівновагу. Якщо цей період вже пропущено, то приблизно з 4-5 років доцільно навчатися їзді одразу на 2-колісному самокаті.

Кікборд стійкий та може передбачати сидіння.

Коли переходити з кікборду на класику? Все індивідуально, адже на 3-колісних моделях діти можуть комфортно їздити до кінця початкової школи. Але слід розуміти, що користі від класичного самокату трохи більше — тут складніше тримати рівновагу (сам по собі такий транспорт не стоїть, а падає), потрібна чіткіша координація і більше зусиль, що прикладаються. Навчившись кататися на кікборді малюк часто не хоче нічого міняти. Прямо змушувати його точно не потрібно, тим більше що у провідних виробників є моделі, що називається, на будь-якого члена сім'ї, як, наприклад, Micro Maxi Deluxe LED, що витримує навантаження до 70 кг.

Порада №2: як правильно підібрати висоту керма дитячого самокату?

Для дорослого положення кермових ручок щодо тулуба – це скоріше набір рекомендацій, а багато залежить від звички та стилю їзди. З дитиною все трохи більш строго, адже треба враховувати фізіологічні особливості організму, що росте, і зробити так, щоб самокат допомагав розвиватися, а не став однією з причин викривлення хребта або інших ортопедичних проблем. І лише правильно підібрана під зріст райдера модель, здатна допомогти з цією задачею.

Нижче наведено основні рекомендації щодо цього:

  • при їзді руки дитини, що лежать на кермі, повинні бути зігнуті під прямим кутом, а рукоятки — перебувати на рівні сонячного сплетіння;
  • більш високе положення не рекомендується (утруднюється процес керування), а ось трохи нижче оптимальної позиції кермо опустити допустимо (і тоді руки утворюють тупий кут, трохи більше 90 градусів);
  • спина дитини під час їзди має бути прямою–- без відхилень назад або сутулості;

Якщо стати на самокат перед покупкою немає можливості, то підійде і така нескладна віддалена «примірка»: сантиметровою стрічкою виміряйте відстань від п'ят до ліктів дитини. Фактично це буде оптимальна висота кермової стійки. Щоправда, цей параметр виробник дає далеко не завжди. Тому потрібно загальну висоту самокату зменшити на половину діаметра коліс (приблизно на цьому рівні знаходиться платформа для ніг), тобто відняти від 5 до 7.5 см.

Також при виборі моделі можна орієнтуватися на універсальні таблиці співвідношення зросту дитини та висоти самокату:

Зріст, см Висота самокату, см
до 115 близько 60
115-125 до 65
125-135 70
135-145 75-80
145-155 80-82
155-165 до 85
від 165 від 85

Варто враховувати, що діти швидко ростуть, ось чому для дітлахів дуже підходять самокати з регульованою висотою керма. Фіксована довжина часто передбачена у трюкових моделей, але вони орієнтовані на старших дітей і підлітків, у яких динаміка змін зросту уповільнюється.

Порада №3: які колеса кращі для дитячого самокату?

При виборі самоката необхідно звертати увагу на колеса, адже від них прямо залежать їздові характеристики. Основними змінними вважається діаметр та матеріал покришок, а також клас підшипників.

Дітям у колесах важливий не діаметр чи матеріал, а підсвічування.

Більшість дитячих самокатів мають відносно маленькі колеса з діаметром від 10 до 13 см. Саме такі покришки у кікбордів для дошкільнят та багатьох класичних моделей. Тут невеликі колеса виступають природним обмежувачем швидкості, а також знижують відстань до землі, що спрощує відштовхування ногою. Діаметр до 13 см характерний і для трюкових моделей, але тут невеликий розмір відіграє іншу роль – сприяє зниженню ваги транспорту та підвищенню надійності (міцності).

Серед дитячих та підліткових самокатів відносно великі колеса зустрічаються насамперед у деяких класичних моделей та у велокатів. Їх вибір виправданий у тому разі, коли доведеться часто кататися на ґрунті, по піску, снігу тощо. До речі, на снігову зиму можна також розглянути снігокат, у якого замість коліс передбачені лижі.

Снігокат – альтернатива санчатам.

Покришки дитячих коліс бувають з найрізноманітніших матеріалів виготовлення, у тому числі пластиковими або силіконовими (обидва варіанти не зустрічаються в дорослих моделях). Пластмаса – гарний вибір для найменших, вона не дає сильно розігнатися, але потребує рівних дорожніх покриттів і шумна. Силіконові колеса м'які, тому непогано амортизують нерівності, але схильні до швидкого зношування.

Трохи частіше у дитячих самокатах зустрічаються гумові цілісні та надувні колеса. Перший варіант не потребує обслуговування, є досить комфортним для райдерів різного віку. Надувні покришки ще кращі в аспекті амортизації та прохідності, але не обходяться без підкачування, а іноді страждають через проколи.

Лідируючий сьогодні матеріал – поліуретан, який поєднує зносостійкість, гарний «накат», амортизацію і зчеплення з дорожнім полотном.

За обертання коліс відповідають підшипники. Точність їх виготовлення, легкість «накату» і загальну якість відображає клас ABEC: чим він вищий, тим крутіше деталь. Але для самокатів початкового рівня гнатися за висококласними підшипниками не завжди доцільно. Навіть ходові ABEC 5 досить вибагливі і вимогливі до обслуговування, що вже говорити про ABEC 7, 9 або 11. У сльоту висококласний підшипник може забруднитися і відмовитися нормально обертатися, а дитина почне вередувати, адже не зможе нормально їхати. Трохи інакші справи з підлітковими самокатами, адже тоді обслуговування транспортного засобу — це задача райдера, а не його батьків.

Порада №4: який самокат краще підходить на той чи інший вік?

Універсальних правил із цього приводу немає. Є 8-річні діти, які продовжують насолоджуватися їздою на кікборді, а є «9-річки», у яких вже друга трюкова модель ось-ось «накаже довго жити». У дітей різний темперамент та захоплення, оточення, ступінь контролю з боку батьків та рівень тривожності останніх. Тому все, що наводиться нижче, це скоріше загальні рекомендації та інформація до роздумів.

Найкращий перший самокат – кікборд

Вчитися тримати рівновагу варто на кікборді, адже він стійкіший і безпечніший. Це відмінний перший самокат для найменших віком від двох-трьох років. Головна вимога до цього транспорту, крім трьох коліс — мала вага. Легкий самокат простіше розганяти, заносити на бордюри тощо.

Перший самокат – 3 колеса, невисоке і невелике кермо, легка вага.

Інші рекомендації щодо вибору:

  • відштовхуйтеся при виборі від зросту дитини, але на практиці висота першого самокату рідко перевищує 65-70 см;
  • можна розглядати моделі з сидінням або батьківською ручкою (як у дитячих велосипедів від року). Ці опції будуть додатковою страховкою від падіння чада;
  • звертайте увагу на ширину деки (платформи для ніг): в ідеалі тут повинні поміщатися обидві ноги, адже так буде простіше утримувати рівновагу;
  • додатковий інтерес до транспорту приверне яскраве забарвлення і/або колеса, що світяться ;
  • не забувайте про максимальне навантаження, яке витримує транспорт. Малюки активно набирають вагу, тобто треба вибирати самокат із запасом з розрахунком на весь запланований період експлуатації.

Гарний вибір для пізнього старту – самокат з регулюванням висоти керма

На роль першого 2-колісного або просто дебютного самокату при пізньому старті підходять класичні моделі з регулюванням положення керма. Ця конструктивна особливість подовжить корисний термін служби, якщо, звичайно, загальна надійність не підкачає.

Рекомендації щодо вибору:

  • оптимальний матеріал коліс – поліуретан або гума (надувні покришки);
  • невелика вага все ще актуальна, але для підвищення надійності варто відмовитися від моделей із пластиковою декою. Краще розглядати алюмінієві варіації;
  • підсвічування теж не втрачає актуальності для дошкільнят, але тепер уже спрямоване швидше не на самого райдера, а на оточуючих (хлопців у дворі).

Якщо раптом ви не приділили увагу питанню екіпірування раніше, то з першим двоколісним самокатом зробити це потрібно обов'язково. Набір мінімум – шолом (підійдуть велосипедні моделі для дітей), максимум – додаткові наколінники, налокітники, рукавички, які представлені в розділі Захист для активного відпочинку.

Регулювання керма може перетворити дитячий самокат на підлітковий.

Відмінний підлітковий вибір – надійна трюкова модель

Наступним кроком розвитку самокатних захоплень у дітей віком 10-12 років є інтерес до трюкових моделей. Він не обов'язковий, але можливий. За умови, що у дитини буде гарне екіпірування та доступ до скейт-парків (безпечніше вчитися трюкам тут, а не на старих міських перилах, високих сходах тощо), батькам не варто перешкоджати такому хобі. Найкраще допомогти з вибором надійного трюкового самокату, який підвищить загальну безпеку райдера.

Головна рекомендація полягає в тому, що підліток часто сам хоче вибирати потрібну модель. Це справедливо для будь-яких самокатів, не тільки трюкових. Тому по можливості варто зважати на думку підлітка. Наш каталог здатний допомогти у цьому. Наприклад, ви можете:

  • окреслити бюджет у підборі за параметрами та дати свободу вибору юному райдеру;
  • попросити дитину скласти добірку з декількох моделей, що сподобалися, і віддати її вам на затвердження;
  • самостійно зібрати ТОП моделей та запропонувати його чаду.

Загальні рекомендації щодо вибору підліткової трюкової моделі:

  • визначальний чинник надійності – тип компресії. Ви можете почитати про це докладніше у нашому матеріалі «Як вибрати надійний трюковий самокат або все, що потрібно знати про системи компресії». Для паркового стилю катання підійдуть полегшені ICS, збалансовані HIC та IHC, а для стрітового – найміцніші SCS ;
  • Крім компресії звертайте увагу на хомут та кількість болтів, що використовуються для фіксації кермової стійки. Тут усе досить просто — чим більше, тим надійніше;
  • клас підшипників для трюкових моделей не настільки важливий, але гарний «накат», тобто збереження швидкості їзди за інерцією зайвим не буде, тому, крім базового варіанта ABEC 5, доцільно дивитися на ABEC 7 або 9.
Для трюків потрібен надійний самокат із якісною компресією.

Якщо дитині не до душі трюковий самокат, то її можуть захопити велокати, електросамокати, компактні та ергономічні міські версії (щоб здаватися дорослішими) або альтернатива у вигляді велосипеда. А це, як кажуть, вже зовсім інша історія.

Порада №5: коли дитині можна їздити на електросамокаті?

Існують різні аспекти, які потрібно враховувати. Самі виробники часто вказують віковий ценз, але він досить умовний: зазвичай заборонено користуватися електросамокатом особам молодше 7 років. До того ж, є моделі з високою максимальною швидкістю, аж до 45 км/год. Такі параметри можуть бути небезпечні навіть дорослим, а не тільки підліткам, так що батьки повинні бути пильні і якщо розглядати самокат з електричним мотором, то не надто потужним та зі швидкостями близько 15-20 км/год.

Ще їзда на електросамокатах та іншому персональному транспорті так чи інакше регламентується законодавством. Наприклад, за правилами дорожнього руху в Україні на проїжджу частину не можна виїжджати до 13 років включно, а в Польщі — до 10 років (але ті, хто старший — повинні мати спеціальну велокарту, а швидкість їзди обмежується 20 км/год). До цього віку дитина може їздити на електросамокаті тротуарами або велодоріжками. А тут навіть дорослі іноді загрожують і пішоходам, і іншим райдерам, і собі. У Британії електросамокатами можна їздити тільки на приватній території, а на велодоріжках, тротуарах і дорогах загального користування — не можна.

Загалом поспішати з переходом на такий транспорт не варто. Самокат – це дозвілля, активний відпочинок, а вже потім засіб пересування. Модель з електромотором – більше про мобільність та переміщення з одного місця в інше. Так, для старшокласника чи студента — це гарний варіант добиратися до навчального закладу і додому. Тим, хто молодший, теж цікаво і дуже хочеться, але в такому разі можна просто взяти модель напрокат і поїздити в парку (під наглядом батьків, а потім без).

У будь-якому разі доцільність придбання електросамоката дітям визначають батьки. Щоб вести подібні розмови, в ідеалі дитина повинна добре справлятися з керуванням звичайною моделлю без двигуна. Ще можна домовитися про вивчення підлітком ПДР до покупки, навіть якщо він виїжджати на дорогу не буде. Якщо у дорослих є побоювання щодо швидкісної їзди, то багато сучасних електросамокатів передбачають можливість встановлення обмеження швидкості. І, припустимо, гарний дитячий велосипед легко розганяється ще сильніше.

Рано чи пізно дитина може захотіти собі і електросамокат.

Грамотно обраний дитячий самокат точно не розчарує юного райдера, а в деяких випадках зможе порадувати молодших братів чи сестер, дітей інших родичів чи друзів. Вдалої покупки!