Розуміння того, що необхідно для комфортного катання за кермом велосипеда, приходить з досвідом. Райдери-початківці зазвичай купують мінімальний комплект інструменту, ставлять на байк крила і вирушають кататися. Інші аксесуари докуповуються з часом. Втім, придбати їх можна і заздалегідь.

Велокомп'ютери


У нинішню епоху цифрових технологій повну статистику катання за кермом байка ведуть велокомп'ютери. У їх пам'яті відкладаються дані про всі важливі параметри поїздок: поточна, середня та максимальна швидкість пересування, подолана дистанція, час у дорозі тощо. Моделі з вбудованим датчиком GPS дають змогу записувати треки пройдених маршрутів, а передові бортові комп'ютери підтримують повноцінну навігацію по вбудованих картах.

Касту велокомп'ютерів можна умовно розділити на дві великі підкатегорії:

  • дротові моделі – бюджетні варіанти з надійним з'єднанням, проте вони змушують велолюбителя повозитися з укладанням дротів; до того ж, при невдалому падінні чи зіткненні великий ризик обірвати дріт;
  • бездротові моделі – подібне підключення помітно спрощує встановлення велокомп'ютера і позбавляє метушні з проводами; зворотним боком медалі бездротових моделей є необхідність частої заміни елементів живлення, причому як у головному блоці пристрою, так і у датчику обертів.
Велокомп'ютери та спідометри

За ціною та функціональними можливостями ринок бортових комп'ютерів для велосипедів насичений пропозиціями буквально на будь-який смак. Так, любителям поїздити горами варто придивитися до моделей з вбудованим альтиметром. Правильно підібрати навантаження райдеру-початківцю дають змогу велокомп'ютери з пульсометром. Ну а датчик каденсу допоможе велосипедисту не загробити колінні суглоби та полегшує вибір оптимальної передачі для різних ситуацій. Пристрої з цією функцією можуть відображати як мінімум поточну частоту педалювання, а деякі – середній або максимальний каденс.

Частково функцію велокомп'ютера можуть виконувати смартфони. Для їх фіксації на кермовій колонці знадобиться обзавестися відповідним велокріпленням. Такі тримачі дають змогу розмістити смартфон перед очима райдера, використовуючи його під час руху для навігації незнайомою місцевістю або щоб швидко відповідати на дзвінки.

Замки та блокіратори


Убезпечити велосипед від крадіжки при постановці на паркування покликані всілякі замки та блокіратори. Вони стануть в нагоді, якщо райдеру в дорозі знадобиться заглянути в магазин, кафе чи аптеку. Велосипедні протиугінні засоби ґрунтуються на принципах обмеження вільного ходу транспорту. У переважній більшості вони застосовуються для пристібання байка до різних нерухомих елементів конструкцій: паркана, дерева, лавки тоща.

До розряду основних протиугінних засобів для велосипедів належать пристрої наступних типів:

  • тросові – замки у вигляді троса, який може замикатися в кільце; Гнучкий трос легко протягується у вузьких місцях, а у згорнутому вигляді він займає мінімум місця; водночас такий замок порівняно легко перекусити, тому як основний протиугінний засіб його прийнято використовувати в місцях з низькою ймовірністю крадіжки;
  • ланцюгові – замки у вигляді ланцюга, кінці якого замикаються в кільце за допомогою запору; їх основні недоліки – громіздкі розміри і значна вагу, але в плані надійності і стійкості до злому ланцюгові замки поступаються тільки U-локам;
  • U-lock – замки цього типу складаються з U-подібної дужки, що закріплюється обома кінцями в запорі; ці протиугінні засоби є найбільш стійкими до злому; замикаються вони на кодовий замок або замковий механізм з ключем.
Замки та блокіратори

Інші засоби націлені на обмеження деяких функціональних можливостей велосипеда. Наприклад, блокіратор на дискове гальмо намертво фіксує гальма і вимикає функцію пересування байка. Те саме стосується блокіраторів коліс і положення керма. Велосипед з такими встановленими протиугінними пристроями стає несамохідним, проте зловмисники можуть забрати заблокований байк на своїх плечах. Різноманітні блокіратори ефективні тільки при короткочасних стоянках, коли велотранспорт знаходиться перед очима власника.

Екіпірування


Шоломи

Велошолом – це не просто рядовий аксесуар, а інвестиція у безпеку райдера. Шолом рекомендується придбати в першу чергу, адже він може врятувати велосипедисту життя. При падіннях шолом захищає голову від струсу мозку та інших неприємних травм. Існують спеціальні аеродинамічні моделі, що повністю закривають голову, шоломи для екстремальних видів катання, класичні універсальні моделі – вибір конкретного аксесуару залежить від стилю їзди велосипедом.

Підбирати шолом потрібно виходячи з розмірів голови, ваги, системи кріплень, наявності та якості підкладок із внутрішньої сторони. На спекотну пору року краще підійдуть велошоломи з гарною вентиляцією, тоді як для катання в холодну погоду краще віддати перевагу цілим варіантам без отворів. Дизайн та забарвлення шолома – справа смаку райдера. А ось корисні додаткові хитрощі в конструкції, на кшталт сонцезахисного козирка або спеціального отвору для волосся, будуть дуже доречними.

Велоодяг

Поїздки на байку в повсякденному одязі нерідко загрожують натиранням окремих ділянок шкіри. До того ж, стандартний гардероб погано відводить піт. При регулярних поїздках на далекі дистанції найкраще одягнути спеціальне велоекіпірування.

Для комфортних подорожей за кермом байка варто обзавестися шортами або штанами зі спеціальним «підгузком» – набивкою з м'якого матеріалу, що розміщується в області промежини велосипедиста. Така прокладка добре вбирає піт, запобігаючи подразненню ніжних ділянок шкіри в пахвинній зоні, також вона пом'якшує посадку. Зазначимо, що через відмінності в анатомії між чоловіками та жінками підбирати велошорти та штани необхідно строго за статевою ознакою, а вдягати їх рекомендується без спідньої білизни.

Правильне регулювання температури тіла райдера забезпечують джерсі — футболки, що облягають, з коротким або довгим рукавом. Як правило, цей предмет гардеробу шиється із синтетичних тканин, які ефективно відводять вологу та швидко сохнуть, не даючи велосипедисту перегрітися. У прохолодну погоду поверх джерсі часто одягають жилет без рукавів.

Випускаються для райдерів і спеціальні велошкарпетки. Вони зазвичай мають анатомічний крій і плоскі шви, щоб уникнути натирання ніг. Для вентиляції та відведення вологи в носках нерідко передбачаються сітчасті вставки, а для гарної фіксації на ногах – широкі манжети.

Веловзуття

Багато екземплярів сучасного веловзуття вміло маскуються під міські кеди та кросівки. Але в питанні вибору взуття для велосипедиста важливий інший акцент — мова про контактні туфлі. Так звані «контакти» дають змогу жорстко фіксуватися в педалі і крутити їх з максимальною ефективністю. Підошва такого веловзуття зазвичай робиться із жорсткого пластику, куди кріпляться характерні шипи. Вони й забезпечують чіпкий контакт ніг з педалями. Для використання подібного веловзуття на байк знадобиться встановити відповідні контактні педалі.

Велорукавички

Рукавички для велосипедиста дають змогу міцніше триматися за грипси на кермі, захищають шкіру на долонях і пальцях райдера при падіннях, запобігають натиранню мозолів. Велорукавички випускаються як із обрізаними пальцями, так і з повноцінними. Останній варіант краще підходить для катання в холодну пору року.

Важливими факторами при виборі рукавичок є розмір виробу, вентиляція, наявність гелевих вставок в області долонь. Також корисними доповненнями для цих аксесуарів послужать світловідбивні вставки. Якісні рукавички мають щільно застібатися на руці райдера, не перетягуючи зап'ястя. У більшості моделей роль застібки виконує липучка.

Велофонарі


Без велофонарів не обійтися при катанні на байку в темний час доби. Фара головного світла висвітлює простір попереду велосипеда, а як задній габаритний вогонь прийнято використовувати мигалки. Свою назву вони отримали завдяки характерному режиму миготіння червоним кольором, що підвищує помітність байка у темряві. Подібні маячки можуть передбачати інші формати роботи, зокрема, постійне світіння або подача стоп-сигналу.

Для міського ритму поїздок на велосипеді краще вибирати головне світло з яскраво вираженою світлотіньовою межею, щоб не сліпити водіїв зустрічних транспортних засобів. Стане в нагоді і швидкознімне кріплення фари — світлове обладнання можна швидко демонтувати для катання вдень. Левова частка джерел головного світла випускається на базі світлодіодів (LED).

Важливий параметр будь-якої велофари – світловий потік, що виражається у люменах (лм). Чим вище цей показник, тим краще ліхтар добиває на далекі відстані та підвищує помітність велосипедиста на дорозі. Але яскраві фари головного світла часто мають значні габарити та вагу. Окремим рядком відзначається «розумне» освітлення для велосипеда – смартфари головного світла здатні підлаштовуватися під швидкість руху (чим швидше мчить райдер, тим далі добиває світло), а задня мигалка з цією особливістю може синхронізуватися з гальмами і відігравати роль стоп-сигналу при уповільненні байка.

Велофонарі

Велосумки та кріплення


Корисною річчю як для пересування містом, так і для підкорення далеких дистанцій послужить велосумка. У ритмі життя мегаполісу віддають перевагу маленьким сумочкам на кермо, куди можна покласти трохи готівки, ключі, смартфон та іншу дрібничку. До речі, спеціально для мобільних гаджетів випускаються сумки для телефону. Вони мають прозоре віконце для екрану смартфона і дають змогу тримати мобільник у полі зору, відіграючи роль своєрідного кріплення на кермі чи верхній трубі рами велосипеда.

Більше вмісту вміщують велосумки на раму та під сідло. В них вже поміщається ремкомплект і базовий набір інструменту для імпровізованого ремонту байка в польових умовах. Ну а в далеку дорогу варто взяти велосумку на багажник. Для перевезення великого об'єму речей найкраще підходять сумки-штани.

Під часом катання на велосипеді дуже важливо підтримувати водний баланс організму. Щоб возити із собою запаси води, знадобиться обзавестися флягою і встановити на раму байка флягоутримувач. Альтернативний варіант – це питна система (гідратор). Це пластикова ємність досить великого об'єму з гнучкою трубкою для пиття. Возити гідратор передбачається у рюкзаку за плечима у райдера.

Велосумки

Велонасоси


Багато велолюбителів помилково вважають, що возити з собою насос зовсім не обов'язково. І якщо в місті без нього ще можна обійтися завдяки доступності шиномонтажів, то при катанні на заміських дорогах насос чудово рятує у непередбачених ситуаціях. З його допомогою можна накачати колесо після ремонту пробитої камери та встановлення на неї заплати.

З собою зазвичай возять компактні насоси ручного типу, які займають мінімум місця у велосумці або кріпляться на раму байка. Підлогові моделі з характерними упорами для ніг – це переважно стаціонарні вироби для підкачування коліс у гаражі. Для контролю правильного тиску в шинах велосипеда рекомендується звернути погляд на насоси з манометром.

Дитячі велокрісла


Прищеплювати потяг до велоподорожей у дітей можна і потрібно, що називається, «з пелюшок». Важливу роль у вирішенні цього питання відіграють дитячі велокрісла, що встановлюються на байк для спільного катання з дитиною. Найкращий огляд для молодого пасажира забезпечують передні крісла, що розміщуються на кермі. Дитина у такому сидінні постійно перебуває перед очима водія.

Більш безпечний варіант – задні велокрісла. Такі вироби кріпляться на багажник або під сідло байка. До того ж вони не обмежують рухи тіла райдера. Крім місця фіксації дитячого сидіння, увагу варто приділити елементам безпеки крісла: ременям для фіксації дитини, стремену для ніг, механізму регулювання висоти підставки для ніг, підголівнику та підлокітникам.

Найбільш примітним різновидом сидінь для дітей вважаються велопричепи. Вони витримують набагато більше навантаження порівняно з традиційними велокріслами, а місця у причепі вистачить і для двох дітей. У випуску подібних «візків» досягла успіху авторитетна шведська компанія Thule.


Конкретний перелік необхідних аксесуарів залежить від потреб велосипедиста. Крім перелічених наборів, райдеру можуть знадобитися й інші велоаксесуари. Наприклад, велокріплення на машину, ергономічні «роги» на кермо, велодзвінок тощо.

Безпечних та комфортабельних вам поїздок!