Порівняння Vivo TWS 2e vs Vivo TWS 2 ANC

Наявність в навушниках власного регулятора гучності. Такий регулятор може розміщуватися як на проводі, так і на одній з чашок (останнє характерно для бездротових моделей). У будь-якому разі дана функція дозволяє з легкістю налаштувати гучність: для цього не потрібно лізти в налаштування комп'ютера, натискати кнопки на плеєрі або смартфоні і т. п, досить скористатися знаходяться під рукою регулятором. З іншого боку, додаткове оснащення ускладнює і здорожує конструкцію, а також підвищує ймовірність спотворень. У світлі останнього регулювання гучності практично не зустрічається в професійних навушниках.

Функція, що дозволяє автоматично ставити відтворюваний трек на паузу при знятті навушників (або одного навушника).

Автопауза зустрічається переважно в бездротових моделях (див. «Тип підключення») формату true wireless (див. «Тип кабелю»); втім, зустрічаються і інші різновиди навушників з цією функцією — наприклад, з комбінованим підключенням і накладною конструкцією. У будь-якому випадку за роботу автопаузи зазвичай відповідає датчик наближення, що спрацьовує при віддаленні навушника від вуха. Ця функція особливо зручна в ситуаціях, коли після зняття навушників немає часу вручну ставити відтворення на паузу — наприклад, потрібно терміново зреагувати на те, що відбувається поблизу. При цьому деякі моделі здатні автоматично відновлювати відтворення при поверненні навушника на місце, однак ця функція не є строго обов'язковою — її наявність не завадить уточнити окремо.

Система, що зменшує вплив навколишнього шуму на чутність звуку в навушниках. "Шумодав «за допомогою окремого мікрофона (або декількох мікро)» слухає" зовнішні звуки і подає в навушники такі ж звуки, але в протифазі. За рахунок цього чутні вухами шуми послаблюються майже до нуля і користувач може без перешкод насолоджуватися звучанням навушників навіть в досить «гучної» обстановці. Для фільтрації в навушниках застосовуються системи Active Noise Cancellation (ANC) і Environment Noise Cancellation (ENC). Перша пригнічує всі шуми навколо слухача, друга-знижує рівень шуму навколишнього середовища. Активне шумозаглушення позначається на чистоті звучання, але шуми ззовні псують картину при прослуховуванні аудіотреків ще сильніше.

Також у навушниках зустрічається система адаптивного активного шумоподавлення Adaptive ANC, націлена на автоматичне підстроювання звучання навушників залежно від рівня навколишніх шумів. У шумній обстановці (наприклад, при поїздці в метро) система Adaptive ANC посилює роботу «шумодаву», за відсутності гучних звуків ззовні – послаблює шумопридушення.

Функція, що дає змогу користувачеві чути звуки навколишнього світу, не знімаючи навушників.

Подібна можливість актуальна в основному для моделей з високим ступенем звукоізоляції; прозорий режим можна зустріти в основному серед внутрішньоканальних моделей, а також накладних «вух» формату Over Ear в закритому акустичному оформленні. За роботу функції відповідає спеціальний мікрофон, який «слухає» навколишні звуки і транслює їх в навушники. У режимі Talk Through можна, наприклад, слухати співрозмовника або контролювати навколишнє оточення на жвавій вулиці. А деякі навушники з цією особливістю мають і більш прогресивні функції, включаючи автоматичне підлаштування під ситуацію: такі моделі самостійно вмикаються на пропускання мови, «почувши» гучний голос людини, що знаходиться поблизу. На гучні вуличні шуми окремі екземпляри навушників реагують в прозорому режимі Ambient Aware – він передбачає трансляцію через динамік тих шумів, які можуть бути потенційними сигналами про небезпеку (криків, сигналів автомобілів тощо).

Відзначимо, що більшість моделей з Talk through мають також функцію активного шумозаглушення (див. вище), і «прозорий режим» в них є одним з режимів роботи шумопоглинача. Однак можливі винятки з цього правила — технічно прозорий режим не обов'язково повинен поєднуватися з шумозаглушенням.

Технологія, використовувана в Bluetooth-моделях (див. «Підключення») і дозволяє навушникам підключатися одночасно до декількох пристроїв. Завдяки цьому можна, наприклад, слухати музику з ноутбука, а при надходженні дзвінка на мобільний телефон перемикати навушники на розмову. У різних виробників дана технологія має свої особливості, а тому, якщо функція multipoint для вас критична, стоїть окремо уточнити подробиці її роботи в обраній моделі.

Кодеки і додаткові технології обробки звуку, підтримувані навушниками з підключенням по Bluetooth (див. «Підключення»). Першопочатково передача звуку по Bluetooth передбачає досить сильне стиснення сигналу; це некритично при передачі мови, однак може сильно зіпсувати враження при прослуховуванні музики. Для усунення цього недоліку і використовуються різні технології, зокрема aptX, aptX HD, aptX Low Latency, aptX Adaptive, AAC, LDAC і LHDC. Зрозуміло, для використання будь-якої з технологій її повинні підтримувати не тільки «вуха», але і Bluetooth-пристрій, з яким вони використовуються. А ось основні особливості кожного з варіантів:

— aptX. Bluetooth-кодек, створений для значного підвищення якості звуку, що передається по Bluetooth. Згідно із заявами творців, дає змогу досягти якості, порівнянної з Audio CD (16-bit/44.1 kHz). Переваги aptX найбільш помітні при прослуховуванні високоякісного контенту (наприклад, форматів lossless), проте навіть на звичайному MP3 він може дати помітне покращення звучання.

— aptX HD. Розвиток і удосконалення оригінального aptX, що дає змогу досягти чистоти звуку, порівнянної з аудіо формату Hi-Res (24-bit/48kHz). Як і в оригіналі, переваги aptX HD помітні в основному н...а аудіо високої якості, хоча цей кодек не буде зайвим і для MP3.

— aptX Low Latency. Специфічний різновид описаного вище aptX, розроблений в розрахунку не стільки на покращення якості звуку, скільки на зниження затримок у передачі сигналу. Такі затримки неминуче виникають під час роботи через Bluetooth; вони не критичні для прослуховування музики, однак при перегляді відео або в іграх може виникнути значна асинхронність між зображенням і звуком. Кодек aptX LL усуває це явище, зменшуючи затримку до 32 мс — така різниця непомітна для сприйняття людиною (хоча для серйозних завдань на зразок студійної роботи зі звуком вона все одно занадто велика). Підтримка aptX LL зустрічається переважно в ігрових навушниках.

— aptX Adaptive. Подальший розвиток aptX; фактично об'єднує в собі можливості aptX HD і aptX Low Latency, проте не обмежується цим. Однією з головних особливостей даного стандарту є так званий адаптивний бітрейт: кодек автоматично регулює фактичну швидкість передачі даних, виходячи з особливостей трансльованого контенту (музика, ігрове аудіо, голосовий зв'язок тощо) і завантаженості використовуваних частот. Це, зокрема, сприяє зниженню енергоспоживання і підвищенню надійності зв'язку; а спеціальні алгоритми дають змогу транслювати звук, за якістю порівнянний з aptX HD (24 біт/48 кГц), використовуючи в рази меншу кількість даних, що передаються. А мінімальна затримка передачі даних (на рівні aptX LL) робить цей кодек таким, що відмінно підходить в тому числі для ігор і фільмів.

— AAC. Bluetooth-кодек, що застосовується переважно в портативних гаджетах фірми Apple. За можливостями помітно поступається більш прогресивним стандартам на зразок aptX або LDAC: якість звуку при використанні AAC можна порівняти з середнім MP3-файлом. Втім, для прослуховування тих же MP3 цього цілком вистачає, різниця стає помітною лише на більш прогресивних форматах. А вимоги AAC до апаратної частини невисокі, і його підтримка в навушниках обходиться недорого.

— LDAC. Фірмовий Bluetooth-кодек компанії Sony. За пропускною здатністю і потенційною якістю звучання перевершує навіть aptX HD, забезпечуючи показники на рівні Hi-Res звуку 24-bit/96kHz; існує навіть думка, що це максимальна якість, яку має сенс передбачати в бездротових навушниках — подальше покращення буде просто непомітним для людського вуха. З іншого боку, підтримка цього стандарту обходиться недешево, а гаджетів з такою підтримкою поки існує досить мало — це, зокрема, смартфони Sony, а також апарати середнього і топового класу під управлінням Android 8.0 Oreo і більш пізніх версій.

— LHDC. LHDC (Low latency High-Definition audio Codec) — це кодек високої роздільної здатності з низькими затримками, розроблений спілкою Hi-Res Wireless Audio та компанією Savitech. У переважній більшості випадків його підтримка реалізована на апаратному рівні у смартфонах Huawei та Xiaomi. Також кодек відомий під назвою HWA (Hi-Res Wireless Audio). При використанні LHDC передача сигналу телефону на навушники здійснюється з бітрейтом до 900 кбіт/с, бітовою глибиною до 24 біт і частотою дискретизації до 96 кГц. При цьому забезпечується стабільне та надійне з'єднання зі зниженим рівнем затримки. Кодек оптимально підходить для висококласних бездротових навушників та оперування прогресивними форматами цифрового звуку.

Ємність акумулятора, встановленого в навушниках відповідної конструкції (див. «Живлення»).

Теоретично більш висока ємність дає змогу досягти більшої автономності, але на практиці час роботи залежить ще й від енергоспоживання навушників — а воно може бути дуже різним, залежно від характеристик і особливостей конструкції. Так що цей параметр є другорядним, і звертати увагу при виборі варто не стільки на ємність батареї, скільки на прямо заявлений час роботи (див. нижче).

Ємність акумулятора, встановленого в кейс (чохол) для навушників.

Цей параметр актуальний виключно для true wireless моделей (див. «Тип кабелю»). Нагадаємо, такі навушники заряджаються від кейса, який зазвичай оснащується власним акумулятором і фактично працює в режимі автономного повербанку. Знаючи ємність батареї в кейсі і в навушниках, можна оцінити, на скільки зарядок «вух» вистачить однієї зарядки чохла. Однак при цьому варто враховувати, що в процесі зарядки навушників частина енергії неминуче витрачається на сторонні втрати, і ефективна ємність кейса виходить десь в 1,6 разів менше заявленої. З цього і слід виходити при розрахунках: наприклад, кейс на 300 мАгод фактично зможе передати навушникам 300 / 1,6 = 187 мАгод енергії, і «вуха» на 30 мАгод від такої батареї вийде повністю зарядити близько 6 раз (187 / 30 ≈ 6).

Час роботи навушників з автономним живленням (див. вище) на одному заряді акумулятора або комплекті батарейок.

Зазвичай, в характеристиках вказується певний середній час роботи, для стандартних умов; на практиці ж він буде залежати від інтенсивності використання, рівня гучності та інших параметрів роботи, а в моделях зі змінними батарейками — ще й від якості конкретних батарейок. Тим не менш, за заявленим часу можна досить достовірно оцінити автономність вибраних навушників і порівняти їх з іншими моделями. Що стосується конкретних значень, порівняно «короткоживучі» пристрої мають автономність до 8 год, показник у 8 – 12 год можна назвати непоганим, 12 – 20 год — дуже хорошим, а в найбільш «довгограючих» навушниках час роботи може перевищувати 20 год.

Для TWS моделей із зарядним кейсом вказується саме час роботи навушників від вбудованого в них акумулятора - ємність кейса і його додаткова зарядка подовжують можливість роботи з навушниками, але лише після "дозаправки". Також відзначимо, що для моделей з активним шумозаглушенням (див. вище) в даному пункті зазвичай вказується автономність з увімкненим шумозаглушувачем; час роботи без використання цієї функції може уточнюватися окремо.