Порівняння Hyundai HHY7050FE ATS vs Konner&Sohnen KS 7000E ATS

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).

Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».

Час, протягом якого генератор гарантовано здатний пропрацювати без перерв.

Даний параметр вказується виключно для моделей на рідкому паливі з вбудованим баком, причому за найпростішою формулою: ємність бака, поділена на витрату палива. При цьому в деяких моделях дані можуть приводитися для певного рівня навантаження (що уточнюється у примітках); при більш високому або більш низькому навантаженні і час роботи буде меншим або більшим відповідно. Що стосується конкретних цифр, то в більшості сучасних генераторів час роботи складає до 8 год — цього цілком достатньо для резервного живлення та епізодичного застосування. Більш солідні моделі здатні пропрацювати 8 – 12 год, а показник в 13 год і вище характерний в основному для професійних рішень.

Також відзначимо, що теоретично багато генератори можна дозаправляти та без вимикання, однак на практиці краще все ж таки робити перерви і не перевищувати заявленого часу безперервної роботи — це дасть змогу уникнути перегріву і підвищеного зносу.

Загальна кількість розеток на 230 та/або 400 В, передбачена в конструкції генератора.

Ця кількість відповідає числу пристроїв, яку можна одночасно підключити до генератора без використання розгалужувачів, подовжувачів тощо. При цьому якщо мова йде про трифазну модель (див. «Вихідна напруга») з різними типами розеток — кількість тих і інших не завадить уточнити окремо, оскільки в різних моделях набір може бути різним. Наприклад, агрегат, для якого заявлено 3 розетки, може мати 1 трифазний роз'єм і 2 однофазних, або 2 трифазних і 1 однофазний. Взагалі ж найбільш скромні сучасні генератори мають всього 1 розетку, хоча частіше зустрічаються моделі на 2; а в найбільш потужних моделях це число може становити 4 і вище.

Нагадаємо також, що можливості підключення різних приладів обмежуються не тільки кількістю розеток, але і номінальною потужністю генератора (докладніше див. вище).

Кількість розеток на 230 В, передбачена в конструкції генератора, а також тип роз'ємів, використовуваних у таких розетках.

Тип роз'єму в даному разі вказується за максимальним струмом, який допускається для розетки — наприклад, «2 шт на 16А». Найбільш популярні варіанти для 230-вольтових розеток — 16 А, 32 А і 63 А. Підкреслимо, що ампери в такому позначенні — це не фактичний струм, який може видати генератор, а власне обмеження розетки; фактичне значення сили струму зазвичай помітно нижче. Простіше кажучи, якщо, наприклад, у генераторі є розетка 32 А — вихідний струм на ній не буде досягати 32 А; а конкретне число ампер буде залежати від номінальної і максимальної потужності агрегата (див. вище). Так, якщо для нашого прикладу взяти номінальну потужність 5 кВт і максимальну 6 кВт, то на розетку 230 в такий генератор зможе видати не більше 5 кВт / 230 В = 22,7 А штатно і 6 кВт / 230 В = 27,3 А на піку. А якщо потужність доводиться ділити між декількома розетками, то вона, відповідно, буде ще менше.

Що стосується конкретних типів роз'ємів, то чим вище допустимий для розетки ток — тим вище вимоги до її надійності і якості захисту. У світлі цього, зазвичай, в розетки більшої потужності можна підключати штепселі меншої потужності (напряму або через перехідник), але не навпаки. А якщо розеток кілька — за їх типом можна з певною достовірністю оцінити розподіл між ними всієї потужності г...енератора: між двома однаковими роз'ємами така потужність зазвичай розподіляється порівну, а на розетку під більшу кількість ампер і потужності виділяється більше. Втім, конкретні подробиці з цього приводу варто в кожному разі уточнювати окремо; також варто враховувати розетки на 400 В, при їх наявності (див. нижче).

— Постійний струм на виході (DC 12 В). Наявність в генераторі виходу з постійним струмом і напругою 12 В. Основне призначення цього виходу — зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, першопочатково призначених для авто (нагадаємо, 12 В — стандартна напруга бортових мереж в легкових автомобілях).

— USB-порт для зарядки. Наявність у генератора роз'єму USB (одного або декількох) для зарядки різних пристроїв. Від USB може заряджатися більшість сучасних смартфонів і планшетів, також такий спосіб зарядки зустрічається у безлічі іншої техніки — від фотокамер і ліхтариків до електровикруток і радіокерованих моделей. Стандартна напруга живлення через цей роз'єм — 5 В, а от потужність може бути різною, її варто уточнювати окремо.

– Синхронізація зі смартфоном. Синхронізація зі смартфоном дає можливість управляти роботою генератора віддалено. Завдяки цьому користувачеві не потрібно підходити до пристрою, щоб, наприклад, запустити або зупинити його. Додатково синхронізація зі смартфоном дає змогу відстежувати параметри електроструму, що виробляється, віддалено і в режимі реального часу. З іншого боку, для цього буде потрібне постійне підключення до мережі інтернет і спеціалізоване програмне забезпечення, яке необхідно встановити на смартфон.

— Автозапуск (ATS). Функція, що дає змогу генерат...ору при певних умовах включатися автоматично, без дій з боку користувача. Автозапуск застосовується в основному при використанні генератора в якості резервного джерела живлення: поки працює основне живлення, агрегат вимкнений, а якщо напруга в мережі пропадає, ATS запускає двигун, і живлення на навантаження починає надходити від генератора. Зазначимо, що наявність автозапуску вказується тільки в тому випадку, якщо генератор першопочатково укомплектований електронним блоком ATS; моделі з можливістю підключення такого блока винесені в окрему категорію (див. нижче).

— Роз'єм для блока ATS. Роз'єм, що дає змогу підключити до генератора зовнішній блок автозапуску (ATS); сам блок при цьому в комплект не входить. Детальніше про автозапуск див. вище; тут же відзначимо, що для деяких користувачів ця функція першопочатково не потрібна, проте може знадобитися у майбутньому — наприклад, якщо генератор спочатку використовується на будівництві будинку, а потім його планується встановити в тому ж будинку як запасне джерело живлення. У подібних ситуаціях даний варіант комплектації буде оптимальним: при покупці самого генератора не доведеться переплачувати за блок ATS, а пізніше, при необхідності, можна придбати і підключити такий блок окремо.

— Авторегулятор напруги (AVR). Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати на виході генератора постійний рівень напруги. Такий регулятор згладжує перепади, що виникають через зміни швидкості обертання двигуна; це особливо важливо при підключенні приладів, чутливих до стабільності живлення. Варто зазначити, що наявність AVR є практично обов'язковою для синхронних генераторів (див. «Альтернатор»), а ось в інших різновидах ця функція не зустрічається: у асинхронних і дуплексних агрегатах вона не застосовується в принципі, а в інверторних роль регулятора грає власне інвертор, і додаткова електроніка їм не потрібна.

— Дисплей. Власний дисплей, встановлений на корпусі генератора. Зазвичай, це найпростіший РК-екран, здатний відображати лише цифри і деякі спеціальні символи. Тим не менш, навіть на такий екран може виводитися різна корисна інформація: напруга, частота, дані лічильника мотогодин, попередження про низький рівень палива, повідомлення про збої з кодами помилок тощо. Завдяки цьому управління стає більш зручним і наочним.

— Лічильник мотогодин. Прилад, який лічить загальний час, який двигун електрогенератора пропрацював з моменту першого вмикання. Це допомагає визначити загальну зношеність двигуна і необхідність його ремонту/заміни, що може бути корисно як при тривалому використанні приладу, так і, наприклад, для оцінки якості товару при купівлі вживаного електрогенератора. Обнулити лічильник мотогодин без серйозного втручання в конструкцію приладу зазвичай неможливо.

— Вольтметр. Прилад, який відображає поточну напругу, що видається генератором. Вольтметр може бути виконаний у вигляді окремої стрілкової шкали, або ж його показання можуть виводитися на власний дисплей генератора (див. вище). У будь-якому разі ця функція дає можливість ретельно контролювати режим роботи агрегата і знижує ризик того, що на навантаження піде неприпустима напруга.

— Паралельне підключення. Наявність в конструкції генератора спеціальних роз'ємів, через які можна увімкнути два і більше агрегатів в єдину електричну мережу (зазвичай за допомогою додаткового пристрою). Такий вид підключення застосовується, коли один агрегат не в силах потягнути все навантаження і потужність підключення перевищує можливості самого приладу. Також подібна схема знайшла популярність, якщо один з агрегатів планується використовувати в якості резервного джерела живлення.

— Запуск з пульта. Наявність в комплекті постачання генератора пульта дистанційного управління. Виконаний у вигляді бездротового брелока і дає змогу на відстані увімкнути/вимкнути пристрій, не підходячи до нього.

Рівень шуму, що виробляється генератором під час роботи у штатному режимі. Чим менше агрегат шумить – тим комфортніше його використання, тим ближче до людей його можна розташовувати, проте тим вища його ціна, за інших рівних умов.

Також варто враховувати, що генератори з ДВЗ у принципі є досить шумною технікою. Так, навіть «тихі» агрегати видають до 70 дБ — це гучність розмови на тонах від середніх до підвищених. Відповідно, встановлювати пристрій рекомендується віддалено від місця використання. При цьому відзначимо, що рівень шуму не пов'язаний безпосередньо з потужністю: так, серед агрегатів на 80 дБ і більше є як важкі, так і відносно малопотужні моделі.