Пусковий струм
Номінальний пусковий струм пускозарядного пристрою або бустера (див. «Тип»).
У цьому разі мається на увазі струм, який пристрій в режимі запуску двигуна може видавати протягом порівняно тривалого часу (як мінімум 30 с, а то і більше). Цей показник повинен бути не нижче номінального пускового струму, споживаного стартером авто — інакше пристрою просто не вистачить потужності для ефективної прокрутки стартера і запуску двигуна. Інформацію про необхідний пусковому струмі можна уточнити по документації на машину, або за характеристиками акумулятора, який стандартно в ній використовується. Для більшості легкових авто цей показник лежить в діапазоні від
200 до 400 А;
менш потужні пускові пристрої призначаються в основному для мотоциклів та іншого аналогічного транспорту, а більш потужні — для автобусів, вантажівок та іншої важкої техніки, серед таких «пускачів» зустрічаються моделі на
400 – 600 А і навіть
більше.
Піковий пусковий струм
Піковий пусковий струм пускозарядного пристрою або бустера (див. «Тип»).
Піковим називають найбільший струм, який пристрій може без проблем видати протягом короткого часу (1 – 2). Цей струм помітно більше номінального пускового (див. вище), що відповідає формату роботу автомобільного стартера: починаючи розкручуватися, стартер споживає дуже високий струм, який, проте, майже відразу ж знижується.
Піковий пусковий струм ПЗП або бустера повинен бути не нижче пікового пускового струму стартера. Уточнити останній можна документації до авто, або за характеристиками штатно використовуваного автоаккумулятора.
Ємність вбудованого акумулятора
Місткість власного акумулятора, передбаченого в конструкції пуско-зарядного пристрою.
Власними батареями оснащуються, зазвичай, бустери і «пускачі» з функцією повербанка (див. «Тип»). Основне призначення такого акумулятора з точки зору допомоги в прикурюванні - забезпечити живлення, необхідне для запуску двигуна. Однак у деяких моделях акумулятор відповідає за інші функції, наприклад, роботу вбудованого компресора або ліхтарика. Чим більша ємність акумулятора, тим довше пристрій здатний пропрацювати, і тим більше завдань він зможе виконати на одному заряді.
У пускових пристроях з функцією powerbank цей параметр наводиться ще й для оцінки того, скільки енергії акумулятор може накопичити і потім передати на підключені гаджети. Важливо враховувати, що є номінальна (заявлена) та реальна ємність — остання завжди менша, адже вона враховує неминучі втрати при перетворенні енергії. Зазвичай різниця становить від 30 до 40%, тобто. модель з батареєю умовної ємності на 10 000 мАч повністю не зарядить смартфон з АКБ на 3 000 мАч тричі, а в кращому разі забезпечить два цикли живлення, адже на практиці її робоча ємність становить близько 6 000 мАгод. Тому зіставляти значення мАгод батареї свого гаджета з номінальним показником ємності вбудованого акумулятора не зовсім коректно — варто обов'язково враховувати, що реальна ємність завжди менша за «паспортну».
Джерело живлення
Джерела зовнішнього живлення, на які штатно розраховано пристрій.
—
230 В. Живлення від звичайної побутової мережі. Більшість апаратів з подібним живленням допускають підключення прямо в розетку; однак якщо споживана потужність перевищує 3,5 кВт, може знадобитися інший спосіб підключення безпосередньо до щитка. Ці подробиці варто уточнювати по інструкції.
—
12/230 В. Можливість живлення та від стандартної побутової мережі 230 В і від 12-вольтової бортової мережі автомобіля. Даний варіант зустрічається в основному серед бустерів, при цьому підключення до мережі 12 В зазвичай здійснюється через прикурювач і використовується для зарядки вбудованого акумулятора пристрою.
—
400 В. Живлення від трифазних мереж 400 В. Трифазне підключення зустрічається не так часто, як 230 В, воно доступно в основному в майстернях, великих гаражах автопарків та інших приміщеннях виробничого призначення. Тому живлення від 400 В передбачається лише в найпотужніших «пускачах», для яких 230 В уже недостатньо. Такі пристрої розраховані в основному на важку техніку на кшталт автобусів, вантажівок, бульдозерів тощо
— 230/400 В. Можливість підключення пристрою і до 230-вольта, і до 400-вольта мереж. Детальніше про особливості тих і інших див. вище. Тут же відзначимо, що подібна універсальність зустрічається в деяких агрегатах високої потужності, які ш
...татно використовують трифазні мережі, однак за відсутності такого підключення можуть працювати і від однофазних. При цьому варто враховувати, що такий пристрій, швидше за все, не вийде подключитк звичайної розетки — для нього знадобиться спеціальний формат підключення.
— Від прикурювача. Підключення до бортової мережі автомобіля через стандартне гніздо прикурювача. У цьому разі мається на увазі робота тільки від прикурювача, без будь-яких інших варіантів зовнішнього живлення. Даний варіант зустрічається вкрай рідко (частіше таке підключення поєднується з можливістю роботи від 230 В, детальніше див. вище). Використовується він у деяких моделях зарядних пристроїв, призначених для роботи у форматі «від прикурювача до прикурювача». Такий формат дозволяє заряджати акумулятор прямо в авто, не знімаючи його: один штепсель вставляється в прикурювач машини з включеним двигуном, яка відіграє роль «польовий електростанції», другий — в прикурювач машини, де встановлений заряджається акумулятор.
— Від генератора. Моделі, розраховані на підключення до генераторів з нестабільними показниками напруги. Найбільш популярний спосіб застосування таких пристроїв — підключення безпосередньо до автомобільного генератора, звідси і назва. Однак, крім цього, може передбачатися сумісність з менш традиційними джерелами енергії — наприклад, сонячними панелями або вітрогенераторами. У будь-якому разі при такому підключенні необхідно постійно відслідковувати коливання сигналу і реагувати на них, залишаючи параметри струму на виході практично незмінними; в повній мірі на таке здатні лише автоматичні ЗП (див. «Тип»).
