Порівняння Xiaomi Beneunder Capsule Series Umbrella vs Blunt Metro 2.0

Наявність в конструкції парасольки укріплених елементів і додаткових деталей, що забезпечують захист від сильного вітру. Зазначимо, що суть такого захисту полягає не стільки в запобіганні вивертання, скільки в здатності витримувати негоду, не ламаючись. Іншими словами, більшість протиштормових парасольок цілком можуть вивернутися навиворіт, однак вони переносять цю неприємність без будь-яких наслідків і з легкістю повертаються в нормальну робочу форму. А вітру, спрямованому зовні, вони протистоять набагато краще, ніж звичайні. Тому якщо Вам часто доводиться бувати на вулиці під час зливи з сильним вітром — має сенс звернути увагу на моделі з цією функцією.

Від типу механізму залежить насамперед процедура розкладання-складання парасольки.

— Механічний. Найпростіший варіант, що передбачає розкладання і складання виключно за рахунок зусиль самого користувача — іншими словами, Вам доведеться щоразу вручну пересувати повзунок з центрального стрижня. Така схема роботи не так зручна, як автоматизовані варіанти, однак вона забезпечує простоту і надійність конструкції, та й обходиться дешевше.

— Напівавтомат. Назва цього варіанта обумовлено тим, що в ньому автоматизована лише одну дію із двох — розкриття; складати ж парасольку доводиться вже вручну. Зазвичай для розкриття досить натиснути кнопку — і спеціальна пружина призведе виріб в робоче положення. Подібні парасольки простіше і зручніше у використанні, ніж механічні — зокрема, вони відкриваються швидше, що особливо важливо при попаданні під сильний дощ; при цьому вони дешевше і надійніше повних автоматів (хоча по зручності все ж програють їм).

— Автомат. У подібних моделях автоматизовані обидва основні дії: по одному натисненню кнопки відбувається і розкладання і складання парасольки. Правда, варто відзначити, що складання найчастіше не повністю автоматизовано — зазвичай при цьому лише згортається каркас, а телескопічний стержень доводиться «дотискати» вручну. Тим не менш, це найбільш зручний варіант, що вимагає від користувача мінімуму зусиль....Зворотною стороною такого механізму є його складність, висока вартість і менша, ніж у інших, надійність.

Матеріал, з якого виготовлений каркас парасольки. Під каркасом в даному випадку мається на увазі в основному центральний стержень, однак з того ж матеріалу нерідко виконуються і спиці — якщо в характеристиках не зазначено інше (див. «Матеріал спиць»).

— Сталь. Один з найпопулярніших варіантів серед сучасних парасольок. Сталь дозволяє забезпечити високі показники міцності і пружності. Варто відзначити, що в парасольках можуть застосовуватися різні види і сорти цього матеріалу, тому фактичні характеристики того чи іншого сталевого каркаса безпосередньо пов'язані з ціновою категорією виробу. Тим не менш, сталь застосовується навіть у високоякісних моделях преміумкласу. З її «глобальних» недоліків можна відзначити хіба що досить велику вагу.

— Алюміній. Алюмінієві сплави, що застосовуються в парасольках, відчутно легші за сталь, однак менш міцні. Вони також можуть мати різні характеристики, які зазвичай безпосередньо пов'язані з ціновою категорією відповідної моделі, однак загалом цей матеріал вважається менш надійним, а тому зустрічається переважно в парасольках початкового і середнього рівня.

— Скловолокно. Матеріал на основі скла, витягнутого в тонкі нитки. Він має мало спільного зі звичайним віконним склом: вирізняється високою міцністю, не розбивається і добре гнеться без пошкоджень. Власне, гнучкість і є...одним з головних переваг скловолокна — саме цей матеріал часто використовується в протиштормових парасолях (див. вище), так як подібні спиці з легкістю переносять багаторазове вивертання навиворіт і назад.

— Склопластик. Полімерний матеріал, що поєднує описане вище скловолокно з пластиковою основою. Коштує він помітно дешевше чистого скловолокна, однак програє йому за експлуатаційними характеристиками, через що зустрічається в основному в недорогих моделях парасольок.

— Вуглепластик. Композитний матеріал, що поєднує тканина з тонких волокон вуглецю і пластикову основу. Вирізняється надзвичайною міцністю — деякі сорти перевершують навіть сталь — при цьому важить дуже небагато; з іншого боку, вартість вуглепластику досить висока. Внаслідок усього цього в парасольках даний матеріал використовується досить рідко, в основному серед виробів класу «люкс».

— Дерево. Дерево має приємний зовнішній вигляд, однак поступається по міцності металу. Тому воно використовується в основному як дизайнерський матеріал в деяких парасольках-тростинах (див. «Тип») — та й в подібних моделях з дерева зазвичай виконується тільки центральний стержень, інші деталі робляться металевими.

— Пластик. Чистий пластик слабо підходить для виготовлення каркасів до парасоль: він для цього недостатньо міцний і стійкий до навантажень. Тому даний варіант можна зустріти хіба що в самих недорогих моделях, а також у дитячих парасолях (див. «Призначення»), для яких невелика вага і відсутність гострих граней важливіше високої міцності.

Відзначимо, що деякі моделі можуть оснащуватися комбінованими каркасами: наприклад, центральний стрижень виконується зі сталі, а спиці — зі скловолокна. Це зазвичай вказується в характеристиках.

Матеріал, з якого виконані спиці парасольки. Він може відрізнятися від матеріалу каркаса (див. відповідний пункт), саме тому цей параметр і наводять окремо.

— Сталь. Один з найбільш поширених матеріалів для спиць. В сучасних парасолях можуть застосовуватися різні марки сталі, що розрізняються за ціною і якістю; зазвичай, цей момент безпосередньо залежить від цінової категорії парасольки. Однак у будь-якому разі даний матеріал досить міцний, пружний, надійний і довговічний, а коштує порівняно недорого. Головним недоліком сталі можна назвати порівняно велику вагу.

— Алюміній. У порівнянні зі сталлю, алюміній вирізняється, з одного боку, меншою вагою, з іншого — відносно низькою міцністю. Як наслідок, він зустрічається порівняно рідко, в основному в дитячих парасолях та бюджетних «дорослих» моделях.

— Скловолокно. Матеріал, в основі якого лежить волокно з тонких скляних ниток. Вирізняється досить високою міцністю і надійністю. Проте головною перевагою даного матеріалу можна назвати здатність добре гнутися без пошкоджень, що дозволяє подібним спицям нормально переносити вивертання купола навиворіт. Це особливо важливо для протиштормових парасольок (див. вище), хоча і для звичайної парасольки буде незайвим. Втім, і коштують подібні спиці дорожче тих самих сталевих.

— Склопластик. Композитний матеріал з скляного волокна, залитого пластиком. За властивостями схожий з описаним вище скловолокном, проте з одного боку, коштує дешевше, з іншого — дещо поступається йому по робочим характеристикам, включаючи ту саму гнучкість.

— Вуглепластик. Композитний матеріал з вуглецевого волокна з пластиковим наповнювачем. При невеликій вазі вуглепластик вирізняється високою міцністю, однак і коштує відповідно, через що зустрічається порівняно рідко.

Кількість спиць, передбачене у каркасі парасольки. Теоретично чим більше спиць — тим жорсткіше і надійніше каркас. Водночас фактичні властивості виробу багато в чому визначаються іншими факторами — матеріалом спиць і куполи, особливостями їх конструкції, загальним типом парасольки (див. вище) і т. ін. Тому можна сказати, що здебільшого кількість спиць є чисто довідковим параметром, не надають помітного впливу на експлуатаційні характеристики.

Діаметр купола парасольки в розкладеному стані. Чим більше діаметр купола — тим надійніше він захистить Вас від дощу і тим простіше буде помістити під парасольку ще однієї людини. З іншого боку, широкий парасолька може створити незручності в тісних умовах — наприклад, в потоці пішоходів на жвавій вулиці — а в складеному вигляді буде займати більше місця. Тому не завжди має сенс вибирати найбільш великий з доступних варіантів.

Мінімальним діаметром для «дорослого» парасольки (див. «Призначення») вважається близько 80 см. Більшість моделей знаходяться в діапазоні 90 – 110 см — це забезпечує непогану ступінь захисту при зручності переміщень. А в найбільш великих сучасних виробах діаметр купола може досягати 150 см.

Довжина парасольки в складеному стані. Для розкладеного цей параметр не вказується, оскільки не має критичного значення, а от при транспортуванні закритого парасольки саме довжина є найважливішим габаритом.

Довжина парасольок-тростин (див. «Тип») за визначенням незмінна і в розкритому, і в закритому вигляді; найчастіше вона становить 60 – 90% від діаметра куполу (див. вище). А ось складні моделі однакового діаметра можуть помітно відрізнятися по довжині, і тут вибір залежить від ситуації: з одного боку, більш компактні парасольки зручніше в перенесенні, з іншого — менш надійними і більш складні за конструкцією, а також коштують дорожче.

Матеріал купола — полога, натягнутого між спицями парасольки.

— Поліестер. Синтетичний матеріал, найбільш популярний серед сучасних парасольок. Відрізняється хорошою міцністю і щільністю, а також водовідштовхувальними властивостями (хоча в чистому вигляді все одно рано чи пізно промокає); крім того, стійкий до перепадів температур і впливу ультрафіолету. Також варто відзначити, що в куполах з поліестеру можуть застосовуватися різні добавки, які можуть помітно змінювати зовнішній вигляд і властивості тканини — наприклад, їй можна легко надати схожість з шовком або атласом, забезпечити додаткові водовідштовхувальні властивості і т. ін. Тому можна сказати, що подібні парасольки дуже різноманітні, а властивості купола багато в чому залежать від цінової категорії виробу.

— Нейлон. Синтетичний матеріал, дещо схожий з поліестером, проте дешевший — причому у всіх сенсах: коштує недорого, однак програє з низки характеристик. Зокрема, нейлон не так міцний і надійний, до того ж менш приємний на дотик, а після сушіння може «сісти». Він застосовується в основному в бюджетних моделях парасольок.

— Епонж. Бавовняна або шовкова тканина, що відрізняється оригінальною фактурою поверхні — вона нагадує губку (звідси і назва — від французького eponge). Однак, на відміну від звичайної губки, епонж практично не вбирає вологу — навпаки, він відрізняється чудовими водовідштовхувальними властивостями і швидко висихає. При цьому тканина має оригінальний зовнішній вигляд, п...риємна на дотик, а її ціна невисока, що дозволяє застосовувати цей матеріал навіть у відносно недорогих парасольках.

— Шовк. Шовк забезпечує виробу розкішний зовнішній вигляд, однак програє іншим матеріалам по міцності, а також сильно промокає. Внаслідок цього даний матеріал використовується зазвичай в парасолі від сонця (див. «Застосування»), а серед «дощових» практично не зустрічається.

— ПВХ-плівка. Відмінними рисами плівки на основі полівінілхлориду (ПВХ) є повна водостійкість, а також прозорість. Це дозволяє створювати на її основі не тільки класичні парасольки, але і т. зв. birdcage («пташина клітка») — моделі з куполом великої висоти, що прикриває не тільки голову, але і плечі.

— Жакард. Водостійка тканина, зазвичай синтетична, має т. зв. жакардове плетіння. За рахунок цього на поверхні купола видний специфічний текстурний візерунок, надає йому оригінальний зовнішній вигляд. З іншого боку, жакард досить складний у виготовленні, а тому й коштує недешево.

— Сатин. Бавовняна або шовкова тканина з додатковою водовідштовхувальним просоченням, що має сатинове переплетення. Таке переплетення дає досить щільну поверхню з характерним блиском, що надає їй приємний зовнішній вигляд. Сатин застосовується в основному в дизайнерських моделях парасольок, на куполи яких нанесені різноманітні малюнки.

— Поліамід. Поліаміди — загальна назва для ряду синтетичних волокон, зокрема, капрону і нейлону (див. вище). Відрізняються хорошими водовідштовхувальними властивостями, а от експлуатаційні характеристики (довговічність, стійкість до розтягування і т. ін.) можуть бути різними — залежно від цінової категорії парасольки.

— Гак. Характерна вигнута ручка, що дає можливість повісити парасольку на будь-яке відповідне пристосування — спинку стільця, вішалку для одягу тощо. Крім того, вона досить надійна при утриманні і забезпечує стильний зовнішній вигляд з натяком на традиційну класику. З іншого боку, гак робить весь виріб більш громіздким і незручним в транспортуванні тому він зустрічається в основному серед тростин (див. «Тип»), де основна незручність обумовлена розмірами самої парасольки і мало залежить від форми ручки. Також деякі вважають, що «гаки» найчастіше губляться, ніж моделі з іншими типами ручок; і це думка не позбавлена підстав — наприклад, велика ймовірність забути про таку парасольку, що повісили за ручку в непримітному місці.

— Пряма. Витягнута ручка циліндричної (або близької до неї) форми; в деяких моделях може бути злегка загнута — наприклад, для імітації набалдашника тростини. Дуже зручна в утриманні, але не так надійна, як гак, і менш компактна, ніж кругла.

— Кругла. До цієї категорії належать ручки, за формою близькі або до кулі, або до дуже короткого циліндру (висота якого порівнянна з діаметром). Даний варіант найбільш компактний і вважається оптимальним для складаних парасольок (див. «Тип»), створених у розрахунку на зручність перенесення. З іншого боку, за надійністю і зручністю утримання круглі ручки...програють описаним вище типам; частково це компенсується ремінцем для кріплення на руці, передбаченим у багатьох подібних моделях.

—С-подібна. Досить незвичайний тип ручки – у вигляді петлі з невеликим прорізом, що нагадує букву С. Проріз при цьому передбачається для того, щоб парасольку можна було повісити на мотузку або інше аналогічне пристосування. У будь-якому разі така форма дає дві переваги перед традиційнішими варіантами. По-перше, вона забезпечує більше варіантів хвату — можна взятися за нижню частину петлі, за бічну, між ними тощо. По-друге, вона дає змогу звільнити руки при утриманні відкритої парасольки: С-подібну ручку можна надіти на зап'ястя, а центральний стрижень – оперти на плече, в результаті кисть руки виявиться вільною. З іншого боку, рукоятки цього досить громіздкі і дорогі; саме через це вони не набули особливого поширення.