Порівняння Bosch GLM 500 Professional 0601072H00 vs Leica DISTO A6 751961

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Кратність збільшення, що забезпечується оптичним або цифровим нівеліром (див. «Тип»). Також даний параметр наводиться для окремих лазерних далекомірів – це означає, що пристрій оснащений цифровою камерою і дисплеєм для точного наведення на потрібний об'єкт.

Чим вище кратність – тим краще в об'єктиві або на екрані видно віддалені об'єкти, проте тим більш вузьким виходить поле зору. Крім того, збільшення кратності позначається в ціні, в тому числі через підвищені вимоги до якості оптики. Ця різниця особливо актуальна якраз для нівелірів, які можуть помітно відрізнятися за кратністю: більшість моделей на ринку входить в діапазон від 20х до 34 – 38х. Так що вибирати за даним параметром варто з урахуванням особливостей планованих робіт. Наприклад, для відносно невеликих відстаней, як правило, цілком вистачає приладу на 20 – 24х, для середніх — близько 28х; а пристрої зі збільшенням в 32х і більше зазвичай належать до професійних рішень, призначених для використання на великих площах і відповідних відстанях.

Що стосується лазерних далекомірів, то їм не потрібна така точність наведення, як нівелирам. Саме тому більшість таких пристроїв взагалі не має оптики; а там, де вона є, кратність збільшення дуже невелика — від 2х до 4х. однак навіть такі показники зазвичай є ознакою прогресивного пристрою з дальністю вимірювань не менше 100 м (а нерідко — 200 м і навіть більше).

Кількість точок відліку, передбачена в далекомірі (див. «Тип»).

Точкою відліку називають «умовний нуль» — точку, від якої прилад починає вимірювати відстань. Якщо в приладі заявлена всього одна точка відліку – то це, як правило, задній край корпусу. Однак таких моделей на ринку небагато, в основному це найбільш прості і недорогі далекоміри. Набагато більшою популярністю користуються пристрої, де таких точок дві – зазвичай задній і передній краї корпусу. Зустрічаються і більш прогресивні варіанти — три або навіть чотири точки відліку. У першому варіанті роль додаткового умовного нуля грає або відкидна упорна скоба, або точка кріплення на штатив; а в другому зазвичай передбачається і скоба, і гніздо для штатива.

У будь-якому разі більша кількість точок відліку дає більше можливостей при вимірюваннях, проте збільшує вартість пристрою.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).

Час, через який лазер приладу автоматично вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Цей параметр актуальний в першу чергу для лазерних далекомірів. Пов'язано це з тим, що в таких приладах лазер є одним з найбільш «ненажерливих» (в плані енергоспоживання) компонентів, притому що використовується він лише безпосередньо в процесі вимірювань. Тому поряд з автовідключенням самого приладу (див. вище), в таких пристроях може передбачатися також автовідключення лазера – в основному як «страхувальна» функція на той випадок, якщо сам користувач забуде відключити випромінювач. Час такого автовідключення зазвичай не перевищує хвилини-півтори, хоча зустрічаються і винятки.

Власний екран на корпусі.

Всі дисплеї використовуються для виведення різної додаткової інформації, що на фоні моделей без дисплеїв робить керування більше зручним та наочним; а ось конкретний функціонал та особливості екрану можуть бути різними, залежно від типу. Трапляються чорно-білі варіанти, дисплеї з підсвічуванням, кольорові і навіть сенсорні. Докладніше про кожного:

- Ч/б без підсвічування. Найбільш простий та недорогий тип дисплея: чорно-біла РК-матриця без власного підсвічування. Незважаючи на загальну простоту, такі екрани можуть мати досить великі можливості: технічно вони можуть відображати дані, пов'язані з роботою приладу (наприклад, результати вимірювань далекоміра), та іншу додаткову інформацію, у тому числі досить специфічну. По суті, єдине, для чого не підходять ч/б дисплеї – це виведення картинки із цифрової камери. Насправді ж функціонал дисплея підбирається під можливості конкретного пристрою. Що стосується відсутності підсвічування, то ця особливість ускладнює застосування в умовах слабкого освітлення, зате знижує ціну та енергоспоживання. Крім того, під сонцем або іншим яскравим освітленням на просунутих екранах з підсвічуванням зображення може «вицвітати», тоді як на найпростіших чорно-білих без підсвічування воно, навпаки, стає ще чіткішим.
...
- Ч/б з підсвічуванням. Чорно-білі екрани оснащені системами підсвічування. Зазначимо, що до цієї категорії фактично входять два різновиди дисплеїв: традиційні чорно-білі РК-матриці формату «чорне зображення на білому тлі», доповнені зовнішньою системою освітлення, а також одноколірні екрани формату «світле зображення на чорному тлі», де може світитися само зображення. Як би там не було, подібні дисплеї можна без обмежень використовувати при слабкому освітленні, проте зворотним боком цього є збільшене енергоспоживання особливо в моделях, де підсвічування працює постійно.

- Кольоровий. Функціонал кольорових дисплеїв може бути різним - від найпростіших РК-екранів, здатних відображати лише кілька основних кольорів (наприклад, виділяти іншим кольором найважливіші цифри на екрані), до повнокольорових матриць (на зразок тих, що використовуються, наприклад, у ноутбуках). Перший різновид трохи зручніший і наочніший за описані вище ч/б дисплеї, коштує трохи дорожче, проте інших відмінностей не має. Найбільш досконалі кольорові екрани, у свою чергу, можуть відображати навіть картинку з цифрової камери — і, власне, якраз і застосовуються переважно у приладах, що оснащені такими камерами.

- Сенсорний. Найбільш просунутий різновид дисплеїв. Такі екрани практично обов'язково робляться кольоровими та оснащуються підсвічуванням, а сенсорне керування дає змогу використовувати їх ще й для керування приладом (на зразок того, як це відбувається у смартфонах та планшетах). У плані керування сенсорні екрани зручніші та наочніші, ніж традиційні панелі з кнопками, перемикачами тощо; вони набагато краще підходять для роботи з великою кількістю функцій, а також дають деякі додаткові можливості, недоступні при традиційному управлінні. З іншого боку, таке обладнання обходиться недешево, а застосовувати його в порівняно простих і недорогих приладах просто не має сенсу — для таких моделей цілком вистачає й доступніших дисплеїв, аж до найпростіших чорно-білих. Тому наявність сенсорного екрана практично гарантовано є ознакою висококласного приладу з великою кількістю функцій.

Рівень на основі бульбашкової капсули (або декількох таких капсул), вбудований в корпус приладу.

Таке пристосування дає змогу контролювати положення пристрою – а саме перевіряти, чи виставлен він в горизонталь; при цьому в деяких моделях передбачаються також рівні для вертикального положення, а іноді навіть для нахилу під 45° або під іншим кутом. А ось конкретне призначення бульбашкового рівня може бути різним, залежно від типу і загального рівня приладу. Найбільш популярний варіант – попереднє, грубе встановлення лазерного нівеліра в горизонталь: первісне налаштування здійснюється вручну за допомогою рівня, а після цього задіюється вбудований механізм самовирівнювання. У простих і недорогих нівелирах побутового призначення, де не потрібна висока точність, бульбашкова камера і взагалі може бути єдиним способом встановлення в потрібне положення; а деякі з таких приладів можуть використовуватися ще й як повноцінні будівельні рівні.

Технологія, що дає можливість приладу безпосередньо зв'язуватися з іншим Bluetooth-пристроєм – наприклад, планшетом, ноутбуком або навіть ПК (з відповідним модулем або адаптером).

Як правило, на зовнішній пристрій потрібно встановити спеціальний додаток. Конкретні ж способи застосування Bluetooth можуть бути різними – залежно від типу і моделі приладу. Наприклад, в далекомірах через такий зв'язок передаються результати вимірювань; при цьому в додатку на зовнішньому пристрої можуть бути доступні вельми прогресивні можливості з обчислень — в тому числі ті, які важко або не має сенсу реалізовувати в самому приладі. Зі свого боку, в нівелирах подібне з'єднання використовується в основному для управління налаштуваннями приладу і контролю його робочих параметрів. Відзначимо також, що дальність зв'язку по Bluetooth зазвичай становить близько 10 м, а в прогресивних модулях з підтримкою спеціальних стандартів — до 100 м (хоча для повної гарантії варто все ж виходити з першої цифри).