Порівняння Meizu M5 Note 32 ГБ / 3 ГБ vs Meizu M3e 32 ГБ / 3 ГБ

Під терміном «операційна система» в даному разі маються на увазі всі види прошивок — як повноцінні ОС на зразок iOS і Android, що застосовуються в смартфонах, так і програмні оболонки звичайних телефонів (не смартфонів). Головною відмінністю між цими двома категоріями є те, що повноцінна ОС першопочатково має більш широкий функціонал, а також дає змогу встановлювати і видаляти різні додатки — починаючи від ігор і клієнтів соціальних мереж і закінчуючи спеціалізованими інструментами на зразок фото- і відеоредакторів.

Серед сучасних смартфонів найбільшого поширення отримали дві ОС — Android і iOS. Ось докладніший опис кожної з них:

— Android. Безкоштовно ОС з відкритим вихідним кодом від Google. Використовується практично всіма сучасними виробниками, крім Apple; представлена на ринку в безлічі версій — зокрема, на сьогодні актуальні 10 Q, 10 Go Edition, 11 R, 11 Go Edition, Android 12, Android 12 Go Edition, Android 13, Android 13 Go Edition, Android 14. Варто врахувати, що на момент виходу пристрою могла бути встановлена одна версія ОС, а на момент продажу в...она могла оновитись до сучаснішої. Функціонально дана ОС примітна насамперед повноцінною багатозадачністю і великим набором доступних додатків — за обома цими моментами вона перевершує iOS; з іншого боку, в цілому якість Android-додатків трохи нижче через невисокі вимоги до них. Від початку Android має тісну інтеграцію з сервісами Google — магазином додатків і контенту Google Play, поштою Gmail, хмарним сховищем Google Диск тощо; однак можливі і винятки з цього правила. Відзначимо, що останні версії цієї ОС можна зустріти на ринку як в оригінальному вигляді, так і в одній з двох специфічних редакцій:

• - Go Edition. Модифікація Android, призначена для недорогих смартфонів зі «слабкою» апаратною частиною. І сама ОС, і стандартні додатки (Assistant, Gmail тощо) у цій редакції перероблені таким чином, щоб забезпечити надійну роботу навіть при невисокій обчислювальній потужності. При цьому розробники постаралися максимально зберегти функціонал повноцінного Android — тим не менш, деякі специфічні функції в Go Edition все ж виявилися недоступні (наприклад, стандартні карти не підтримують покрокову навігацію).
• - HMS. Редакція Android, що застосовується в смартфонах від Huawei. Через санкції США по відношенню до Китаю ця компанія не може повноцінно співпрацювати з Google — зокрема, використовувати сервіси Google (Google Mobile Services — GMS) у своїх Android-смарфонах. В якості заміни і були впроваджені HMS — Huawei Mobile Services. Ці сервіси включають ідентифікатор користувача Huawei ID, магазин додатків AppGallery, фірмові еквіваленти основних послуг від Google (асистент, браузер, хмарне сховище, музика/відео тощо), а також інструментарій для розробників додатків.

Що стосується окремих версій Android, то ось основні особливості актуальних у наш час варіантів:

• - Android 10. Версія, випущена у вересні 2019 року. У цій версії був представлений розширений набір повноекранних жестів (з можливістю оптимізації в окремих програмах, зокрема, відключення жестів на певних областях екрану, щоб уникнути конфліктів), «темний» режим екрану на рівні системи, ряд важливих оновлення безпеки (включаючи окремий стандарт шифрування для слабких пристроїв, що не підтримують формат AES на апаратному рівні), повноцінна підтримка 5G-звязку і поліпшені можливості по роботі з доповненою реальністю. Крім того, було впроваджено ряд рішень для оптимізації роботи на складаних смартфонах з гнучким екраном.
• - Android 11. Чергове масштабне оновлення, що вийшло восени 2020 року. Основні оновлення торкнулися повідомлень і сповіщень. Так, у сповіщеннях було створено окремий розділ «Розмови» для повідомлень, також з'явилася можливість відображення різного листування у вигляді «бульбашки» поверх будь-якого запущеного додатка (функція Bubbles). Був розширений функціонал режиму «Не турбувати» — тепер в нього можна додати винятки для окремих листувань. Інші важливі нововведення включають системний інструмент для запису відео з екрану, єдиний центр управління компонентами «розумного будинку», швидке перемикання між відтворюючими пристроями (динамік, бездротові навушники, Smart TV тощо), вбудовану підтримку Android Auto, а також розширені можливості з управління доступом окремих додатків до тих чи інших даних.
• - Android 12. Популярна операційна система, випущена у 2021 році. Кардинальним переробкам у 12-й версії ОС Android піддали дизайн. Новоспечена концепція Material You ґрунтується на стриманих кольорових палітрах та мінімалістичних двовимірних об'єктах з розвиненою анімацією. Системна тема надалі підлаштовується під колірну гаму шпалер на робочому столі (функція Monet), а замість круглих значків налаштувань в панелі повідомлень відтепер застосовуються прямокутні плашки із закругленими краями. Дизайнери також переробили систему анімацій під час перегортання робочих столів, підключення зарядки тощо. У смартфонах під управлінням ОС Android 12 замість точної геолокації можна вибирати приблизну інформацію про місцезнаходження, а в шторці повідомлень з'явилися іконки, які сигналізують про увімкнення камери або мікрофона під час використання тих чи інших програм. Опція Privacy Dashboard розкриває відомості про те, які програми отримували доступ до камери та мікрофону. Чип NFC на борту мобільних пристроїв може відігравати роль віртуального ключа для автомобіля (Car Key). Ще одна новація в системі – виклик Google Assistant за довгим натисканням на кнопку вмикання смартфона.
• -Android 13. Популярна операційна система для мобільних пристроїв, 13-та версія якої була випущена у 2022 році. Кардинальних нововведень в Android 13 реалізовано не було, проте ОС привнесла низку корисних функцій та змін. Зокрема, концепція оформлення робочого простору Material You надалі може вибирати основні кольори зі встановлених шпалер або тем і застосовувати їх для відображення іконок по всій системі. На новий якісний рівень вийшла конфіденційність даних – в Android 13 можна налаштовувати окремі дозволи і вибирати конкретні зображення з Галереї, до яких надається доступ додатку. Для кожної програми користувач може вибирати стандартну мову інтерфейсу. Також система стала більш енергоефективною, поліпшення в ній зазнали буфер обміну даними та сканер штрих-кодів.
• -Android 13 Go. Полегшена версія операційної системи Android 13 призначена для встановлення на малопотужні смартфони. Відмінною рисою ОС є наявність спеціального алгоритму, що оптимізує обчислювальні потужності смартфона. Також у системі відсутні деякі вимогливі для «заліза» функції. В Android 13 Go з'явилася дизайнерська концепція оформлення інтерфейсу Material You, що дає змогу адаптувати колірну гаму меню відповідно до встановлених шпалер. У повній системі Android 13 версія Go запозичила функцію видачі додаткам дозволу на відправлення повідомлень і можливість змінити мову для конкретних програм.
• - Android 14. Операційна система для мобільних пристроїв, реліз якої відбувся 2023 року. Системних змін у 14-й версії ОС Android, відверто кажучи, небагато, а основний наголос у ній поставлений на гнучку кастомізацію інтерфейсу. З нововведень важливо згадати функцію показу сповіщень за допомогою спалаху або дисплея: для кожної програми надалі можна задати патерн миготіння ліхтарика, а у випадку з екраном – вибрати палітру кольорів сповіщень. Також в операційній системі реалізували корисну можливість регулювання захвату скріншотів, додали віджет для відображення заряду акумулятора та переліку активних підключень, впровадили опцію клонування додатків системним способом. Системні шрифти в ОС можна збільшувати до 200 % від стандартного розміру, при цьому масштабування реалізоване нелінійно — насамперед воно задіяне для дрібного тексту. З іншого відзначаються покращена енергоефективність системи та косметичні зміни в інтерфейсі на кшталт більшої кількості заокруглених елементів.

— iOS. Власна операційна система компанії Apple, застосовувана тільки в гаджетах цього виробника. Основними перевагами iOS перед Android є перш за все ретельна оптимізація під конкретні апарати (що дає змогу досягати гарної продуктивності при відносно скромних об'ємах оперативної пам'яті), загальна зручність і безпека користування, а також висока якість додатків. Крім того, оновлення iOS виходять регулярно і доступні для всіх пристроїв (за винятком відверто застарілих, які вже «не витягують» нові версії системи). З іншого боку, дана ОС не підтримує багатозадачність і є максимально закритою для користувача: зокрема, додатки можна встановлювати тільки з фірмового магазину, доступу до файлової системи немає, карти пам'яті не підтримуються в принципі.

— Harmony OS. Універсальна операційна система від Huawei, також відома під назвою Hongmeng. Забезпечує роботу широкого переліку пристроїв: техніки з екосистеми «розумного» дому, смартгодинників, смартфонів і планшетів. Harmony OS є своєрідною надбудовою поверх Android без сервісів Google. Магазин додатків для пристроїв під управлінням Harmony OS називається AppGallery.

– Flyme OS. Модифікований варіант операційної системи Android, що використовується як програмна оболонка для смартфонів Meizu. За стабільність роботи ОС відповідає OneMind. Меню програм у Flyme OS відсутнє, а всі іконки програм розподіляються по робочих столах. Відмінними рисами оболонки можна назвати прогресивні інструменти для роботи з файлами, голосовий помічник Aicy, гнучке регулювання вібросигналу mEngine, опції батьківського контролю Family Guardian, структуровану галерею із зручним візуальним редактором.

— Пропрієтарна. Під цим терміном найчастіше мається на увазі базова прошивка, встановлена у звичайний телефон (не смартфон), як правило — кнопковий. Такі прошивки мають скромніший набір встановлених програм, ніж повноцінні ОС; розширити цей набір в кращому разі можна за рахунок універсальних мобільних додатків на базі Java, а нерідко додаткові програми взагалі не підтримуються. Втім, це не можна назвати недоліком — з урахуванням специфіки застосування традиційних телефонів.

Зазначимо, що у продажу можна зустріти апарати і з іншими ОС, крім описаних вище. Однак у більшості своїй це або застарілі моделі, або пристрої з рідкісними і малопоширеними видами прошивок.

Найбільшою популярністю нині користуються чипи від Qualcomm і MediaTek, трохи рідше зустрічаються процесори від Unisoc. У Qualcomm можна виділити по кілька процесорів кожної серії, а саме Snapdragon 765G, Snapdragon 778G, Snapdragon 7 Gen 1, Snapdragon 7+ Gen 2, Snapdragon 7 Gen 3, Snapdragon 865, Snapdragon 870, Snapdragon 888, Snapdragon 8 Gen 1, Snapdragon 8+ Gen 1, Snapdragon 8 Gen 2, Snapdragon 8 Gen 3. А у Mediatek це бюджетна серія MediaTek Helio P і лінійка просунутих чіпсетів MediaTek Dimensity (Dimensity 1200, Dimensity 1000, Dimensity 8000, Dimensity 9000).

Знаючи назву моделі процесора (CPU), встановленого у смартфоні, можна знайти докладні дані щодо конкретного CPU та оцінити його рівень т...а загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від кількості ядер та тактової частоти, а й від специфічних нюансів конструкції.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм при проходженні тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark являє собою комплексний тест, розроблений спеціально для мобільних пристроїв, насамперед смартфонів і планшетів. При перевірці він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки і систем вводу-виводу, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим краще результат — тим більше кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали вище 750К балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: один і той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5 – 7 %. Ці відхилення залежать від безліч факторів, що не пов'язані безпосередньо з системою — починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря при тестуванні. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому випадку, якщо різниця в показниках виходить за межі згаданої похибки.

Роздільна здатність і максимальна частота кадрів, забезпечувані основною камерою телефону при відеозапису у форматі Full HD (1080p) з нормальною швидкістю, без використання сповільненої зйомки (якщо вона є).

Стандартною роздільною здатністю для даного формату є 1920х1080; є й інші варіанти роздільних здатностей, проте в мобільних телефонах вони практично не зустрічаються. Зазначимо, що це може бути як максимальна роздільна здатність зйомки, так і один із порівняно простих варіантів на додаток до більш прогресивних стандартів (таких як UltraHD 4K). При цьому Full HD вважається більш ніж пристойною роздільною здатністю за сучасними мірками, і водночас вона може підтримуватися навіть досить простими і недорогими смартфонами.

Що стосується частоти кадрів, то при звичайній зйомці в Full HD фактично зустрічаються два значення — Full HD 30 к/с і Full HD 60 к/с. Більш висока частота кадрів дозволяє досягти дуже плавного відображення динамічних сцен — навіть об'єкти, що швидко рухаються в кадрі, видно максимально чітко, майже без змазування. Втім, невисока швидкість зйомки теж має свої переваги — вона дозволяє зменшити обсяги матеріалів, що знімаються. Тому в смартфонах з підтримкою 60 к/с може передбачатися можливість знизити частоту кадрів до 30 к/с. А ось швидкості вище 60 к/с застосовуються вже для зйомки сповільненого відео (slow-mo); докладніше про це див. «Швидкісна зйомка (slow-mo)».

Види комунікацій, підтримувані апаратом крім мобільних мереж.

Даний список включає два види характеристик. Перший — це безпосередньо технології зв'язку: Wi-Fi (включаючи прогресивні стандарти Wi-Fi 5 (802.11ac), Wi-Fi 6 (802.11ax), Wi-Fi 6E (802.11ax), Wi-Fi 7 (802.11be)), Bluetooth (зокрема нове покоління Bluetooth v 5 у вигляді версії 5.0, 5.1, 5.2, 5.3 та 5.4), NFC, супутниковий зв'язок. Другий різновид – додаткові функції, які реалізуються через той чи інший стандарт зв'язку: це насамперед підтримка aptX (в тому числі aptX HD і aptX Adaptive) і aptX Lossless), мультимедійна технологія DLNA і навіть вбудована рація. Ось докладніший опис кожної з цих характеристик:

— Wi-Fi 4 (802.11 n). Першопочатково Wi-Fi — технологія бездротового зв'язку, яка в сучасних телефонах може застосовуватися як для виходу...в Інтернет через бездротові точки доступу, так і для прямого зв'язку з іншими пристроями (зокрема, фотокамерами і дронами). Wi-Fi є обов'язковим для смартфонів, а ось в традиційних телефонах зустрічається вкрай рідко. Конкретно ж Wi-Fi 4 (802.11 n) забезпечує швидкість передачі даних до 600 Мбіт/с і використовує відразу два частотні діапазони — 2,4 ГГц і 5 ГГц, завдяки чому сумісний і з більш ранніми стандартами 802.11 b/g, і з більш новим Wi-Fi 5 (див. нижче). Wi-Fi 4 за сучасними мірками вважається порівняно скромним стандартом, однак для більшості задач його все одно цілком достатньо.

— Wi-Fi 5 (802.11 ac). Стандарт Wi-Fi (див. вище), який є спадкоємцем Wi-Fi 4. В теорії підтримує швидкості до 6,77 Гбіт/с, а також використовує діапазон 5 ГГц — він менш завантажений сторонніми сигналами і більш стійкий до перешкод, ніж традиційний 2,4 ГГц. В цілях сумісності в смартфоні з модулем Wi-Fi 5 може передбачатися підтримка і більш ранніх стандартів, однак цей момент не завадить уточнити окремо.

— WiGig (802.11 ad). Подальший, після Wi-Fi 5, розвиток стандартів Wi-Fi, що характеризується, насамперед, використанням діапазону 60 ГГц. За максимальною швидкістю фактично не відрізняється від Wi-Fi 5, однак вища частота збільшує пропускну здатність каналу, завдяки чому при одночасному зв'язку декількох гаджетів з одним загальним пристроєм (наприклад, роутером) швидкість зв'язку падає не так сильно, як у попередніх стандартах. З іншого боку, сигнал 802.11 ad майже не здатний проходити крізь стіни; виробники використовують різні хитрощі для компенсації цього недоліку, однак найкраща якість зв'язку все одно досягається лише при прямій видимості. Обладнання під стандарт WiGig поки що випускається порівняно мало, а з більш ранніми версіями Wi-Fi він не сумісний; тому в смартфонах зазвичай передбачається підтримка і інших стандартів.

— Wi-Fi 6 (802.11 ax). Стандарт, розроблений як безпосередній розвиток і удосконалення Wi-Fi 5. Використовує діапазони від 1 до 7 ГГц — тобто здатний працювати і на стандартних частотах 2,4 ГГц і 5 ГГц (зокрема з обладнанням попередніх стандартів), і в інших смугах частот. Максимальна швидкість передачі даних збільшилася до 10 Гбіт/с, проте основною перевагою Wi-Fi 6 стало навіть не це, а подальша оптимізація одночасної роботи декількох пристроїв на одному каналі (поліпшення технічних рішень, застосованих в Wi-Fi 5 і WiGig). Завдяки цьому Wi-Fi 6 дає найменше з сучасних стандартів падіння швидкості при завантаженому каналі.

– Wi-Fi 6E (802.11ax). Стандарт Wi-Fi 6E має технічну назву 802.11ax. Але на відміну від базового Wi-Fi 6 (докладніше див. відповідний пункт), який називається аналогічним чином, у ньому передбачається робота в незавантаженому діапазоні 6 ГГц. Загалом стандарт використовує 14 різних діапазонів частот, пропонуючи високу пропускну здатність в найбільш людних місцях з безліччю активних підключень. І він зворотно сумісний із попередніми версіями.

– Wi-Fi 7 (802.11be). Технологія, як і попередня Wi-Fi 6E, здатна працювати у трьох частотних діапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц. При цьому максимальну ширину смуги пропускання в Wi-Fi 7 наростили зі 160 МГц до 320 МГц – чим ширший канал, тим більше даних він може передати. У стандарті IEEE 802.11be використовується модуляція 4096-QAM, що дає змогу вміщувати більше символів в одиниці передачі даних. З Wi-Fi 7 можна вичавити максимальну теоретичну швидкість обміну інформацією до 46 Гбіт/с. У контексті застосування бездротового підключення для стрімінгу та відеоігор дуже цікавою є впроваджена розробка MLO (Multi-Link Operation). З її допомогою можна агрегувати кілька каналів у різних діапазонах, що суттєво зменшує затримки при передачі даних, забезпечує низький та стабільний пінг. А мінімізувати затримки зв'язку за умови великої кількості підключених клієнтських пристроїв покликана технологія Multi-RU (Multiple Resource Unit).

— Bluetooth. Технологія прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. У мобільних телефонах використовується переважно для підключення навушників, гарнітур і наручних гаджетів на зразок фітнес-браслетів, проте можливі й інші способи застосування — режим пульта ДУ, пряма передача файлів тощо. В сучасних мобільниках можуть зустрічатися різні версії Bluetooth, ось їх особливості:

• Bluetooth v 4.0. Принципове оновлення (після версії 3.0), що представило ще один формат передачі даних — Bluetooth з низьким енергоспоживанням (LE). Цей протокол розроблений в основному для мініатюрних пристроїв, що передають невеликі об'єми інформації, таких як фітнес-браслети і медичні датчики. Bluetooth LE дає можливість значно економити енергію при подібному зв'язку.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Одним з ключових удосконалень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв'язку 4G LTE — щоб Bluetooth і LTE не створювали перешкод один одному. Крім того, у цій версії з'явилася можливість одночасного використання Bluetooth-пристрою в декількох ролях — наприклад, для дистанційного управління зовнішнім пристроєм з одночасною трансляцією музики на навушники.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth. Принципових оновлень не представив, проте отримав ряд поліпшень, які стосуються надійності і захисту від перешкод, а також покращену сумісність з «Інтернетом речей» (Internet Of Things)
• Bluetooth v 5.0. Версія, представлена в 2016 році. Ключовими нововведеннями стало подальше розширення можливостей, пов'язаних з «Інтернетом речей». Зокрема, в протоколі Bluetooth Low Energy (див. вище) з'явилася можливість збільшувати швидкість передачі даних вдвічі (до 2 Мбіт/с) ціною зменшення дальності, а також збільшувати дальність вчетверо ціною зменшення швидкості; крім того, був введений ряд поліпшень, які стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, у цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра, що може стати в нагоді, наприклад, при пошуку бездротових навушників.
• Bluetooth v5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями в даній версії став ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був узвичаєний на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером і пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте ряд якісних поліпшень в ньому очевидні.
• Bluetooth v 5.4. У версії протоколу 5.4, який представили на початку 2023 року, збільшили радіус дії та швидкість обміну даними, що добре підходить для використання у додатках, що потребують зв'язку на великих відстанях (наприклад, системах «розумного дому»). Також у Bluetooth v 5.4 удосконалили енергозберігаючий режим BLE. Ця версія протоколу використовує нові функції безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, має підвищену надійність з'єднання за рахунок вибору найкращого каналу для зв'язку та запобігає втратам з'єднань через перешкоди.

— Підтримка aptX. Технологія aptX була розроблена для поліпшення якості звуку, що передається по Bluetooth. При передачі звуку в звичайному форматі, без aptX, сигнал досить сильно стискається, що позначається на якості звучання; це не критично при розмові по телефону, проте може помітно зіпсувати враження від прослуховування музики. Зі свого боку, aptX дає змогу передавати звук практично без стиснення і досягати якості звучання, порівнянної з дротовим підключенням. Такі можливості особливо оцінять меломани, які віддають перевагу Bluetooth-навушникам або бездротовій акустиці. Звичайно, для використання aptX його повинні підтримувати і смартфон, і зовнішній аудіопристрій.

— Підтримка aptX HD. aptX HD являє собою подальший розвиток і поліпшення оригінальної технології aptX, що дає змогу передавати звук у ще більш високій якості — Hi-Res (24-bit/48kHz). За заявою творців, цей стандарт дає можливість досягти якості сигналу, що перевершує AudioCD, та чистоти звуку, порівнянної з дротовим зв'язком. Останнє нерідко піддається сумніву, однак можна стверджувати, що загалом aptX HD забезпечує дуже високу якість звуку. З іншого боку, всі переваги цієї технології стають помітні тільки на Hi-Res аудіо з якістю 24-bit/48kHz або вище; у іншому разі якість обмежується не стільки особливостями з'єднання, скільки властивостями вихідних файлів.

— Підтримка aptX LL. Модифікація технології aptX, розрахована на максимальне зниження затримок при передачі сигналу. Кодування і декодування сигналу при передачі звуку через Bluetooth з aptX неминуче займає деякий час; це не критично при прослуховуванні музики, однак у відео або іграх може виникнути значна розсинхронізація між зображенням і звуком. Технологія aptX LL позбавлена цього недоліку; вона теж дає затримку, однак це запізнення виходить настільки малим, що людина його не помічає.

— Підтримка aptX Adaptive. Подальший розвиток aptX; фактично об'єднує в собі можливості aptX HD і aptX Low Latency, проте не обмежується цим. Однією з головних особливостей даного стандарту є так званий адаптивний бітрейт: кодек автоматично регулює фактичну швидкість передачі даних, виходячи з особливостей трансльованого контенту (музика, ігрове аудіо, голосовий зв'язок тощо) і завантаженості використовуваних частот. Це, зокрема, сприяє зниженню енергоспоживання і підвищенню надійності зв'язку; а спеціальні алгоритми дають змогу транслювати звук, за якістю порівнянний з aptX HD (24 біт/48 кГц), використовуючи в рази меншу кількість даних, що передаються. А мінімальна затримка передачі даних (на рівні aptX LL) робить цей кодек таким, відмінно підходить в тому числі для ігор і фільмів.

– Підтримка aptX Lossless. Наступна гілка розвитку технології aptX, що дозволяє передавати звук CD-якості бездротовою мережею Bluetooth без втрат і використання компресії. При цьому трансляція звуку з параметрами дискретизації 16 біт / 44.1 кГц здійснюється з бітрейтом порядку 1.4 Мбіт / с - це приблизно втричі швидше, ніж в редакції aptX Adaptive. Підтримку aptX Lossless почали впроваджувати з кінця 2021 року в рамках ініціативи Snapdragon Sound від Qualcomm, яка доступна на смартфонах, навушниках та колонках із процесором Snapdragon 8 Gen 1 та новішою.

— NFC-чип. NFC — технологія бездротового зв'язку на надмалих відстанях, до 10 см. Один з найпопулярніших варіантів застосування даної технології в смартфонах — безконтактні платежі, коли апарат фактично відіграє роль кредитної карти: досить піднести пристрій до терміналу з підтримкою безконтактної технології на зразок PayPass або PayWave. Інший поширений спосіб використання NFC — автоматичне з'єднання з іншими NFC-сумісними пристроями по Wi-Fi або Bluetooth: піднесені один до одного гаджети автоматично налаштовують з'єднання, і користувачеві залишається тільки підтвердити його. Технічно можливі й інші варіанти: розпізнавання смарт-карт і RFID-міток, застосування апарата в ролі проїзного, карти доступу тощо. Однак такі формати використання зустрічаються помітно рідше.

— Підтримка DLNA. DLNA (Digital Living Network Alliance) — технологія, що дає змогу об'єднати різні домашні пристрої (починаючи від комп'ютерів і закінчуючи побутовою технікою) в єдину мережу для обміну контентом і управління. При підключенні апарата з підтримкою цієї технології до загальної мережі користувач може, наприклад, транслювати з нього відео на екран телевізора, управляти функціями аудіо- або відеопрогравача (простіше кажучи, використовувати в ролі пульта ДУ) і навіть отримувати на телефон повідомлення від побутової техніки (наприклад, мікрохвильової печі). У мобільних телефонах підключення DLNA зазвичай реалізується за допомогою технології Wi-Fi.

— ІЧ-порт. Інфрачервоний порт має вигляд невеликого «вічка», зазвичай, на верхньому торці телефону. Таке оснащення дає можливість перетворити телефон у пульт ДУ для управління різною технікою — досить встановити відповідний додаток. При цьому зазначимо, що серед таких додатків можна знайти варіант практично під будь-який пристрій — починаючи з телевізорів і закінчуючи кондиціонерами, витяжками тощо. Відповідно, «пульт-смартфон» виходить досить універсальним.

— Рація. Вбудований модуль радіозв'язку, що дає можливість використовувати телефон в якості рації – для спілкування на відносно невеликих відстанях без використання SIM-карт. Зрозуміло, для такого спілкування буде потрібна інша рація (або телефон з цією функцією). Конкретні частоти, підтримувані вбудованим радіомодулем, варто уточнювати окремо; тим не менш, всі телефони з цією особливістю працюють в одному або декількох стандартних діапазонах. На практиці це означає, що вони здатні зв'язуватися не тільки з аналогічними телефонами, але і з класичними цивільними раціями – за умови збігу за підтримуваними діапазонами. Дальність зв'язку, як правило, досить невелика; проте, вбудована рація може виявитися досить корисною в тих ситуаціях, коли звичайний мобільний зв'язок малоефективний або недоступний. Характерні приклади таких ситуацій – перебування «далеко від цивілізації», в зоні слабкого покриття, або поїздка за кордон, де роумінг обходиться недешево.

– Супутниковий зв'язок. Функція супутникового зв'язку призначається для надсилання екстрених сповіщень рятувальним службам у надзвичайних ситуаціях. Смартфони з можливістю підключення до супутникових частот можуть спілкуватися зі службами екстреної допомоги в тих зонах, де немає покриття мобільних мереж. Для найкращого прийому сигналу від супутників користувачеві бажано перебувати на відкритому просторі. На етапі становлення функції можна передавати лише готові звернення. У перспективі планується підтримка повноцінного обміну повідомленнями через супутниковий зв'язок, однак за них стягуватиметься окрема плата.

Додаткові функції і можливості апарата.

У сучасних мобільних телефонах (особливо смартфонах) може передбачатися дуже велика додаткова функціональність. Це можуть бути як уже звичні можливості, багато з яких безпосередньо пов'язані з оригінальним призначенням апарата, так і досить нові та/або незвичайні функції. До першої категорії можна віднести кнопку екстреного виклику (часто зустрічається на телефонах для літніх людей), шумозаглушення, FM-приймач, індикатор повідомлень, найпростіший ліхтарик і датчик освітлення. Друга категорія включає сканер обличчя та відбитка пальця (останній може розташовуватися на задній кришці, збоку, спереду і навіть прямо в екрані), гіроскоп, прогресивний повноцінний ліхтарик, стереозвук, об'ємний 3D-звук, Hi-Res Audio, підтримку доповненої реальності і...навіть таку екзотику, як барометр. Ось більше докладний опис кожного з цих варіантів:

— Сканер обличчя (FaceID). Особлива технологія розпізнавання обличчя користувача — не просто за рахунок фотографування, а за рахунок побудови тривимірної моделі обличчя на основі даних зі спеціального модуля на передній панелі. Ця технологія постійно вдосконалюється, в наш час вона здатна враховувати зміну зачіски і рослинності на обличчі, наявність окулярів, макіяжу тощо. Водночас слабкими місцями поки залишається розпізнавання близнюків і дитячих обличч (на них менше індивідуальних особливостей, ніж у дорослих). Основне застосування сканера обличчя — аутентифікація при розблокуванні смартфона, вході в додатки, проведенні платежів тощо. Водночас можливі й інші, більше оригінальні варіанти використання. Наприклад, в деяких додатках сканер обличчя зчитує міміку користувача, а потім цю міміку повторює пичка на екрані телефону.

— Сканер відбитка пальця. Пристосування для зчитування відбитку пальця. Використовується переважно для авторизації користувача — наприклад, при розблокуванні апарата, при вході в певні додатки або акаунти, при підтвердженні платежів тощо. Що стосується різних варіантів розташування, то найбільшою популярністю в наш час користуються сканери в задній кришці апарата, — до такого датчика можна доторкнутися вказівним пальцем, не випускаючи смартфон з рук і практично не змінюючи хвату. Аналогічним чином працює і сканер на боковому торці, проте найчастіше для спрацьовування потрібно провести по ньому пальцем, а не просто доторкнутися. Такій формат роботи передбачається як для уникнення помилкових спрацьовувань при звичайному утриманні (зазвичай сканер знаходиться якраз під великим пальцем правої руки), так і через невелику площу датчика, що не дає змогу зчитати досить великий фрагмент відбитка без руху пальця. Зі свого боку, датчики на передній панелі деякий час тому були досить популярні, зокрема, завдяки Apple, яка першою щільно впровадила розпізнавання відбитків у свої гаджети; «яблучні» смартфони дотепер традиційно використовують саме переднє розташування сканера. Однак подібне розташування неминуче збільшує розміри нижньої рамки, тому все більшу популярність у наш час набуває інший варіант — сканери, що встановлені прямо в екрані (точніше, під матрицю екрану) і не займають зайвого місця на передній панелі.

— Google AR Core. Підтримка смартфоном технології доповненої реальності (augmented reality, AR) Google AR Core. Ця технологія застосовується для роботи з AR в смартфонах на Android. Детальніше про доповнену реальність і спеціальні технології див. нижче.

— Apple AR Kit. Підтримка смартфоном технології доповненої реальності (augmented reality, AR) Apple AR Kit. Ця технологія застосовується для роботи з AR в смартфонах від Apple, що працюють на iOS. Детальніше про доповнену реальність і спеціальні технології див. нижче.

— Підтримка спеціальних технологій доповненої реальності. Загальна ідея доповненої реальності (AR) полягає в тому, щоб додати до зображення реального світу, видимого на екрані апарата, певні додаткові елементи, які «вбудовані» в реальний світ і виглядають як його частина. Один з найвідоміших прикладів AR — гра Pokemon Go, де гравець з допомогою камери повинен був шукати віртуальних покемонів на реальній місцевості. Інші варіанти застосування функції — навігація (відображення «дороговказної лінії» прямо на екрані смартфона поверх зображення з камери), дизайн інтер'єрів (можливість віртуально вписати той чи інший предмет в існуючу обстановку), ремонт машин (підсвічування ключових деталей, «рентгенівський зір») тощо. Однак у даному випадку мова йде не просто про можливості роботи з AR-додатками, а саме про підтримку спеціальних технологій доповненої реальності — зазвичай Google AR Core або Apple AR Kit. Особливості цих технологій у тому, що вони розширюють можливості, доступні як для користувачів, так і для розробників ПЗ. Так, користувачі отримують більше обширний набір AR-додатків, з більше прогресивним функціоналом; а розробниками таких додатки можуть бути не тільки великі компанії, але і практично всі бажаючі, в тому числі окремі фахівці.

— Стереозвук. Можливість відтворювати повноцінний стереозвук через власні динаміки телефону, без зовнішніх аудіопристроїв. Для цієї задачі динаміків повинно бути як мінімум два. Це ускладнює конструкцію і підвищує її вартість, зате позитивно позначається на якості звучання: звук виходить більш виразним і деталізованим, ніж при використанні одного динаміка, він має ефект об'ємності, а також більш високу гучність.

– Об'ємний 3D-звук. Механіка просторового об'ємного звучання з локалізацією джерел звуку в тривимірному просторі дозволяє глибоко поринути в атмосферу фільмів, насолодитися прослуховуванням аудіотреків або повністю зануритися в мобільний геймплей. Алгоритми реалізації 3D-звуку в смартфонах відрізняються щодо програмної та апаратної підтримки, проте всі вони націлені на досягнення ефекту реалістичності звукової сцени. Зазначимо, що під підтримкою об'ємного 3D-звучання можуть матися на увазі як загальнопоширені технології на кшталт Dolby Atmos або DTS:X Ultra, так і фірмові рішення від окремих аудіобрендів, що доклали руку до звукової підсистеми мобільного пристрою (AKG, JBL, Harman, Huawei/Honor Histen тощо).

– Hi-Res Audio. Підтримка мобільним пристроєм звуку високої роздільної здатності Hi-Res Audio – цифрового сигналу з параметрами від 96 кГц/24 біт. Аудіотреки у такому форматі звучать максимально близько до оригінальних задумів авторів композицій. Як результат забезпечується звучання, максимально наближене до записуваного в студії.

— FM-приймач. Вбудований модуль для прийому радіостанцій, що ведуть мовлення в FM-діапазоні. У деяких апаратах підтримуються і інші діапазони, проте найбільшою популярністю в наш час користуються саме FM (завдяки можливості передавати стереозвук), саме в ньому зазвичай ведуть мовлення музичні радіостанції. Зазначимо, що деяким апаратам для впевненого прийому може знадобитися підключення дротових навушників — їх кабель відіграє роль зовнішньої антени.

– Індикатор повідомлень. Фізично окремий світловий маячок, що пульсує або безперервно горить у відповідь на вхідні сповіщення про пропущені виклики та отримані повідомлення (зокрема з месенджерів та клієнтів соцмереж). Також лампочка-індикатор зазвичай сигналізує про низький залишок рівня заряду акумуляторної батареї смартфона і світиться під час процедури дозаправки акумулятора. Реалізація індикатора сповіщень може бути різною: в одних телефонів він однобарвний, в інших – має кольорові кодування сигналів, що гнучко регулюються під ті чи інші події через меню налаштувань. Світловий маячок дає можливість візуально оцінити наявність вхідних повідомлень без необхідності вмикати екран смартфона.

— Кнопка екстреного виклику. Окрема кнопка, призначена для використання в критичних ситуаціях. Конкретний функціонал кнопки може бути різним, залежно від моделі: відправлення «тривожних» SMS на обрані номери, автоматичний прийом дзвінків з цих номерів чи виклик на них по черзі, ввімкнення сирени тощо. В будь-якому випадку «екстрена» кнопка зазвичай робиться добре помітною, а її наявність особливо корисна, якщо телефон використовується літньою людиною (власне, в спеціалізованих апаратах, призначених для людей у віці, дана функція є практично обов'язковою).

— Шумозаглушення. Електронний фільтр, що очищує голос користувача від сторонніх шумів (звуків вулиці, гудіння вітру в решітці мікрофона тощо). Таким чином, співрозмовник на іншому кінці лінії чує тільки голос, практично без зайвих звуків. Зрозуміло, жодна система шумозаглушення не є ідеальною; однак здебільшого ця функція помітно покращує якість речі, переданої телефоном співрозмовнику.

— Гіроскоп. Пристрій, що відстежує повороти мобільного телефону в просторі. Сучасні гіроскопи, як правило, працюють по всім трьом осям і здатні розпізнавати і кут, і швидкість повороту; крім того, ця функція практично обов'язково означає наявність акселерометра, який дає змогу (крім іншого) визначати струси і різкі зміщення корпуса. Це забезпечує розширені можливості управління — зокрема, без гіроскопів не обійтися при роботі з доповненою реальністю (див. вище) або при використанні VR-окулярів, у які встановлюється смартфон.

— Ліхтарик. Можливість застосування телефону в ролі ліхтарика. Підкреслимо, що в даному випадку мова звичайно йде про найпростішу версію ліхтарика — коли цю функцію виконує спалах основної камери, що включається через програмні налаштування. Більш прогресивні світильники зазначаються в характеристиках як «повноцінний ліхтарик» (див. нижче).

— Повноцінний ліхтарик. Наявність в телефоні прогресивного ліхтарика — більше потужного і функціонального, ніж звичайний (див. вище). Конкретна конструкція і можливості такого світильника можуть бути різними. Так, в одних апаратах передбачається окремий світлодіод (або набір світлодіодів) на верхньому торці, і це джерело світла використовується тільки в якості ліхтарика. В інших (переважно смартфонах) мова йде про особливу конструкцію спалаху: він складається з декількох світлодіодів, причому для підсвічування під час зйомки зазвичай використовується лише частина з них, а для роботи в режимі світильника — все відразу. А додатковий функціонал такого джерела освітлення може включати лазерну указку, фокусування променя, регулювання яскравості тощо. В будь-якому разі більшість моделей з цією особливістю належать до захищених пристроїв з підвищеною стійкістю до пилу, вологи і ударів (однак є і винятки).

— Датчик освітлення. Сенсор, який відстежує рівень зовнішнього освітлення. Використовується в основному для автоматичного регулювання яскравості екрану: при яскравому зовнішньому освітленні вона підвищується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках і темряві — знижується, що дає змогу економити заряд батареї і знижує стомлюваність очей.

— Барометр. Датчик для виміру атмосферного тиску. Сам по собі барометр тільки визначає цей тиск в поточний момент часу, а от способи використання таких даних можуть бути різними, залежно від встановленого на телефоні ПО. Приміром, деякі навігаційні додатки можуть визначати перепад висот між окремими точками на місцевості за різницею атмосферного тиску в цих точках; а в метеорологічних програмах дані з барометра можуть поліпшити точність прогнозу погоди. Також дана функція буде корисна метеочутливим людям: вона сигналізує про зміну погоди, даючи змогу визначити причину нездужань і вжити заходів для їх усунення.

Ємність акумулятора, яким укомплектований мобільний телефон.

В теорії висока ємність акумулятора дозволяє апарату працювати довше на заряді. Однак варто враховувати, що фактичний час автономної роботи буде залежати ще й від енергоспоживання гаджета — а воно визначається апаратними характеристиками, операційною системою, спеціальними рішеннями, передбаченими в конструкції, і т. ін. Так що на практиці телефони з великими по ємкості батареями загалом є «довгограючими», однак реальна автономність може помітно відрізнятися навіть в двох моделей зі схожими характеристиками. Тому для точної оцінки краще орієнтуватися не на ємність акумулятора, а на прямо заявлений виробником час роботи в різних режимах (див. нижче).

Матеріали, з яких виготовлені рамка (бокова окантовка) і задня кришка апарата.

У нашому каталозі ці дані зазначаються двома словами — матеріал рамки і матеріал кришки. Наприклад, апарат зі скляною задньою панеллю і металевою окантовкою буде позначений як «метал/скло» (спочатку рамка, потім кришка). Два слова вказуються навіть у тому випадку, якщо для обох елементів використовується один матеріал — наприклад, «метал/метал» для суцільнометалевого корпуса.

Основні матеріали рамок в наш час включають пластик, метал, скло, гуму і кераміку. Задні кришки також робляться в основному пластиковими, металевими, керамічними або гумовими, а серед скляних зустрічається особливий різновид — деталі з скла Gorilla Glass. Зрідка використовуються і більш специфічні матеріали — наприклад, шкіра. Ось більше докладний опис кожного з цих варіантів:

— Пластик. Досить простий, недорогий і в той же час універсальний і практичний матеріал. Власне, на ринку в наш час представлено безліч сортів пластику, які помітно розрізняються за ціною і практичним властивостям; так що заг...альна властивість цього матеріалу залежить насамперед від цінової категорії апарата. Зазначимо, що пластиковій кришці найпростіше надати незвичайного дизайну, хоча таке оформлення зустрічається і в інших матеріалах. Взагалі ж усі види пластику в сучасних телефонах можна умовно розділити на глянцеві, матові, рифлені і софт-тач. Глянець найбільш яскраво виглядає, однак на ньому дуже помітні забруднення (насамперед відбитки пальців), до того ж такі корпуси схильні ковзати в руках. Матові поверхні не такі яскраві, зате вони менш чутливі до забруднень. Софт-тач являє собою особливий різновид матового пластику, завдяки специфічній фактурі поверхні цей матеріал сприймається як м'який на дотик, схожий на гуму. Також він відмінно утримується в руках і майже не ковзає. Найбільш надійним в цьому плані вважається рифлений пластик — з характерними насічками на поверхні; однак не всім подобається зовнішній вигляд таких поверхонь і відчуття від них при утриманні.
Що стосується комбінацій з іншими матеріалами, то пластикові рамки можуть передбачатися в металевих і скляних корпусах — для надійності утримання; а пластикові кришки можуть доповнюватися рамками з металу або гуми для підвищення надійності.

— Метал. У разі мобільників під металом найчастіше мається на увазі алюмінієвий сплав. Цей матеріал поєднує в собі високу міцність, невелику вага і гарну теплопровідність (останнє особливо важливо для відводу тепла від «начинки» потужних смартфонів). Металеві корпуси порівняно рідко виконуються в яскравих відтінках, але можливе й таке оформлення; крім того, навіть без додаткового забарвлення цей матеріал непогано виглядає. Коштує він дорожче пластику, однак у наш час з металу можуть робитися навіть бюджетні моделі телефонів. При цьому металева рамка може поєднуватися практично з будь-яким матеріалом кришки, однак особливо такі рамки популярні в моделях із задньою панеллю зі скла — метал додає корпусу додаткової міцності. Зі свого боку, кришки з металу зустрічаються в основному серед суцільнометалевих корпусів, рідше — в поєднанні з рамкою з пластику (вона дає змогу зменшити вартість і покращити проникність корпуса для сигналів зв'язку).

— Скло. У корпусах телефонів зазвичай використовується спеціальне загартоване скло підвищеної міцності (особливий різновид таких стекол — Gorilla Glass — зазначається окремо, про нього див. нижче). Теоретично скло більше чутливе до ударів, ніж більшість інших матеріалів, однак на практиці розбити таку поверхню все одно досить складно. При цьому виглядають подібні корпуси досить стильно і незвично. До їх однозначних недоліків можна віднести досить високу вартість, а також характерні риси глянцевих поверхонь — схильність вислизати з рук і «збирати» забруднення, насамперед відбитки пальців. Що стосується конкретних деталей корпуса, то найчастіше скло використовується для задніх кришок; вони нерідко доповнюються рамками з більш міцного матеріалу (зазвичай металевими). А ось рамки зі скла зазвичай є частиною скляних корпусів — інші варіанти конструкції з ряду причин не мають сенсу.

— Скло Gorilla Glass. Особливий різновид надміцного скла, з якого можуть виконуватися задні кришки. Про скло в цілому див. вище; а особливості Gorilla Glass докладно описані в п. «Основний дисплей». Зазначимо тільки, що, як і в дисплеях, в задніх панелях корпуса можуть застосовуватися різні версії такого скла, що розрізняються за стійкістю до ударів і подряпин.

— Гума. Як правило, в даному випадку мова йде про корпус або рамку з твердого матеріалу (пластику або металу) з додатковим покриттям з гуми. Використання такого покриття є безпомилковою ознакою телефону з високим ступенем захисту — водонепроникного, а нерідко ще й ударостійкого. Гума є оптимальним матеріалом для подібних апаратів: вона відмінно протистоїть як волозі, так і ударам, добре ізолює «начинку» від холоду і спеки, при цьому така поверхня приємна на дотик і не ковзає в руці. Головний недолік цього матеріалу — громіздкість: гумове покриття повинне бути досить товстим, так що воно помітно позначається на габаритах апарата. У світлі цього звертати увагу на цей параметр має сенс у тих випадках, коли захищеність для вас важливіше компактності. При цьому зазначимо, що гумовий корпус може поєднуватися з рамкою з металу, а гумова рамка — встановлюватися на пластиковий апарат; ці варіанти теж виходять досить надійними.

— Кераміка. Керамікою називають матеріали, що виготовляються шляхом спікання вихідних компонентів при високих температурах. У мобільних телефонах використовуються особливі високоміцні види таких матеріалів. До переваг кераміки можна віднести стильний зовнішній вигляд і непогану надійність в більшості ситуацій. З іншого боку, такі склади все ж досить чутливі до ударів (особливо до точкових), вони схильні ковзати в руках, та й коштують недешево. Тому в сучасних мобільниках кераміка застосовується рідко — в основному як іміджевий матеріал в досить прогресивних моделях. Більшість таких моделей поєднують керамічну кришку з металевою рамкою; помітно рідше зустрічаються суцільнокерамічні корпуси.

— Шкіра. Досить рідкісний і специфічний матеріал, що використовується в основному як дизайнерське рішення. Шкіряне покриття в таких випадках передбачається для задньої кришки, рамка ж робиться металевою або пластиковою. Цей матеріал додає апарата солідного зовнішнього вигляду, підкреслюючи статус власника; крім того, він приємний на дотик і не дає пристрою вислизати з рук. Проте шкіра обходиться недешево і не відрізняється надійністю: вона легко дряпається і рветься навіть при легких контактах з гострими предметами, а також схильна до стирання. Тому подібні корпуси не користуються популярністю навіть серед висококласних телефонів.