Порівняння Salut 100-K-M1 vs Weima WM1050

Максимальна ширина смуги землі, що обробляється агрегатом за один прохід.

Велика ширина полегшує роботу на великих відкритих площах, даючи змогу швидше справлятися з ними. Водночас з вузькими місцями і важкодоступними закутками простіше впоратися при невеликій ширині захвату — великий агрегат може просто не поміститися там, де більше мініатюрний пройде без проблем. Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованих робіт. Якщо говорити про конкретні цифри, то в найбільш мініатюрних моделях ширина захвату не перевищує 50 см, в найбільших може становити 1 м і більше, значення від 50 до 75 см можна назвати середнім, а від 75 см до 1 м — вище середнього.

Зазначимо також, що деякі моделі дають змогу розширити ширину обробки за рахунок установки додаткових фрез. Однак варто враховувати, що чим ширше смуга — тим більша потужність потрібна для ефективної роботи. Вважається, що для повноцінного використання мотоблока він повинен видавати не менше 1 к.с. на кожні 20 см ширини; втім, для пухких ґрунтів і невеликої глибини достатньо і менших значень.

Кількість фрез, яким штатно укомплектований мотоблок. Зазначимо, що для моделей з підтримкою активних грунтофрез (див. нижче) даний параметр не вказується: такі насадки є знімними, і на один агрегат можна встановлювати активні грунтофрез з різними робочими характеристиками.

Говорячи про кількість, під фрезою увазі окрему «зірочку» з декількох загнутих ножів, встановлену на робочої осі агрегата. Кількість таких «зірочок» підбирається залежно від ширини обробки, яку хоче забезпечити виробник: одна фреза захоплює смугу в середньому від 12 до 18 см, і для більш-менш пристойної ширини захвату їх потрібно декілька.

Тип редуктора, передбаченого в конструкції мотоблока.

Редуктор являє собою механізм для передачі обертання з вала двигуна на робочий вал; швидкість обертання при цьому знижується, а тягове зусилля, відповідно, збільшується. У сучасних агрегатах можуть застосовуватися черв'ячні, ланцюгові, шестеренчасті і шестеренчасто-ланцюгові редуктори; ось їхні основні особливості:

— Черв'ячний. Редуктори на основі черв'ячного механізму застосовуються переважно в легких мотоблоках з пасивними фрезами (мотокультиваторах). При простоті і невисокій вартості такий редуктор забезпечує високе передавальне відношення, що дає змогу досягти гарного тягового зусилля при порівняно невеликій потужності двигуна. З інших переваг черв'ячних механізмів можна назвати компактність, мінімальний рівень шуму, плавний хід і здатність до самозагальмовування. З іншого боку, подібні редуктори погано переносять високі навантаження, що і зумовило сферу їх застосування.

— Ланцюговий. Редуктори на основі ланцюгової передачі — двох шестерень, сполучених ланцюгом (на зразок механізму, використовуваного в велосипедах). Такі редуктори трохи дорожче черв'ячних, однак вони надійніші і здатні працювати з більш високими навантаженнями. Ще одна перевага полягає в невеликій ширині корпусу, що особливо актуально для мотокультиваторів — редуктор не обме...жує глибину оброблення, оскільки може заглиблюватися в грунт одночасно з фрезами.

— Шестеренчастий. Найпрогресивніший різновид сучасних редукторів. Подібні механізми відрізняються високою надійністю і довговічністю, вони нормально переносять тривалу роботу на високих навантаженнях. Зворотною стороною цих переваг є висока ціна. Шестеренчасті редуктори використовуються в основному на професійній техніці, для якої «витривалість» є критичною.

— Шестеренчасто-ланцюговий. Компромісний варіант, який при встановленні на мотокультиватор підвищує його експлуатаційні характеристики (в порівнянні з ланцюговим і черв'ячним), а при встановленні на мотоблок дещо знижує вартість останнього.

Модель двигуна, встановленого у мотоблоки/культиваторі. Основні робочі характеристики двигуна зазвичай вказуються в загальних даних по агрегату. Однак, знаючи точну назву мотора, можна знайти за нього більш детальну інформацію — починаючи від специфічних даних зразок обертаючого моменту або оборотів і закінчуючи відгуками і оглядами. Також дані про модель двигуна можуть стати в нагоді при пошуку запчастин або матеріалів.

Робочий об'єм бензинового або дизельного двигуна культиватора/мотоблока. Для ДВЗ одного типу (див. «Тип ДВЗ») від об'єму зазвичай безпосередньо залежить потужність і споживання палива. Також від об'єму двигуна може залежати класифікація мотоблока як транспортного засобу з ПДР тієї чи іншої країни; на це варто звернути увагу, якщо Ви плануєте використовувати агрегат в ролі тягача і їздити по дорогах.

Потужність двигуна мотоблока/культиватора в ватах. Таке позначення стандартно застосовується для електричних двигунів, але може використовуватися також і для бензинових/дизельних, поряд з кінськими силами (про них див. п. «Потужність двигуна» вище).

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього потужність двигуна підбирається виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок, які характеристики він повинен показати. Так, найбільш легкі моделі мають потужність до 1,5 кВт, саме такий апарат краще всього підійде для невеликої ділянки в 6 – 8 соток. Мотоблоки до 3 кВт здатні впоратися вже з 10 – 15 сотками, потужність 3.5 – 5 кВт підійде для ділянки від 50 соток до двох гектарів. Агрегати на 5 – 10 кВт належать вже до професійного рівня, їм «по зубах» простори в 7 – 10 га; а найбільш важкі і потужні сучасні мотоблоки мають потужність більше ніж в 10 кВт.

Середня кількість палива, споживане бензиновим або дизельним двигуном (див. «Тип двигуна») культиватора/мотоблока за годину роботи. Ця величина досить умовна, оскільки залежно від режиму роботи витрата палива може змінюватися в ту або іншу сторону; однак загалом вона дозволяє оцінити приблизну кількість палива, необхідний для певного часу роботи.

Діаметр основних коліс мотоблока/культиватора. Для рівних ділянок достатньо невеликого діаметра, а для складного рельєфу краще підходять великі колеса — вони значно легше справляються з ямами, купинами і різними перешкодами.