Порівняння Makita PLM4628N vs Makita PLM4620

Кількість налаштувань по висоті скошування, передбачене в газонокосарці. Чим більше таких налаштувань (при тому ж діапазоні регулювання) — тим точніше можна вибрати висоту скошування. Зазначимо, що в деяких роботах (див. «Тип») це число досягає 30 і більше при діапазоні від 30 до 60 мм; іншими словами, підбирати висоту можна з точністю до міліметра.

Напрямок викиду трави, скошеної газонокосаркою.

Основні варіанти за напрямом викиду — назад або вбік; існують також моделі, в яких можна вибирати напрямок. При цьому зазначимо, що в класичних агрегатах викид тому практично завжди здійснюється в мішок (аж до того, що при знятті мішка отвір автоматично прикривається кришкою), а от при бічному викиді мішка може і не бути — це зручно, наприклад, при мульчуванні (див. вище).

Також відзначимо, що у райдерів (див. «Тип») є своя специфіка: в агрегатах з заднім викидом після зняття мішка необхідно встановити спеціальну заглушку, і тоді зрізана трава буде просто залишатися під декою. У деяких мінітракторах подібний спосіб роботи (без мішка) передбачено першопочатково; він теж вважається заднім викидом, хоча трава надходить не назад, а вниз.

Індикатор, що вказує ступінь заповненості мішка. Конструкція і можливості такого індикатора можуть бути різними: наприклад, в одних моделях він лише подає сигнал про переповнення, в інших — дозволяє в будь-який момент визначити кількість трави в мішку. Однак у будь-якому разі ця функція забезпечує додаткову зручність: вона дозволяє оцінювати заповненість, не знімаючи мішок і не перериваючи роботи.

- Самохідна. У самохідних газонокосарках двигун обертає не тільки різальний інструмент, а й колеса газонокосарки; таким чином, користувачеві не потрібно штовхати її перед собою — достатньо лише задавати та контролювати напрямок руху. Це зручно, проте коштують такі моделі дорожче за несамохідні. Це пов'язано не тільки зі складністю конструкції, але і з тим, що подібним пристроям потрібні потужніші двигуни - адже потужність потрібно ділити між ріжучою насадкою і ходовою частиною. З цієї причини самохідний агрегат буде менш продуктивним і ефективним, ніж несамохідний аналог тієї ж потужності. Втім, деякі різновиди газонокосарок за визначенням робляться самохідними — зокрема це важкі професійні моделі, які важко було б штовхати руками, а також райдери-мінітрактори(див. «Тип»).

- Регулювання ручки по висоті. Можливість регулювання ручки газонокосарки по висоті, що дає змогу оптимально підлаштувати пристрій під зростання користувача. Ця функція особливо знадобиться низьким, або, навпаки, високим людям — за замовчуванням ручки газонокосарок робляться під середнє зростання, і без регулювання по висоті працювати з агрегатом було б незручно.

- Рояльні колеса. Наявність у газонокосарки спеціальних, т.зв. самоорієнтованих коліс (схожих на ті, що застосовуються, наприклад, у візках для супермаркетів). Такі колеса автоматичн...о розвертаються по ходу руху пристрою, що значно зменшує радіус розвороту газонокосарки та збільшує її маневреність. У той же час варто відзначити, що така конструкція зазвичай застосовується тільки для передніх коліс, а задні залишаються жорстко закріпленими на осі. Наприклад що рухати таку конструкцію боком все ж таки не вийде.

- Штуцер для промивання. Наявність у газонокосарці штуцера для підключення садового шланга; зазвичай такій штуцер розташований на деці та розрахований на стандартний конектор, що застосовується в шлангах. Відповідно до назви, дана функція дає змогу промити деку та ніж агрегата, видаливши з них залишки трави та інші забруднення: для цього достатньо підключити шланг, включити робочу насадку та дати воду. Це значно зручніше, ніж знімати деку і ніж для миття вручну — особливо якщо йдеться про важку професійну косарку або райдер (див. «Тип»).

- Підсклянник. Наявність у конструкції газонокосарки підсклянника – спеціалізованої підставки для склянок та відносно невеликих пляшок. Така підставка має характерне поглиблення, куди встановлюється ємність з питвом для оператора. Нерідко підстаканники робляться парними, вони розміщуються на окремій панелі між трубами рукояті агрегата. Зустрічаються підсклянники у традиційних газонокосарках та райдерах (мінітракторах).

Тип приводу, передбачений у самохідній газонокосарці (див. «Особливості»). Цей момент вказується залежно від того, на які колеса виведена тяга від двигуна.

— Задній. Класичний варіант, який застосовується в переважній більшості самохідних пристроїв. Така популярність обумовлена цілим рядом переваг. По-перше, задні колеса знаходяться за ріжучої системою, і при русі вони їдуть по вже скошеній траві. По-друге, основна частина ваги в газонокосарках класичної конструкції припадає саме на задні колеса; а якщо під час роботи використовується мішок, встановлений в задній частині агрегата, то центр тяжіння ще більше зміщується назад. Правда, вважається, що такі пристрої менш маневрені, ніж передньоприводні; однак здебільшого це момент не має вирішального значення, крім того, в конструкції нерідко передбачаються різні хитрощі, які полегшують поворот.

— Передній. Вважається, що привод на передні колеса забезпечує газонокосарці кращу повороткість. А мінітрактори такої конструкції ще й менш схильні застрягати в струмках, калюжах і інших аналогічних місцях: передньоприводний агрегат може проскочити складний ділянку за інерцією, так, що передні колеса зачепляться за твердий ґрунт, тоді як задньоприводна машина з великою ймовірністю «сяде» ведучими колесами у в'язку землю. З іншого боку, загалом даний варіант гірше підходить для газонокосарок, ніж задній привод — насамперед тому, що ведучим колесам доводиться рухатися по нескошеній траві (виняток становлять ли...ше деякі райдери, в яких ріжуча система кріпиться перед машиною). Крім того, для надійного зчеплення з землею центр ваги пристрою повинен бути зміщений вперед. Цього особливо важко досягти, якщо для збору трави використовується мішок із заднім розташуванням: у міру його наповнення вага переміщається з передньої осі на задню, що в деяких випадках може призвести до втрати зчеплення з землею. Як наслідок, передній привод зустрічається вкрай рідко — в основному в моделях без мішка та/або з двигуном, що помітно зміщений вперед для правильного розподілу ваги.

— Повний. У цьому разі під повним мається на увазі привод на 4 колеса відразу. Головною його перевагою вважається відмінна прохідність: агрегат «чіпляється за землю» всіма чотирма колесами, і ймовірність того, що всі вони загрузнуть відразу, виявляється вкрай низькою. Крім того, в конструкції можуть передбачатися специфічні можливості, які ще більше підвищують прохідність — наприклад, блокування диференціала. З іншого боку, повний привод обходиться недешево як сам по собі (через складності конструкції), так і в експлуатації (через високої витрати палива). Винятком є хіба що невеликі електричні косарки-роботи (див. «Тип»), однак їх випускається порівняно небагато — більшість моделей 4х4 мають бензинові двигуни і управляються вручну. У світлі всього цього звертати увагу на цей параметр має сенс лише тоді, коли працювати належить на великій ділянці зі складним рельєфом, з яким «одноприводний» агрегат не зможе нормально впоратися. А от купувати повноприводну модель для рівного газону перед приватним будинком навряд чи виправдано.

Максимальна швидкість руху самохідної газонокосарки (див. «Особливості») під час роботи.

За інших рівних умов більш швидка модель витрачає менше часу на роботу, особливо якщо йдеться про нескладні завдання. З іншого боку, для швидкого руху потрібна відповідна потужність двигуна, що, зі свого боку, позначається на вазі, вартості і споживанні електрики/палива. Крім того, якщо мова йде про газонокосарку традиційної конструкції при виборі потрібно тверезо оцінювати свою здатність «наздогнати» пристрій. Втім, такі моделі рідко досягають швидкостей вище 7 км/год — це швидкий крок, що не становить проблем для більш-менш здорової людини. Крім того, в самохідних агрегатах нерідко передбачається регулювання швидкості руху (див. вище). А ось райдери (див. «Тип»), де оператор їде верхи на агрегаті, можуть досягати і вищих швидкостей — близько 13 – 14 км/год.

Зазначимо також, що при тій же потужності двигуна вища швидкість означає меншу потужність на робочій насадці. Так що якщо швидкість не має особливого значення — краще не робити запас за швидкістю, а взяти відносно повільний, але «тяговитий» пристрій.

Модель двигуна, встановленого на газонокосарці. Основні робочі характеристики двигуна зазвичай вказуються в загальних даних по агрегату. Однак, знаючи точну назву мотора, можна знайти за нього більш детальну інформацію — починаючи від специфічних даних і закінчуючи відгуками і оглядами. Також дані про модель двигуна можуть стати в нагоді при пошуку запчастин або матеріалів.

Об'єм двигуна, встановленого у бензинової або дизельної моделі (див. «Тип двигуна»). Від цього показника безпосередньо залежить потужність, однак порівнювати за обсягом можна тільки двигуни одного типу (див. «Тип ДВЗ»). І навіть в однотипних агрегатах однакової потужності об'єм може бути різним. У таких випадках варто враховувати, що більший об'єм означає більше споживання палива, проте сам двигун може коштувати дешевше, ніж менш об'ємний.

Потужність двигуна газонокосарки, виражена в кінських силах. Загальною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») традиційно застосовують позначення к.с. Одні одиниці нескладно перевести в інші: 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Загалом чим потужніший двигун — тим продуктивніше косарка і тим краще вона справляється з важкими роботами на зразок різання густої трави, кущів і т. ін. З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на споживанні палива, а також вазі і ціною двигуна. Крім того, варто враховувати, що різні види косарок (див. «Тип») розрізняються за вимогами до потужності. Приміром, серед тримерів зустрічається чимало моделей потужністю 0,7 – 1,3 к.с., у бензинових газонокосарок мінімум потужності знаходиться в межах 1,3 – 2 к.с., а для сінокосарок потрібно вже не менше 2,5 к.с.. Так що порівнювати по потужності можна тільки агрегати одного типу. Детальні рекомендації по вибору косарки залежно від її виду і особливостей планованих робіт можна знайти в спеціальних джерелах.