Порівняння Baby Tilly Camaro vs Smart-Trike Explorer

Найбільший вага вершника, який велосипед здатний нормально винести. Цей момент безпосередньо пов'язаний з віковою групою (див. вище), проте велосипеди з однаковими рекомендаціями за віком можуть розрізнятися за максимальної навантаженні.

Само собою, перевищувати зазначену виробником навантаження не можна: навіть якщо аварія не станеться відразу, вона може відбутися в будь-який момент. А в ідеалі варто вибрати велосипед з запасом по вазі — на випадок позаштатних ситуацій, так і з урахуванням того, що дитина буде рости.

- Сталь. Досить поширений матеріал, який широко застосовується у всіх різновидах дитячих велосипедів (див. «Тип»). Маючи невисоку вартість, сталь водночас дуже міцна, надійна та стійка до ударів та струсу. Головним її недоліком багато хто вважає відносно велику вагу; однак різниця у вазі з тим же алюмінієм зазвичай не така вже й велика (особливо в порівнянні з вагою самого велосипедиста). Варто відзначити, що в дитячих велосипедах можуть застосовуватись різні марки сталі, і загальна якість даного матеріалу нерідко залежить від цінової категорії машини.

- Алюміній. Сплави на основі алюмінію дуже міцні, важать небагато, а також значно менш чутливі до корозії, ніж сталь. З іншого боку, вартість таких матеріалів відчутно вища, а висока міцність далеко не завжди критична (з огляду на особливості їзди на дитячих велосипедах, особливо триколісних). Тому алюміній зустрічається рідше, хоча також може використовуватися у всіх типах машин.

- Пластик. Пластик має відносно невелику вагу, абсолютно нечутливий до вологи і легкий в обробці - йому можна надати практично будь-яку форму та колір. При цьому цей матеріал коштує недорого. З іншого боку, пластик не відрізняється міцністю; тому він використовується виключно в велосипедах для найменших, в основному в триколісних моделях і біговелах (див. «Тип»).

- Дерево. З...агальні характеристики дерева такі, що цей матеріал слабко підходить для класичних велосипедів – як дво-, наприклад і триколісних – проте дуже зручний для біговелів (див. «Тип»). Дерево, навіть незабарвлене, непогано виглядає, та й навпомацки цей матеріал досить приємний. З його недоліків можна згадати деяку крихкість - якщо той же пластик від сильного удару, швидше за все, погнеться, дерево може тріснути. Втім, пошкодити дерев'яну раму біговела все одно непросто. А ось вогкість такій виріб переносить погано, тому зберігати його потрібно в сухому місці.

- Скловолокно. Як правило, в даному випадку мається на увазі не чисте скловолокно, а склопластик композитний матеріал зі скляного волокна, залитого пластиковим наповнювачем. Цей матеріал помітно міцніший за звичайний пластик, однак і коштує дорожче, а за загальною надійністю він все ж таки не дотягує до сталі і алюмінію. Тому рами зі скловолокна зустрічаються досить рідко, причому в основному серед біговелів (див. «Тип»).

- Магній. Магнієві сплави схожі на описані вище алюмінієві: вони відрізняються високою міцністю і в той же час невеликою вагою. При цьому в порівнянні з алюмінієм такій сплав міцніший і довговічніший, важить більше, але ненабагато, а ось коштує помітно дорожче — причому різницю в ціні рідко переважують згадані переваги. Як наслідок, магнієві рами особливого поширення не набули, вони зустрічаються лише в окремих моделях двоколісних велосипедів старшої вікової групи.

Діаметр коліс велосипеда традиційно позначається в дюймах. Від цього параметра залежить загальна висота велосипеда, тому під кожну вікову категорію передбачається свій розмір коліс — згідно з ростом юного велосипедиста. Утім, машини одного типу й вікової групи можуть розрізнятися за діаметром коліс; особливо яскраво це виражено серед двоколісних велосипедів. У таких випадках варто врахувати такий момент: більші колеса краще показують себе на нерівних дорогах і дають змогу довго їхати накатом, але неохоче розганяються і потребують більших зусиль на педалях; невеликі колеса — навпаки, розкручуються без особливих зусиль, але гірше тримають швидкість і чутливіші до ям і вибоїн.

Триколісні велосипеди переважно мають діаметр коліс 10 дюймів, біговелі — 12"< /a> У двоколісних моделях зустрічаються розміри в 14, 16< /a>, 18 та 20 дюймів. Колеса більшого діаметра використовуються вже не в дитячих, а в підліткових велосипедах (вони в нашому каталозі винесені у розділ з дорослими велосипедами).

Конструкція коліс, які встановлені на велосипеді, і матеріали, застосовані для шини/обода.

— Надувні гумові. Колеса з надувними гумовими шинами — такі ж, як у повнорозмірних дорослих велосипедах. Такі колеса досить вимогливі до обслуговування: за їх станом потрібно стежити й за необхідності підкачувати. Крім того, навіть невеликий прокол шини робить її непридатною до застосування і потребує ремонту. З іншого боку, це найпрогресивніший різновид коліс з точки зору робочих властивостей: вони відмінно показують себе навіть на нерівній дорозі, згладжують вібрації, забезпечують хороше зчеплення і підходять для швидкої динамічної їзди. А обслуговування надувних шин може стати для юного велосипедиста хорошим тренуванням перед переходом на підлітковий велосипед. Саме тому двоколісні моделі для старших вікових груп оснащуються переважно саме надувними шинами. Утім, цей варіант може зустрічатися і в інших різновидах, включаючи біговели й навіть триколісні (див. «Тип»).

— Гумові. Колеса, що мають суцільну шину з гуми. На відміну від описаних вище надувних такі шини не потрібно накачувати, до того ж вони зовсім не бояться подряпин і проколів. З іншого боку, суцільні гумові колеса гірше підходять для нерівних доріг і високих навантажень. Тому зустрічаються вони зазвичай серед велосипедів для найменших діток, а у віковій категорії від 5 до 8 років такі колеса взагалі не використовуються.
...r> — Поліуретанові. За конструкцією такі колеса схожі на цілісні гумові (див. вище), вони відрізняються лише матеріалом шини — це поліуретан (синтетичний еластичний матеріал). Поліуретан помітно жорсткіший за гуму, тому використовується він здебільшого в триколісних велосипедах, не розрахованих на швидку їзду й нерівні дороги.

— Пластикові. Колеса, які виготовлені повністю з пластику. Головною перевагою цього матеріалу є невисока вартість; крім того, йому можна надати практично будь-який колір. З іншого боку, пластик твердий і не дуже міцний, він не підходить для нерівних доріг і високих швидкостей. Тому такі колеса використовуються тільки в триколісних велосипедах і деяких біговелах (див. «Тип»).

— Пластикові з гумою. Дещо поліпшена версія описаних вище пластикових коліс. Твердий пластик у цьому разі доповнено своєрідним аналогом шини — вузькою гумовою смужкою по колу обода, там, де колесо стикається з землею під час їзди. Це дає змогу дещо пом'якшити вібрації, що неминуче виникають навіть за умови їзди рівним асфальтом, проте цим відмінності таких коліс від чисто пластикових, насправді, і вичерпуються — пластик з гумою також застосовується тільки в триколісних велосипедах, де колеса не розраховані на значні навантаження.

— Бокові колеса. Додаткові виносні колеса, що встановлюються по обидва боки від велосипеда, зазвичай в районі задньої осі. Зустрічаються виключно в двоколісних моделях (див. «Тип»). Головне їх призначення — страхування велосипедистів-початківців, що не вміють ще тримати рівновагу: велосипед не падає на бік, навіть коли стоїть нерухомо, і можна тренуватися в їзді, не боячись «аварій» і ударів. При цьому бокові колеса зазвичай робляться знімними, так що коли дитина здобуде необхідні навички для їзди класичним способом, їх можна зняти.

— Крила. Захисні пристосування у вигляді вигнутих пластин над колесами велосипеда; також використовується назва «щитки». Основне призначення крил — захищати велосипедиста і оточуючих людей від бризок і бруду, що летять з коліс під час їзди. Це може дуже стати в нагоді, наприклад, в сиру погоду після дощу.

— Багажник. Пристосування для перевезення на велосипеді різних вантажів, що розташовується за сідлом. В триколісних моделях (див. «Тип») багажник найчастіше являє собою пластиковий лоток, в якому можна везти, наприклад, улюблені іграшки малюка. В двоколісних зазвичай використовується платформа з зажимом для закріплення вантажу, що перевозиться (хоча є і виключення, аж до закритого кофра). Варто зазначити, що використовувати багажник для перевезення пасажирів не рекомендується: це небезпечно і загрожує поломками. ...r>
— Кошик на кермі. Як і багажник (див. вище), кошик на кермі призначений для перевезення різних вантажів. Відрізняється він, крім розміщення, ще й конструкцією: являє собою досить глибоку ємність і може комплектуватись кришкою. Зустрічається як серед дво-, так і серед триколісних машин (див. «Тип»); у деяких моделях кошики робляться знімними.

– Підсклянник. Підставка, що дає змогу надійно закріпити склянку або пляшку з напоєм – наприклад, молоком для малюка або водою для самих батьків. Звичайно таке оснащення актуальне для триколісних велосипедів-колясок.

— Сумка для речей. Наявність в конструкції велосипеда власної сумочки для перевезення дрібних речей. Головною відмінністю від багажника і кошика на кермі (див. вище) є конструкція: сумка виконується з м'якої тканини і має застібку. В двоколісних моделях (див. «Тип») вона зазвичай розташовується на кермі, а в триколісних — на батьківській ручці (див. вище).

— Захисний бампер. Захисне пристосування у вигляді поручня, розташованого навколо сідла: дитина може триматись за бампер руками, крім того, ця функція значно знижує ризик впасти з велосипеда. Встановлюється виключно на триколісні машини (див. «Тип»).

— Ремені безпеки. Цей елемент оснащення встановлюється на триколісні велосипеди (див. «Тип»), призначені для найменших дітей: ремені безпеки надійно фіксують малюка на сидінні, не даючи змогу йому впасти з велосипеда — що особливо важливо, якщо машину везе дорослий за батьківську ручку (див. вище).

— Захисний козирок. Пристосування, розташоване над головою малюка і призначене для захисту від прямого сонячного світла (щоб уникнути теплових ударів), а в деяких моделях — ще й від дощу. Встановлюється виключно на триколісні велосипеди (див. «Тип»). Конструкція захисного козирка може бути різною: навіс, парасолька або навіть складаний капюшон на зразок тих, що зустрічаються у колясках.

— Дзеркала заднього виду. Спеціальні дзеркала, що встановлюються на кермі і дають змогу дитині бачити, що відбувається за спиною, не повертаючи голови. Таких дзеркал може бути одне або два (одне дзеркало стандартно встановлюється зліва). Дана функція забезпечує додаткову безпеку їзди і привчає малюка постійно дивитися «по дзеркалах» — ця навичка може виявитися дуже корисною в майбутньому при навчанні їзді на «дорослому» транспорті на зразок машини або мотоцикла.

— Сигнал/дзвінок. Наявність дзвінка або іншого звукового сигналу, що постачається разом з велосипедом. Зустрічається у всіх типах машин (див. вище), щоправда, конкретне призначення в окремих варіантах розрізняється. Так, в двоколісних моделях сигнал часто робиться у вигляді дзвінка і призначений для попередження оточуючих, які інакше можуть вчасно не помітити велосипедиста. А ось в триколісних зазвичай встановлюється клаксон, який може грати ще й роль додаткової розваги для дитини. У будь-якому разі, купівля моделі з дзвінком/сигналом позбавить Вас від клопоту з його самостійним пошуком та встановленням.

— Підніжка. Додаткова опора у вигляді розкладної «ноги», що застосовується в двоколісних велосипедах. Розкривши таку опору, можна поставити велосипед вертикально, не спираючи його на навколишні предмети на зразок стовпв, огорож тощо. А на час їзди підніжка компактно складається і не заважає руху.

— Ігрова панель. Застосовується в триколісних велосипедах (див. «Тип»). Головне призначення ігрової панелі — забезпечити малюкові додаткову розвагу. А ось виконання її буває різним: це можуть бути іграшки, розміщені прямо на кермі, кнопки і перемикачі зі звуковими сигналами, стрілки, що імітують приладову панель мотоцикла тощо.