Порівняння Nomi Kids Heroes W2 vs ELARI Fixitime 3

Тип SIM-карти, на яку розрахований гаджет. SIM-карти необхідні для модулів мобільного зв'язку, які зустрічаються в основному в годинниках-телефонах і дитячих маячках (див. «Тип»). А їх типи можуть бути такими:

— Micro-SIM. Зменшений і вдосконалений, в порівнянні з застарілою mini-SIM, різновид SIM-карт: габарити були зменшені до 15х12 мм, при цьому дещо розширився об'єм вбудованої пам'яті і загальний функціонал чипу.

— Nano-SIM. Найновіший і наймініатюрніший різновид змінних SIM-карт: має розміри всього 12х9 мм.

Варто зазначити, що в наш час більшість мобільних операторів продає SIM-карти, сумісні відразу з усіма трьома типами слотів: сам чип має формат nano-SIM, а в слот micro-SIM або mini-SIM таку карту можна встановити за допомогою рамки-адаптера. Так що звертати увагу на тип SIM-карти має сенс перш за все в тому разі, якщо у вас вже є «сімка» строго визначеного формату і ви не хочете її міняти.

Окремий різновид являють собою e-SIM (Embedded SIM) — незнімні модулі, які потрібно програмувати під того чи іншого мобільного оператора. З одного боку, це створює деякі незручності: для зміни номера поміняти «сімку» буває простіше, ніж переналаштувати e-SIM. З іншого боку, e-SIM більш компактні і краще підходять для наручних гаджетів, а при зміні номера не потрібно витрачатися на покупку...нової карти. Сумісність такого модуля з мережею конкретного оператора варто уточнювати окремо.

В даному блоці зібрані як різні навігаційні системи (GPS, Galileo), так і допоміжні функції для них (aGPS, ведення по GPS-треку, наявність карт, компас, альтиметр (висотомір), барометр). Детальніше про них: — GPS модуль. Модуль супутникової навігації GPS, вбудований прямо в годинник/браслет. Першопочаткова функція такого модуля — визначення поточних географічних координат; а ось як буде використовуватися ця інформація, залежить вже від конкретного типу і моделі гаджета. Приміром, у деяких пристроях GPS застосовується лише для замірів пройденої відстані і/або швидкості руху, а більш прогресивні моделі підтримують повноцінну навігацію і оснащуються вбудованими картами. Крім того, дана функція є практично обов'язковою в дитячих маячках (див. «Тип») — саме GPS відповідає за визначення місцезнаходження дитини.

— aGPS. Допоміжна функція, що дає змогу прискорити запуск основного приймача GPS. Для роботи за основним призначенням такої приймач повинен оновити дані про розташування навігаційних супутників; отримання цих даних класичним способом, напряму з самих супутників, може зайняти досить тривалий час (до кількох хвилин). Особливо це актуально для так званого «холодного старту» – коли приймач запускається після три...валої перерви в роботі, і дані, що збереглися в ньому, встигли повністю втратити свою актуальність. aGPS (Assisted GPS) дає змогу отримувати актуальну службову інформацію від оператора мобільного зв'язку – з найближчої базової станції (така функція підтримується більшістю операторів в наш час). Це може значно прискорити процес запуску.

— ГЛОНАСС. Ця система являє собою російську альтернативу американській GPS. Правда, вона забезпечує дещо меншу точність, тому підтримка ГЛОНАСС зазвичай передбачається у додаток до GPS-модулю. Одночасне використання двох систем, зі свого боку, дає змогу покращити точність позиціонування.

— Карти. Функція відображення на екрані годинника топографічних карт місцевості з висотами, рельєфом і типами рослинності. Попередньо встановлені карти застосовуються для наочної GPS-навігації без прив'язки до смартфону. Найчастіше можливість відображення карт реалізована в тактичних смартгодинниках з ухилом в туризм.

— Ведення по GPS-треку. У багатьох годинниках з можливістю прокладання маршрутів реалізована функція ведення по GPS-треку. Носимий гаджет при цьому виступає в якості навігатора по місцевості, показуючи на екрані шлях прямування і підказуючи, де необхідно повернути в ту чи іншу сторону. В окремих екземплярах смартгодинників з вираженим туристичним ухилом також є програма «Зворотній шлях», що дає змогу повернутися назад по вже пройденому маршруту. У режимі GPS-трекера точки треку зазвичай записуються автоматично на підставі обраного інтервалу фіксації місця розташування. Також точку трека можна відмітити вручну в будь-який час.

— Компас. Класичний компас — прилад, що вказує напрям на сторони світу. В наручних гаджетах зазвичай використовується електронний компас — мініатюрний магнітний датчик, дані з якого при необхідності відображаються на дисплеї.

— Альтиметр (висотомір). Функція, що дає можливість визначати поточну висоту місцезнаходження користувача. Варто враховувати, що принцип і формат роботи альтиметра може бути різним. Так, одні моделі для замірів висоти використовують дані барометра, інші — інформацію з GPS-датчика; сама висота може визначатися відносно рівня моря, відносно певної вихідної точки або ж будь-яким з цих способів, на вибір користувача. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Барометр. Функція, що дає змогу визначати поточний атмосферний тиск. Один з варіантів застосування барометра — прогнозування погоди: наприклад, різке зниження тиску зазвичай сигналізує про наближення негоди. Крім того, інформація з цього датчика може використовуватися для роботи альтиметра (див. вище); і навіть якщо альтиметр в гаджеті не передбачений, різницю висот між двома точками на місцевості можна легко обчислити за різницею тисків між ними.

— TFT. Найпростіший різновид рідкокристалічних матриць, які використовуються в кольорових дисплеях. Забезпечують відносно невисоку, проте загалом достатню якість зображення, при цьому коштують помітно дешевше більш прогресивних технологій. Не потребують підсвічування — точніше, підсвічування є частиною самого екрану і вмикається разом з ним. З однозначних недоліків варто відзначити те, що багато TFT-матриць мають досить обмежені кути огляду; втім, у міру вдосконалення технології цей недолік поступово усувається.

— IPS. Різновид РК-матриць, створений у спробі усунути недоліки TFT. Існує безліч підвидів матриць IPS, проте всі вони характеризуються високою якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і широкими кутами огляду. Недолік цього варіанта — порівняно висока вартість.

— OLED. У цьому разі мається на увазі технологія, використовувана для створення найпростіших монохромних дисплеїв. У таких екранах кожен сегмент, з якого складається зображення, являє собою окремий світлодіод, завдяки чому відпадає необхідність у зовнішньому підсвічуванні. Колір світіння в різних моделях може бути різним, що дає змогу надавати гаджету стильний і оригінальний зовнішній вигляд.

— AMOLED. Екрани на основі матриці з активних органічних світлодіодів. Аналогічно різним видам TFT, ця технологія дає змогу створюв...ати кольорові дисплеї з високою роздільною здатністю. Її ключовою особливістю є те, що для екрану не потрібна окрема система підсвічування — в матрицях AMOLED кожен піксель світиться самостійно, в результаті чого енергоспоживання виходить дещо меншим. При цьому подібні екрани характеризуються гарною якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і великими кутами огляду, однак і коштують помітно дорожче TFT.

— Super AMOLED. Удосконалена версія описаної вище технології AMOLED, забезпечує більш широку кольоропередачу і яскравість, а також поліпшену точність і швидкість сенсорної віддачі — причому при меншій товщині дисплея і більш низькому енергоспоживанні. Крім того, знижено ступінь відображення зовнішнього світла, така матриця дає менше відблисків і краще видима при сонячному світлі.

— E-Ink (E-Paper). Дисплеї, виконані за технологією «електронного паперу»; крім того, до цієї категорії включають також екрани типу Memory LCD. Класичний E-Ink екран — чорно-білий, не оснащується підсвічуванням (втім, воно може бути вбудоване в гаджет окремо), має дуже невисоку швидкість оновлення і слабо підходить навіть для секундомірів, не кажучи вже про відео або анімовані картинки. З іншого боку, «електронний папір» відмінно видимий на яскравому світлі і має дуже низьке енергоспоживання: електрика йому потрібно тільки при зміні зображення, нерухома ж картинка залишається видимою навіть при повністю відключеному живленні. Екрани Memory LCD, зі свого боку, при тих же переваги майже не поступаються класичним РК-матрицям за швидкістю оновлення, проте з низки причин особливого поширення вони не отримали.

— Transflective. Специфічний різновид РК-матриць, здатний працювати як за рахунок власного підсвічування, так і за рахунок відбитого світла. При яскравому зовнішньому освітленні (наприклад, на сонці) такий екран ефективно відображає його і не потребує окремого підсвічування — проте воно все одно є в конструкції і вмикається при слабкому освітленні. Подібний формат роботи дає змогу помітно знизити енергоспоживання в порівнянні з традиційними РК-екранами, де зображення не видно без підсвічування; крім того, гарна видимість на яскравому світлі теж є важливою перевагою. Основний недолік матриць цього типу — висока вартість; крім того, вони робляться в основному монохромними.

– LTPO. OLED і AMOLED-матриці з адаптивною частотою оновлення, що змінюється в широкому діапазоні, виходячи з задач, що виконуються. При відтворенні динамічних кадрів екрани з LTPO-технологією автоматично піднімають частоту розгортки до максимальних значень, при перегляді статичних зображень автоматично знижують її аж до мінімуму. У суті технології лежить традиційна LTPS-підкладка з тонкою оксидною плівкою TFT поверх основи тонкоплівкових транзисторів. Динамічне управління частотою оновлення забезпечується за рахунок контролю потоків електронів. Ключовою перевагою LTPO-екранів є знижене енергоспоживання.

Розмір екрану годин точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Загалом це один з показників, що визначають якість зображення: чим вище роздільна здатність, тим чіткіше і рівніше картинка на екрані (при тій же діагоналі), тим менш помітні окремі точки. З іншого боку, зростання кількості пікселів впливає на вартість дисплеїв, їх енергоспоживання і вимоги до апаратної платформи (потрібна більш потужна «начинка», яка і сама буде коштувати дорожче). Крім того, специфіка використання розумних годин така, що у них «наворочені» екрани високої роздільної здатності просто нічого. Тому сучасні наручні аксесуари використовують дисплеї з відносно невеликим роздільною здатністю: наприклад, 320х320 при діагоналі близько 1,6" вважається цілком достатнім показником навіть для годин преміумкласу.

Щільність точок на екрані гаджета, а саме — кількість пікселів, що припадає на кожен дюйм матриці по вертикалі або горизонталі.

Чим вище PPI — тим вище деталізація екрана, тим більш чітким і згладженим виходить зображення. З іншого боку, цей показник відповідним чином впливає на ціну. Тому чим вище щільність точок — тим більш прогресивною, зазвичай, є гаджет і на загальних можливостей. Втім, при виборі екрану виробники враховують загальне призначення і функціонал пристрою; так що навіть невелика кількість PPI зазвичай не заважає комфортному використанню.

Кількість оперативної пам'яті (RAM), встановленої в гаджеті.

Цей параметр є одним з ключових для загального швидкодії системи: чим більше RAM — тим швидше працює пристрій, тим простіше справляється з «важкими» завданнями і тим ширший набір додатків, які гаджет здатний «витягнути». Зазначимо, що велика кількість оперативної пам'яті здатне компенсувати навіть відносно слабкий процесор. Водночас потрібно пам'ятати, що різні операційні системи (див. вище) мають різні вимоги до ОПЕРАТИВНОЇ пам'яті і особливості її використання; тому порівнювати за цим показником можна тільки моделі на одній програмній платформі.

Кількість власної енергонезалежної пам'яті, передбаченої в конструкції годинника/браслета. Ця пам'ять застосовується для постійного зберігання різної інформації: журналу дзвінків, отриманих SMS та інших повідомлень, додаткових додатків, даних про фізичну активність за певний час тощо. Чим більше її об'єм — тим більше даних можна зберігати в пристрої без необхідності «чистити» його для звільнення місця. З іншого боку, в роботі розумних годинників великі об'єми (64 ГБ, 32 ГБ, 16 ГБ, навіть 8 ГБ та 4 ГБ) потрібні далеко не завжди, коштують ємні накопичувачі досить дорого, а непоганою альтернативою для них можуть стати змінні картки, що встановлюються у відповідний слот (див. нижче).

Серед додаткових функція зустрічаються вбудований плеєр, датчик освітлення, Wi-Fi, NFC, у тому числі і з безконтактною оплатою, акселерометр, камера, повноцінний ліхтарик. Докладніше про них:

– Вбудований плеєр. Наявність у смартгодиннику плеєра дає можливість використовувати гаджет для прослуховування музики. Для цього не потрібно підключатися до телефону. Композиції відтворюватимуться безпосередньо з годинника. Тому дані пристрої в обов'язковому порядку повинні мати значний (як для годинника) об'єм пам'яті і всеїдністю в підключенні (для з'єднання з навушниками).

— Датчик освітлення. Датчик, що відслідковує яскравість навколишнього освітлення. Один з найпопулярніших способів застосування цієї функції — автопідлаштування яскравості дисплея: на яскравому світлі вона збільшується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках — зменшується, що знижує навантаження на очі і витрату енергії. Крім того, можуть передбачатися й інші функції, більш специфічні — наприклад, вмикання екрану при відсмикування рукава одягу.

— Wi-Fi. Технологія, що першопочатково застосовується для виходу в Інтернет через бездротові точки доступу, проте останнім часом використовуєть...ся також для прямого зв'язку між двома пристроями (таке з'єднання має ряд переваг перед традиційним Bluetooth). В наручних гаджетах найчастіше передбачається перший варіант, хоча зустрічається і другий. А ось конкретні способи застосування Wi-Fi можуть бути різними, залежно від пристрою: доступ до веб-сайтів і різних Інтернет-сервісів, віддалений зв'язок з системами «розумного дому», дистанційне управління цифровими фотоапаратами та іншою електронікою, передача через Інтернет GPS-координат (у дитячих маячках) тощо.

— NFC. Технологія бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Способи її застосування, в тому числі в наручних пристроях, можуть бути різними. Один з найпопулярніших варіантів — використання гаджета для безконтактних платежів (див. нижче); втім, в наявності такої функції не завадить переконатися окремо. Ще одна поширена функція — спрощення з'єднання по Bluetooth зі смартфоном або планшетом, який також має NFC: замість ручного налаштування досить піднести один пристрій до іншого — і вони автоматично розпізнають один одного і встановлять зв'язок, залишиться лише підтвердити з'єднання. Можуть передбачатися й інші способи взаємодії — наприклад, запуск «спортивного» додатку на смартфоні при піднесенні до нього фітнес-браслета. А в теорії допускаються і більш специфічні варіанти застосування NFC — наприклад, в ролі проїзного, пропуска тощо. Власне у багатьох моделях наручних гаджетів набір цих способів обмежується лише встановленими додатками.

— Безконтактна оплата. Можливість застосування наручного гаджета для безконтактної оплати. Дана функція зустрічається виключно у моделях з NFC (див. вище); вона фактично перетворює пристрій в аналог кредитної картки з чипом і дає можливість розраховуватися, не виймаючи зайвий раз карту з гаманця — досить піднести руку з гаджетом до зчитувача терміналу. Це забезпечує не тільки додаткову зручність, але і безпеку. Так, піднести годинник до терміналу значно простіше, ніж лізти в кишеню або сумочку за кредиткою — особливо якщо руки зайняті покупками. А замість традиційної карти, з якої зловмисник може скопіювати основні реквізити на зразок номера, CVV-коду та терміну придатності (наприклад, «підглянувши» їх за допомогою вбудованої камери), використовується гаджет, який передає ці дані в зашифрованому вигляді і ніде не відображає їх явно.
Для використання безконтактної оплати, зазвичай, потрібно синхронізувати гаджет зі смартфоном і налаштувати таку оплату в системі Google Wallet або Apple Pay. А ось для здійснення платежів смартфон вже не обов'язковий — багато наручних пристроїв здатні виконувати цю функцію повністю автономно (хоча таку можливість все ж не завадить уточнити окремо).

— Акселерометр. Датчик, що визначає напрям сили тяжіння, а також прискорення, що діють на пристрій. Це дає можливість відстежувати відразу два параметри: поточне положення в просторі і різні фізичні впливи (на зразок постукування або струшування). Найчастіше акселерометр відповідає за дві основні функції: автоматичний поворот зображення на екрані, а також роботу крокоміра (власне, наявність такого датчика практично гарантовано означає і наявність крокоміра, см. «Можливі вимірювання»). Однак можливі й інші способи застосування цього датчика — наприклад, скидання дзвінка при струшуванні годинника, вмикання екрану при постукуванні по корпусу тощо.

— Гіроскоп. Пристосування, що дає змогу відстежувати повороти гаджета в ту або іншу сторону. Зазвичай, використовується в поєднанні з акселерометром. Гіроскоп покращує точність позиціонування в просторі (що позитивно позначається на якості роботи крокоміра та інших аналогічних функцій), а також дає додаткові можливості управління жестами. Втім, конкретні варіанти застосування цього датчика сильно залежать від моделі.

— Камера. Наявність в годиннику/браслеті власної вбудованої камери; розташування та призначення різниться від моделі до моделі. В одних пристроях об'єктив знаходиться на передній панелі, над екраном, і справа обмежується лише відеозв'язком і зйомкою селфі, інші дають змогу знімати і «класичні» фото або відео. Водночас варто відзначити, що в будь-якому разі характеристики таких камер зазвичай дуже скромні — так, роздільна здатність рідко перевищує 2 Мп, а автофокус передбачається тільки в найпрогресивніших моделях.

— Повноцінний ліхтарик. Повноцінний ліхтарик, як би голосно це не звучало в смартгодиннику, складається лише з діода. Однак, конструкційні особливості його оформлення дають змогу отримати достатній пучок світла для гарного освітлення аж до пари метрів. Звичайно, повноцінним цей ліхтарик є лише на тлі самого смартгодинника і його ніяк не можна порівняти з реальним ліхтариком, як окремим пристроєм.

Спосіб заряджання акумулятора, передбачений у гаджеті.

- MicroUSB. Заряджання через стандартний порт microUSB. Головна перевага даного варіанту полягає у можливості зарядки від будь-якого microUSB-кабелю або зарядного пристрою з таким роз'ємом, не обов'язково фірмовим. З іншого боку, сам роз'єм за мірками наручних пристроїв має досить великі розміри і може позначитися на збільшенні габаритів гаджета.

- USB type З. Компактний різновид інтерфейсу USB двосторонньої конструкції, що дає змогу вставляти штекер будь-якою стороною. Специфікація USB type З передбачає низку розширених можливостей живлення — зокрема, саме під цей роз'єм розроблені різні технології швидкої зарядки.

- Фірмовий конектор. Заряджає через кабель, який підключається до годинника за допомогою оригінального фірмового інтерфейсу. Інший кінець кабелю, як правило, має стандартний інтерфейс - найчастіше USB, що дає змогу використовувати для заряджання будь-який комп'ютерний порт або мережевий адаптер з таким роз'ємом. Фірмові ж роз'єми можуть бути мініатюрнішими, ніж microUSB, і краще вписуватися в компонування годин. Однак для зарядки доводиться, як правило, використовувати тільки оригінальні аксесуари, включаючи фірмові підставки, які призначаються в основному для постійного знаходження на одному місці.

- Бездротова. Голо...вною перевагою технології бездротової зарядки є відсутність будь-яких роз'ємів - що важливо, враховуючи мініатюрні розміри наручних гаджетів. У той же час такій спосіб займає більше часу та помітно позначається на вартості пристрою. Відзначимо, що бездротова зарядка не є безконтактною: відповідні зарядні пристрої можуть мати вигляд підставки або платформи, на яку необхідно покласти годинник, або магніту, що кріпиться до задній кришки гаджета, і т.п.

- Магнітна. Заряджає через кабель з випуклими металевими контактами, які примагнічуються до конектора на задній кришці корпусу гаджета. Магнітна контактна група не має зазорів, що покращує пило- та вологозахисні якості смарт-годин, також зарядний штекер сам притягується до магнітного конектора, позбавляючи необхідності шукати правильне положення для підключення кабелю.

— Роз'єм USB A. Наявність вбудованого роз'єму дає змогу підключати гаджет відразу до зарядного пристрою, ноутбука, павербанку без використання додаткових кабелів.