Порівняння Astell&Kern A&ultima SP1000M vs Astell&Kern A&ultima SP1000

Об'єм вбудованої пам'яті, встановленої в плеєрі.

Від цього параметра залежить, скільки музики та іншого вмісту можна зберігати в пристрої, не вдаючись до допомоги карт пам'яті (тим більше, що деякі моделі взагалі не підтримують таких карт). Для порівняння: розмір одного MP3-файлу зазвичай не перевищує 20 МБ, та сама композиція в lossless-форматі має в 3 – 4 рази більший об'єм, фільм в стандартній якості займає в середньому від 700 МБ до 2,5 ГБ, в HD 720p — до 5 – 6 ГБ. Таким чином, з точки зору зберігання даних чим більше об'єм вбудованої пам'яті — тим краще. З іншого боку, від ємності накопичувача безпосередньо залежить ціна плеєра. У світлі цього деякі моделі випускаються в декількох модифікаціях, що розрізняються за кількістю пам'яті і ціною.

При виборі варто враховувати, що частина пам'яті неминуче буде зайнята програмної прошивкою і передвстановленими додатками; іноді ця частина виходить досить значною — наприклад, в моделях з ОС на борту (див. вище) може бути включена кілька гігабайт. Також відзначимо, що карти пам'яті в перерахунку на гігабайт об'єму обходяться дешевше вбудованих накопичувачів, а з практичної сторони здебільшого не поступаються їм. Так що спеціально шукати плеєр з великим об'ємом вбудованої пам'яті має сенс перш за все в тому випадку, якщо дана модель з картами пам'яті не працює.

Зараз на ринку представлені плеєри з таким об'ємом пам'яті: до 8 ГБ, 16 ГБ, ...href="/ua/list/25/pr-723/">32 ГБ, 64 ГБ і більше. Втім зустрічаються і моделі без вбудованої пам'яті, розраховані на використання тільки з картами пам'яті

Максимальний об'єм карти пам'яті, яку можна використовувати в плеєрі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом карти (див. вище): для кожного типу є свої обмеження за об'ємом. Водночас можливості по роботі з ємними носіями обмежуються не тільки типом карти, але і апаратною частиною плеєра. Тому чимало моделей мають більш низький обмеження за обсягом, ніж передбачається картою пам'яті — наприклад, 128 ГБ моделі з підтримкою формату SDXC (теоретичний максимум по якому складає 2 ТБ).

Зазначимо, що зустрічається і зворотна ситуація — наприклад, коли в пристрої з максимальним об'ємом до 16 ГБ заявлена підтримка тільки карт microSD (теоретичний максимум 4 ГБ). Це зазвичай означає, що плеєр може працювати і з більш новими форматами (у нашому прикладі — як мінімум microSDHC), проте з якоїсь причини в офіційних характеристиках цей момент не згадано (наприклад, виробник міг помилитися в документації).

Співвідношення між рівнем корисного сигналу (чистого звуку) і сторонніми шумами, що видається плеєром на виході. Цей параметр безпосередньо характеризує якість вбудованого підсилювача: він враховує в основному власні шуми електронних схем, і вище співвідношення сигнал/шум — тим менше цих шумів і тим чистіший звук.

Зазначимо, що у разі плеєрів дана характеристика часто є не особливо критичною: шум підсилювача може губитися на тлі навколишніх звуків, особливо в міській обстановці, і для таких ситуацій буває достатньо навіть найскромніших показників, на рівні 70 – 80 дБ. Водночас для Hi-Fi моделей (див. «Тип») цей момент є одним з найбільш важливих; у найбільш прогресивних пристроях співвідношення сигнал/шум може перевищувати 120 дБ.

Коефіцієнт гармонійних спотворень, які видаються плеєром.

Даний параметр безпосередньо характеризує кількість спотворень, що вноситься пристроєм в оригінальний звук: чим нижче коефіцієнт — тим чистіше звук, тим менше таких спотворень. Повністю усунути їх неможливо, однак їх можна знизити до рівня, практично не сприймається людиною. Так, вважається, що викривлення на рівні 0,5 % вже непомітні навіть для досвідченого слухача. Водночас у сучасній аудіотехніці зустрічаються і набагато більш низькі значення — аж до десятитисячних доль відсотка. У разі плеєрів такі показники грають в основному рекламну роль — вони є ознакою високого рівня пристрої.

Зазначимо, що коефіцієнт гармонійних спотворень вказується в основному для Hi-Fi плеєрів (див. «Тип»), для яких критична максимальна чистота звуку; у звичайних моделях він має другорядне значення.

Кодеки та додаткові технології обробки звуку підтримуються плеєром з підключенням по Bluetooth. Спочатку передача звуку через Bluetooth передбачає досить сильне стиснення сигналу, що може сильно зіпсувати враження під час прослуховування музики. Для усунення цього недоліку і використовуються різні технології, зокрема aptX, aptX HD, aptX Low Latency, aptX Adaptive, AAC, LDAC, LHDC. Зрозуміло, для використання якоїсь із технологій її мають підтримувати не лише плеєр, а й Bluetooth-пристрій, з яким він використовується. А ось основні особливості кожного з варіантів:

- aptX. Bluetooth-кодек, створений для значного підвищення якості звуку, що передається через Bluetooth. Згідно заяв творців, дає змогу досягти якості, порівнянного з Audio CD (16-bit/44.1kHz). Переваги aptX найбільш помітні при прослуховуванні високоякісного контенту (наприклад, форматів lossless), проте навіть на звичайному MP3 може дати помітне поліпшення звучання.

- aptX HD. Розвиток та вдосконалення оригінального aptX, що дає змогу досягти чистоти звуку, порівнянної з аудіо формату Hi-Res (24-bit/48kHz). Як і в оригіналі, переваги aptX HD помітні в основному на аудіо високої якості, хоча цей кодек не буде зайвим і для MP3.

- aptX...Low Latency. Специфічний різновид описаного вище aptX, розроблений для розрахунку не стільки на поліпшення якості звуку, скільки на зниження затримок у передачі сигналу. Такі затримки неминуче виникають під час роботи через Bluetooth; вони не є критичними для прослуховування музики, проте при перегляді відео може виникнути помітна розсинхронізація між зображенням та звуком. Кодек aptX LL усуває це явище, зменшуючи затримку до 32 мс — така різниця непомітна сприйняття людиною.

- aptX Adaptive. Подальший розвиток aptX; фактично об'єднує можливості aptX HD і aptX Low Latency, проте не обмежується цим. Однією з головних особливостей даного стандарту є наприклад званий адаптивний бітрейт: кодек автоматично регулює фактичну швидкість передачі даних, виходячи з особливостей контенту, що транслюється, і завантаженості використовуваних частот. Це, зокрема, сприяє зниженню енергоспоживання та підвищенню надійності зв'язку; а спеціальні алгоритми дають змогу транслювати звук, за якістю порівнянний з aptX HD (24 біт/48 кГц), використовуючи в рази меншу кількість даних, що передаються.

- AAC. Bluetooth-кодек, який застосовується переважно в портативних гаджетах фірми Apple. За можливостями помітно поступається більше просунутим стандартам на кшталт aptX або LDAC: якість звуку під час використання AAC можна порівняти з середнім MP3-файлом. Втім, для прослуховування тих же MP3 цього цілком вистачає, різниця стає помітною лише на більше просунутих форматах.

- LDAC. Фірмовий Bluetooth-кодек Sony. За пропускною здатністю та потенційною якістю звучання перевершує навіть aptX HD, забезпечуючи показники на рівні Hi-Res звуку 24-bit/96kHz; існує навіть думка, що ця максимальна якість, яка має сенс передбачати бездротову передачу — подальше поліпшення буде просто непомітним для людського вуха.

- LHDC. LHDC (Low latency High-Definition audio Codec) – це кодек високої роздільної здатності з низькими затримками, розроблений спілкою Hi-Res Wireless Audio та компанією Savitech. Також кодек відомий під назвою HWA (Hi-Res Wireless Audio). При використанні LHDC передача сигналу здійснюється з бітрейтом до 900 кбіт/с, глибиною бітової до 24 біт і частотою дискретизації до 96 кГц. При цьому забезпечується стабільне та надійне з'єднання зі зниженим рівнем затримки. Кодек оптимально підходить для висококласних бездротових навушників та оперування просунутими форматами цифрового звуку.

Підтримка плеєром технології Bluetooth.

Дана технологія була розроблена для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Способи її використання можуть бути різними; в разі плеєрів найпоширеніший варіант, що є практично обов'язковим для будь-якої моделі з Bluetooth – трансляція звуку на бездротові навушники, акустику або інший аналогічний пристрій (при цьому вкрай бажана наявність aptX, див. «Функції/можливості»). Крім цього, можуть передбачатися і інші способи застосування Bluetooth – зокрема, обмін файлами з іншими пристроями і дистанційне управління (плеєром або з плеєра) конкретний набір додаткових функцій варто уточнювати окремо. А версії Bluetooth (остання з яких на початок літа 2024 року це Bluetooth 5.4) говорять про прогресивність пристрою і його підвищені можливості.

Ємність акумулятора, встановленого в плеєрі.

Теоретично більш ємна батарея здатна забезпечити більший час автономної роботи. Однак на практиці автономність буде залежати не тільки від ємності акумулятора, але і від енергоспоживання плеєра, а воно безпосередньо пов'язане з функціоналом. Тому при оцінці автономності краще орієнтуватися не на характеристики батареї, а прямо на заявлене в характеристиках час роботи (див. нижче). А порівнювати між собою за ємністю акумулятора можна тільки моделі зі схожими характеристиками, наприклад, медіаплеєри на Android з приблизно однаковими діагоналями екранів.

Максимальний час роботи плеєра на одному заряді акумулятора в режимі відтворення аудіо. На цей пункт варто звернути увагу насамперед в тому випадку, якщо Вам доведеться довго користуватися пристроєм без можливості зарядити батарею. При цьому потрібно враховувати, що виробники зазвичай вказують «ідеальне» час роботи: при постійній відносно невисокою гучності, без роботи з екраном і іншими додатковими функціями, які також витрачають заряд. А це означає, що на практиці автономність плеєра може бути трохи нижче заявленої. Тим не менш, цей параметр дозволяє досить точно оцінити придатність плеєра до тривалої роботи без підзарядки, а також цілком підходить для порівняння різних моделей між собою.

Час, необхідний для повного заряджання акумулятора у плеєрах з відповідним живленням.

У цьому випадку передбачається час заряджання батареї від 0 до 100 % при використанні штатного зарядного пристрою (або стороннього зарядника з ідентичними характеристиками). Відповідно, на практиці цей показник може відрізнятись від заявленого — залежно від особливостей ситуації. Однак у цілому по ньому цілком можна оцінювати різні моделі та порівнювати їх між собою.

Також зазначимо, що підвищення ємності акумулятора неминуче передбачає збільшення часу зарядки. Для компенсації цього моменту можуть застосовуватися спеціальні технології швидкої зарядки — однак вони позначаються на вартості та потребують спеціалізованих ЗУ.