Порівняння Redmond SteakMaster RGM-M806P чорний vs Tefal Optigrill+ XL GC722D нержавіюча сталь

Номінальна потужність пристрою — тобто найбільша потужність, споживана при роботі у штатному режимі. При невисокій інтенсивності нагрівання енергоспоживання може бути і нижче, проте варто орієнтуватися саме на цей показник.

Чим більша площа робочої поверхні електрогриля — тим більше енергії потрібно для його ефективної роботи. Крім того, для різних кулінарних задач інтенсивність нагрівання (і, відповідно, необхідна потужність) також буде різною. Тому порівнювати за даним показником можна тільки прилади одного типу (див. вище) зі схожим розміром робочої поверхні (див. нижче). А в такому порівнянні, варто виходити з того, що більш висока потужність забезпечує більш швидке нагрівання і більш стабільну температуру, проте помітно впливає на вартість пристрою. Крім того, прилади більше ніж на 2 кВт можуть створити проблеми для старої, «слабкої» проводки.

Втім, більше 2 кВт — це досить висока потужність для сучасних електрогрилів. У більшості з них енергоспоживання становить 1,5 – 2 кВт, досить багато моделей знаходяться в діапазоні 1 – 1,5 кВт, а в найбільш малопотужних пристроях даний показник взагалі не перевищує 1 кВт. При цьому варто окремо наголосити, що сама по собі невисока потужність ще не означає низької ефективності — нерідко вона виявляється цілком достатньою з урахуванням типу і місткості гриля.

Максимальна температура нагріву панелей електрогрилю, що підтримується пристроєм у штатному режимі роботи. Бажано, щоб її оптимальний показник становив близько 230-240 °С. Електрогрилі з таким порогом температури нагрівання зможуть якісно просмажити будь-які продукти. Висока температура для домашнього використання може знадобитися хіба що для деяких специфічних видів приготування, а менший не забезпечить належного приготування страв на грилі.

Розмір встановленої в грилі робочої поверхні – тобто поверхні, призначеної для продуктів, що готуються.

Від цього показника безпосередньо залежить кількість продуктів, яку можна приготувати за один раз. З іншого боку, велика робоча поверхня вимагає високої потужності, а також безпосередньо позначається на загальних габаритах гриля. Тому при виборі за даним показником потрібно враховувати насамперед передбачувані обсяги готування і кількість місця, доступного для встановлення приладу.

Відзначимо, що даний параметр вказується за довжиною і шириною робочої поверхні незалежно від її форми. Тому однакові габарити — наприклад, 30х30 см — можуть означати і квадратний, і круглий пристрій, при цьому корисна площа в першому випадку буде помітно більше, ніж у другому. Так що в подібних випадках не завадить дізнатися ще й конкретну форму робочої поверхні.

Пристосування, що дає змогу перетворити гриль в аналог сковороди або навіть духовки.

Форма для смаження (іноді також звана формою для запікання) виглядає як додатковий лоток з дном і стінками, але без кришки — роль кришки, при необхідності, грає верхня пластина гриля. Такий аксесуар дає додаткові можливості, недоступні для більш традиційної конструкції. Наприклад, у формі для смаження можна готувати страви в соусі/підливі, або ефективно запікати продукти — у другому варіанті нагрівання виходить більше рівномірним, ніж просто між пластинами контактного гриля.

Додаткові функції і можливості електрогриля.

Такі функції, як термостат, таймер вимкнення та < a href="/list/43/pr-21604/">автоприготування, можна зустріти у всіх різновидах грилів (див. «Тип»); знімні пластини також дуже популярні, вони не зустрічаються хіба що в електросковорідках; а ось фіксація висоти верхньої пластини, відкриття на 180° > і роздільна регулювання температури актуальні в основному для притискних грилів (за рідкісними винятками). Ось детальніший опис кожної з цих особливостей:

— Термостат. Регулятор, що дає змогу автоматично підтримувати задану температуру робочої поверхні. Для цього спеціальний датчик відстежує температуру гриля, відключаючи нагрівання при досягненні потрібного значення і знову включаючи при охолодженні на кілька градусів. Це дає змогу без зайвих зусиль витримувати необхідний режим приготування. Термостати дуже прості за конструкцією і недорогі, а тому зустрічаються в більшості сучасних електрогрилів.

— Таймер вимкнення. Таймер, що відключає нагрівання після закінчення заданого часу. Дана функція позбавляє користувача від необхідності самостійно стежити за часом: досить виставити потрібне значення на таймері. Крім іншого, за рахунок цього помітно знижується ризик пересмажити чи «спалити» страву, я...ка готується: подібна неприємність може статися хіба що в тому випадку, якщо для готування був вибраний занадто великий час. Зазначимо, що можливості таймера залежать від типу управління (див. «Управління»): при механічному управлінні час, як правило, виставляється доволі приблизно (іноді з точністю до хвилини-двох), при електронному — з точністю до секунди.

— Автоприготування. Наявність в грилі програм автоприготування — однієї або декількох. Від описаного вище таймера вимкнення дана функція відрізняється більшою зручністю і функціональністю. Так, користувачеві не потрібно вручну виставляти час роботи і температуру гриля — як правило, досить вибрати тип продукту і бажану ступінь прожарювання/прогрівання. Конкретний набір програм автоприготування може бути різним, його варто уточнювати окремо; серед найбільш популярних варіантів — «м'ясо» (нерідко з вибором ступеня підсмажування), «птах», «риба», «бургери», «сендвічі», «ковбаски», а також режим розморожування.

— Знімні пластини. Можливість зняти робочу пластину (пластини) гриля. Основний зміст цієї функції полягає в тому, щоб полегшити миття і очищення робочої поверхні після використання. Наприклад, знімні пластини можна без проблем мити в кухонній мийці, а нерідко — навіть в посудомийній машині, тоді як для незнімної конструкції подібні можливості будуть недоступні. Крім цього, деякі пристрої з цією особливістю можуть комплектуватися змінними пластинами різних типів (див. «Пластин в комплекті»); а при пошкодженні знімної пластини достатньо купити аналогічну деталь на зміну — не потрібно міняти гриль цілком або нести його в ремонт.

— Автопідлаштування висоти пластин. У грилях з цією функцією верхня пластина закріплена на спеціальному шарнірі, який дає змогу їй автоматично підлаштовуватися під висоту продукту, що готується. При цьому не потрібно здійснювати жодних додаткових налаштувань – достатньо опустити кришку, і вона, притискаючись до вмісту, сама займе оптимальне положення. Цим підлаштування за висотою відрізняється від іншої аналогічної функції – регулювання висоти (див. нижче). До недоліків такої конструкції, в порівнянні з тим самим регулюванням висоти, можна віднести те, що верхня пластина повинна обов'язково контактувати з вмістом, немає можливості нагрівати продукти зверху «безконтактним» способом. Втім, цей момент не так часто виявляється критичним; до того ж є досить велика кількість моделей, де шарнір поєднується з ручним регулюванням.

– Фіксація висоти пластин. Можливість вручну відрегулювати висоту верхньої пластини. Користувач може вибрати положення пластини, нижче за яке вона не повинна опускатися. Це дещо ускладнює налаштування, натомість дає деякі переваги та додаткові можливості. Насамперед, це можливість «безконтактного» приготування — коли верхня пластина не прилягає до продуктів, і нагрівання зверху відбувається лише за рахунок теплового випромінювання.

— Відкриття на 180°. Можливість, що зустрічається насамперед у контактних грилях, а також окремих піцамейкерах (див. «Тип»). При розкритті кришки на 180 подібний пристрій фактично перетворюється в гриль-барбекю з двома окремими робочими поверхнями. Таким чином, дана особливість дає змогу готувати на грилі не тільки «закритим», але і «відкритим» способом. А в деяких подібних моделях передбачається роздільне регулювання температури (див. нижче), яке ще більше розширює функціонал.

— Роздільне регулювання температури. В грилях з цією особливістю робоча поверхня розділена на дві частини, і температуру кожної з них можна регулювати незалежно від іншої. Більшість таких моделей являють собою контактні грилі з можливістю відкриття на 180° (див. вище) — в них можна окремо настроїти температуру основної поверхні і кришки. У «відкритому» форматі роботи це дає змогу одночасно готувати страви, що вимагають різних температурних режимів; а при закритому грилі за рахунок роздільного регулювання можна забезпечити різну інтенсивність обробки зверху та знизу — наприклад, підрум'янити нижню половину бургера і лише злегка нагріти верхню. Зустрічаються і відкриті грилі, в яких робоча поверхня розділена на дві незалежні температурні зони; однак ця можливість помітно ускладнює конструкцію і збільшує її вартість, так що подібних моделей випускається дуже небагато.

Основний матеріал, з якого виготовлений корпус гриля.

— Метал. Найпопулярніший в наш час матеріал, застосовується в грилях всіх типів (див. Вище) і цінових категорій. Це пов'язано перш за все з високою надійністю металу: він не тільки міцний, але ще й дуже стійкий до нагрівання і пожежобезпечний. Також з переваг металевих корпусів можна відзначити досить стильний зовнішній вигляд, стійкість до подряпин і простоту в очищенні. Коштують вони в цілому трохи дорожче пластикових, однак ця різниця не настільки значна і найчастіше компенсується описаними перевагами.

— Пластик. Той чи інший різновид пластику. В цілому даний матеріал обходиться трохи дешевше металу, але в той же час він менш надійний. По-перше пластикові корпуси досить чутливі до подряпин, а сильний удар може розколоти такий корпус (тоді як метал швидше погнеться). По-друге, різні сорти пластику мають різну стійкість до нагрівання; в грилях зазвичай застосовуються термостійки різновиди, проте вони все одно гірше переносять перегрівання, ніж сплави металів. З іншого боку, при звичайному повсякденному використанні ці недоліки не є критичними. Тому хоча пластик все ж зустрічається дещо рідше металу, однак і в таких корпусах в наш час випускається чимало грилів.

— Скло. Суцільноскляні корпуси були б занадто дорогими й крихкими, тому цей матеріал зазвичай поєднується з описаними вище металом або пластиком. Зустрічається переважно у шашличницях: зі скла...виготовляється захисний кожух навколо підставки із шампурами. Це дає змогу контролювати процес приготування, не знімаючи захист з пристрою. Головним недоліком скляних кожухів, у порівнянні з металевими, є крихкість — причому скло може тріснути й навіть розколотися не тільки від сильного удару, але й від перепаду температур (наприклад, під час миття неостиглого кожуха холодною водою). Крім шашличниць, скло може використовуватися і в інших різновидах грилів, однак у таких випадках цей матеріал зазвичай відіграє лише роль декоративного покриття для металевого чи пластикового корпусу.

— Дерево. Дерево надає пристрою приємного і оригінального зовнішнього вигляду, однак з практичної точки зору подібні корпуси не такі зручні, як металеві чи навіть пластикові. Річ у тім, що дерево погано переносить високі температури (може обвуглитися і навіть загорітися), і в таких пристроях потрібно приділяти підвищену увагу якості термоізоляції. Як наслідок, цей матеріал зустрічається вкрай рідко — причому переважно в дизайнерських моделях, створених у розрахунку на незвичайний зовнішній вигляд.

Довжина кабелю для підключення до мережі, передбаченого в конструкції пристрою.

При виборі за цим показником варто враховувати очікувану відстань до розетки: занадто короткий дріт до неї просто не дотягнеться, занадто довгий буде плутатися і створювати незручності. При цьому зазначимо також, що більшість електрогрилів розраховані на використання в домашніх і інших аналогічних умовах, де з доступом до розеток немає особливих проблем. Тому довжина кабелю в таких пристроях не перевищує 2 м, а в деяких моделях вона і зовсім становить близько 80 см.