Порівняння Duravit Vero Air 2525590000 vs Roca Inspira In-Wash A803060001

Загальна форма чаші унітазу.

Вибір за даним параметром багато в чому залежить від естетичних уподобань користувача та загального дизайну санвузла; однак форма чаші і має цілком практичне значення. Так, у наш час найбільше розповсюдження отримали напівкруглі моделі, де задній край чаші зроблений прямим, а інший контур — заокругленим (овальним, яйцеподібним тощо). Така форма не тільки непогано виглядає на неї зручно сідати, а відсутність кутів (як мінімум в передній частині чаші) полегшує очищення і знижує ризик вдаритися об унітаз ногою. Крім того, матеріалу на подібну чашу потрібно менше, ніж на прямокутний виріб схожих габаритів — в результаті напівкруглі унітази виходять відносно недорогими і легкими.

Прямокутна форма, зі свого боку, дає велику площу опори, що буває важливо для користувачів великої статури. Втім, унітази класичної прямокутної форми зустрічаються рідко (через дорожнечу у виробництві, а також через деякі інші причини). Набагато більшого поширення отримали варіації на цю тему — чаші зі скошеними (закругленими) кутами, а також з передньою частиною у формі дуги.

Вбудовані в унітаз функції, що дають змогу використовувати його в ролі біде – гігієнічної ванночки для миття зовнішніх статевих органів і ануса після користування туалетом. Унітази з подібним функціоналом за визначенням оснащуються гігієнічним душем (з одним або декількома режимами роботи); крім того, в них можуть передбачатися також підігрівання води і/або самоочищення форсунки. Ось докладний опис цих можливостей:

– Гігієнічний душ. У цій функції міститься вся суть біде: гігієнічний душ являє собою пристосування, за допомогою якого можна мити область промежини після користування туалетом. Теоретично такий душ може мати різну конструкцію, але в унітазах найчастіше зустрічається найбільш простий і компактний варіант — невелика трубочка, вбудована прямо в ободок чаші в такому положенні, щоб струмінь води з неї потрапляла «чітко за призначенням». Інший варіант – кришка і сидіння, доповнені власним гігієнічним душем; подібну кришку в багатьох моделях можна навіть зняти і переставити на іншу чашу, якщо виникне необхідність.
Також в характеристиках нерідко уточнюється кількість режимів гігієнічного душу. Найчастіше такий режим один – цього достатньо для більшості ситуацій. Однак зустрічаються і винятки – наприклад, в конструкції може передбачатися «чоловічий» і «жіночий» режими (враховують анатомічні відмінності між статями)..., функція масажу тощо. В окремих моделях кількість режимів досягає 7. У будь-якому разі якщо форматів роботи більше одного – їх конкретний набір не завадить уточнити окремо; а збільшення числа режимів неминуче позначається на вартості.

– Підігрівання води. Вбудований нагрівач для води, що подається в гігієнічний душ. За замовчуванням такий душ використовує звичайну холодну воду, а це не завжди і не для всіх комфортно. Підігрівання води дає змогу виправити ситуацію; однак варто враховувати, що ця функція помітно позначається на ціні унітазу, а для роботи нагрівача потрібне підключення до електромережі.

– Самоочищення. Функція автоматичного очищення, як правило, використовує і змив, і гігієнічний душ (тому самоочищення і відносять до функцій біде); а ось інші особливості роботи таких систем можуть бути різними, залежно від моделі. Наприклад, в одних унітазах даний режим включається періодично через певний час або певну кількість змивів, в інших — після кожного змиву, в третіх використовується датчик забруднення, що визначає потребу в очищенні тощо. В будь-якому разі, дана функція помітно підвищує гігієнічність і полегшує підтримку чистоти. Наприклад, регулярне самоочищення помітно знижує ймовірність того, що в область геніталій під час користування душем потраплять забруднення або шкідливі мікроорганізми; а ручне прибирання унітазу стає легше, та й проводити його доводиться рідше.

Додаткові функції унітазу, реалізовані за рахунок електронної «начинки» та іншого спеціального оснащення. Ці можливості практично не впливають на основний функціонал виробу, проте вони можуть помітно підвищити комфорт або навіть безпеку при використанні. Серед найбільш популярних в наш час смартфункцій – датчик присутності, автоматичний злив, попередній злив, усунення запахів, сушіння повітрям, автопідняття (опускання) сидіння, підігрівання сидіння, дисплей, пульт управління, управління зі смартфона, захист від дітей і підсвічування. Детальніше про кожну:

– Датчик присутності. Сенсор, що реагує на появу людини поруч з унітазом. Використовується такий сенсор в основному для автоматичного управління іншими функціями. Наприклад, в одних унітазах датчик присутності забезпечує автоматичне підняття кришки при наближенні людини і опускання — при віддаленні; в інших він включає підігрівання сидіння, управляє змивом тощо. Конкретні особливості роботи сенсора варто уточнювати окремо. Однак в будь-якому разі дана функція забезпечує не тільки додаткову зручніс...ть, але і гігієнічність: користувачеві не потрібно зайвий раз торкатися руками кнопок і інших органів управління. Також подібний функціонал може виявитися до речі, якщо туалетом користується людина з обмеженими можливостями, якій з тієї чи іншої причини важко використовувати більш традиційне управління.

– Автоматичний злив. Функція, що позбавляє від необхідності спускати воду вручну. Як правило, працює на основі описаного вище датчика присутності: злив зазвичай вмикається після того, як сенсор перестає фіксувати наявність людини на унітазі або поруч з ним. Подібна можливість дає відразу кілька переваг перед більш традиційною конструкцією, з ручним спуском води. По-перше, підвищується гігієнічність: не потрібно зайвий раз торкатися ручок, кнопок і інших елементів унітазу. Це буває особливо корисно в туалетах загального користування (в офісах, кафе/ресторанах, на вокзалах тощо), проте не буде зайвим і при домашньому застосуванні. По-друге, з таким унітазом в принципі неможлива ситуація «забув змити за собою». По-третє, автозлив може виявитися справжнім порятунком для тих користувачів, кому з тих чи інших причин (похилий вік, інвалідність, проблеми зі здоров'ям) важко користуватися традиційними системами. До помітних недоліків даної функції можна віднести хіба що досить високу вартість.

– Попередній злив. Суть даної функції полягає в тому, що перед кожним використанням на внутрішню поверхню унітазу розпорошується тонкий шар води. Це забезпечує відразу дві переваги. По-перше, відкривши кришку, користувач бачить чисту, акуратну поверхню і не відчуває сторонніх запахів, які могли б залишитися після минулого використання. По-друге, в процесі користування туалетом тверді відходи практично не прилипають до вологої поверхні, і основний злив виходить максимально ефективним. Зазвичай попередній злив активується автоматично – за сигналом з датчика присутності або при піднятті кришки.

– Усунення запахів. Пристосування для усунення неприємних запахів, вбудоване прямо в унітаз. Конкретна реалізація даної функції може бути різною. Наприклад, в одних моделях використовується пристрій на зразок знімних освіжувачів для туалету — контейнер, заповнений спеціальним складом. При зливі вода проходить через цей контейнер, і речовини, які містяться в ньому, нейтралізують зайві запахи і створюють приємний аромат. У більш прогресивних унітазах може встановлюватися система на зразок міні-витяжки – з вентилятором і вбудованим фільтром (наприклад, вугільним), що очищує повітря на молекулярному рівні.

– Сушіння повітрям. Функція, що доповнює гігієнічний душ (див. «Функції біде»). Після використання такого душу вмикається (вручну або автоматично) потік теплого повітря, що ефективно висушує шкіру. Це позбавляє від необхідності видаляти зайву вологу за допомогою туалетного паперу або серветок.

— Автопідняття/опускання сидіння. Механізм, що позбавляє користувача від необхідності піднімати і опускати сидіння (а найчастіше і кришку) вручну. Способи управління таким механізмом можуть бути різними: в одних моделях він вмикається вручну (натисканням кнопки, наближенням руки або ноги до безконтактного сенсора, з пульта управління тощо), в інших — спрацьовує автоматично за командами з датчика присутності. Однак в будь-якому разі дана функція дає дві основні переваги. По-перше, вона сприяє гігієнічності – користувачеві не потрібно торкатися сидіння і кришки руками. По-друге, підняття і опускання відбуваються дуже плавно, без ударів і зайвого шуму (чого не завжди вдається уникнути при користуванні традиційними сидіннями/кришками).

– Підігрівання сидіння. Система підігрівання, що підвищує температуру сидіння до комфортної. Цю функцію особливо оцінять користувачі, схильні мерзнути навіть при кімнатній температурі. Також вона однозначно буде незайвою в двох випадках. Перший – якщо матеріал сидіння сам по собі не особливо комфортний і навіть в теплому приміщенні може сприйматися як холодний. Другий – якщо температура повітря в санвузлі може знижуватися: наприклад, в приміщенні є вікно, яке періодично відкривається на провітрювання навіть в холодну пору року. Для підігрівання сидінь зазвичай використовуються електричні нагрівальні елементи, що працюють від мережі.

— Дисплей. Власний дисплей, встановлений прямо на унітазі — зазвичай на кришці або в задній частині, за кришкою. Як правило, являє собою найпростіший одноколірний РК-екран, здатний відображати цифри і обмежену кількість символів. Однак з урахуванням специфіки застосування – більшого в даному випадку зазвичай і не потрібно. На дисплей зазвичай виводяться такі дані, як температура сидіння або води в гігієнічному душі, обраний режим роботи цього душу тощо.

— Пульт управління. Окремий пульт, що дає змогу управляти функціями унітазу (злив, підняття/опускання сидіння, гігієнічний душ тощо). На відміну від більш традиційних пультів ДУ, управляючий пристрій для унітазу зазвичай передбачає кріплення на одному місці — на стіні санвузла, а то і прямо на чаші. У будь-якому разі пульт дає додаткову зручність: всі важливі функції зведені в одному пристрої, розташованому під рукою. Зрозуміло, застосовувати подібне управління має сенс лише в прогресивних моделях з великою кількістю спеціальних можливостей.

– Управління зі смартфона. Можливість управляти налаштуваннями і функціями унітазу зі смартфона, планшета або іншого мобільного гаджета з встановленим на нього спеціальним додатком. По суті – аналог описаного вище пульта управління, тільки реалізований у вигляді мобільного додатку. З'єднання може здійснюватися по Bluetooth або по Wi-Fi; а деякі унітази з даною функцією здатні навіть з'єднуватися з локальної мережею або системою «розумного дому», що дає доступ до управління з будь-якої точки приміщення, а то і віддалено через Інтернет. Ще одна цікава можливість, яка нерідко зустрічається в мобільних додатках – профілі користувачів, в яких зберігається температура води, режим гігієнічного душу і інші параметри, яким віддають перевагу конкретні люди.

– Захист від дітей. Чаша унітазу, навіть з антибактеріальним покриттям, є одним з найнебезпечніших місць в будинку для маленької дитини. Ця функція не дає змогу допитливому малюкові дістатися до внутрішньої поверхні чаші і «підчепити» небезпечні бактерії або хімічні речовини. Найчастіше захист від дітей реалізується як блокування кришки, яку дорослий легко може відключити, а несвідома маленька дитина — ні.

— Підсвічування. Декоративне підсвічування не впливає на функціонал унітазу, проте надає і самому пристрою, і санвузлу оригінального зовнішнього вигляду. Конкретні можливості підсвічування можуть бути різними: наприклад, в деяких моделях воно має окремі денний і нічний режими, що розрізняються за яскравістю.

- Санфаянс(«санітарний фаянс»). Найбільш поширений матеріал для сучасних унітазів, за невисокої вартості має акуратний зовнішній вигляд, міцний та надійний. Головним недоліком є пориста структура, що сприяє накопиченню забруднень та запахів (хоча останнім часом застосовуються технології, покликані усунути цей недолік). Термін служби такого матеріалу у сучасних унітазах може досягати 40 років.

- Санфорфор(«санітарна порцеляна»). Як і санфаянс, відноситься до керамічних матеріалів, проте, при аналогічних міцності та зовнішньому вигляді, набагато слабше вбирає воду та бруд, за рахунок чого має більше тривалий термін служби – до 60 років. Однак і коштує санфарфор дорожче.

- Нержавіюча сталь. Ключова перевага нержавіючої сталі — висока міцність: цей матеріал без проблем переносить навіть сильні удари, здатні розколоти санфарфор або санфаянс. З іншого боку, і обходяться подібні унітази недешево, притому, що згадана міцність у реальності необхідна не наприклад часто. Тому звертати увагу на даний варіант має сенс у тих випадках, коли надійність і стійкість до пошкоджень мають ключове значення — наприклад, якщо сантехніка набувається для стадіону, бару тощо, і має бути вандалостійкою.

- Кераміка. Ті чи інші види кераміки, які або не належать до описаного вище санфарфору або санфаянсу, або є специфічними різновидами цих матеріалів. Конкретні особливості унітазів із кераміки варто...уточнювати окремо; проте здебільшого це досить прогресивні та якісні вироби.

При цьому кожен з перерахованих матеріалів може додатково мати спеціальне антибактеріальне покриття унітазу, що запобігає росту і розмноженню бактерій. Воно значно підвищує гігієнічність використання, проте позначається на ціні.

Загальна вага виробу; для унітазів-компактів (див. «Тип»), зазвичай, вказується для стандартній комплектації — разом з «рідним» бачком (порожнім).

При виборі підлогових моделей на цей показник можна не звертати особливої уваги, а ось для підвісного унітазу (див. «Монтаж») вага достатньо принциповим: адже інсталяція (або інше кріплення) повинна нормально витримати і конструкцію, і сидить на ній користувача.

Висота чаші унітазу, а саме — верхньої кромки чаші.

У підлогових моделях (див. «Монтаж») цей розмір вважається від основи, на підвісних — від нижнього краю. При цьому варто враховувати, що підвісні вироби зазвичай встановлюються на висоті хоча б 5 – 10 см над підлогою, тому і фактична висота чаші буде більше на відповідну величину. Підлогові моделі зазвичай розміщуються на рівні підлоги, і фактична висота чаші в них відповідає заявленій (теоретично можна скорегувати цю висоту за рахунок установки унітазу на піднесення або поглиблення, однак на практиці простіше відразу вибрати модель потрібної висоти).

Найменші значення висоти — до 30 см включно — можна зустріти виключно в підвісних унітазів (в них це не створює незручностей, враховуючи особливості монтажу). До цього ж типу установки відноситься більшість моделей на 31 – 34 см і 35 – 37 см, хоча в цих категоріях вже є і підлогові вироби. Втім, серед останніх найбільш популярна висота — 38 – 40 см, також вельми поширені підлогові унітази висотою більше 40 см (в підвісних моделях висота більше 38 см хоч і зустрічається, але нечасто).

Що стосується вибору за цим параметром, то тут варто враховувати застосування унітазу. Так, для громадського користування оптимальним варіантом вважається фактична висота чаші в 40 – 44 см; т...ака висота прямо прописана в деяких санітарних нормах, вона зручна для більшості дорослих і цілком прийнятна для дітей (окрім найменших, яким і так потрібна допомога дорослого при користуванні туалетом). А ось для особистого застосування унітаз варто підбирати більш ретельно, і тут придатними можуть виявитися різні значення. Загальне правило таке: в ідеалі ноги сидячої людини повинні бути зігнуті під прямим кутом і вільно стояти на підлозі, не звисаючи і не напружуючись понад міру. Однак люди в сім'ї можуть помітно відрізнятися по статурі і потребам. З урахуванням цього в загальному випадку рекомендується враховувати зростання найвищого члена сім'ї, а за наявності в сім'ї людини з особливими потребами — насамперед ці потреби.

Загальні габарити унітазу в висоту, ширину і глибину (під глибиною мається на увазі відстань від переднього краю до задньої кромки).

Ці показники дають змогу визначити, скільки місця потрібно для установки виробу, а також впливають на деякі практичні моменти. При цьому ключове значення мають насамперед ширина і глибина. Конкретні цифри і нюанси з цим габаритами такі:

— Ширина: 35 см в найбільш вузьких моделях, 40 см і більше в самих широких, проміжні варіанти — 36 – 37 см і 38 – 39 см. Велика ширина бажана, якщо унітазом будуть користуватися люди міцної статури. Втім, варто мати на увазі, що цей розмір вказується по самій широкій частині конструкції, а це не обов'язково чаша — мова може йти про бачку.
— Глибина: 50 см — вважається невеликий, в найбільш великих виробах — перевищує 65 см; проміжні варіанти включають 51 – 55 см, 56 – 60 см і 61 – 65 см. Тут вибір залежить від зросту і статури користувача: високим людям та людям з довгими ногами будуть найбільш зручні унітази з великою глибиною.

Окремої згадки стоїть висота. У моделях без бачка вона відповідає висоті чаші, докладніше про цьому показнику см. вище. В унітазах-комп...актах (див. «Тип») зазвичай вказується висота з бачком, від неї залежить, скільки вертикального простору потрібно для установки. Тут показник до 75 см і менше вважається невеликим, 76 – 80 см — середнім, 81 – 85 см — вище середнього, а для самих високих виробів потрібно більше 85 см вільного простору над підлогою.

Країна походження бренду, під яким унітаз представлений на ринку. У наш час у продажу можна зустріти в основному вироби з таких країн (за алфавітом): Бельгія, Німеччина, Індія, Іспанія, Італія, Польща, Туреччина, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія.

Існує безліч стереотипів, пов'язаних з тим, як походження товарів з тієї чи іншої країни впливає на їхня якість. Проте загалом ці стереотипи не мають під собою підстав. По-перше, в даному пункті не вказується фактичне місце випуску унітазу, а «батьківщина» торгової марки (або місце розташування штаб-квартири виробника); виробничі потужності можуть розташовуватися і в іншій країні. По-друге, фактичне якість виробу залежить не стільки від географії, скільки від організації процесів всередині тієї або іншої компанії. Так що при виборі краще всього орієнтуватися не стільки на «національність» унітазу, скільки на загальну репутацію того чи іншого бренду. А звертати увагу на країну походження має сенс у тому випадку, якщо ви принципово хочете (або не хочете) підтримати виробника з певної держави.