Порівняння Dnipro-M SAB-258PW vs Tekhmann TWI-355 T 844133

Мінімальна фактична напруга на вході, при якій зварювальний апарат зберігає працездатність.

Подібна інформація стане в нагоді перш за все для роботи в нестабільних мережах, де напруга схильна сильно «просідати», а також від автономних джерел живлення (наприклад, генераторів), які також можуть видавати напругу нижче номінальної.

Максимальна потужність, споживана зварювальним апаратом під час роботи, виражена в кіловатах (кВт), тобто тисячах ват. Крім цього, може застосовуватися позначення в кіловольт-амперах (кВА), про нього див. нижче.

Чим вище потужність, тим більш потужний струм здатний видавати апарат і тим краще він підходить для роботи з товстими деталями. Для різних матеріалів різної товщини існують свої рекомендації по силі струму, їх можна уточнити в спеціалізованих джерелах. Знаючи ж ці рекомендації і напруга холостого ходу (див. нижче) для вибраного типу зварювання, можна за спеціальними формулами порахувати мінімальну необхідну потужність зварювального апарата. Також варто враховувати, що висока потужність створює відповідні навантаження на проводку і може вимагати підключення безпосередньо до щитка.

Що стосується різниці між ватами і вольт-ампер, то фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу. Однак вони позначають різні параметри. У вольт-амперах вказують загальну споживану потужність — як активну (йде на вчинення роботи і на нагрів окремих деталей), так і реактивну (йде на втрати в котушках і конденсаторах). Це значення зручніше застосовувати для розрахунку навантаження на електромережу. У ватах записують тільки активну потужність, що за цим числам зручно розраховувати практичні можливості зварювального апарата.

Напруга, що видається зварювальним апаратом на електроди. Як випливає з назви, вона вимірюється без навантаження — тобто коли електроди роз'єднані і струм між ними не йде. Пов'язано це з тим, що при великій силі струму, характерній для електрозварювання, фактична напруга на електродах сильно падає, і це не дає можливості адекватно оцінювати характеристики зварювального апарата.

Залежно від особливостей апарата (див. «Тип») і виду робіт (див. «Вид зварювання») використовується різна напруга холостого ходу. Наприклад, для зварювальних трансформаторів цей параметр становить близько 45 – 55 В (хоча є і більш високовольтні моделі), у інверторів він може досягати 90 В, а для напівавтоматичного зварювання MIG/MAG зазвичай не потрібно напруги вище 40 В. Також оптимальні значення залежать від типу електродів, що використовуються. Більш детальну інформацію Ви можете знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що чим вища напруга холостого ходу — тим зазвичай легше запалювання дуги і тим стабільніший сам розряд.

Відзначимо також, що для апаратів з функцією VRD (див. «Додатково») в даному параметрі вказується стандартна напруга без зниження через VRD.

Найбільший струм, який зварювальний апарат здатний видати через електроди під час роботи. Загалом чим вище цей показник — тим більш товсті електроди здатне використовувати пристрій і тим більше товщина деталей, з якими воно може працювати. Зрозуміло, не завжди має сенс гнатися за високими струмами — тонким деталей вони швидше зашкодять. Однак якщо Вам доведеться мати справу з масштабними роботами і великою товщиною зварюваних матеріалів, без апарата з відповідними характеристиками просто не обійтися. Оптимальні зварювальні струми залежно від матеріалів, виду робіт (див. «Вид зварювання»), типу електродів і т. ін. можна уточнити за спеціальними таблицями. Що стосується конкретних значень, то в найбільш «слабких» моделях максимальний струм не досягає 100 А, в найбільш потужних він може перевищувати 225 А й навіть 250 А.

Періодичність включення, допустима для зварювального апарата.

Практично всі сучасні зварювальні апарати вимагають перерв у роботі — для охолодження і загального «відновлення». Періодичність включення вказує, який процент від загального робочого циклу допускається використовувати безпосередньо для роботи. При цьому за стандартний цикл зазвичай береться 10 хвилин. Таким чином, наприклад, пристрій з періодичністю включення до 30 % зможе безперервно працювати не більше 3 хвилин, після чого йому буде потрібно мінімум 7 хвилин перерви. Втім, для деяких моделей використовується цикл в 5 хвилин; ці нюанси варто уточнювати по інструкції.

Загалом висока періодичність потрібна в основному для професійних робіт великого об'єму; при порівняно нескладній застосуванні цей параметр не грає вирішальної ролі, тим більше, що під час роботи і так доводиться робити перерви. Що стосується конкретних значень, то згадані 30% є дуже скромним показником, характерним здебільшого для пристроїв початкового рівня. Значення у 30 – 50 % також є невисоким; в діапазоні 50 – 70 % знаходиться більшість сучасних апаратів, а найбільш «витривалі» моделі забезпечують періодичність більш ніж в 70 %.

Клас захисту, якому відповідає корпус зварювального апарата.

Цей параметр традиційно позначається за стандартом IP двома цифрами. Він характеризує, наскільки добре корпус захищає «начинку» від сторонніх предметів і пилу (перша цифра), а також від вологи (друга цифра). Варто зазначити, що у зварювальних апаратах ступінь такого захисту зазвичай невелика — це пов'язано з тим, що корпус потрібно робити вентильованим. От рівні захисту від твердих предметів/пилу, актуальні для сучасних моделей:

1 — захист від предметів розміром понад 50 мм (порівнянно з розмірами людського кулака або ліктя);
2 — від предметів більше 12,5 мм (можна говорити про захист від попадання пальців);
3 — від предметів більше 2,5 мм (виключається ймовірність випадкового потрапляння більшості стандартних інструментів);


Що стосується захисту від вологи, то вона може бути взагалі нульовий — то є такий апарат допускається використовувати тільки в сухих умовах. Втім, зустрічаються і більш прогресивні варіанти:

1 — захист від крапель води, що падають вертикально, при строго горизонтальному положенні пристрою (мінімальна ступінь захисту, фактично — від випадкового потрапляння невеликої кількості вологи);
2 — від вертикальних крапель води при відхиленні пристрою від горизонталі до 15° (трохи вище, ніж мінімальна);
3 — від бризок, що падають під кутом до 60° до вертикалі (можна говорити про захист від дощу);
4 — від бризок, що потрапляють з будь-якого...напрямку (можливість використання при дощі з сильним вітром);

Іноді замість однієї з цифр ставиться літера Х — наприклад, IP2X. Це означає, що клас захисту по відповідному виду дії не визначений. В такому випадку краще за все вважати, що захист взагалі відсутня — це забезпечить максимальну безпеку і дасть змогу уникнути неприємних несподіванок.

Клас ізоляції визначає ступінь стійкості ізоляційних матеріалів, які використовуються в тому чи іншому пристрої, до нагрівання. На сьогоднішній день у зварювальних апаратах використовуються матеріали переважно таких класів:

B — мають межу стійкості на рівні 130 °C;
F — 155 °C;
H — 180 °C.

Зазначимо, що абсолютна більшість сучасних зварювальних апаратів мають електронний захист від перегріву, яка відключає пристрій задовго до досягнення межі стійкості ізоляції. Тому цей параметр буде актуальним лише в надзвичайному випадку, при відмові вбудованої захисту. Тим не менше він цілком дозволяє оцінити безпеку використання апарата — чим вище клас ізоляції, тим більше ймовірність вчасно помітити небезпечний перегрів (наприклад, по характерному запаху) і відключити пристрій до появи пошкоджень.