Порівняння Onkyo CP-1050 vs Denon DP-29F

Наявність звукознімача в конструкції плеєра, який не знамається

Звукознімач (картридж) є ключовою деталлю для будь-якого програвача вінілу; поломка цієї деталі призводить усі пристрій в непридатність. Тому незнімні (тобто непридатними до заміни без розбирання в умовах майстерні) звукознімачі робляться в основному в бюджетних програвачах, де виробник намагається максимально спростити і, відповідно, здешевити конструкцію. Проте навіть в таких моделях, зазвичай, передбачається можливість заміни самої делікатної деталі звукознімача — голки.

Модель звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром. Звукознімач є однією з найбільш важливих деталей будь-якого вінілового програвача, саме від його якості багато в чому залежить якість вихідного звуку. Знаючи назву моделі, можна знайти детальні дані по ній та визначити, наскільки Вас влаштовує конкретно цей картридж.

Сила натиску голки на пластинку, на яку розрахований комплектний звукознімач (картридж).

Ця сила залежить від жорсткості (податливості) голки: чим більше притискна сила, тим, відповідно, жорсткіше картридж, тим менше він податливий. Також вважається, що менша сила натиску менше зношує запис, однак не можна сказати, що «легкі» картриджі однозначно краще — існує безліч інших нюансів. Так що на практиці інформація про силу натиску комплектного звукознімача необхідна в основному на випадок його заміни. Зазвичай, в цих же межах регулюється сила натиску, забезпечувана тонармом програвача, так що новий картридж повинен також бути розрахований на ті ж значення притискної сили — інакше є ймовірність, що програвач не вдасться правильно отьюстировать.

Вага звукознімача (картриджа), що постачається в комплекті з програвачем.

Вага картриджа визначає особливості балансування тонарма для виставлення оптимальної сили притискування. Втім, комплектні звукознімачі зазвичай оптимально сумісні з відповідними тонармами, так що з юстуванням програвача проблем не виникає. А ось при покупці змінного картриджа на даний параметр варто звернути увагу: бажано, щоб новий звукознімач не надто відрізнявся за вагою від комплектного, інакше діапазону регулювання тонарма може не вистачити для правильного балансу.

Форма комплектного тонарма (при вигляді зверху). В сучасних програвачах можуть зустрічатися як прямі, так і S-подібні або J-подібні тонарми. Не можна однозначно сказати, який з них краще: перевагою першого варіанта вважається невелика вага, другого і третього — велика довжина і низька резонансна частота, що знижує ймовірність виникнення перешкод. А тому на практиці вибір залежить від конкретної ситуації і особистих вподобань.

Ефективна довжина комплектного тонарма – відстань від точки кріплення (осі обертання) до голки.

Даний показник важливий в першу чергу для поворотних тонармів: чим більша довжина — тим нижча кутова похибка, тим менша розбіжність між напрямком руху доріжки та поздовжною віссю звукознімача (докладніше див. «Тип») і тим нижчий рівень відповідних спотворень. Крім того, велика довжина знижує резонансну частоту та зменшує ймовірність появи спотворень. З іншого боку, довший тонарм виходить важчим, що потребує певних технічних хитрощів і може негативно вплинути на чистоту звуку. Тому велика довжина далеко не завжди є гарантією високої якості – варто звертати увагу ще й на вагу (див. нижче).

Робочий вага комплектного тонарма. Вважається, що цей показник повинен бути як можна нижче, щоб не створювати зайвий тиск і звести знос голки і платівок до мінімуму. З іншого боку, жорсткий звукознімач на легкому тонарме може підскакувати на нерівностях пластинки, та й загалом така невідповідність не покращує якість звуку. Втім, комплектні тонарми зазвичай оптимально сумісні з комплектними ж звукознімачами; тому цікавитися сумісністю варто лише при покупці картриджа іншої моделі.

Спосіб передачі обертання від електродвигуна на диск програвача.

— Ремінний. Також відомий як «пассіковий». Згідно з назвою, такий привод використовує ремінну передачу. Його головними перевагами є рівномірність обертання в поєднанні з невимогливістю до якості електродвигунів, що дозволяє досягати непоганої чистоти звуку навіть з відносно простими і недорогими моторами. Правда, пассікові програвачі повільніше набирають швидкість і непридатні для спеціальних прийомів на зразок скретчингу; однак ці моменти критичні хіба що для діджеїв, а при звичайному прослуховуванні музики не мають особливого значення. А ось з однозначних недоліків можна відзначити хіба що необхідність періодичної (зазвичай раз на кілька років) заміни пассіка.

— Прямий. В програвачах з даним типом приводу диск встановлюється прямо на валу електродвигуна. Це дозволяє дуже швидко розганяти і гальмувати його, а також використовувати різні спеціальні прийоми, завдяки чому для діджейської «вертушки» прямий привод є практично обов'язковим. Однак подібна конструкція висуває особливі вимоги до якості електромоторів, оскільки будь-які нерівномірності і вібрації помітно впливають на якість звуку. Тому в «аудіофільських» моделях прямий привод використовується рідко — за відсутності явних переваг перед ремінною передачею конструкція виходить помітно дорожче.

Фонокорректором називають передпідсилювач особливої конструкції, що використовується під час роботи зі звукознімачами для вінілових платівок. Першопочатково звук на платівках таких записаний з спотворенням амплітудно-частотної характеристики, а саме з наростанням гучності від низьких частот до високих; це пов'язано з технічними особливостями процесу запису. Відповідно, фонокоректор не тільки підсилює сигнал до рівня, достатнього для подачі на підсилювач потужності, але також коригує амплітудно-частотну характеристику, «витягаючи» баси і знижуючи гучність ВЧ. А вбудований фонокоректор дозволяє підключати плеєр до підсилювача потужності безпосередньо, без використання проміжного обладнання. Правда, за характеристиками вбудовані передпідсилювачі-коректори поступаються зовнішнім. Тому в деяких моделях з даною функцією може передбачатися режим «байпас», що дозволяє пускати сигнал в обхід вбудованого фонокорректора на зовнішній, більш прогресивний. А також зустрічаються і зовсім програвачі вінілу без фонокорректора.