Комплектація
Набір компонентів, що входить в комплект поставки кондиціонера.
Даний параметр вказується тільки для спліт - і мультиспліт систем (див. «Тип») — інші різновиди кондиціонерів виконуються у вигляді єдиних блоків, і для них комплектацію уточнювати просто нема чого. «Спліти» ж можуть поставлятися як в
повній комплектації, так і окремими блоками (як
внутрішніми, так і
зовнішніми). Серед традиційних спліт-систем найбільш популярний перший варіант: таке рішення найзручніше купити готовим комплектом, а купівля окремого блока потрібно в основному при поломці одного з оригінальних блоків. А ось компоненти мультиспліт-кондиціонерів, навпаки, найчастіше продаються окремо — це дозволяє з легкістю зібрати таку систему під конкретну ситуацію, окремо купивши зовнішній блок і потрібне число внутрішніх.
Споживана потужність (охолодження/нагрів)
Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.
У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.
Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.
Рівень шуму (зовнішній блок)
Максимальний рівень шуму в децибелах (дБ), який виробляється зовнішнім (вуличним) блоком кондиціонера в штатному режимі роботи.
У побутових спліт-системах рівень шуму від зовнішнього блоку зазвичай знаходиться в межах від 40 до 55 дБ. Чим нижчий цей показник - тим тихіше працює агрегат і тим зручніше його використання. Санітарні норми наказують рівень шуму для житлового фонду від постійних джерел не вище 40 дБ вдень і 30 дБ вночі, а в офісах цілком допускається звукове тло до 60 дБ. Оцінювати конкретні значення рівнів шуму найпростіше за порівняльними таблицями. Так, 40 дБ – це рівень тихої розмови або телевізора на середній гучності, 50 дБ приблизно відповідає звичайному тону людської мови, а 60 дБ – голосному голосу. Більш детальні дані можна знайти у спеціальних джерелах.
Важливо відзначити, що всередині приміщень рівень шумового фону від зовнішнього блоку буде значно меншим, ніж на вулиці. Однак якщо при роботі кондиціонера шум не заважає вам, це не означає, що він не заважає сусідам. З відчиненими вікнами зовнішній блок може стати досить сильним джерелом шуму. Тому для квартирного житлового фонду бажано віддавати перевагу малошумним моделям кліматичного обладнання.
Сезонний коефіцієнт SEER охолодження
Сезонний коефіцієнт охолодження SЕЕR, забезпечуваний кондиціонером.
Сенс цього параметра аналогічний звичайним коефіцієнту охолодження — EER (див. вище): мова йде про співвідношення корисної потужності до витраченої, і чим вище коефіцієнт, тим більш ефективним є пристрій. Різниця між цими параметрами полягає в методиці виміру: EER вимірюється для строго стандартних умов (температура зовні +35 °С, робоче навантаження 100 %), тоді як ПРОВИДЕЦЬ більш наближений до реальності — він враховує сезонні коливання температури (для Європи) і деякі інші специфічні моменти, як-от підвищену ефективність інверторних компресорів. Тому з 2013 року на території Євросоюзу в якості основного параметра прийнято використовувати саме SEER; цю характеристику взяли на озброєння і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни зі схожим кліматом.
Сезонний коефіцієнт SCOP обігріву
Сезонний коефіцієнт обігріву SCOP, забезпечуваний кондиціонером.
Як і звичайний коефіцієнт COP (див. вище), даний параметр описує загальну ефективність під час роботи кондиціонера на обігрів і обчислюється за формулою: теплова (корисна) потужність, поділена на споживання електроенергії. Чим вище коефіцієнт, тим, відповідно, ефективніше пристрій. А різниця між COP і SCOP полягає в тому, що COP вимірюється в строго стандартних умовах (температура зовні +7 °С, повна робоча навантаження), а SCOP враховує сезонні коливання температури (для Європи), зміни в режимах роботи кондиціонера, наявність інвертора і деякі інші параметри. Завдяки цьому SCOP більш наближений до реальних показників, і саме цей коефіцієнт з 2013 року взято як основний на території Євросоюзу. Втім, цю характеристику використовують і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни, зі схожим кліматом.
Енергоефективність SEER (охолодження)
Сезонний клас енергоефективності, якому відповідає кондиціонер під час роботи на охолодження. Першопочатково даний параметр позначався латинськими літерами від
А (самий економічний показник) до G (самий витратний); проте пізніше з'явилися більш ефективні класи, ніж А —
А+,
А++ і
А+++ (чим більше плюсів, тим вище енергоефективність).
Даний показник безпосередньо пов'язаний із значенням коефіцієнта ПРОВИДЕЦЬ. Детальніше про це коефіцієнті і про його відмінності від «звичайного» EER див. «Сезонний коефіцієнт SEER охолодження». Тут же відзначимо, що кожному класу відповідає свій діапазон значень SEER; детальні таблиці відповідності можна знайти в спеціальних джерелах.
За інших рівних умов більш енергоефективні кондиціонери обходяться дорожче, однак ця різниця може окупитися по мірі використання за рахунок економії електроенергії.
Енергоефективність SCOP (обігрів)
Сезонний клас енергоефективності, якому відповідає кондиціонер під час роботи на обігрів. Першопочатково даний параметр позначався латинськими літерами від
А (самий економічний показник) до G (самий витратний); проте пізніше з'явилися більш ефективні класи, ніж А —
А+,
А++ і
А+++ (чим більше плюсів, тим вище енергоефективність).
Даний показник безпосередньо пов'язаний із значенням коефіцієнта SCOP. Детальніше про це коефіцієнті і про його відмінності від «звичайного» COP див. «Сезонний коефіцієнт SCOP обігріву». Тут же відзначимо, що кожному класу відповідає свій діапазон значень SCOP; детальні таблиці можна знайти в спеціальних джерелах.
За інших рівних умов більш енергоефективні кондиціонери обходяться дорожче, однак ця різниця може окупитися по мірі використання за рахунок економії електроенергії.
Максимальний перепад висот між блоками
Максимальна різниця висот, допустима для блоків спліт-системи. Для мультисплітів (див. «Тип») в даному випадку мова йде про різниця по висоті між найвищим і найнижчим блоком.
При установці блоків на різній висоті в системі виникає різниця тисків — чим більше перепад висот, тим більше ця різниця, і якщо вона надто велика, система не зможе нормально працювати. Цим і зумовлено це обмеження.
Максимальна довжина труб
Максимально допустима довжина трубок для холодоагенту, що з'єднують зовнішній та внутрішній блок спліт - або мультиспліт-системи (див. «Тип»). Мається на увазі довжина трубок в одну сторону, від внутрішнього блока до зовнішнього (або навпаки).
У більшості сучасних кондиціонерів цей параметр становить порядку 15 – 20 м, а то й більше, так що проблеми з максимальною довжиною можуть виникнути лише при великому видаленні блоків один від одного (наприклад, якщо внутрішній блок ставиться «через весь будинок» від зовнішнього). Технічно цілком можливо використовувати трубки більшої довжини, ніж максимально допустима, однак це вплине на ефективність кондиціонера і може вимагати дозаправки фреону.