Порівняння Asus ROG Chakram vs Asus ROG Gladius II Wireless

Довжина кабелю, яким оснащена мишка з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за даним параметром варто враховувати насамперед відстань від маніпулятора до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а надто довгий може плутатися під рукою і створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то найскромніша довжина дроту в сучасних мишах — 1 м і менше; такі пристрої призначені в основному для ноутбуків. Більшість маніпуляторів для настільних ПК оснащується кабелями довжиною 1,1 – 1,5 м або 1,6 – 2 м, а в окремих моделях цей показник становить більше 2 м.

Модель сенсора, встановленого у мишці. Ця інформація вказується в основному для моделей, оснащених висококласними сенсорами, які за своїми можливостями значно перевершують більш прості рішення. Подібні характеристики важливі насамперед для ігрових мишей, тому саме до цієї категорії належить більшість пристроїв, для яких уточнюється модель датчика.

Знаючи назву, можна знайти детальні дані по сенсору і оцінити його можливості. Зазначимо, що один з найбільш популярних в наш час брендів, під якими випускаються прогресивні сенсори — PixArt; в продажу нерідко зустрічаються, зокрема, датчики PixArt 3325 (прогресивний бюджетний рівень), PixArt 3360 (топовий клас) і PixArt 3389 (ще більше поліпшена версія моделі 3360). Другий поширений бренд — Avago (віднедавна належить тій же PixArt); найпопулярніша модель цієї марки — Avago 3050, максимально простий і доступний представник саме ігрових датчиків.

Роздільна здатність сенсора, що відповідає за відстеження переміщень мишки по робочій поверхні. Вказується в DPI - точках на дюйм.

Фізичний сенс DPI загалом такий. Сенсор сучасної миші працює за тим же принципом, що і матриця фотоапарата, і складається з пікселів. А DPI — це кількість пікселів, що припадає на 1 дюйм підстилаючої поверхні (в довжину або ширину), «видима» сенсором.

Вважається, що більше число DPI означає більш прогресивний сенсор і мишку загалом; в наш час не рідкістю є моделі на 3500 – 5000 DPI, 12000 DPI, 16000 DPI навіть більше. У деякому роді так і є — висока роздільна здатність сприяє точності. Проте єдине, що безпосередньо визначається цим показником — це швидкість переміщення курсору по екрану: чим вище роздільна здатність сенсора — тим більше число пікселів, на яке просунеться курсор при переміщенні самої миші на певну відстань. При цьому варто нагадати, що занадто висока швидкість буває ще більш небажана, ніж занадто низька. Так що реальна потреба у високих DPI (1000 і вище) виникає в основному під час роботи на великих екранах (роздільною здатністю 4K і більше); для більш скромних дисплеїв (Full HD) нерідко виявляється досить і менших значень.

Найбільше прискорення під час руху, при якому миша зберігає нормальну працездатність; при перевищенні цього показника можливий «зрив» курсору (переміщення в несподіване місце через некоректну обробку даних з сенсора).

Чим різкіше рухається мишка — тим більше прискорення, що діє на неї. Відповідно, даний параметр визначає чутливість до різких рухів, те, наскільки дана модель здатна нормально сприймати й обробляти такі рухи. Високі значення максимального прискорення (40 G, 50 G) важливі насамперед в динамічних іграх — особливо для професійних кіберспортсменів і досвідчених ентузіастів. Якщо ж миша купується для порівняно нескладних задач (робота з документами, веб-серфінг тощо) — на цей показник можна не звертати особливої уваги.

Кількість кнопок, передбачених у конструкції миші. При цьому під терміном «кнопки» можуть матися на увазі також специфічні апаратні рішення — наприклад, суцільна сенсорна область, використовувана в багатьох мишах Apple, вважається за дві кнопки, оскільки вона розділена на дві робочі зони. А ось колесики з можливістю натискання, а також кнопка живлення в даному підрахунку не враховуються.

Мінімальна кількість кнопок для сучасних мишок і інших аналогічних маніпуляторів — дві: саме така кількість необхідна для комфортної роботи в більшості сучасних ОС. Якщо клавіш більше двох — це означає наявність додаткових кнопок, що відповідають за специфічні дії. Так, навіть порівняно недорогі пристрої можуть оснащуватися 3 – 4 кнопками; на додаток до 2 основних кнопок вони можуть мати, приміром, 2 бокові клавіші під великий палець, або 1 кнопку подвійного/потрійного кліка.(див. нижче). Надзвичайно популярні в наш час рішення на 5 – 6 кнопок; серед них чимало ігрових мишей, де згадані кнопки під великий палець доповнені подвійним/потрійним кліком, кнопкою снайпера і/або перемикачем DPI (про ці функції також див. нижче). А в найбільш багатофункціональних моделях може встановлюватися 7 – 8 кнопок і навіть більше. В окремих випадках ця кількість перевищує півтора десятка; подібні миші зазвичай являють...собою геймерські пристрої, призначені для RPG і інших аналогічних жанрів, де важливо мати в безпосередньому доступі великий набір дій.

Джойстик у конструкції «хвостатих» маніпуляторів має вигляд стику, здатного рухатися та нахилятися в різні боки. Як правило, джойстик розміщується на бічному торці корпусу мишки під великий палець робочої руки (для правшів – на лівому боці, для шульг – на правому). Маніпулятори з допоміжним стиком забезпечують розширені можливості керування в іграх, дублюючи функції геймпада.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Наявність в мишці власної вбудованої пам'яті.

Основний і, по суті, єдиний спосіб застосування вбудованої пам'яті — зберігання різних розширених налаштувань (наприклад, функцій програмованих клавіш, а то й цілих профілів користувача під різні ігри або інші задачі). Подібна можливість актуальна в основному для геймерів, тому практично всі моделі з цією особливістю належать до ігрових.

Технологія бездротової зарядки, підтримувана мишкою зі вбудованим акумулятором (див. «Живлення»).

Сама по собі бездротова зарядка, згідно з назвою, дає змогу поповнювати запас енергії, не підключаючи кабелю — досить встановити мишку на платформі/підставці спеціального зарядного пристрою (ЗП). При цьому зазначимо, що роль такого зарядника може виконувати навіть спеціальний килимок — в такому випадку маніпулятор можна, по суті, постійно тримати на зарядці. І навіть якщо користуватися класичним ЗП — бездротовий формат виходить помітно зручніше і практичніше дротового, оскільки не потребує метушні з кабелями і запобігає зносу роз'ємів від постійного підключення-відключення штекерів. Правда, швидкість такої зарядки зазвичай трохи нижче, ніж у дротової — проте в даному випадку це не має особливого значення (з урахуванням невеликої ємності акумуляторів в сучасних мишках). А ось однозначним недоліком моделей з цією функцією можна назвати збільшену вартість. Крім того, бездротові зарядні пристрої зазвичай не входять до комплекту, їх потрібно купувати окремо (хоча з килимками зустрічається і зворотна ситуація).

Що стосується конкретних технологій, то найбільшою популярністю в наш час користуються бездротовий стандарт Qi. Це загальнопоширений формат, його використовують безліч брендів. Однак, крім цього, в мишках можуть зустрічатися і інші технології. Характерний приклад — Powerplay від Logi...tech: цей формат зарядки був розроблений спеціально для фірмових ігрових мишей, сам ЗП зазвичай виконується у вигляді килимка, а для мишки може знадобитися установка спеціального знімного модуля. Крім того, в килимках Powerplay реалізовані деякі технічні рішення, покликані підвищити надійність бездротового зв'язку і максимально запобігти затримкам, перебоям та іншим проблемам з таким з'єднанням.