Тип
Залежно від набору функцій котли поділяють на одноконтурні та двоконтурні.
—
Одноконтурні котли оснащуються одним теплообмінником, в якому тепло від згоряння палива передається теплоносію системи опалення. Єдиною функцією таких котлів є опалення приміщень. Технічно можливо застосовувати одноконтурні котли для забезпечення гарячого водопостачання, однак для цього потрібен додатковий бойлер (т. зв. бойлер непрямого нагріву).
— У
двоконтурних котлах первинний теплообмінник доповнено вторинним, за рахунок цього такий котел, крім опалення приміщення, забезпечує також гаряче водопостачання. При цьому може використовуватися як проточна вода, так і вода, накопичена в спеціальній ємності (див. Вбудований бойлер).
Площа опалення
Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Корисна потужність
Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.
Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.
Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Мін. t теплоносія
Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.
Макс. t теплоносія
Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.
Макс. тиск у контурі ГВП
Максимально допустимий тиск в контурі гарячого водопостачання (ГВП) котла, при якому він здатний працювати необмежено довгий час без відмов і пошкоджень. Детальніше див. «Макс. тиск в контурі опалення».
Мін. t гарячої води
Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.
Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.
