Порівняння La Crosse WS6827 vs Ea2 EN 208

Види метеорологічної інформації і пов'язаних з нею даних, які може видавати пристрій.

— Прогноз погоди. Можливість розрахунку прогнозів погоди на підставі даних про температуру, вологість, вітер і т. ін. зібраних датчиками метеостанції. Точність таких прогнозів у різних моделях може помітно розрізнятися (зазвичай вона залежить від загальної «просунутості» приладу), однак у будь-якому разі вона дуже невисока і дозволяє лише приблизно судити про можливі зміни обстановки. Дані про погоду зазвичай відображаються у вигляді характерних картинок з сонцем, хмарами, дощем і т. ін., а терміни прогнозів становлять близько 12 – 24 годин. Тим не менш, така можливість може виявитися досить корисною — як мінімум для того, щоб вжити заходів на випадок ймовірної негоди. Зазначимо, що мітки кшталт «Дощ», «Перемінно», «Ясно» і ін. на шкалах механічних барометрів у відповідних моделях (див. «Механізм») за прогноз погоди не вважаються, оскільки ці оцінки досить умовні.

— Внутрішня Температура. Наявність в конструкції термометра для вимірювання температури в приміщенні, де встановлений основний блок метеостанції. Ці дані можуть бути досить корисні при управлінні мікрокліматом — особливо в тих випадках, коли точні значення температури мають критичне значення (наприклад, в теплицях). «Внутрішні» термометри, зазвичай, мають менший робочий діапазон і більшу точність, ніж «зовнішні». Вони передбачаються в біль...шості сучасних метеостанцій всіх типів (див. «Механізм») і відсутні лише в деяких спеціалізованих професійних моделях, створених виключно для зовнішніх спостережень. Крім того, ця функція за визначенням не вказується для портативних пристроїв (див. «Установка»): хоча такі моделі можуть застосовуватися і в приміщеннях, основним їх призначенням є все ж робота на відкритому повітрі, і вбудовані температурні датчики створюються саме з таким розрахунком.

— Зовнішня Температура. Можливість застосування метеостанції для вимірювання температури повітря поза приміщень. Зазвичай, зовнішній термодатчик виконується окремо від основного блока; винятком є лише портативні пристрої (див. «Установка»). Окремо зазначимо, що не варто проводити такі вимірювання за допомогою «внутрішнього» термометра (див. вище): зовнішня робота вимагає більш широкого температурного діапазону, до того ж пристрій має бути захищений від пилу і вологи.

— Вологість внутрішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання відносної вологості повітря усередині приміщення. Вологість є другим за значимістю показником — після температури — визначає комфортність перебування у приміщенні: і занадто сухою, і занадто вологе повітря можуть викликати помітний дискомфорт. Та й для специфічних завдань — наприклад, підтримання мікроклімату в теплицях або інкубаторах — вологість теж буває важлива.

— Вологість зовнішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання відносної вологості повітря поза приміщень. Як і для вимірів зовнішньої температури (див. вище), для таких завдань зазвичай використовується зовнішній датчик (крім туристичних моделей), а замінювати його внутрішнім настійно не рекомендується. Цей параметр важливий як для складання прогнозів погоди, так і для загальної оцінки комфортності умов: високий вміст вологи в повітрі загострює відчуття холоду, так і спеки, і впливає на рівень комфорту (див. нижче).

— Атмосферний тиск. Можливість застосування метеостанції для видачі даних про атмосферному тиску. Такі вимірювання, на відміну від температури і вологості (див. вище), не діляться на зовнішні та внутрішні: тиск у незагерметизированном приміщенні (квартирі, офісі і т. ін.) зазвичай майже не відрізняється від зовнішнього (хоча для більшої точності барометричний датчик можуть передбачати як раз у зовнішньому блоці). Коливання атмосферного тиску надзвичайно важливі для розрахунку прогнозів погоди (див. вище), тому барометр є практично обов'язковим елементом оснащення для метеостанцій з функцією прогнозування. Однак потрібно зазначити, що функція «атмосферний тиск» вказується лише для тих пристроїв, які здатні виводити конкретні дані про тиск (а така можливість є далеко не у всіх моделях з барометричним датчиком — деякі вказують лише факт підвищення/пониження тиску).

— Швидкість і напрямок вітру. Можливість застосування метеостанції для вимірювання швидкості і напрямку вітру. Ці дані дають змогу підвищити точність прогнозування погоди (як засобами самої метеостанції — див. вище — так і при самостійних розрахунках). Крім того, поточна швидкість вітру впливає на комфортність перебування поза приміщеннями (див. «Відображення рівня комфорту»). Для таких вимірів, зазвичай, використовується датчик, що поєднує флюгер і анемометр, а наявність самої функції характерно в основному для прогресивних метеостанцій.

— Рівень опадів. Можливість застосування метеостанції для вимірювання кількості опадів. Зазначимо, що інформація про конкретну кількість випавшого дощу або снігу в побуті потрібна рідко, для загальної оцінки умов достатньо погляду у вікно. А ось при складанні щоденників спостережень за погодою та наукової обробки метеоданих точні відомості про опади надзвичайно важливі. Тому ця функція характерна в основному для професійних метеостанцій.

— Точка роси. Можливість застосування метеостанції для обчислення точки роси. Точка роси — це температура, при охолодженні до якої волога, що міститься в повітрі, починає конденсуватися в росу (звідси і назва). Для різних умов цей параметр буде різним, він залежить насамперед від атмосферного тиску, температури і відносної вологості. Однак у будь-якому разі точка роси дозволяє досить точно визначити загальну комфортність оточуючих умов для людини. Так, найбільш комфортними вважаються її значення в 10 – 12 °C, менші значення можуть викликати відчуття сухості, межею комфорту вважається показник близько 18 °С, а умови з точкою роси в 26 °С і більш можуть бути небезпечні для здоров'я і навіть життя при захворюваннях дихальної системи. Крім того, даний параметр застосовується і в технічних цілях; більш докладну інформацію про значення для людини і різних видів діяльності можна знайти в спеціальних джерелах.

— УФ випромінювання. Можливість застосування метеостанції для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Ця функція важлива насамперед для пляжів і високогірних районів — саме для таких местй характерний підвищений рівень ультрафіолету, що вимагає відповідних засобів захисту (креми для відкритих ділянок шкіри, спеціальних окулярів).

— Висотомір. Можливість застосування метеостанції для вимірювання перепадів висоти. Ця функція характерна в основному для моделей туристичного призначення (див. «Установка»), оскільки інші різновиди найчастіше не розраховані на переміщення з місця на місце. Вимірювання висоти зазвичай здійснюється за барометричному принципом — на підставі різниці тисків між вихідною точкою і точкою виміру. А в найбільш прогресивних моделях може передбачатися навіть поправка на різницю температур повітря в цих точках.

Максимальна відстань до основного блока метеостанції, на якому може бути розміщений зовнішній датчик. Для дротяних різновидів (див. «Тип зовнішнього датчика») цей показник відповідає довжині штатного кабелю; для бездротових зазвичай вказується гарантована дальність радіозв'язку в межах прямої видимості, за умови відсутності перешкод і сторонніх предметів на шляху проходження сигналу. У будь-якому разі слід враховувати, що на практиці максимальна дальність установки зазвичай виявляється менше, ніж заявлений радіус дії. Це пов'язано з тим, що дріт рідко вдається прокласти строго по прямій, а на радіосигнал, зі свого боку, впливають електромагнітні перешкоди і перешкоди. Тому вибирати метеостанцію за цим параметром варто з певним запасом.

Можливість відображення рівня комфорту на дисплеї метеостанції.

Загальна комфортність перебування людини в тих чи інших умовах залежить не лише від температури повітря, але і від ряду інших параметрів — насамперед вологості, а при перебуванні поза приміщень — ще й від сили вітру. Особливості відображення рівня комфорту розрізняються залежно від того, про які умови йдеться — про внутрішні або зовнішні. У першому варіанті прилад зазвичай оцінює поєднання температури і вологості і на підставі цього робить загальний висновок про комфорт (на рівні «добре/погано», іноді з проміжними варіантами). А ось для зовнішніх умов може вираховуватися так звана «температура, що відчувається». Сенс її полягає в тому, що при сильному вітрі та/або високій вологості повітря відчувається більш холодним і неприємним, ніж є насправді: наприклад, мороз -5 °С в таких умовах може переноситися так само, як -8°С у суху безвітряну погоду. Дані про температуру, що відчувається, дають змогу точніше оцінити зовнішні умови і прийняти відповідні заходи — наприклад, вибравши більш теплий одяг.

Сучасні метеостанції можуть підтримувати як перший або другий варіант окремо, так і обидва. У будь-якому разі робота з рівнем комфорту передбачає як мінімум можливість вимірювання вологості (див. вище).

Тип дисплея, передбачений в конструкції метеостанції.

— Монохромний. В даному разі під цим терміном зазвичай маються на увазі чорно-білі екрани (як двоколірні, так і здатні працювати з відтінками сірого). Вони обходяться помітно дешевше кольорових, і хоча мають більш скромні можливості, проте навіть цих можливостей зазвичай цілком достатньо для відображення даних, що видаються метеостанциями. Тому даний варіант на сьогоднішній день отримав найбільше поширення.

— Кольоровий. До цієї категорії віднесено усі екрани, здатні відображати більше одного базового кольору — від найпростіших індикаторів з різнокольоровим світінням значків до повнокольорових РК-матриць, придатних навіть для роботи в ролі цифрових фоторамок (див. «Додатково»). У будь-якому разі кольорове зображення багатшими і приємніше для ока, ніж чорно-біле, однак самі екрани коштують дорожче, а для роботи з основними функціями великої кількості кольорів не потрібно. Через це даний варіант не отримав широкого розповсюдження і зустрічається в основному в побутових моделях, створених у розрахунку на приємний зовнішній вигляд та/або роботу з додатковими функціями.

Спосіб живлення передавача у зовнішньому датчику метеостанції. Даний параметр актуальний тільки для моделей з датчиками бездротового типу (див. вище): дротові не мають передавачів, а необхідну для роботи енергію вони отримують по дроту.

Абсолютна більшість моделей використовує датчики з живленням від батарейок — одноразових або перезаряджаються змінних елементів стандартного типорозміру. Це обумовлено як автономністю, так і можливістю швидко поміняти виснажені батарейки на свіжі, причому не знімаючи все датчика (для іншого виду автономного живлення — власних акумуляторів — така можливість недоступна, тому цей спосіб і не отримав розповсюдження). Правда, на батарейки доводиться витрачатися окремо або постійно купувати одноразові, або віддати досить велику суму за перезаряджаються; проте з низки причин дані недоліки можна назвати критичними, і загалом вони переважують перевагами.

Габарити основного блока метеостанції. Цей параметр дозволяє оцінити простір, необхідне для установки пристрою. Втім, більшість сучасних моделей досить компактні, тому звертати пильну увагу на габарити має сенс лише в тому випадку, коли встановлювати прилад належить в дуже тісному місці.

Габарити бездротового блока (див. «Тип зовнішнього датчика»), яким укомплектована метеостанція. Подібні блоки зазвичай невеликі, і знайти простір для їх установки не становить проблем; проте у деяких ситуаціях (наприклад, при розміщенні в мініатюрній стінній ніші) точні дані про габарити можуть виявитися доречними.

Загальна вага пристрою. У моделях, укомплектованих зовнішніми датчиками, цей параметр зазвичай вказується тільки для основного блока, оскільки вага зовнішнього обладнання невеликий і їм можна знехтувати.