Порівняння Deepcool GAMMAXX GT vs Deepcool GAMMAXX 400

Найменші оберти, на яких здатний працювати вентилятор системи охолодження. Вказуються тільки для моделей, що мають регулятор оборотів (див. нижче).

Чим нижче мінімальні оберти (при тому ж максимумі) — тим ширше діапазон регулювання швидкості і тим сильніше можна уповільнити вентилятор, коли висока продуктивність не потрібна (таке уповільнення дозволяє знизити споживання енергії і рівень шуму). З іншого боку, великий діапазон відповідним чином позначається на вартості.

Максимальний повітряний потік, що може створити вентилятор системи охолодження; вимірюється в CFM - кубічних футах за хвилину.

Чим вище кількість CFM - тим ефективніший вентилятор. З іншого боку, висока продуктивність вимагає або великого діаметра (що позначається на габаритах та вартості), або високої швидкості (а вона підвищує рівень шуму та вібрацій). Тому при виборі має сенс не гнатися за максимальним повітряним потоком, а скористатися спеціальними формулами, що дозволяють розрахувати необхідне кількість CFM залежно від типу та потужності компонента, що охолоджується, та інших параметрів. Такі формули можна знайти у спеціальних джерелах. Що ж до конкретних чисел, то найбільш скромних системах продуктивність вбирається у 30 CFM, а найбільш потужних може становити понад 80 CFM.

Також варто враховувати, що фактичне значення повітряного потоку на найбільших оборотах зазвичай нижче за заявлений максимальний; докладніше див. «Статичний тиск».

Максимальний TDP, який забезпечується системою охолодження. Відзначимо, що даний параметр вказується тільки для рішень, оснащених радіаторами (див. «Тип»); для окремо виконаних вентиляторів ефективність визначається іншими параметрами, насамперед значеннями повітряного потоку (див. вище).

TDP можна описати як кількість тепла, яке система охолодження здатна відвести від обслуговуваного компонента. Відповідно, для нормальної роботи всієї системи потрібно, щоб TDP системи охолодження був не нижче тепловиділення цього компонента (дані по тепловиділенню зазвичай зазначаються докладні характеристики комплектуючих). А краще всього підбирати охолоджувачі з запасом по потужності хоча б у 20 – 25 % — це дасть додаткову гарантію на випадок форсованих режимів роботи і нештатних ситуацій (у тому числі засмічення корпусу і зниження ефективності повітрообміну).

Що стосується конкретних чисел, то найбільш скромні сучасні системи охолодження забезпечують TDP до 100 Вт, найбільш прогресивні — до 250 Вт і навіть вище.

Колір підсвічування, встановленого в системі охолодження.

Детальніше про саме підсвічуванні див. вище. Тут же відзначимо, що в підсвічуванні сучасних систем охолодження зустрічається як один колір (найчастіше червоний або синій, рідше зелений, жовтий, білий або фіолетовий), так і багатобарвні системи типу RGB і ARGB. Вибір одноколірного підсвічування залежить в основному від естетичних переваг, а ось останніх двох різновидів варто торкнутися окремо.

Базовий принцип роботи і RGB, і ARGB-систем однаковий: в конструкції передбачається набір світлодіодів трьох базових кольорів – червоного (Red), зеленого (Green) і синього (Blue), а змінюючи кількість і яскравість увімкнених світлодіодів, можна змінювати не тільки інтенсивність, але і відтінок світіння. Різниця ж між цими варіантами полягає у функціоналі: системи RGB підтримують обмежений набір кольорів (зазвичай до півтора десятків, а то і менше), тоді як ARGB дають змогу вибирати практично будь-який відтінок з усього доступного колірного діапазону. При цьому і ті, і інші можуть підтримувати синхронізацію підсвічування (див. нижче); в цілому ця функція не є обов'язковою для RGB і ARGB систем, але застосовується вона м...айже виключно в них.

Технологія синхронізації підсвічування, передбачена в системі охолодження з вбудованим освітленням (див. вище).

Сама по собі синхронізація дає змогу «узгодити» підсвічування охолодження з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, процесора, відеокарти, корпуси, клавіатури, мишки тощо. Завдяки цьому узгодженню всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися тощо. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Aura Sync у Asus, RGB Fusion у Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше досягти сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника. Втім, серед систем охолодження існують рішення формату multi compatibility — сумісні відразу з декількома технологіями синхронізації; конкретний список сумісності зазвичай вказується в детальних характеристиках таких моделей.

Стандартний рівень шуму, створюваного системою охолодження під час роботи. Зазвичай в цьому пункті вказується максимальний шум при штатному режимі роботи, без перевантажень і іншого «екстриму».

Відзначимо, що рівень шуму позначається в децибелах, а це нелінійна величина. Так що оцінювати фактичну гучність простіше всього по порівняльних таблиць. Ось така таблиця для значень, що зустрічаються в сучасних системах охолодження:

20 дБ — ледь чутний звук (тихий шепіт людини на відстані близько 1 м, звуковий фон на відкритому полі за містом в безвітряну погоду);
25 дБ — дуже тихо (звичайний шепіт на відстані 1 м);
30 дБ — тихо (настінний годинник). Саме такий шум за санітарними нормами є максимально допустимим для постійних джерел звуку в нічний час (з 23.00 до 7.00). Це означає, що якщо комп'ютером планується сидіти вночі — бажано, щоб гучність системи охолодження не перевищувала даного значення.
35 дБ — розмова упівголоса, звуковий фон в тихій бібліотеці;
40 дБ — розмова, порівняно неголосна, але вже в повний голос. Максимально допустимий за санітарними нормами рівень шуму для житлових приміщень в денний час, з 7.00 до 23.00. Втім, навіть найбільш галасливі системи охолодження зазвичай не дотягують до цього показника, максимум для подібної техніки становить близько 38 – 39 дБ.

Тип сокету – роз'єму для процесора – з яким (якими) сумісна відповідна система охолодження.

Різні сокети різняться як за сумісністю з тим чи іншим CPU, а й за конфігурацією посадкового місця системи охолодження. Отже, купуючи процесорну систему охолодження окремо, варто переконатися у її сумісності з роз'ємом. В наш час випускаються рішення в основному під такі типи сокетів: AMD AM2/AM3/FM1/FM2, AMD AM4, AMD AM5, AMD TR4/TRX4, Intel 775, Intel 1150, Intel 1155/1156, Intel 1366, Intel 2011/ 2011 v3, Intel 2066, Intel 1151 / 1151 v2, Intel 1200, Intel 1700.

Загальні габарити системи охолодження. Для водяних систем (див. «Тип») в даному пункті вказується розмір зовнішнього радіатора (розміри ватерблока в таких пристроях невеликі, і уточнювати їх особливо не потрібно).

Загалом це досить очевидний параметр. Зазначимо тільки, що для корпусних вентиляторів (див. там же) особливе значення має товщина - від неї залежить, скільки простору пристрій займе всередині системника. До вентиляторів із тонким корпусом при цьому прийнято відносити моделі, в яких цей розмір не перевищує 20 мм.

Система охолодження має без проблем входити до комп'ютерного корпусу. Переважна більшість виробників корпусів вказують на характеристики, кулер якої максимальної висоти можна встановити на їх шасі. Від цього значення необхідно відштовхуватися при виборі системи охолодження. З кулером не за розміром доведеться залишати навстіж бічну стінку корпусу, що порушує збудовану схему циркуляції повітряних потоків і провокує забруднення внутрішнього простору системного блоку пилом.