Порівняння FSP PNR-I ATX-500PNR-I vs Chieftec Task TPS-450S

Вихідна потужність блока живлення, іншими словами — максимальна потужність, яку він здатний видати на систему. Для ефективної роботи комп'ютера необхідно, щоб потужність блока живлення була вище загальної споживаної потужності системи на максимальному навантаженні. Вирахувати останню можна, об'єднавши потужність окремих компонентів, однак в загальному для офісних конфігурацій вважається достатньою потужність 400 Вт – 450 Вт, для середніх ігрових — близько 600 Вт (500 Вт, 550 Вт, 650 Вт, 700 Вт, 750 Вт), а для топових — потужність 800 Вт і вище (850 Вт, 1000 Вт і навіть понад 1 кВт).

Коефіцієнт корисної дії, в даному випадку — співвідношення потужності блока живлення (див. «Потужність») до його споживаної потужності. Чим вище ККД — тим більше ефективний блок живлення, тим менше енергії він споживає від мережі при тієї ж вихідної потужності і тим дешевше обходиться його експлуатація. ККД може відрізнятися залежно від навантаження; в характеристиках можуть вказувати як мінімальний ККД, так і його значення середньої навантаженні (50%).

Зазначимо, що від цього показника безпосередньо залежить відповідність того чи іншого рівня економічності 80PLUS (докладніше див. «Сертифікат»).

Наявність або відсутність у блока живлення сертифіката 80+. Даний сертифікат свідчить про високої енергоефективності: для його отримання ККД (див. вище) повинен складати не менше 80 %, причому на різних режимах (20 %, 50 % і 100 % максимального навантаження). Існує кілька ступенів 80+:

— 80+. Оригінальний варіант сертифіката, що передбачає ККД не менше 82 % (не менше 85 % на 50 % завантаження).

— 80+ White. Друга назва оригінального сертифіката 80+ (див. вище).

— 80+ Bronze — ККД не нижче 85 % (для половинного завантаження — 88 %).

— 80+ Silver — відповідно 87 % (90 % для половинного завантаження).

— 80+ Gold — 89 % (92 % для половинного завантаження)

— 80+ Platinum — 90 % (94 % для половинного завантаження).

— 80+ Titanium — 94 % (96 % для половинного завантаження).

Коефіцієнт потужності (див. «Тип PFC») при цьому повинен складати не нижче 0,9 для нижчих рівнів і не нижче 0,95 для рівня Platinum. Також відзначимо, що для надмірного живлення, що застосовується в серверних системах, вимоги по ККД трохи нижче.

Стандарт для блоків живлення, що доповнює специфікації ATX щодо живлення по лінії 12 В. Введений в ужиток з часів процесора Intel Pentium 4. У першій серії стандарту в основному використовувалася лінія + 5 В, з версії 2.0 пішло впровадження лінії +12 В для повноцінного живлення компонентів комп'ютера. Також у другому поколінні з'явився 24-контактний роз'єм живлення, який використовується в більшості сучасних материнських плат.

Версія стандарту EPS12V, якому відповідає блок живлення. Стандарт EPS12V створений насамперед для «ненажерливих» ПК (потужністю понад 700 Вт, див. «Потужність») і серверів початкового рівня. Такі блоки живлення мають 24-контактний штекер під материнську плату і 8-контактний роз'єм живлення процесора (іноді не один, детальніше див. «Живлення MB/CPU»). Також вони відрізняються підвищеною надійністю порівняно з ATX12V. Вони сумісні з більшістю материнських плат стандарту ATX, однак у старих «материнках» можливі проблеми з відповідністю роз'ємів, так що це питання варто уточнювати окремо (втім, для вирішення цієї проблеми в деяких блоках живлення частини штекерів робляться знімним, що дозволяє при необхідності зменшити їх до габаритів роз'ємів на материнській платі).

Кількість роз'ємів живлення SATA, передбачене в БЖ.

В наш час SATA є стандартним інтерфейсом для підключення зовнішніх жорстких дисків, також він зустрічається і в інших видах накопичувачів (SSD, SSHD тощо). Такий інтерфейс складається з роз'єму даних, що підключається до материнської плати, і роз'єму живлення, що підключається до БЖ. Відповідно, в даному пункті йдеться про кількість штекерів живлення SATA, передбачених у БЖ. Ця кількість відповідає кількості SATA-накопичувачів, яке одночасно живити від даної моделі.

Кількість роз'ємів Molex (IDE), передбачене в конструкції блока живлення.

Першопочатково такий роз'єм призначався для живлення периферії під інтерфейс IDE, насамперед жорстких дисків. І хоча сам по собі IDE на сьогодні є остаточно застарілим і в нових комплектуючих не застосовується, однак роз'єм живлення Molex продовжує встановлюватися у блоки живлення, причому практично в обов'язковому порядку. Майже будь-який сучасний БЖ має хоча б 1 – 2 таких роз'єму, а висококласних моделях ця кількість може становити 7 і більше. Така ситуація пов'язана з тим, що Molex IDE є досить універсальним стандартом, і за допомогою найпростіших перехідників від нього можна живити комплектуючі з іншим інтерфейсом живлення. Приміром, існують перехідники Molex – SATA для накопичувачів, Molex – 6 pin для відеокарт і т. ін.

Схеми захисту, передбачені в блоці живлення. Крім описаних вище OVP (захисту від перенапруги), OPP (захисту від надлишкового струму/потужності) і SCP (захисту від короткого замикання), в сучасних БЖ можуть передбачатися такі функції безпеки:

— OCP. Захист від перевантаження на окремих виходах живлення. Від OPP відрізняється тим, що враховує не сумарний струм, а струм на кожному виході окремо.

— UVP. Захист від зниженої напруги на виході блока живлення. Для деяких комплектуючих таке напруга також небажано, як і підвищене: наприклад, жорсткий диск на зниженій потужності не може розкрутити пластини до потрібних швидкостей. Зазвичай, UVP спрацьовує при зниженні напруги на 20 – 25 %.

— OTP. Захист від перегріву окремих компонентів блока живлення.

— SIP. Захист від стрибків і перепадів напруги — по суті, вбудований стабілізатор, здатний згладити ці скачки до певної міри. Ця функція не позбавляє від необхідності використовувати зовнішній стабілізатор, однак вона підвищує загальну ефективність захисту.

— AFC. Не стільки захисна, скільки «енергозберігальна функція: автоматичне керування обертами вентилятора, що дозволяє змінювати швидкість залежно від завантаження і фактичного тепловиділення БЖ. Крім економії енергії, таке регулювання також знижує знос рухомих частин кулера.

— CE. Відповідність блока живлення директивам Європейського союзу з енергоефективності та безпеки.

— CB. Відповідність блока живлення директива...м IEC (Міжнародної електротехнічної комісії) стосовно безпеки електротехнічного обладнання і компонентів.

— FCC. Відповідність блока живлення директивам FCC (Федеральної комісії зв'язку США), передусім стосовно електромагнітних перешкод.

— CCC. Відповідність блока живлення вимогам, необхідним для офіційної сертифікації на ринку Китаю (КНР).

— KC. Відповідність блока живлення вимогам, необхідним для офіційної сертифікації на ринку Південної Кореї.

— BSMI. Відповідність блока живлення вимогам, необхідним для офіційної сертифікації на ринку Тайваню.

— RCM. Відповідність блока живлення вимогам, необхідним для офіційної сертифікації на ринку Австралії і Нової Зеландії. Вимоги RCM стосуються насамперед безпечного використання та електромагнітної сумісності.

— TUV-RH. Відповідність блока живлення критеріям сертифіката TÜV Rheinland Group — однієї з найбільших і найбільш авторитетних світових компаній, що займаються аудитом і сертифікацією. Найчастіше мова йде про сертифікат TÜV-Mark Approval, який свідчить про те, що окремі частини пристрою (корпус, плати, деталі, перемикачі тощо) відповідають вимогам щодо безпеки використання.

— cTUVus. Ще одна сертифікація, яка проводиться згаданої вище TÜV Rheinland Group. В даному випадку мова йде про відповідність блока живлення технічним вимогам, необхідним для допуску на ринки США і Канади. Сертифікат cTUVus має ту ж юридичну силу, що й сертифікати, що видаються безпосередньо уповноваженими органами цих країн.

— EAC. Відповідність блока живлення технічним вимогам Євразійського економічного союзу (колишнього Митного союзу).

Гарантія виробника, передбачена для даної моделі.

Фактично це мінімальний термін служби, обіцяний виробником за умови дотримання правил експлуатації. Зустрічаються моделі з невеликою гарантією до 3 років, так і більш прогресивні блоки живлення, в яких гарантія може досягати 7, 10 років і навіть 12 років. Загалом гарантія на 5 років (до прикладу) не означає, що через зазначений час пристрій вийде з ладу. Найчастіше фактичний термін служби пристрою виявляється помітно довше гарантованого.

Конкретні терміни гарантії можуть бути різними навіть у схожих накопичувачів одного виробника. Так не