Порівняння Kentavr LBM-80 vs Forte FP30C

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільша різниця між висотою розташування насоса і висотою рівня води, за якої насос може забезпечити нормальне всмоктування. Без спеціальних пристосувань максимальне значення цього параметра становить 7 – 8 м — це пов'язано з фізикою процесу. Однак при використанні ежектора (див. нижче) висоту всмоктування можна збільшити в кілька разів.

Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.

Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.

Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Основные характеристики двигателя внутреннего сгорания (см. «Питание»), установленного в мотопомпе. В данном пункте могут указываться, в частности, такие моменты:

— Объём. Рабочий объём цилиндра (цилиндров) двигателя. Больший объём, как правило, обеспечивает большую мощность, однако и потребление топлива при этом растёт соотстветственно.

— Мощность. Мощность бензиновых и дизельных двигателей традиционно указывается в лошадиных силах. Смысл этого параметра тот же, что и у номинальной мощности (см. выше), указываемой в ваттах. А одни единицы можно с легкостью перевести в другие: 1 л.с. приблизительно равна 735 Вт. Однако обозначение в лошадиных силах бывает удобнее для оценки и сравнения именно двигателей внутреннего сгорания.

— Количество тактов. В современных агрегатах с ДВС, включая мотопомпы, могут применяться 2-тактные либо 4-тактные двигатели. Первый вариант отличается более высокой мощностью и меньшей стоимостью; его недостатками являются высокий уровень шума и необходимость заправки топливо-масляной смесью, что не очень удобно. 4-тактные ДВС довольно сложны по конструкции и дороги, однако они проще в эксплуатации, да и шумят меньше. Отметим, что большинство 2-тактных двигателей — бензиновые, дизели этого типа на сегодня практически не встречаются.

— Количество цилиндров. Наличие нескольких цилиндров способствует равномерности вращения вала двигателя. С другой стороны, эта особенность заметно сказывается на размерах и весе..., притом что равномерность для насосов некритична. Поэтому подавляющее большинство двигателей в современных мотопомпах — одноцилиндровые.

— Способ запуска. Двигатель может запускаться как вручную, так и электростартером. О первом способе см. выше; ручной же запуск труднее (обычно нужно со значительным усилием дёрнуть за специальный тросик, часто несколько раз), однако более надёжен, т.к. не зависит от аккумулятора.

— Тип охлаждения. В современных ДВС применяются два типа охлаждения — жидкостное (водяное) и воздушное. Конкретно же в мотопомпах подавляющее большинство устройств использует второй вариант, т.к. воздушные системы значительно проще и дешевле, а их эффективность хотя и ниже, чем у водяных, но всё же вполне достаточна.

Об'єм бака для масла, встановленого в мотопомпі(див « Дана характеристика перш за все дозволяє оцінити, скільки масла знадобиться для першої заправки мотопомпи — бак потрібно залити на повний об'єм.

Об'єм паливного бака в насосі з двигуном внутрішнього згоряння(див « Знаючи цей параметр і витрата палива, можна визначити максимальний час роботи агрегату на одній заправці. Зрозуміло, чим об'ємніше бак — тим довше насос може пропрацювати без дозаправки, при інших рівних; з іншого боку, велика ємність помітно позначається на габаритах і вазі пристрою.

Країна походження бренду, під яким насос представлений на ринку.

Існує безліч стереотипів, пов'язаних з тим, як походження товарів з тієї чи іншої країни впливає на їх якість. Однак в цілому ці стереотипи не мають під собою підстав. По-перше, в даному пункті вказується не фактичне місце випуску агрегату, а «Батьківщина» торгової марки (або місце розташування штаб-квартири виробника); виробничі потужності можуть розташовуватися і в іншій країні. По-друге, фактична якість виробу залежить не стільки від географії, скільки від організації процесів всередині тієї чи іншої компанії. Так що при виборі найкраще орієнтуватися не стільки на «національність» унітазу, скільки на загальну репутацію того чи іншого бренду. А звертати увагу на країну походження має сенс в тому випадку, якщо ви принципово бажаєте (або не бажаєте) підтримати виробника з певної держави.

Матеріал, з якого виготовлений основний робочий елемент насоса — колесо (крильчатка), шнек або мембрана. Ця деталь безпосередньо контактує з рідиною, що перекачується, так що її властивості мають ключове значення для загальних характеристик і можливостей насоса.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж він не схильний до корозії. Вважається, що механічна міцність у цього матеріалу в цілому невелика, і він погано переносить контакти з твердими домішками. Однак в наш час існує безліч сортів пластика — в тому числі особливі високоміцні різновиди, які підходять навіть для роботи з сильно забрудненою водою або каналізаційними стоками. Так що пластикові крильчатки / шнеки можна зустріти в самих різних видах насосів; загальна якість і надійність таких деталей, як правило, залежить від цінової категорії агрегату.

— Чавун. Твердий, міцний, надійний і в той же час порівняно недорогий матеріал. За корозійної стійкості чавун теоретично поступається більш просунутим сплавів на кшталт нержавіючої сталі або алюмінію; однак при дотриманні правил експлуатації цей момент не є критичним, і термін служби чавунних деталей виходить не меншим, ніж загальний термін служби насоса. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести велику масу, через що дещо зростає витрата енергії/палива при роботі.

- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкість до корозії — і, відповідно, надійність і до...вговічність. Обходиться такий сплав трохи дорожче чавуну, однак і важить менше.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують в собі міцність, надійність, корозійну стійкість і невелику вагу. Однак і коштують такі матеріали досить дорого-дорожче тієї ж "нержавійки", не кажучи вже про чавуні.

— Латунь. Різновиди латуні, що застосовуються в насосах, відрізняються високою міцністю і твердістю, а також нечутливістю до вологи. Коштують такі матеріали досить недешево, проте ця ціна цілком виправдовується згаданими перевагами. Тому в окремих різновидах насосів-зокрема, поверхневих моделях і насосних станціях — латунні крильчатки користуються великою популярністю.

— Бронза. Матеріал, за багатьма властивостями схожий з описаною вище латунню. Втім, застосовується бронза помітно рідше-зокрема, через дещо більшу вартість.

— Сталь. Різновиди стали, що не належать до нержавіючих, застосовуються вкрай рідко — в окремих моделях насосів для хімічних рідин. При цьому в подібних деталях сталь зазвичай використовується як основа, а для захисту від корозії на неї наноситься покриття з фторопласту або іншого аналогічного матеріалу.

— Силумін. Силумінами називають алюмінієві сплави з добавкою кремнію. По ряду причин такі матеріали в насосах зустрічаються рідко, причому в основному серед відносно недорогих моделей.

— Гума. Матеріал, традиційно використовуваний для мембран в насосах з вібраційним способом роботи(див.