Порівняння Kraissmann 350 SB 13/16 vs Kraissmann 750 SB 20

— Вертикальний. Класична різновид свердлильних верстатів, призначена в основному для невеликих заготовок. Відмінною особливістю таких агрегатів є те, що шпиндель зі свердлом у них здатний рухатися тільки вгору-вниз, і наведення свердла на потрібну точку здійснюється за рахунок переміщення заготовки в спеціальному рухомому кріпленні. Такі моделі має сенс набувати для відносно нескладних робіт.

— Радіальний. В основі конструкції радіального верстата лежить кругла центральна колона, на якій за допомогою рухомого власника встановлюється шпиндель. Завдяки цьому останній можна рухати не тільки вгору-вниз, але і в горизонтальній площині — повертати щодо колони і змінювати відстань до неї. Ще одна відмінність від вертикальних моделей полягає в тому, що заготовка розміщується на опорній плиті нерухомо, і «наведення на ціль» здійснюється переміщенням шпинделя. Це дає можливість свердлити досить великі і масивні деталі з високою точністю — рухати шпиндель простіше, ніж важку заготовку. У світлі цього радіальні верстати в більшості своїй належать до професійного обладнання, вони мають досить високу продуктивність і великі можливості.

— Магнітний. Верстати даного типу під час роботи закріплюються на опорах за допомогою магнітної (точніше, електромагнітної) підошви. При цьому роль опори може грати як верстак, так і сама оброблювана деталь, а багато моделей м...ожуть закріплюватися не тільки вертикально, але і в горизонтальному або похилому положенні. Подібна конструкція дає можливість працювати з великими заготовками практично будь-яких розмірів, що буває досить зручно на будівництві мостів, трубопроводів, кораблів та інших об'єктів аналогічного масштабу (коли простіше піднести верстат до деталі, а не деталь до верстата). При цьому магнітні верстати, зазвичай, досить продуктивні і здатні працювати з великими отворами. З іншого боку, на немагнітному матеріалі такий інструмент практично марний (хоча при деяких хитрощі буває можливо і таке застосування).

Номінальна споживана потужність верстата. В даному разі вказують сумарну споживану потужність верстата, що, як правило, рівна потужності основного двигуна, що відповідає за обертання шпинделя. У конструкції можуть передбачатися і інші двигуни – наприклад, для автоматичної подачі (див. «Управління») або прокачування МОР (див. «Функції») – вони також враховуються. «Ненажерливість» таких моторів порівняно невисока для малопотужних верстатів, а потужність основного двигуна — одна з головних характеристик для будь-якого верстата: вона визначає клас агрегата і його загальні можливості.

Більш потужний двигун дає можливість свердлити на великих обертах (що зменшує час на свердління) і/або з більш високим крутним моментом (він важливий для твердих матеріалів і свердл/коронок великого діаметру). Відповідно, чим потужніший верстат – тим більш прогресивним, як правило, він є, тим більше можливостей доступні при роботі з ним. Зворотною стороною цього є те, що з ростом потужності збільшуються габарити, вага, ціна і, відповідно, енергоспоживання агрегата. Тому вибирати за даним показником потрібно з урахуванням робіт, для яких купується верстат. Наприклад, для нескладних задач (наприклад, домашньої майстерні, де планується працювати лише час від часу) цілком достатньо потужності близько 300 – 600 Вт, для щоденного використання на порівняно «легкому» виробництві (наприклад, меблевому) — від 600 Вт до 1 кВт, а ось для великих металевих деталей...рекомендуються моделі від 1 кВт і вище. Також відзначимо, що, крім потужності, варто орієнтуватися ще й на максимальний діаметр свердління (див. нижче).

Найменша швидкість обертання шпинделя забезпечується свердлувальним верстатом.

Відзначимо, що даний параметр вказується лише для моделей з більш ніж однією швидкістю (див. «К-ть швидкостей») та/або регулюванням обертів (див. «Функції») — тобто якщо обороти можна так чи інакше змінювати. Про загальному значенні швидкості обертання див. «Макс. кількість оборотів»; тут же відзначимо, що можливість працювати на низьких швидкостях в деяких випадках буває критичною — наприклад, при нарізанні різьби. Відповідно, чим нижче мінімум за оборотами — тим краще верстат підходить для таких робіт, за інших рівних умов. Найбільш «повільні» сучасні моделі здатні обертатися на швидкості 30 – 40 об/хв.

Найбільша швидкість обертання шпинделязабезпечується свердлувальним верстатом; для моделей, що мають тільки одну швидкість, вона також зазначається в цьому пункті.

При тій же потужності двигуна (див. вище) висока швидкість обертання забезпечує хорошу продуктивність, однак крутний момент при цьому знижується; при більш низьких обертах, навпаки, тягове зусилля підвищується, даючи змогу «вгризатися» в непіддатливі матеріали і полегшуючи роботу зі свердлами великого діаметра. Конкретні рекомендації по оптимальним швидкостям залежно від типу матеріалу і діаметра свердління можна знайти в спеціальних джерелах. Водночас відзначимо, що високошвидкісний верстат не обов'язково буде «слабкою» по крутному моменту — адже багато агрегати дають змогу знижувати швидкість обертання. Однак ефективна робота на високих обертах все одно вимагає досить потужного двигуна, що відповідним чином позначається на вартості агрегата. Відповідно, шукати «швидкий» верстат має сенс у тому випадку, якщо планується багато працювати з відносно м'якими матеріалами, такими як дерево. А ось для металу, каменю і т. ін. краще підібрати порівняно «повільний» агрегат.

Найбільшу відстань, на яке шпиндель (пиноль) може опуститися від вихідної позиції. Теоретично — це максимальна глибина свердління, яку в теорії здатний забезпечити верстат; на практиці цей момент залежить ще й від розмірів свердла та особливостей матеріалу. Крім того, зазначимо, що хід пінолі виробники зазвичай вибирають з урахуванням загального класу і призначення верстата; так що цей момент рідко є критичним при виборі.

Тип патрона — затискача для встановлення свердел та інших робочих насадок — що використовується у верстаті.

— Ключовий. Патрон, що відкривається і закривається за допомогою спеціального ключа. Також відомий як «зубчастий» або «зубчасто-вінковий», оскільки ключ працює за принципом шестерні. Використовується для закріплення свердла з циліндричним хвостовиком, для цього в конструкції є кулачки (зазвичай три), що зходяться при закритті і розбіжні для витягання свердла. Кулачковий затискач сам по собі досить універсальний і здатний працювати з будь-яким свердлом або іншою насадкою, що має хвостовик круглого перерізу (незалежно від його особливостей). Наприклад, у такий патрон іноді ставлять навіть насадки з хвостовиком Weldon (див. нижче). Конкретно ж ключовий патрон вважається більш надійним, ніж аналогічний за принципом кріплення швидкозатискний; головний його недолік полягає безпосередньо у використанні ключа, який може загубитися. Крім того, сама заміна займає досить багато часу.

— Швидкозатискний. Патрон для циліндричних хвостовиків, за конструкцією затискача повністю аналогічний ключовому (див. вище). Головна ж відмінність полягає в тому, що швидкозатискний патрон відкривається і закривається рукою, без використання будь-яких спеціальних інструментів. Завдяки цьому заміна свердел займає набагато менше часу (звідси і назва), а загалом робот...а з таким патроном простіша, ніж з ключовим. Він вважається оптимальним вибором для тих випадків, коли потрібно часто міняти свердла. Недоліком швидкозатискних патронів деякі вважають меншу надійність, ніж у ключових; однак це може виявитися критичним хіба що при дуже високих навантаженнях, а для застосування у штатному режимі можливостей такого кріплення цілком достатньо.

— Під конус Морзе. Конус Морзе являє собою специфічний різновид хвостовиків, що застосовується в свердлах та інших подібних насадках. Такий хвостовик, згідно з назвою, має конічну форму — на неї і розраховане гніздо в патроні. На торці хвостовика найчастіше розташовується лапка — плоский виступ, який при установці фіксується в пазу патрона і не дозволяє свердлу провертатися. Однак є й інші варіанти фіксаторів — наприклад, з різьбою, коли при установці в торець конуса вкручується спеціальний шток. Для того, щоб підібрати сумісні свердла, обов'язково потрібно знати особливості конструкції конкретного патрона під конус Морзе. Також відзначимо, що подібні кріплення випускаються в стандартних розмірах (див. «Конус Морзе»).

— Weldon. Система кріплення Weldon передбачає циліндричний хвостовик з лискою — невеликою плоскою виїмкою з одного боку. Патрон має затискний гвинт, який при закручуванні впирається в лиску і фіксує свердло у гнізді. Досить екзотичний різновид кріплення, не отримав особливого поширення на пострадянському просторі. Частково це обумовлено тим, що свердло під Weldon можна без особливих труднощів закріпити в звичайному патроні під циліндричний хвостовик (хоча це не дуже рекомендується, оскільки може призвести до дисбалансу на високих обертах). Патрон даного типу застосовується в основному в магнітних верстатах (див. «Тип») — і то найчастіше в поєднанні з іншим, більш поширеним типом кріплення (наприклад, швидкозатискним).

— Цанговий. Патрон, що використовує той самий принцип роботи, що і автоматичний олівець. Роль затискача грає кругла втулка, розділена на кілька пружних пелюсток; в робочому положенні вони стиснуті і фіксують свердло, а для відкривання потрібно потягнути кожух патрона вгору, і пелюстки розійдуться. Такий спосіб роботи недостатньо надійний для повнорозмірних свердлильних верстатів, зате оптимально підходить для високоточних агрегатів, що використовують свердла маленького діаметра (до 4 – 5 мм).

Відзначимо, що в комплекті зі свердлильним верстатом може поставлятися відразу кілька патронів, в тому числі — під різні типи хвостовиків (наприклад, конус Морзе і ключовий). Останнє значно розширює асортимент робочих насадок, доступних для агрегата. При цьому конкретне поєднання кріплень може бути практично будь-яке — хіба що ключовий і швидкозатискний патрон в одному комплекті не постачаються, оскільки вони розраховані на однотипні хвостовики.

Діаметр патрона, що поставляється в комплекті з хвостовиком; вказується для всіх типів патронів, крім конусів Морзе, використовують власну систему позначень (див. вище).

Діаметр патрона прийнято позначати по максимальному діаметру хвостовика, який можна помістити в нього (з більш тонкими свердлами зазвичай не виникає труднощів). Відповідно, чим більше цей показник, тим більш товсті робочі насадки можна використовувати з верстатом.

Для агрегатів, укомплектованих кількома патронами, діаметр вказується по найбільшому з них.