Порівняння Cooper&Hunter Veritas CHML-S24FTXQ/I 67 м² vs Cooper&Hunter GFH24EA-K3DNA1A/I 71 м²

Тип монтажу уточнюється для внутрішнього блоку кондиціонера.

Класичним найпопулярнішим варіантом монтажу в наш час є настінне встановлення. Саме такі кондиціонери найчастіше використовуються для житлових кімнат і невеликих офісних приміщень, хоча серед них зустрічається і важка потужна техніка, здатна обслужити більшу площу. Аналогічну специфіку мають агрегати з можливістю підлогового або підстельового встановлення, однак вони не такі поширені. А чисто підлогові кондиціонери зустрічаються ще рідше, причому їх потужність в цілому невисока; важкі і потужні підлогові агрегати відносять в окрему категорію — колонні.

Для обслуговування приміщень з перегородками, у тому числі досить великих, відмінно підходять стельові (касетні) агрегати. На канальні моделі варто звернути увагу, якщо потрібно обслужити відразу кілька приміщень із загальною системою повітроводів. Переносний тип монтажу однозначно означає, що перед нами мобільний кондиціонер (див. «Тип»). А ось агрегати зі встановленням у віконну раму, в свій час досить популярні, в наш час вважаються застарілими і використовуються рідко (хоча теж можуть стати в нагоді в певних ситуаціях).

Ось докладніший опис кожного типу м...онтажу:

— Настінний. Кріплення на стіні — зазвичай у верхній частині, під стелею. В більшості приміщень саме такий спосіб розміщення викликає найменше незручностей і дає найбільше свободи вибору місця встановлення. Так, простір на стінах під стелею зазвичай нічим або майже нічим) не зайнятий, а монтажні роботи обмежуються підготовкою кріплень для підвішування і отворів для шлангів, що з'єднують внутрішній блок із зовнішнім. Цим і зумовлена популярність настінних кондиціонерів в наш час.

— Підлоговий. Відносно малопотужні кондиціонери, розраховані на встановлення на підлогу, зазвичай з кріпленням до стіни (важкі підлогові агрегати виділяють у окрему категорію — колонні, див. нижче). Сам по собі такій монтаж дещо простіше настінного, до того ж потік повітря від підлогового пристрою зазвичай спрямований вгору, що зводить до мінімуму ймовірність протягів. З іншого боку, далеко не в кожному приміщенні є достатньо місця на підлозі біля стіни, тим більше, що перед кондиціонером має бути деякий простір для ефективного забору повітря. Крім того, подібне розміщення підвищує ймовірність випадково зачепити агрегат. Тому чисто підлогові моделі зустрічаються порівняно рідко, більш популярні в наш час комбіновані підлогово-підстельові кондиціонери (див. нижче).

— Підлоговий/підстельовий. По суті — настінні моделі, доповнені можливістю встановлення на підлогу біля стіни. Детальніше той і інший спосіб монтажу описані вище; тут тут же відзначимо, що передбачити відразу два способи в одному кондиціонері технічно нескладно, а подібна універсальність робить пристрій більше привабливими в очах покупців. Тому подібні комбіновані агрегати в наш час хоч і поступаються за популярністю настінним, однак помітно перевершують чисто підлогові.

— Касетний (стельовий). Кріплення на стелі, зазвичай між капітальною і підвісною стелею. Більшість кондиціонерів цього типу розраховані на обслуговування досить великих приміщень, у тому числі з перегородками. Такі агрегати мають квадратну форму і направляють потік повітря відразу в 4 сторони; таким чином, оптимальне місце для встановлення такого кондиціонера — в центрі приміщення. Втім, зустрічаються і малопотужні стельові моделі, розраховані на невеликі кімнати; у таких агрегатів потік повітря, направлений в одну сторону, а монтуються вони біля самої стіни. У будь-якому разі потік повітря з касетного кондиціонера спрямований майже горизонтально. Це дає змогу уникнути протягів, а рівномірне охолодження приміщення забезпечується за рахунок того, що важке холодне повітря з кондиціонера осідає вниз, перемішуючись з теплим.

— Канальний. Назва таких кондиціонерів пов'язана з тим, що повітря від них надходить в приміщення не напряму від внутрішнього блоку, а через вентиляційні канали-повітроводи. Сам агрегат, як правило, робиться повністю прихованим в стіні або за підвісною стелею. Подібний формат роботи дуже зручний у тих ситуаціях, коли холодне повітря потрібно направити відразу в кілька місць, значно віддалених одне від одного — наприклад, одразу в декілька офісних приміщень. Альтернативний варіант для таких випадків — мультиспліт-системи (див. «Тип»); однак канальний кондиціонер може виявитися дешевше і простіше у встановленні — особливо якщо точки виведення повітря вже об'єднані системою повітроводів, або ж якщо потрібно обслужити великий простір на кшталт цілої будівлі з кількома поверхами і великим числом окремих приміщень. Недоліком даного варіанта можна назвати те, що інтенсивність охолодження/обігрівання буде однаковою для всіх обслуговуваних приміщень (тоді як мультиспліт дає змогу регулювати її індивідуально для кожного внутрішнього блоку). Крім того, при відсутності повітроводів їх організація може виявитися досить трудомісткою і дорогою задачею.

— Колонний. Важкі продуктивні кондиціонери зі встановленням на підлогу. Від класичних підлогових моделей (див. вище), крім високої потужності, відрізняються компонуванням — воно в даному варіанті вертикальне, на зразок колони (звідси і назва). Крім того, такі агрегати зазвичай не вимагають кріплення до стіни (хоча багато моделі допускають його при необхідності). Ключовою особливістю колонних кондиціонерів є здатність створювати потужний потік повітря, здатний швидко охолодити або прогріти приміщення значної площі. З іншого боку, такій потік повітря може створити серйозний дискомфорт для людини, яка знаходиться поблизу. Тому оптимальним способом застосування колонних агрегатів вважається обслуговування великих приміщень, де з тієї чи іншої причини неможливе застосування інших типів кондиціонерів (таких, як касетні). Кондиціонер з даним типом монтажу може виявитися оптимальним вибором для торгового залу магазину, приміщення ресторану, вестибюля великого готелю і навіть для великої кімнати в приватному будинку або квартирі.

— Переносний. Спосіб встановлення, що зустрічається виключно в мобільних моделях. Крім підключення до електромережі кондиціонеру потрібен ще і вихід назовні для шлангу-повітровода.

— У віконну раму. Кондиціонери, монтовані в отвір у віконній рамі або стіні. Такі пристрої виділяють в окремий різновид, який так і називається — віконні; детальніше про неї див. «Тип». Тут же відзначимо, що монтаж подібних агрегатів — справа досить складна і клопітка, а вибір місць встановлення для них сильно обмежений. Багато в чому саме тому віконні кондиціонери в наш час популярністю не користуються.

Набір компонентів, що входить в комплект поставки кондиціонера.

Даний параметр вказується тільки для спліт - і мультиспліт систем (див. «Тип») — інші різновиди кондиціонерів виконуються у вигляді єдиних блоків, і для них комплектацію уточнювати просто нема чого. «Спліти» ж можуть поставлятися як в повній комплектації, так і окремими блоками (як внутрішніми, так і зовнішніми). Серед традиційних спліт-систем найбільш популярний перший варіант: таке рішення найзручніше купити готовим комплектом, а купівля окремого блока потрібно в основному при поломці одного з оригінальних блоків. А ось компоненти мультиспліт-кондиціонерів, навпаки, найчастіше продаються окремо — це дозволяє з легкістю зібрати таку систему під конкретну ситуацію, окремо купивши зовнішній блок і потрібне число внутрішніх.

Площа приміщення, рекомендована для використання кондиціонера в основному режимі — на охолодження.

Найчастіше даний параметр вказується за спрощеною формулою: на 1 м2 площі приміщення потрібно близько 100 Вт ефективної потужності кондиціонера. Таким чином, наприклад, для моделі з потужністю охолодження 2200 Вт рекомендована площа становитиме 2200/100 = 22 м2. Однак ці результати актуальні тільки для стандартних умов в житлових і офісних приміщеннях: висота стель близько 2,5 – 3 м, відсутність сильного теплопритоку тощо. Для більш специфічних ситуацій існують більш детальні формули розрахунків, їх можна знайти в спеціальних джерелах. Ну і в будь-якому разі, вибираючи кондиціонер за рекомендованою площею, не завадить взяти запас хоча б в 15 – 20 %: це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій.

Рекомендована площа до 15 м2 для сучасного кондиціонера вважається дуже невисокою, такі агрегати розраховані на обслуговування одиничних приміщень невеликої площі. Для середньої житлової кімнати на зразок спальні або вітальні краще підійде модель на 20 м2 або навіть на 25 м2. Моделі на 30 м2 і вище призначаються вже як мінімум для квартир-студій, а частіше — для офісних і виробничих приміщень. А в найбільш потужних сучасних агрегатах рекомендована площа може становити 150 – 175 м2...і навіть більше.

Зазначимо, що для режиму обігрівання використовується та сама загальна формула — «100 Вт на 1 м2». При цьому ефективна потужність більшості кондиціонерів в цьому режимі помітно вище, ніж в режимі охолодження. Так що цей пункт можна використовувати і для вибору агрегата з функцією обігрівання: кондиціонер, здатний охолодити приміщення певної площі, практично гарантовано зможе і обігріти його (з урахуванням відповідних обмежень по застосуванню — див. «Режими роботи»).

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Потужність, забезпечувана кондиціонером в режимі обігрівання. Вказується за кількістю теплової енергії, що кондиціонер здатний «перекачати» із зовнішнього середовища в приміщення під час роботи в цьому режимі. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність обігрівання в 2 – 3 кВт і навіть менше, у найбільш продуктивних вона досягає 6 – 8 кВт і більше.

При оцінці цієї потужності актуальні ті ж формули, що використовуються при розрахунках потужності традиційного опалення. Так, для повноцінного обігрівання звичайного житлового або офісного приміщення (зі стелями 2,5 – 3 м і нормальною теплоізоляцією) потрібна теплова потужність не нижче 100 Вт. Є і детальніші правила розрахунку, що дають змогу вирахувати необхідні характеристики для інших умов. А якщо мова йде про зовнішній блок, що продається окремо (див. «Комплектація»), то сенс даного параметра дещо інший – він позначає максимальну потужність внутрішнього блоку, який можна підключити до даного зовнішнього блоку для роботи в режимі обігрівання. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарна потужність всіх внутрішніх блоків.

Нагадаємо, більшість кондиціонерів не розрахована на застосування в якості повноцінних систем опалення. Однак такий агрегат може виявитися непоганим доповненням до основної системи обігрівання; також він може стати в нагоді в міжсез...оння, коли опалення вже не працює, але зовні все ще досить прохолодно. При цьому кондиціонери менш затратні, ніж електричні обігрівачі: у обігрівача ефективна потужність дорівнює енергоспоживанню, а кондиціонер споживає набагато менше енергії, ніж «постачає» у приміщення, що обігрівається.

Також відзначимо, що для позначення ефективної потужності (у тому числі в режимі обігрівання) може також застосовуватися одиниця BTU (точніше, BTU/год). Таке позначення походить з Британії, 1 BTU (BTU/год) відповідає 0,293 Вт, а цифри в характеристиках кондиціонерів відповідають тисячам BTU/год. приміром, кондиціонер на 7 BTU буде видавати ефективну потужність в 7000 BTU/год, або близько 2 кВт. На практиці подібне маркування зручне тим, що за BTU можна з легкістю визначити рекомендовану площу стандартного приміщення (в м2): досить помножити зазначену в характеристиках на цифру 3. Так, у нашому прикладі потужності 7 BTU буде відповідати площа 7*3 = 21 м2.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Коефіцієнт охолодження ЕЕR, забезпечуваний кондиціонером. Обчислюється як співвідношення корисної робочої потужності кондиціонера в режимі охолодження до споживання електроенергії. Наприклад, пристрій, що видає 6 кВт робочої потужності в режимі охолодження і споживає при цьому 2 кВт, буде мати EER 6/2 = 3.

Чим вище цей показник — тим більш економічним є кондиціонер і тим вище його клас енергоефективності при охолодженні (див. нижче). Власне, для кожного класу є свої чіткі вимоги щодо EER.

Варто відзначити, що даний показник вважається не дуже достовірним, і в Європейському союзі введено інший коефіцієнт, більш наближений до практики — ПРОВИДЕЦЬ. Детальніше про нього див. «Сезонний коефіцієнт SEER охолодження».

Коефіцієнт обігріву COP, забезпечуваний кондиціонером. Обчислюється як співвідношення теплової потужності кондиціонера в режимі обігріву до споживання електроенергії. Наприклад, якщо пристрій споживає 2 кВт і видає 5 кВт теплової потужності, то COP буде становити 5/2 = 2,5.

Чим вище цей показник — тим більш економічним є кондиціонер і тим вище його клас енергоефективності при обігріві (див. нижче). Власне, для кожного класу є свої чіткі вимоги щодо COP.

Зазначимо, що показники COP зазвичай вище, ніж іншого важливого значення коефіцієнта — EER (див. вище). Це пов'язано з технічними особливостями роботи кондиціонерів.

Також варто сказати, що з 2013 року в Європі введено у використання більш досконалий і наближений до практики коефіцієнт — SCOP. Детальніше про нього див. «Сезонний коефіцієнт SCOP обігріву»