Порівняння Samsung Odyssey G3 24 24 " vs AOC G2490VXA 24 " чорний

— Монітор. В даному разі маються на увазі монітори, розраховані в основному на класичне використання – в якості екрану для персонального комп'ютера. Функціонал їх може бути досить різноманітним — від екранів початкового рівня з 1-2 входами для підключення до багатофункціональних моделей з вбудованими динаміками, ТВ-тюнерами, пультами ДУ тощо. Те ж стосується і діагоналі. Більшість традиційних моніторів належать до діапазону 22-30" (такі розміри на сьогоднішній день вважаються оптимальними для екранів, дистанція до яких визначається шириною робочого столу), проте зустрічаються і великоформатні пристрої, діагональ яких може перевищувати 32".

— Портативний монітор. Окрема каста моніторів, призначених для підключення до ноутбуків. Їх відрізняють невеликі розміри діагоналі, що не перевищують 18 дюймів, тонкий формат і відсутність підставки, в результаті чого вони зовні нагадують планшети.

— Ігровий монітор. Монітори, що вважаються оптимально підходящими для ігор. Це не обов'язково пристрої, спеціально створені для подібного застосування (хоча є й такі); проте всі ігрові монітори мають ряд ознак, які напевно оцінять геймери. По-перше, роздільна здатність (див. нижче) у таких моделях становить не нижче, ніж Full HD. По-друге, матриці відрізняються малим часом відгуку — 5 мс, що дає змогу якісно відображати динамічні сцени; а частота кадрів нерідко досягає 120 Гц і навіть більше (хоча зус...трічаються і досить скромні значення). По-третє, пристрої цього типу нерідко мають спеціальні ігрові (див. нижче) і подібні з ними функції — зокрема, більшість геймерських моніторів сумісні з технологіями FreeSync та/або G-Sync (див. «Функції і можливості»).

— РК-панель. Однією з ключових ознак, що відрізняють РК-панелі від звичайних моніторів, є велика різноманітність роз'ємів: крім відеовиходів, до неї входять допоміжні порти на зразок LAN або RS-232 (див. «Роз'єми (додатково)»). Також вважається, що РК-панель в обов'язковому порядку повинна вішатися на стіну, однак тут є своя специфіка. Чимало пристроїв цього типу дійсно робляться в розрахунку тільки на настінне встановлення, а деякі моделі допускають об'єднання у відеостіну, що транслює одне зображення на декілька екранів. Але крім цього, зустрічаються рішення, які оснащені підставками і допускають настільне застосування (а іноді — взагалі на нього розраховані). При цьому перший різновид, «чисто настінний», може мати практично будь-яку діагональ — в тому числі і скромні 21 – 22"; а ось розміри «настільних» панелей починаються з 32", до того ж вони найчастіше мають прогресивні матриці на зразок IPS. У будь-якому разі, подібні екрани застосовуються в основному в досить специфічних областях. Так, настінне встановлення зручне для організації інформаційних табло на вокзалах, в аеропортах, торгових центрах, для застосування на виставкових стендах, в конференц-залах тощо. Настільні моделі стануть в нагоді тим, для кого ключове значення мають великий розмір і висока якість зображення. Також серед них зустрічається чимало пристроїв з сенсорними екранами, що ще більше розширює можливості користувача.

— Плазмова панель. Пристрої цього типу багато в чому схожі з описаними вище РК-панелями, проте мають і деякі ключові відмінності. Головна з них полягає в технології, що використовується для екрану: замість рідкокристалічної матриці в плазмових панелях використовуються комірки, заповнені спеціальним газом і покриті речовиною, що світиться — люмінофором. Подібна технологія забезпечує дуже високу якість зображення, з глибокою передачею кольору і контрастністю. Водночас створити плазмову комірку невеликого розміру непросто, через що пікселі на екранах цього типу мають більш строгі обмеження за розміром. Як наслідок, плазмові панелі в принципі не бувають маленькими — 42" для такого екрану вважається чи не мінімальним розміром. Крім того, зворотною стороною описаних переваг є також дещо менший термін служби і більш висока вартість, ніж у РК-матриць. Внаслідок цього «плазма» особливого поширення не отримала, купуються такі пристрої в основному не для «громадського», а для особистого використання — наприклад, в якості екрану домашнього кінотеатру або як обладнання для прогресивного геймера.

— Відеостіна. Моделі, призначені для побудови відеостін. Така стіна являє собою масив з великого числа складених впритул екранів, здатних працювати злагоджено і видавати загальне зображення великого розміру; кожен екран при цьому відповідає за свій фрагмент картинки. Подібні конструкції застосовуються, зокрема, на концертах та інших масових заходах, де окремих екранів вже не вистачає. Головною особливістю моніторів для відеостін є дуже тонка рамка — завдяки цьому межі між сегментами практично непомітні, і зображення сприймається як цілісне.

– Інформаційний дисплей. Вузькоцільове обладнання, що передбачає стаціонарний спосіб монтажу. Такі дисплеї встановлюються на стіну, вбудовуються у спеціальні ніші чи отвори. Призначаються вони для роботи як цифрові вивіски, для трансляції рекламних матеріалів, відтворення різного відеоконтенту. Окремі екземпляри інформаційних дисплеїв можуть підтримувати сенсорне управління, мати встановлену операційну Smart-систему та інші «розумні» функції. Як правило, для управління роботою подібної техніки використовується спеціалізоване фірмове програмне забезпечення.

Параметр виражає, скільки часу до повного зникнення відображається на екрані рухомий в кадрі об'єкт. Чим менше цей показник, тим більш реалістично виглядають на моніторі динамічні сцени. Реакція матриці на рухи наочно показує час існування шлейфу від змінюється картинки. Параметр MPRT в більшій мірі підв'язаний під частоту оновлення екрану монітора, ніж під час відгуку пікселів. Для зменшення його значення часто застосовується функція Motion Blur Reduction (MBR), яка короткочасно відключає підсвічування в кінці часу динамічних кадрів на благо підвищення чіткості динамічних сцен.

Максимальна яскравість, забезпечувана екраном монітора.

Вибирати монітор з високою яскравістю варто насамперед у тому разі, якщо пристрій планується використовувати при яскравому зовнішньому освітленні — наприклад, якщо на робоче місце потрапляє сонячне світло. Тьмяне зображення може бути «приглушене» таким освітленням, що зробить роботу некомфортною. В інших же умовах висока яскравість екрану сильно стомлює очі.

Більшість сучасних моніторів видає близько 200 – 400 кд/м2 — цього зазвичай цілком достатньо навіть на сонці. Втім, зустрічаються і більш високі значення: наприклад, в РК-панелях (див. «Тип») яскравість може доходити до декількох тисяч кд/м2. Це необхідно з урахуванням специфіки подібних пристроїв — зображення повинно бути добре помітне з великої відстані.

Статична контрастність, що забезпечується екраном монітора.

Цей показник описує різницю між найяскравішим білим і найтемнішим чорним кольором, які здатний видати екран. При цьому, на відміну від динамічної контрастності (див. нижче), різниця вказується за умови того, що яскравість підсвічування екрану залишається незмінною. Іншими словами, це контрастність, гарантовано досяжна в межах одного кадру. Статична контрастність неминуче виявляється нижче динамічної. Однак саме вона описує базові можливості екрану.

Мінімальним значенням статичної контрастності для прийнятної якості зображення вважається 250:1, однак навіть найскромніші сучасні монітори видають близько 400:1 (і значення 1000:1 не є вищим класом), а у висококласних моделях цей показник може досягати 2000:1 і навіть більше.

Динамічна контрастність, забезпечувана екраном монітора.

Динамічною контрастністю називають різницю між найяскравішим білим кольором при максимальній яскравості підсвічування і самим глибоким чорним при мінімальній. Цим даний показник відрізняється від статичної контрастності, яку вказують при незмінному рівні підсвічування (див. вище). Динамічна контрастність може виражатися досить вражаючими цифрами (в деяких моделях — більш 100000000:1). Однак на практиці ці цифри слабо співвідносяться з тим, що бачить глядач: досягти такої різниці у межах одного кадру практично неможливо. Тому динамічна контрастність найчастіше є швидше рекламним, ніж практично значущим показником, його нерідко вказують саме в розрахунку на те, щоб вразити недосвідченого покупця. Водночас відзначимо, що існують технології «розумної» підсвічування, що дозволяють змінювати її яскравість на окремих ділянках екрану і досягати в одному кадрі більш високої контрастності, ніж заявлена статична; ці технології зустрічаються в основному в моніторах преміумкласу.

Глибина кольору, підтримувана монітором.

Даний параметр характеризує кількість відтінків, що здатний відобразити екран. І тут варто нагадати, що зображення в сучасних моніторах будується на основі 3 базових кольорів — червоний, зелений, синій (схема RGB). А кількість біт вказується не для всього екрану, а для кожного базового кольору. Приміром, 6 біт (мінімальна глибина кольору для сучасних моніторів) означає, що екран здатний видати по 2^6, тобто по 64 відтінка червоного, зеленого і синього кольору; загальна кількість відтінків буде становити 64*64*64 = 262 144 (0,26 млн). Глибина кольору 8 біт (256 відтінків на кожен базовий колір) дає вже загальну кількість в 16,7 млн кольорів; а найбільш прогресивні сучасні монітори підтримують кольоровість в 10 біт, що дає можливість працювати більш ніж з мільярдом відтінків.

Окремої згадки варті екрани з підтримкою технології FRC; в наш час можна зустріти моделі з маркуванням «6 біт + FRC» і «8 біт + FRC». Ця технологія була розроблена для того, щоб поліпшити якість зображення в тих ситуаціях, коли вхідний відеосигнал має більшу глибину кольору, ніж екран — наприклад, якщо на 8-бітну матрицю подається 10-бітне відео. Якщо такий екран підтримує FRC — картинка на ньому буде помітно якісніше, ніж на звичайному 8-бітному моніторі (хоча і дещо гірше, ніж на повноцінному 10-б...ітному — проте екрани «8 bit +FRC» обходяться помітно дешевше).

Висока глибина кольору важлива насамперед для професійної роботи з графікою та інших завдань, що потребують високої точності передачі кольору. З іншого боку, подібні можливості помітно впливають на вартість монітора. До того ж варто пам'ятати, що якість передачі кольору залежить не тільки від глибини кольору, але і від інших параметрів, зокрема, колірного охоплення (див. нижче).

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— Підтримка Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync.

Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

— USB B (для відеосигналу). Різновид інтерфейсу USB, який використовується для передачі відеосигналу. Не вдаючись у технічні подробиці, можна сказати, що під цим терміном об'єднані всі види USB-входів, що не належать до Type A або Type З. Це можуть бути, наприклад, квадратні гнізда, аналогічні тим, що використовуються в принтерах, або невеликі вузькі і довгі роз'єми, які лише трохи перевищують за розміром microUSB. Власне, ключовими перевагами USB B є саме різноманітність варіантів і можливість у кожному окремому випадку передбачити роз'єм, що оптимально підходить під дану модель - наприклад, згаданий вузький роз'єм добре вписується в корпуси портативних екранів невеликої товщини. З іншого боку, такі моделі є менш універсальними за варіантами підключення: для підключення до комп'ютера потрібен спеціальний кабель-перехідник. Такій кабель зазвичай постачається в комплекті, але при його пошкодженні чи втраті знайти заміну може бути непросто.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).

Екран з можливістю повороту на підставці на 90°, з альбомної (горизонтальної) орієнтації в книжкову (вертикальну). Вертикальна орієнтація екрану (портретний режим) може бути корисною, наприклад, під час роботи з великими документами, виконаними в книжковій орієнтації.

Наявність поворотної підставки в конструкції монітора дозволяє змінювати не тільки кут нахилу екрану (завідомо є у всіх), але і його поворот праворуч-ліворуч. Кут повороту залежить від моделі, але в будь-якому разі навіть невелике відхилення дозволяє швидко налаштувати положення монітора для необхідних потреб.