Порівняння AirOn ProCam X vs SJCAM SJ8 Pro

Наявність на корпусі камери гнізда з різьбленням типорозміру 1/4". Саме цей типорозмір є стандартним для сучасних штативів і використовується в більшості подібних пристосувань. Так що дана особливість дозволяє встановлювати камеру на штатив, не використовуючи перехідників і іншого додаткового оснащення.

Рівень пило - та вологозахисту, що забезпечується корпусом самої камери. Більшість екшн-камер розраховані на зйомку в екстремальних умовах, але рівень захищеності кожної моделі може суттєво відрізнятися — від можливості знімати під дощем, до повної герметичності, допускає тривале занурення під воду.

Для характеристики рівня захищеності камери використовується міжнародна класифікація IP. Кожному пристрій присвоюється код виду IPXX, де замість першого X — рівень захищеності від проникнення сторонніх предметів (у тому числі й пилу), а замість другого X — рівень захищеності від проникнення води.

Рівні захисту від пилу і сторонніх предметів в сучасних екшн-камери не буває нижче 5 — нижчі класи захисту передбачали наявність неприпустимо великих зазорів в корпусі. Конкретно ж рівень 5 передбачає, що пил може в незначних кількостях потрапляти всередину, однак не позначається на працездатності пристрою. Більш високий рівень — 6 — передбачає повну пилонепроникність.

Для характеристики рівня захищеності від води використовується наступна класифікація:

0 — немає захисту;
1 — краплі води, що падають під прямим кутом щодо робочого положення пристрою, не можуть викликати небезпечних наслідків;
2 — захист від крапель, що падають на обладнання під кутом до 15°;
3 — під кутом до 60° (захист від бризок, мінімальна захист від дощу);
4 — захист від дощу з сильним вітром;
5 — захист від струменів води, падаючих під будь-яки...м кутом (струменя води, наприклад, зі шланга або сильна злива не можуть нашкодити пристрою);
6 — від тимчасового затоплення;
7 — від тимчасового занурення під воду на глибину не більше 1 метра;
8 — від тривалого занурення на глибину (максимальний час і глибина зазначаються виробником окремо).

У деяких випадках модель може бути сертифікована за стандартом IP лише по одному типу захисту (тільки від піску або води). В цьому разі замість другого параметра ставитися просто X. Так, наприклад, захищеність IPX6 означає, що камера захищена від тимчасового затоплення і сильного дощу, але при цьому рівень захищеності від пилу не визначено і, відповідно, не сертифікований.

Важливо звернути увагу на те, що цей параметр характеризує стійкість самої камери, але не враховує можливості зовнішніх боксів. Не плутайте його з захищеністю зовнішнього корпусу, який йде в комплектації з пристроєм (див. «Захист від пилу i вологи боксу»).

Ступінь захисту від пилу та вологи боксу, що поставляється разом з камерою.

Захищений бокс врятує вашу камеру від пилу, води, перепадів температур, ударів і т. ін. Конкретна ступінь захищеності вказується згідно з міжнародною системою IP (Ingress Protection Rating), відповідно до якої кожному пристрою присвоюється код виду IPXX, де замість X — конкретні цифри. Перша з них характеризує захищеність від проникнення сторонніх предметів (від 0 до 6, де 0 — немає захисту). Зазвичай, в боксах для екшн-камер цей показник не буває нижче 5, оскільки інакше контейнер мав би надто великі зазори, і його використання просто не мало б сенсу. Рівень 5 передбачає пилостійкість — пил може потрапити всередину корпусу, проте в невеликих кількостях, що не впливають на пристрій, що перебуває всередині. Рівень 6 відповідає повній непроникності для пилу.

Друга цифра — захист від проникнення рідини (від 0 до 8, де 0 — немає захисту). Зазвичай, мінімальний рівень захищеності від проникнення рідини — 6.

6 — захист від короткочасного затоплення (наприклад, попадання в морську хвилю);
7 — захист від тимчасового занурення під воду (до 30 хвилин) на невелику глибину (до 1 метра), без постійної роботи в зануреному режимі;
8 — захист від занурення на глибину більше 1 метра на час більше 30 хв, з можливістю постійної роботи під водою. Конкретний рівень захисту 8 рівня може бути досить значним — аж до можливості занурення н...а кілька десятків метрів.

Зазначимо, що бокси для екшн-камер можуть продаватися окремо. Тому якщо можливості комплектного контейнера Вас не влаштовують — можливо, у продажу знайдеться більш захищений бокс. З іншого боку, загалом все-таки зручніше купувати такий аксесуар відразу з камерою — щоб не витрачати часу і сил на підбір відповідного боксу.

Можливості камери до зйомки відео стандарту HD (720p).

Офіційна специфікація HD передбачає роздільна здатність 1280х720, проте в екшн-камери можуть зустрічатися роздільної здатності, декілька відрізняються від цього показника — причому як в меншу (1080х720), так і в більшу сторону (1440х960). У будь-якому разі HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, який, тим не менш, забезпечує досить чітке і деталізоване зображення.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Технічно для перегляду людиною достатньо 30 к/с і навіть менше, проте ідеальним значенням вважається 60 к/с — на такій частоті кадрів розмиття в русі стає майже непомітним і водночас розмір знятих файлів залишається в розумних межах. Тим не менш, у продажу зустрічаються камери і з більш високою частотою кадрів на HD-роздільній здатності — 100 к/с, 120 к/с, 200 к/с і навіть 240 к/с. Така швидкість зазвичай використовується для сповільненої зйомки відео, однак можливість такої зйомки не завадить уточнити окремо.

Можливості камери до зйомки відео стандарту QuadHD.

Цей стандарт включає великий набір роздільних здатностей — від 1440 до 3456 пікс по горизонталі і від 1440 до 2160 пікселів по вертикалі, з майже двома десятками проміжних варіантів. Він є досить специфічним перехідним варіантом між порівняно недорогим FullHD 1080p і вимогливим UltraHD 4K, даючи змогу знімати відео більш високої чіткості, ніж 1080p, без значного збільшення вартості техніки. Відзначимо, що в телевізорах і моніторах дуже рідко зустрічаються QuadHD-роздільної здатності в чистому вигляді, проте сучасні технології дають змогу з комфортом дивитися відео цього формату на будь-яких екранів високої роздільної здатності.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Так, швидкість зйомки до 25 к/с або 30 к/с приблизно відповідає стандартній частоті кадрів у кіно і телебаченні; таке зображення виходить цілком придатним для перегляду, але швидко рухомі об'єкти в кадрі будуть виглядати змазаними. При підвищенні швидкості до 60 к/с цей ефект стає практично непомітний. А найбільша частота кадрів QuadHD, що зустрічається в сучасних action-камери — 120 к/с; така частота застосовується при сповільненої зйомки відео...(як і моделі з частотою 100 к/с), так як на звичайній швидкості відтворення достатньо і 60 к/с.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, знятого камерою в стандарті вище 4K. Оскільки такі формати ще не стали масовими, то кількість пристроїв з роздільною здатністю не настільки велике.

Наявність системи цифрової (електронної) стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Цифрова стабілізація здійснюється наступним чином: по краях матриці виділяється «резерв», який в нормальних умовах не бере участі у формуванні остаточного зображення. Якщо ж пристрій коливається, електроніка камери відбирає певні фрагменти зображення з резерву і будує зображення таким чином, щоб воно залишалося стабільним.

Порівняно з іншим способом стабілізації — оптичним (див. нижче), цифрові системи надзвичайно прості і надійні, до того ж коштують недорого і майже не позначаються на вазі, габаритах і ціною камери. Водночас при такому способі стабілізації зменшується корисна площа матриці, що може негативно позначитися на якості зображення та кількості шумів на ньому.

Наявність системи оптичної стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Оптична стабілізація здійснюється за рахунок системи рухомих лінз і гіроскопів в об'єктиві камери; така система відслідковує коливання пристрою і підлаштовує оптику таким чином, щоб зображення, що потрапляє на матрицю, залишалося нерухомим.

Оптичний спосіб вважається більш прогресивним, ніж описаний вище електронний: він дозволяє задіяти всю площу матриці, що сприяє хорошій якості зображення. Водночас механізм стабілізації виходить досить складним і дорогим, а нерідко — ще й досить делікатним. До того ж він збільшує вагу і габарити всього пристрою — ненабагато, проте у деяких ситуаціях це може виявитися важливим. А мініатюризація таких систем ще більше впливає на ціну. Як наслідок, наявність оптичного стабілізатора найчастіше є ознакою досить прогресивної камери.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.