Порівняння Cassida Advantec 75 SD/UV/MG/IR vs DORS 800

Загальний тип лічильного пристрою.

— Лічильник банкнот. Прилади, призначені для простого перелічування паперових грошей. Втім, «простого» в даному випадку — термін досить умовний, в конструкції можуть передбачатися різні можливості, які помітно спрощують життя касиру: підсумовування, сканування номерів (див. «Функції»), автоматичне визначення валют з перерахунком за єдиним курсом, різні види детекції для виявлення сторонніх або фальшивих купюр, і т. ін. Єдине, що не підтримується подібними пристроями — це повноцінне сортування: такий функціонал є прерогативою спеціалізованої техніки (див. нижче). А в лічильниках банкнот може передбачатися хіба що зупинка процесу при виявленні помилки (фальшива купюра, купюра в іншій валюті тощо).

— Сортувальник банкнот. Пристрої, здатні не тільки перераховувати паперові купюри, але й сортувати їх по тим чи іншим параметрам — номіналом, старості і т. ін. Детальніше про ці параметри див. «Сортування», тут же відзначимо, що конкретний функціонал приладів даного типу може бути різним, проте сортування за номіналом є для них практично обов'язковим, лише в поодиноких моделях ця функція відсутня. Крім того, сортувальники за визначенням мають не менше двох прийомних кишень. Також відзначимо, що додатково до цього функціоналу в подібній техніці можуть передбачатися всі функції описаних вище лічильників банкнот.

— Лічильник монет. Пристрої, які використовуються для підрахунку великих сум грошей у вигляді монет. Відмітними особливостями такої техніки є місткі завантажувальні бункери, куди можна засипати монети «купою», а також обов'язкова наявність сортування за номіналом (див. «Сортування»). Крім того, лічильники монет при сортуванні більш «ретельні», ніж лічильники банкнот: навіть у найпростіших моделях передбачається не менше 3 прийомних кишень, а найчастіше таких відсіків 6 і більше (до 10; докладніше див. «Кількість прийомних кишень»). А от спеціальна детекція в пристроях цього типу, зазвичай, відсутня — сучасні монети зазвичай мають не настільки великий номінал, щоб був сенс їх підробляти.

Найбільша швидкість, з якою лічильник здатний перераховувати купюри (у відповідних моделях — монети, див. «Тип»). Більш висока швидкість дозволяє економити час, однак відповідним чином позначається на ціні, а іноді — і габаритах пристрою. Також варто враховувати, що при використанні додаткових функцій (наприклад, сортування за номіналом), а також у деяких інших випадках (таких, як зношені купюри) фактична швидкість рахунку може дещо знижуватися порівняно з заявленою.

Що стосується конкретних цифр, то швидкості до 1000 купюр в хвилину вважаються порівняно невисокими, однак їх нерідко цілком вистачає в тих випадках, коли великі суми перераховуються епізодично і висока продуктивність не потрібна. У більшості лічильників (всіх типів) цей показник лежить в діапазоні від 1000 до 2000 купюр в хвилину, а більш високі значення зустрічаються лише в окремих моделях лічильників для монет.

Максимальна кількість банкнот або монет, яке може поміститися в завантажувальний бункер (лоток) лічильника; іншими словами — найбільша кількість грошових одиниць, яку можна перерахувати за один захід без дозавантаження (а дозагружая гроші, варто враховувати ємність приймального бункера — див. нижче)

Зазначимо, що цей параметр є досить приблизними — купюри можуть мати різну товщину, а монети при засипанні в лічильник взагалі розміщуються випадковим чином. Втім, перевищувати рекомендації за ємністю все одно небажано, щоб уникнути перевантаження механізмів.

Найбільша кількість банкнот або монет, яке може поміститися в приймальному бункері лічильника. Для моделей, що мають кілька прийомних кишень (для сортування банкнот/монет), в даному пункті зазвичай вказується загальна ємність цих кишень. А в деяких пристроях допускається можливість встановлення додаткового приймального бункера, розширює ємність; ємність під час роботи з таким контейнером вказується окремо.

Потрібно враховувати, що в будь-якому разі цей параметр є досить приблизними, і фактична ємність може дещо відрізнятися від заявленої: банкноти навіть в одній валюті нерідко мають різну товщину, а монети розсипаються по бункеру випадковим чином. Тим не менш, за заявленою ємності цілком можна оцінювати різні моделі лічильних машин та порівнювати їх між собою.

Окремо варто відзначити, що приймальний бункер часто відрізняється ємності від завантажувального — іноді у велику, іноді в меншу сторону. Від цього моменту залежать особливості роботи з лічильником. Так, якщо приймальний відсік більше завантажувального — пристрій можна додатково дозагружать певною кількістю грошей прямо під час підрахунку, не боячись переповнення приймача. А в протилежному випадку при повному завантаженні лічильника доведеться розвантажувати приймач прямо в процесі роботи — інакше він переповниться раніше, ніж спорожніє завантажувальний лоток.

Кількість окремих приймальних кишень, передбачене в конструкції лічильника; вказується тільки в тому випадку, якщо таких кишень більше одного. При цьому відділення для вибракуваних банкнот в даному випадку не враховується (докладніше про нього див. «Ємність кишені вибракуваних банкнот»).

Кишені в даному випадку являє собою відсіки, на які ділиться приймальний лоток пристрою. Вони використовуються для сортування банкнот/монет з того чи іншого параметру (див. нижче); відповідно, за кількістю таких відсіків можна оцінити загальні можливості сортування. Так, найпростіший варіант — дві кишені, що дозволяє проводити розділяти гроші за принципом «відповідає/не відповідає певному параметру» (наприклад, «долари і інша валюта», «купюри номіналом менше 100 і більше 100», тощо). Однак зустрічається і більшу кількість відсіків, це дає можливість проводити сортування відразу за кількома параметрами. Подібна конструкція особливо актуальна для лічильників монет, куди нерідко завантажуються гроші відразу декількох номіналів, і їх треба чітко розділити; в таких машинах число прийомних кишень може досягати 10. У сортувальників банкнот можливості скромніші, в них рідко зустрічається більше 4 відсіків.

Ємність кишені для вибракуваних банкнот, передбаченого в конструкції лічильника. Якщо точніше, цю особливість мають тільки сортувальники банкнот (див. «Тип»): у звичайних лічильниках (як банкнот, так і монет) вона не зустрічається.

Кишеня для вибракуваних грошей являє собою окремий відсік, в який при підрахунку надходять саме дефектні купюри: підроблені, сильно зношені, забруднені, і т. ін. Цей відсік вважається окремою функцією і не враховується при загальному підрахунку прийомних кишень (див. «Кількість прийомних кишень»). Що стосується його ємності, то вона зазвичай досить невелика в порівнянні з місткістю завантажувального і приймального бункера: адже зазвичай відбраковані купюри становлять дуже невелику частину від загальної порції.

Найменший розмір банкноти, який лічильник здатний нормально обробити. Вказується по довжині і ширині, обидва цих параметра повинні бути не менше мінімально допустимого значення — інакше пристрій не зможе нормально впоратися з підрахунком.

Зазначимо, що більшість сучасних валют використовує купюри більш-менш стандартних розмірів; а з такими популярними валютами, як долар або євро, практично гарантовано сумісний будь лічильник. Крім того, творці лічильних машин зазвичай враховують регіон, де планується їх використовувати, і беруть до уваги характеристики місцевих грошей. Так що звертати увагу на допустимі розміри купюр припадає в основному в тих випадках, якщо лічильник планується застосовувати для малопоширених валют, розмір яких може помітно відрізнятися від середнього.

Найбільший розмір банкноти, який лічильник здатний нормально обробити. Вказується по довжині і ширині, обидва цих параметра повинні бути не більше максимально допустимого значення — інакше пристрій не зможе нормально впоратися з підрахунком.

Зазначимо, що більшість сучасних валют використовує купюри більш-менш стандартних розмірів; а з такими популярними валютами, як долар або євро, практично гарантовано сумісний будь лічильник. Крім того, творці лічильних машин зазвичай враховують регіон, де планується їх використовувати, і беруть до уваги характеристики місцевих грошей. Так що звертати увагу на допустимі розміри купюр припадає в основному в тих випадках, якщо лічильник планується застосовувати для малопоширених валют, розмір яких може помітно відрізнятися від середнього.

Види сортування купюр, передбачені у пристрої. Саме по собі сортування зустрічається як в спеціалізованих машинах для купюр, так і в лічильниках для монет (див. «Тип»). А в даному пункті наводяться критерії, за якими воно може здійснюватися. Втім, в пристроях для монет використовується тільки один критерій — за номіналом; так що в основному цей список актуальний для сортувальників паперових грошей. В таких моделях, крім цього, може також зустрічатися сортування за лицьовою стороною, за орієнтацією, за ветхістю та за роком випуску. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— За лицьовою стороною. Сортування, що дозволяє розкласти всі купюри лицьовою стороною вгору. При такій процедурі банкноти розділяються по двом лоткам залежно від того, якою стороною догори вони лежать; після цього достатньо взяти одну з стопок і перевернути її потрібним чином. Зазначимо, що ця функція найчастіше поєднується з сортуванням по орієнтації (див. нижче) — ці види сортування дають змогу привести всі купюри строго в одне положення, що буває важливо, наприклад, перед завантаженням в банкомат.

— За орієнтацією. Сортування, що дозволяє відокремити купюри, що лежать «догори ногами». Такі купюри надходять в окремий лоток, після закінчення процедури достатньо витягти звідти вс...ю пачку і повернути в потрібне положення. Ця функція нерідко поєднується з описаним вище сортуванням за лицьовою стороною, однак може використовуватися окремо і загалом зустрічається значно частіше. Це пов'язано з тим, що впорядкування і за орієнтацією, і за номіналом вимагається порівняно рідко, в основному при завантаженні в банкомат і в інших подібних видах машинної обробки грошей; а для зручності при перераховуванні людиною не обов'язково розташовувати всі купюри строго однаково — досить буває розвернути їх в одну орієнтацію.

— За номіналом. Сортування перераховуваних грошей за номіналом. Нагадаємо, що це єдиний вид сортування, що застосовується не тільки для банкнот, але і для монет; конкретні ж можливості пристроїв з цією функцією можуть бути різними. Так, найпростіший варіант — відділення банкнот, що не відповідають певному номіналу, або мають номінал вище/нижче певного значення. Цей формат роботи зустрічається тільки в моделях для паперових грошей. Більш прогресивний спосіб — сортування відразу за кількома номіналами — наприклад, 1, 5 і 10, або 5, 10 і «більше 10». Конкретна кількість одночасно доступних варіантів номіналу може бути різною, її можна визначити за кількістю приймальних кишень (докладніше див. вище, а тут нагадаємо, що в пристроях для монет таких кишень загалом більше, ніж у сортувальниках для банкнот).

— За ветхістю. Функція, що дозволяє виявляти купюри з явними ознаками ветхості: старі, зношені, затерті тощо Один з найпопулярніших способів застосування цієї функції — відбір грошей для наповнення банкоматів: такі банкноти повинні бути максимально новими. Крім того, сортування по ветхості буває корисним і в загальних цілях — для виявлення банкнот незадовільної якості та обміну їх на нові в авторизованій банківській установі.

— За роком випуску. Досить специфічна функція, що зустрічається рідко, переважно у пристроях професійного рівня. Це пов'язано з тим, що сортування за роком випуску зазвичай не потрібне в повсякденній роботі з касою, воно застосовується в деяких спеціальних завданнях — наприклад, виявленні банкнот старого (або застаріваючого) зразка для подальшого обміну на нові.