Форма корпуса
—
Корпус Box. Буквально «ящик». Найпростіший тип корпусу, і фактично являє собою ящик середніх габаритів, розрахований на установку в багажнику.
— Compact. Цей варіант означає скоріше не форму, а розмір корпусу — як випливає з назви, до нього належать пристрої, що мають невеликі габарити. Такі сабвуфери максимально прості в установці, деякі моделі можна встановлювати прямо
під сидіння. Водночас їхня якість і потужність звучання зазвичай нижче, ніж у повнорозмірних.
— Tube. Корпус у формі труби, на один з торців якого виведений динамік. На характеристики звуку така форма відчутно не впливає, вона грає в основному естетичну роль —
сабвуфери-труби досить стильно виглядають.
Чутливість
Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.
Матеріал дифузора
Матеріал, з якого виготовлений дифузор динаміка у сабвуфері. Визначає якість звучання і, в деякій мірі, вартість пристрою.
— Целюлоза/папір. Історично перший матеріал для дифузорів. Його перевагами є легкість (що забезпечує високу чутливість динаміка), а також гладка АЧХ (амплітудно-частотна характеристика), що позитивно впливає на якість звучання. З недоліків — невисока міцність, що обмежує потужність таких сабвуферів, а також м'якість, яка дещо «змазує» звучання в складних моментах. Крім того, паперові дифузори чутливі до вологи.
— Поліпропілен. Синтетичний полімер, в деяких моментах аналогічний паперу, однак відрізняється від нього більш високою міцністю і стійкістю до вологи. Також має гладку АЧХ. Дещо більш жорсткий, проте все одно належить до м'яких.
— Поліуретан. Ще один полімерний матеріал. При невисокій вартості дещо жорсткіше поліпропілену, а також досить стійкий до механічних навантажень, що дозволяє створювати потужні динаміки.
— Кевлар. Кевларовое волокно відрізняється високою міцністю (вище, ніж у сталі); також воно має хорошу жорсткість, що позитивно позначається на точності відтворення в складних моментах. Однак і коштують такі дифузори недешево.
— Вуглецеве волокно. Належить до матеріалів преміумкласу: має високу міцність при дуже малій вазі, а у випадку з сабвуферами варто також згадати і хорошу жорсткість, що забезпечує чітке звучання. З недоліків — трохи нерівна АЧХ та зна...чна вартість.
— Карбон. Ще одна назва, що використовується для вуглеволокна — в основному в рекламних цілях, для стислості і «солідності» звучання. Детальніше про вуглеволокно див. вище.
— Скловолокно. Такий матеріал складається із звичайного скла, витягнутого в нитки; на відміну від класичної форми скла, такі нитки не б'ються і не ламаються. Він легкий (відповідно чутливий), відносно дешевий, стійкий до вологи і перепадів температури, при цьому забезпечує гарну (хоча і не видатну) якість звучання.
— Композитні матеріали. Композитним називають матеріал, що складається з двох і більше матеріалів з чітким поділом між ними. В дифузорах сабвуферів найчастіше застосовують вуглепластикові композити (на основі вуглецевого волокна, див. вище). Такі дифузори мають всі переваги вуглеволоконних і здатні забезпечити хорошу якість звучання — проте через особливості АЧХ матеріалу для досягнення цієї якості доводиться застосовувати досить складні електронні схеми, що позначається, зокрема, на ціні сабвуферів.
— Алюміній. Алюмінієві дифузори мають найбільшу жорсткість з усіх, що забезпечує високу точність передачі звуку навіть в складних моментах. «Зворотною стороною медалі» при цьому є власні сторонні «дзвони», що виникають в дифузорі. Для їх усунення доводиться використовувати різні хитрощі, які значно ускладнюють конструкцію і підвищують ціну сабвуфера.
Зазначимо, що кожен матеріал має свої особливості і відтінки звучання, на що варто звернути увагу при виборі — більш дорогий і якісний матеріал не обов'язково дасть звук, який найбільше сподобається особисто Вам.
